Товарознавча характеристика золотих сережок

Необхідність комплексного задоволення попиту покупців обумовлюється потребою забезпечення високої якості торговельного обслуговування, створення умов для скорочення часу покупців на пошук товарів та здійснення покупки.

Забезпечення відповідної  широти, глибини та сталості асортименту  ювелірних виробів є обов'язковою умовою підтримки конкурентоздатності магазину.

Формування асортименту  покликане створити умови для  отримання підприємством необхідного  прибутку. Це обумовлено тим, що рішення  стосовно підбору асортименту визначають обсяг доходів підприємства від  торгової діяльності, величину витрат обігу (в зв'язку з різною оборотністю  запасів окремих товарів) та інших  найважливіших господарсько-фінансових показників підприємства.

Формування асортименту  товарів, що реалізуються торговим підприємством  передбачає проведення таких етапів роботи:

• визначення переліку основних груп та підгруп товарів, що реалізуються, виходячи з потреб його потенційних покупців;
• розподілу окремих груп та підгруп товарів на прилавка;
• визначення кількості видів та різновидів товарів у межах окремих споживчих комплексів, тобто глибини товарного асортименту;
• розробка конкретного асортиментного переліку товарів, що пропонуються до реалізації контингенту покупців, який обслуговує підприємство.

 

2.3. Оцінка ювелірних виробів

 

      Базова  вартість виробів визначається  як сума матеріальної вартості  дорогоцінних матеріалів, вставок  з коштовних каменів і трудовитрат  на виготовлення виробу.

Вартість дорогоцінних металів  визначається відповідно до цін світового  ринку (на момент оцінки, по пробах за грам), де за основу розрахунку узята вартість тройскої унції (31,1г) відповідного дорогоцінного металу, яка визначається по спеціальній довідково-інформаційній літературі. Оцінка діамантів проводиться за діючим оптовим валютним прейскурантом на діаманти[27].

Розрахунок вартості каменів, що використовуються в ювелірних  цілях, проводиться згідно прейскурантам, опублікованим в періодичних  виданнях: “langnp1033 Gemstonelangnp1033 langnp1033 langnp1033 Price langnp1033 Report”, “langnp1033 Michelsenlangnp1033 langnp1033 langnp1033 Gemstone langnp1033 Index”.

Вартість трудовитрат  на виготовлення виробу визначається за результатом діагностики методу виготовлення.

Для виробів з невизначеною категорією рекомендується застосовувати коефіцієнти, що підвищують, враховуючи історико-культурну значущість творів.

Кожний експерт несе персональну  відповідальність за оцінку виробів  відповідно до своєї спеціалізації  і кваліфікації, що повинне мати відображення в документах, що складаються ним. Оцінка проводиться в доларах США[26].

 

1. Оцінка ювелірних виробів з діамантами

 

Собівартість виробів  визначається як сума вартості              дорогоцінних металів, діамантів, трудовитрат  на виготовлення виробу і закріпку.

Собівартість дорогоцінного  металу у виробі визначається виходячи з ціни 1г металу з урахуванням  коефіцієнта доведення відпускної ціни дорогоцінного металу до оптової  оцінки, помноженої на масу виробу, зменшену на масу коштовних каменів.

Виріб, виконаний з двох металів, оцінюють як виріб з основного  металу з надбавкою вартості деталей  з додаткових металів.

Показники якості діамантів  визначаються по ТУ-25.07.1319-77.

Роздрібна оцінка передбачена  на діаманти круглі 17-гранні, круглі 33-гранні, круглі 57-гранні з геометричними параметрами групи А. Діаманти  інших форм оцінюються виходячи з оцінок відповідних круглих 57-гранних діамантів із знижками відповідно до діючого прейскуранта.

Діаманти, дрібні, що мають, сколи шпильки, ребра і інші           незначні механічні пошкодження, оцінюються із знижкою 20%.

Діаманти,  які матють сколи, відхилення від пропорцій і симетрії, усунення яких вимагає переогранки, зовнішню тріщину на поверхні, оцінюються із знижкою 40%.

Діаманти, які не відповідають сучасним ТУ, оцінюються із знижкою 50%.

  Алмази ограновування «троянда», діаманти спрощеного ограновування з кількістю граней менше 17 оцінюються за цінами на діаманти Кр-17 із знижкою 50%.

 Ціна пікірованих діамантів без «гри» (по ТУ можуть мати сколи) за карат при масі до 0,33кар – 120дол., при масі більше 0,30кар – 230дол.

 До безбарвних діамантів  (langnp1033І група кольору) можна відносити тільки діаманти, що не мають голубої люмінесценції [21].

 

2. Оцінка ювелірних виробів із смарагдами, рубінами, сапфірами, природними перлами.

 

Собівартість виробів  визначається як сума вартості дорогоцінних металів, трудовитрат на виготовлення виробу і закріпку смарагдів, рубінів, сапфірів, природних перлів.

Собівартість ювелірних виробів, в яких присутні діаманти, визначається по методиці аналогічній для діамантів і до неї додається вартість кольорових каменів.

Базова вартість дорогоцінного  металу у виробі визначається виходячи з ціни 1г металу з урахуванням  коефіцієнта доведення відпускної ціни дорогоцінного металу до оптової  ціни, помноженої на масу виробу, зменшену на масу коштовних каменів.

Визначення показників якості рубінів, сапфірів, природних перлів проводиться згідно опису груп дефектності, кольору в скупному прейскуранті №111 від 1991р.

Визначення показників якості смарагдів проводиться згідно ТУ 95.335-88 «Смарагди природні, оброблені».

Смарагди, рубіни, сапфіри  ограновані, не відповідні 3-й групі  чистоти, оцінюються по 1-й групі  чистоти кабошонів.

Коштовні камені, що мають  зовнішні дефекти, оцінюються з наступними знижками, в %:

20 – за нерівномірність  і плямистість забарвлення, дихроїзм (у        сапфірів);

30 – за подряпини, дрібні  сколи, недоогранки, незначні потертості, відхилення в симетрії;

50 – за значні сколи і інші дефекти, легко видимі неозброєним оком.

Коштовні камені, що не мають  товарного вигляду через   потертості грані, а також колені, оцінюються по кабошонам 2-й групи чистоти останньої групи кольору.

Смарагди інших форм ограновування, окрім «каре», прямокутній, кабошон, оцінюються із знижкою 25 % від ціни на прямокутні смарагди. Смарагди прямокутного ограновування з числом граней більше 49 оцінюються з надбавкою 20 %.

Олександрити оцінюються по основних показниках якості смарагдів з урахуванням ступеня дихроїзму [19].

 

2.3.3. Оцінка ювелірних виробів без вставок.

 

Собівартість виробу визначається виходячи з ціни 1г металу з урахуванням  коефіцієнта доведення відпускної ціни дорогоцінного металу до оптової  оцінки, помноженої на масу  виробу і на націнку виробника (остання  залежить від об'єму робіт, що вимагається для виробництва виробів). Для визначення націнки виробника на виріб, що має складну литу форму, потрібно помножити дійсну вартість металу на 2,25 для того, щоб врахувати час, необхідний для виробництва і виготовлення воскової моделі. Для литих виробів, що мають роз'ємні з'єднання (сережки, брошки, підвіски, браслети), дійсну вартість металу рекомендується помножити не менше ніж на 2,5. Для виробів з двох - і трибарвного золота дійсну вартість металу рекомендується помножити на 2,2. При  визначенні продажної ціни виробу в комісійних магазинах необхідно ураховувати попит і пропозицію.

При оцінці литих і штампованих  виробів з срібла рекомендується загальну масу виробу помножити на дійсну вартість металу даної проби  з урахуванням наступних коефіцієнтів:                                                                                                                                        

• для  штампованих виробів – 2,0; 
• для штампованих виробів з додатковим гравіюванням – 3,0;
• для виробів з черню – 4,0;
• для виробів з емаллю – 4,0 [18].

 

2.3.4. Історико-художня оцінка виробів.

 

Вироби, що мають особливу історичну і художню значущість, оцінюються комісією. При оцінці витворів ювелірного і каменерізного мистецтва, а також творів дрібної пластики, що мають історико-художнє значення, необхідно враховувати оригінальність задуму, рівень виконання, складність моделі, нове в технології, комплектність виробу, рідкість, підвищений антикварний попит. Експертній комісії надається право у виняткових випадках встановлювати надбавки до оптової оцінки до 100 % і вище.

  При визначенні коефіцієнтів, що підвищують, і надбавок в % до собівартості необхідно ураховувати:

• час створення;
• набір клейм (міське клеймо, клеймо пробірного майстра з датою або без);
• клеймо майстра; 

• клеймо фірми;

• легенду;
• документально підтверджену історію предмету;
• стильові ознаки;
• особливості, які дозволяють виявити почерк майстра або фірми;
• типовість (характерна для часу виготовлення);
• рідкість (для часу побутування)[28].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

За матеріалами курсової роботи можна зробити наступні висновки:

1. Ювелірні товари – це високохудожні вироби тонкої роботи, виготовлені з дорогоцінних металів і їх сплавів, коштовних, напівкоштовних, виробів, штучних і синтетичних каменів, а також рогу, кістки, художньої емалі, скла, фарфору, кераміки і інших матеріалів вживаних для декоративних цілей.
2. Сережки класифікуються залежно від конструкції замка (сережки для проколених і сережки для не проколених вух), ступеня рухливості  (нерухомі, напіврухомі і рухомі), матеріалу (металеві без вставок  і зі вставками, кістяні, пластмасові, янтарні), по художній техніці виконання (з рельєфом (який виконується чеканкою вручну або шляхом штампування), гладкі поліровані, з гравірованим малюнком, з малюнком, заповненим черню, з емаллю, філігранні ). Особливе місце займає група сережок, прикрашених діамантами і іншими коштовними каменями.
3. Основні вимоги до якості ювелірних товарів вказані в ДСТУ 3375-96 «Вироби золотарські. терміни та визначення» і ДСТУ 3527-97 «Вироби золотарські з коштовних металів. Загальні технічні умови»
4. Магазин «Золотий вік» має достатньо широкий асортимент ювелірних товарів для забезпечення його прибуткової діяльності, конкурентоспроможності та задоволення попиту покупців. найбільшу частину асортименту становлять особисті прикраси, серед яких основна роль відведена золотим сережкам і ланцюжкам.
5. Процес оцінки ювелірного виробу складається з наступних елементів: попередній огляд виробу; зважування, опис виробу; визначення проби; діагностика вставок; визначення маси вставок; визначення вартості вставок; визначення вартості дорогоцінного металу; визначення методу виготовлення; визначення поліпшень; визначення вартості трудовитрат; визначення вартості ювелірного виробу.

Аналіз діяльності та асортименту  магазину «Золотий вік» зумовив необхідність подання наступних рекомендацій:

1. Розширити асортимент ланцюжків, зокрема срібних, та  церковно-культових товарів із дорогоцінних металів;
2. Оформити приміщення магазину рекламними плакатами та порадами покупцям при виборі ювелірних прикрас;
3. Забезпечити вітрини спеціальним освітленням, яке б ще більше підкреслювало вишуканість та благородність ювелірних прикрас;
4. Розробити систему знижок на товари при покупці двох і більше виробів або при відвіданні магазину і здійсненні в ньому покупки вдруге чи втретє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. ДСТУ 3527-97 Вироби золотарські з коштовних металів. Загальні технічні умови. – К.: Держстандарт України, 1997.
2. ДСТУ 3375-96 Вироби золотарські. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1997.
3. ГОСТ 52599-2006 «Дорогоцінні метали та їх сплави. Загальні вимоги до методів аналізу ».
4. Алексеев Н.С., Гінців Ш.К., Кутянін Г.І. Теоретичні основи товарознавства непродовольчих товарів. М.: Економіка, 1988.
5. Алесковський В.Б. Физико- химические методы анализа: уч. Пособие.- Химия, 1998.
6. Анікін А. Золото: міжнародний економічний аспект. М., 1984.
7. Артюх Т.М. Оцінка та експертиза ювелірних виробів // Матеріали міжнар. наук. конф. від 24-25 лист.1999. – К.: КДТЕУ. – Ч.2., 1999. – С.6-8.
8. Артюх Т.М., Могилевський В.Ю. Шляхи покращення експертної оцінки та стану збереження культурно-мистецьких цінностей та антикваріату в Україні: Зб. наук. праць. – К.: КНТЕУ,2002. – С.68-74.
9. Артюх Т.М., Новосад Н.Б. Митний та експертний контроль ювелірних  виробів з дорогоцінних металів та коштовного каміння: Зб. наук. праць. – К.: КДТЕУ, 1999. – С.143-147.
10. Базилевич В. Ювелірний ринок України. — К.: Знання, 1998.—374 с.
11. Базилевич В.Д. Развитие украинского рынка – стратегический фактор капиталообразования// Финансы Украины. – 1998. - №3 – с. 13-20.
12. Галюк В.А. Минералогия драгоценных и цветных поделочных камней : Учебное пособие.- М.: МИГРИ, 1989.
13. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Законодавчі і нормативно - правові акти / За заг. ред. В.В.Видолоба – К.: АртЕк, 2001. – 415с.
14. Дронова Н.Д., Аккалаева Р.Х. Оцінка ринкової вартості ювелірних виробів. Серія «Оцінна діяльність». – Д.: Справа, 1998. – 160 с.
15. Дурнєв В.Д., Сапунов С.В., Федюкін В.К.  Товарознавство промислових матеріалів: Підручник. М.: Інформаційно-видавничий дім "Філін", 2002.
16. Калачов С.Л., Ліфиць І.М.  Товарознавство, експертиза товарів та стандартизація.  Конспект лекцій. М., 2009.
17. Николаева М.А. Товарная экспертиза . – Деловая литература, 1998.
18. Орловский Э.И. Товарознавство ювелірних товарів і годинника. – Х.: Економіка, 1983. – 176 с.
19. Паддефест Р. Хімія золота. М., 1982.
20. Петрищев Ф.А. Теоретические основы товароведения и экспертизы непродовольственных товаров – М.: Дашков и К, 2004.
21. Плешев А.М. Класифікація і асортимент ювелірних виробів. Кооперативна торгівля ювелірних виробів. – М.: 1978
22. Романова Л.Ф. Сучасне ювелірне мистецтво. – Ж.: 1994
23. Сероштан М.В., Михеева Е.Н. Качество непродовольственных товаров: Учебное пособие для вузов. – М.: Изд. Дом Дашков и К,2000.
24. Сурсяков В. Н. Система сертифікації ювелірних каменів. – К.:1999
25. Товарознавство та експертиза непродовольчих товарів. Словник-довідник. М., 2009.
26. Шаталова И.В., Скурлов В.В. Асортимент вітчизняної ювелірної промисловості.- К.: 1990
27. Шепелев А. Ф. и др Товароведение и экспертиза ювелирных товаров. – Ростов–на-Дону, 2001
28. Ювелірні товари. Комерційне товарознавство. – К.: 2000