Розрахунково-практичні аспекти здійснення митного оформлення крекерів

     ЗМІСТ

     ВСТУП…………………………………………………...………………

     РОЗІДЛ 1. Теоретичні засади формування митної системи України  щодо борошняних кондитерських виробів

1. Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо борошняних кондитерських виробів……..…………………..……..
2. Нормативне обґрунтування та класифікація борошняних кондитерських виробів при переміщенні через митну територію України…………………………………………………………….… 
3. Порядок митного контролю крекерів при переміщенні автомобільним транспортом…………………………………………
4. Мета та завдання практичної частини………………………………

      РОЗДІЛ 2.Розрахунково-практичні аспекти  здійснення митного оформлення крекерів

2.1 Об’єкт  та перелік нормативних документів…………………………

2.2 Особливості  митної експертизи крекерів:

       2.2.1 Постановка, методи і методика  проведення експертизи……..

       2.2.2 Документальне оформлення митної  експертизи……………

2.3 Порядок  митного оформлення крекерів…………………..

            2.3.1 Нарахування та стягнення  митних платежів……………….

       2.3.2 Документальне оформлення крекерів…………….

Висновки та пропозиції

Список літератури  
 
 
 
 

     ВСТУП

     Світовий  розвиток зовнішньо-економічних зв’язків, і як наслідок - значне збільшення зовнішньоторгівельних  потоків,  стали причиною тому,  що митниці, розташовані вздовж державних  кордонів, стали не спроможні здійснювати  митне оформленення вантажів, що перетинають кордон.

     Тож у визначній кількості цим  займаються внутрішні митниці, розташовані  в межах митної території країни.

     Таке  переміщення місця митного оформлення в "тил" митної території поставило  перед  митними органами задачу дотримання митного законодавства на етапі переміщення  товару  від кордону до внутрішньої митниці,  де  і здійснюється остаточне митне оформлення вантажів. 

     Таким чином, службові особи митниці зобов’язані  вжити заходів для забезпечення  виконання діючого законодавства в період перебування товарів під так званим митним контролем. Ці заходи повинні гарантувати збереження вантажів та транспортних засобів, сприяти дотриманню в незмінному стані всіх основних якісних та кількісних характеристик товарів, та запобігати здійсненню будь-яких незаконних  дій у відношенні до об"єктів, що переміщуються під митним контролем.

     Проходження митного контролю є необхідною, але  не достатньою умовою завершення митного  оформлення (окрім митного контролю, товари та предмети, що переміщуються через митний кордон України, можуть підлягати також санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.[1]

     До  форм митного контролю належать: перевірка  документів, необхідних для такого контролю, митний огляд (огляд транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистий огляд), переогляд, облік предметів, які переміщуються через митний кордон України. Можливі також інші форми контролю, якщо вони не суперечать законам України.

     До  обов"язків підприємств, а також громадян, що переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, належнить надання митниці необхідні для митного контролю документи.  Перелік та порядок подання документів, необхідних для контролю визначаються Державним митним комітетом України відповідно до законодавства України про митну справу, Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.

     Згідно  до статті 85 Митного кодексу України  вантажі, які переміщуються через  митний кордон України, до завершення митного оформлення можуть зберігатися підприємством або митницею, причому підприємства можуть зберігати вантажі тільки з дозволу митниці та під її контролем. За перебування вантажів під митним контролем митниця справляє з власника вантажів збір у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Цей збір за перебування вантажів під митним контролем справляється незалежно від місцезнаходження вантажів та сплати митного збору за зберігання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗІДЛ 1

     Теоретичні  засади формування митної системи України  щодо борошняних кондитерських виробів

1. Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо борошняних кондитерських виробів

Кондитерські  фабрики нарощують обсяги виробництва, покращують і розширюють асортимент, але купівельна спроможність нашого населення, на жаль, не збільшується. Тому кондитери активно шукають зарубіжні ринки збуту.

     Останніми роками змінюється структура виробництва і споживання кондитерських виробів. З одного боку, підприємства усе більш орієнтуються на західний ринок: купують високоякісні імпортні лінії і технології, багато уваги приділяють розробці упаковки. Можна стверджувати, що сьогоднішні вироби значно відрізняються за якістю в кращу сторону. І з першого погляду може здатися, що смаки споживачів формують виробники що орієнтуються на європейську якість.

        Асортимент розширився, і з'явилися продукти з абсолютно новими для нас добавками - такими, як кокос, мак, цукати і інші.

      Основною  країною, в яку Україна експортує  солодощі, сьогодні являється Росія. Але оскільки росіяни мають намір виключити кондитерські вироби з переліку товарів вільної торгівлі, то незабаром нам можуть знадобитися альтернативні ринки збуту. Не виключено, що підприємства звернуть свою увагу на європейські країни, Середньої Азії, Близького Сходу. Окрім російського ринку українська продукція вже дещо просунулася на ринки Казахстану і прибалтійських країн.

      Частка  експорту поступово знижується. Падіння  відбулося за рахунок скорочення постачань у Росію. Сприяло зменшенню  обсягів експорту перенесення найбільшими  кондитерськими виробниками України виробничих потужностей безпосередньо в Росію, що значно знизило як транспортні витрати,так і експортні ризики.

      За  даними Держмитслужби, минулого року ми експортували 220,2 тис. т кондитерських  виробів на суму 170,7 млн. USD. У частки експорту  борошняних кондитерських виробів - 31,6 тис. т

      Основним  експортером є "Укрпроминвест  Кондитер" - 34% усього українського експорту. Основним ринком збуту для фабрик концерну, як і для усіх українських  експортерів, являється Росія (питома вага експорту більше 90%), але продукція також поставлялася в Молдову (близько 5%) і Ізраїль (близько 2%). У незначних об'ємах здійснювалися постачання в Казахстан, Туркменістан, Німеччину, США і Естонію[2].

      Що  стосується імпорту, то на тлі експорту він виглядає зовсім незначним. І в цьому, звичайно, величезна заслуга вітчизняних виробників, які зуміли відвоювати власний ринок. В Україну, як правило, завозиться елітна продукція з Німеччини, Угорщини, країн Прибалтики і з Росії. За даними Держмитслужби, в 2006 р. ми імпортували 12 тис. т кондитерських виробів на суму 24,71 млн. USD. Причому доля імпортних виробів на внутрішньому ринку постійно зменшується.

      Збільшується  імпорт борошняних виробів, який минулого року склав 3,3 тыс. т.

      Особливе  місце в імпорті посідають вироби преміям – класу, тобто дорогі високоякісні ексклюзивні вироби в оригінальній упаковці – різноманітні борошняні вироби. Доцільність їх наявності на ринку пов’язана з необхідністю забезпечення сталого задоволення потреб споживачів певного сегмента ринку, а також гідного суперництва для вітчизняних виробників. Хоча зростання імпорту у цьому секторі не передбачається, але високоякісні вироби завжди  мають бути на українському ринку.

      Незважаючи  на успішний розвиток підприємств, фахівці  відмічають, що на ринку ще повністю не зайняті усі сегменти, не так широкий асортимент продукції для діабетиків і практично відсутні спеціальні вироби для спортсменів.

      Кондитерська  галузь України протягом останніх років  розвивається досить динамічно зі сталою тенденцією до зростання, що пов’язано лише зі збільшенням споживання ринків збуту. Час діяльності в ринкових умовах не був марним для кондитерських підприємств: вони багато чому навчилися і набули великого досвіду, кондитерський ринок став одним із найпрофесійніших у країні .Більшість підприємств довела свою спроможність успішно конкурувати в умовах вільного ринку з відомими світовими компаніями. Але у майбутньому на них чекає новий рівень – більш жорстка конкурентна боротьба у зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі.

      Таким чином, в Україні значно переважає  експорт, хоча його частка поступово  знижується. Що стосується імпортування товару, воно зовсім незначне, так як вітчизняні виробники зуміли відвоювати власний ринок[2].

     1.2 Крекери – як об’єкт переміщення через митну територію України

     Крекери як об’єкт переміщення через митний кордон України розглядаються митними  органами за класифікаційними ознаками Товарної Номенклатури зовнішньоекономічної діяльності і УКТЗЕД, що в залежності від коду є базою визначення розмірів ставок мита та інших видів митних платежів. Основою класифікації Товарної Номенклатури ЗЕД (УКТЗЕД) є такі класифікаційні ознаки, як похідна сировина та призначення (функціональні властивості), що сформовані фасетним методом.

     Борошняні кондитерські вироби відноситься до переліку товарів обов’язкової сертифікації[3].

     Борошняні кондитерські вироби віднесені до  розділу IV групи 19 УКТЗЕД – «Готові продукти із зерна, зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби».   
 
 
 

     Пояснення до товарної позиції 1905: