Автор работы: o*************@gmail.com, 26 Ноября 2011 в 22:59, реферат
Виробництво швейної галузі представлено різноманітним випуском продукції: різні текстильні і шкіряні головні убори, головні убори із штучного і натурального хутра, верхній одяг – пальта, куртки, кожушки з штучного хутра і текстилю, піджаки, костюми, одяг для дітей, нижня білизна, рукавиці. Більша частина потреб українських споживачів в текстильному одязі задовольняється завдяки імпорту. Майже половина поставок – з Китаю.
Оскільки оптових покупців не було, підприємство зосередилось на продажі вроздріб. Але відсутність постійних контрагентів завжди загрожує тим, що продукція просто «осяде» на складах.
Отже, продаж виробів роздрібним покупцям не приносив ані потрібного обсягу збуту, ані необхідного прибутку.
Як
вже було зазначено вище, зміна
соціально-культурного фактору
Сама по собі криза 1998 року мала такі наслідки, як зниження купівельної спроможності покупців, простой виробництва, зміна соціально-культурного фактора тощо.
Однією з причин «вмирання» Ужгородської швейної фабрики та аналогічних підприємств даної галузі була залежність від джерел сировини та втрачені ринки збуту через «епідемію», яка вразила споживачів, які неодмінно хочуть одягатись в закордонне. Намагаючись наздогнати попит та внаслідок економічної кризи ціни на матеріали та робочу силу зростають.
Як було зазначено у попередньому пункті, у 90-ті рр. почали зростати ціни на робочу силу, сировину, матеріали та інші ресурси. В той же час держава перестає надавати дотації, кошти на розвиток, певні пільги, що значно погіршує фінансовий стан підприємства.
Банкрутству сприяло також географічне положення трикотажної фабрики. Вона знаходилась в Ужгороді, на кордоні із Словаччиною та Угорщиною. До кризи фабрика поставляла продукцію також на базари сусідніх країн. Але тривало це недовго: деякі види тканини перейшли в розряд дефіцитів, і фабрика зупинилася. Це було економічно невигідно – поставляти закордон товар, що коштував не дешево, і не користувався попитом. Жителі ж Ужгородської та Закарпатської області могли дозволити собі купувати одяг у перед кордонних містах Угорщини та Словаччини, що було також значно дешевше ніж купувати фабричну продукцію. Тому попит на трикотажний одяг у західній частині України також значно знизився.
Трикотажна фабрика займалася не тільки виготовленням одягу для чоловіків та жінок, а ще й пошиттям дитячого одягу. В 90-х рр., динаміка показників демографії України характеризувалася зниженням темпів приросту населення і негативним приростом населення. Кількість народжуваних дітлахів значно скоротилася, через те що сім’ї фізично не могли утримувати дітей. Все це значно вплинуло на зміну попиту на трикотаж.
Отже, зміна соціально-культурного фактору, відсутність досвіду, застарілі технології, консервативні підходи до управління підприємством, погано налагоджені зв’язки з постачальниками, невелика кількість споживачів, криза, ріст цін, зміна політики держави, географічна ситуація та поява нових конкурентів спричинили загрозу банкрутства Ужгородської швейної фабрики.
2. Напрямки, за якими рекомендується провести маркетингові дослідження, перш ніж прийняти рішення про повернення досліджуваного підприємства на український ринок.
За матеріалами даної ситуації ми обрали 6 основних напрямків, за якими необхідно провести маркетингові дослідження:
Культура споживання. Основною задачею є дослідити:
Конкуренти. Основною задачею є дослідити:
Канали розподілу. Основною задачею є дослідити:
Комунікації. Основною задачею є дослідити:
Таким чином, перед
поверненням досліджуваного підприємства
на український ринок необхідно провести
маркетингові дослідження за усіма згаданим
вище напрямками. Після виконання вказаних
задач можна приймати рішення про повернення
на український ринок Ужгородської швейної
фабрики.
3. Методи збирання маркетингової інформації, які доцільно застосовувати для розробки і обґрунтування маркетингової програми завоювання українського ринку.
Виходячи з
Культура споживання.
Тут найбільш доречними
будуть кількісні дослідження. Ми рекомендуємо
фабриці провести анкетування, які
завдяки анонімності та великій
кількості дають достатньо
Конкуренти.
Для розробки і обґрунтування інформації про конкурентів необхідно обрати 2-3 найбільш схожих швейних фабрики і провести глибинне інтерв’ю з експертами у цій області думка спеціаліста матиме велику вагу.
Необхідно також пам`ятати, що досліджуючи конкурентів, ми збираємо вторинну інформацію. Це, до всього іншого, ще й зручно: інформація вже існує в опублікованому вигляді.
Канали розподілу.
Досліджуючи канали розподілу, можна користуватись вторинною інформацією конкурентів. Також можна зібрати первинну інформацію про наявні канали розподілу, але, враховуючи специфіку галузі, це буде досить важко і неефективно.
Комунікації.
Цей напрям діяльності підприємства не потребує великої кількості інформації. Єдине що, можна провести опитування споживачів на предмет виявлення впливу реклами на їх вибір.
Для досягнення під
час досліджень більш точних результатів
ми пропонуємо анкету, що ілюструє приклад
опитування споживачів для визначення
культури споживання (Додаток 1).
4. Варіанти маркетингових заходів.
Насамперед
Маючи на руках інформацію про споживачів, конкурентів, ринок і т.д. необхідно визначитись із товарною політикою. Знову ж таки, специфіка галузі (мода зокрема) вимагає трохи змінити асортимент фабрики. На сьогоднішній день необхідно виробляти більш сучасний одяг. Гарною думкою було б співробітництво з іншими фабриками чи заводами (наприклад постачання напівфабрикатів, пошиття певних деталей чи аксесуарів тощо). Особливу увагу необхідно приділити тому, в якому вигляді покупець отримує товар. Упаковки як такої не існує, але розробивши її ми привернемо увагу споживача.
Необхідно терміново вдосконалити схему збуту. Таким чином, ми позбудемось одягу, який залежався на складах. Тут необхідно враховувати, що одяг вже не дуже популярний і модний, тому прийдеться продати його по дуже низьким цінам, тільки щоб звільнитись від запасів.
Вдосконалення брендингової політики. Необхідно вирішити питання: чи просувати бренди як частину Ужгородської швейної фабрики, чи випускати їх як окремі торгові марки. Необхідно пам’ятати, що про фабрику відомо достатній кількості людей, і якщо просувати марки «прив’язані» до фабрики, то вони стануть відомими набагато скоріше (марки «Парада» та «Вертекс»).
Політика
Обсяг збуту продукції можливо збільшити за рахунок випуску нової продукції, грамотного позиціонування, програм лояльності тощо.
Відповідно до характеру діяльності та надання послуг у фабрики найдоцільніше використовувати такий вид основної реклами як товарна, яка інформує споживача про якість товарів, зацікавлює ними, встановлює контакт з споживачами та продавцями та безпосередня реклама, яка вказує рекламодавця, прямо виконуючи рекламну функцію щодо конкретного товару.
Отже, варіанти маркетингових заходів залежать від отриманої в ході досліджень інформації. Вони включатимуть в себе усі можливі дії, які повинні призвести до успішної діяльності фабрики на українському ринку, підвищення попиту на її продукцію.
Додаток
1
Анкета
«Визначення
культури споживання»