Маркетинговое иследование молочного ринка

У 2008 році в Україні нараховувалося близько 200 компаній, які спеціалізуються на виробництві сиру. 42% ринку контролює 8 підприємств та об’єднань (рис.1). Трійка лідерів “Молочний Альянс”, “Терра Фуд” та “Укрподукт” займають 25% ринку. Концентрація, визначена за індексом концентрації та Херфіндаля-Хіршмана [4, с.60], дозволяє зробити висновок, що ринок сирів Україні має низький рівень концентрації(CR3=21,8; XXI = 286,48).

Рис. 1 Ринкові частки основних виробників на ринку сиру

(Джерело: розраховано автором на основі даних державного комітету статистики України та матеріалів статистичної та бухгалтерської звітності молокопереробних заводів)

Рівень виробництва сирів в Україні в значній мірі залежить від величини експорту. Істотне скорочення виробництва в 2006 р. було викликане вимушеним різким скороченням експорту до Росії, на частку якої до 2006 р. доводилося 98% всіх сирів, що експортувалися, з України (у 2007-2008 рр.: 81-84%). Обмеження з боку Росії на експорт українських сирів (грудень 2005 р.) спричинили значне скорочення обсягів виробництва, оскільки обсяги експорту до Росії деяких підприємств до цієї події складали 80-90% виробленої продукції. На думку експертів, щомісячні збитки молочної промисловості становили близько 50-60млн. доларів, тобто майже 2 млн. доларів щодня [3, с.88]. У 2006 р. експорт скоротився майже на 60% і з України було експортовано лише 22% вироблених сирів (в той час, як впродовж 2003-2005 років: 41-44%).

Лідером на ринку цільномолочної продукції є компанія “Юнімілк”, що займає 8,7% ринку (рис.2). Дев’ять найбільших підприємств та об’єднань контролюють 53% ринку. Розраховані значення індексів концентрації та Херфіндаля-Хіршмана (CR3=25,2; XXI = 325,86) на ринку ЦМП свідчать про низький рівень концентрації як і на ринку сирів.

Рис. 2 Ринкові частки основних виробників на ринку цільномолочної продукції

(Джерело: розраховано автором на основі даних державного комітету статистики України та матеріалів статистичної та бухгалтерської звітності молокопереробних заводів)

Найбільшу частку на ринку масла та спредів займає компанія “Терра Фуд”  (20,83%), а разом з компаніями “Милкіленд” та “ Агрополіс” контролюють 36% ринку (рис.3). 

Рис. 3 Ринкові частки основних виробників на ринку масла і спредів

(Джерело: розраховано автором на основі даних державного комітету статистики України та матеріалів статистичної та бухгалтерської звітності молокопереробних заводів)

У даному сегменті молочного ринку спостерігається найбільший індекс концентрації та Херфіндаля-Хіршмана (CR3=35,7; XXI = 639,5). Однак рівень концентрації все ще вважається низьким.

Отже, загальний стан концентрації підприємств на ринку молокопродуктів є безпечним та дозволяє створення відповідних об’єднань.

Однією із головних проблем даної галузі є невисока якість сировини. Крім того близько 80% сировини забезпечується приватними господарствами населення. Великі переробні підприємства вирішують дану проблему шляхом укладення довгострокових контактів з сільгоспвиробниками, які передбачають надання необхідного обладнання та фінансову підтримку.

У зв’язку зі значною конкуренцією на сировинному ринку виробникам готової молочної продукції необхідно створювати об’єднання, які вкладатимуть значні кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагуватимуть на зміни кон’юнктури ринку, постійно збільшуватимуть свій асортимент та, щоб не втратити свою нішу ринку за умов сезонного дефіциту сировини, розширюватимуть  ринок збуту за рахунок експортних поставок.

Малотранспортабельність та непридатність до тривалого зберігання молока та молочних продуктів змушує виробників шукати ефективні способи заготівлі сировини та оптимальні форми збуту продукції, що вигідні як для продавця так і для покупця. Необхідним є перехід взаємовідносин із виробниками молока на якісно новий рівень, створення та обладнання в населених пунктах молокоприймальних пунктів, поліпшення системи взаєморозрахунків.

На нашу думку, стратегічні пріоритети роботи з постачальниками молока мають бути спрямовані на підвищення якості молока шляхом тісного співробітництва з крупнотоварними  виробниками молока, а також збільшення обсягів закупівель молока від великих господарств шляхом надання їм фінансової допомоги для придбання високопродуктивних порід корів,збільшення надоїв, модернізації ферм, збільшення товарності молока за рахунок  придбання за кодоном і реалізації господарствам замінників незбираного молока, а також  організації семінарів-занять і надання консультативної підтримки.

Висновки

На нашу думку, розвиток вітчизняного ринку молока і молочних продуктів залежать від доходів населення, якісної сировини, можливостей підприємств розв'язувати проблеми оновлення основних засобів, застосування нових прогресивних технологій, а також створення великих інтегрованих структур, що мають власну сировинну базу. Ми вважаємо, що вертикальна організація виробництва, що поєднуватиме виробництво, переробку і реалізацію молока та молокопродуктів стане одним із ключових чинників успішної конкуренції молокопереробних підприємств. Вертикальна інтеграція створює додаткову ринкову владу як у процесі заготівлі сировини, виробництва продуктів, так і на ринку збуту виготовленої продукції. Невеликі господарства, які не будуть залучатись до процесів об’єднання, швидко будуть витіснені більш крупними виробниками. Загострення конкуренції змушує виробників формувати ефективні стратегії розвитку.

Перелік використаних джерел

1.       Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

2.       Ладика В. Світовий молочний ринок: стан та перспективи/ В.Ладика, О.Масляк // Пропозиція. - 2009. - №3. –  С.51-54.

3.       Левчук Н. Економічна оцінка експорту молокопродуктів / Н.Левчук // Економіст. – 2006. - №2.  – С.86-88.

4.       Ліпич Л.Г. Формування стратегій розвитку підприємств на засадах прогнозування кон’юнктури ринку: Монографія / Ліпич Л.Г., Левицький В.В., Кощій О.В. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 168 с.

Постернікова О.О. Розвиток ринку молока та молочних продуктів в Україні / О.О.Постернікова // Придніпровський науковий вісник. (Серія: Економічні науки: маркетинг і менеджмент). – 2008. - №11. – С. 98-101.

9