Дослідження маркетингової діяльності підприємства на прикладі ТОВ "Олімп"

                                                             План

    Вступ………………………………………………………………………... 2ст.

    1. Теоретико-методичні засади організації  продажу товарів в спеціалізованих  магазинах…………………………………...…………..…… 3-9.

    2. Аналіз процесу організації продажу  товарів в спеціалізованих магазинах на прикладі книжкового магазину «Знання».……….…... 10-13ст.

    3. Шляхи удосконалення організації  продажу товарів  магазину  «Знання»…………………………………………………. 14-16ст.

    Висновки  та пропозиції………………………………………………. 17-18ст.

    Список  використаної літератури……………………………………19 ст. 

                                            Вступ.

          Розвиток економіки  України залежить від якісних  та всебічних змін в усіх її галузях. У тому числі в торгівлі, рентабельність якої значною мірою залежить від ефективності управління нею. Для споживача дуже важливо не тільки мати можливість придбати необхідний товар чи послуги належної якості за прийнятними цінами, але й витратити на це відносно небагато часу та здійснити покупку в комфортних умовах. Це в свою чергу залежить від вибору підприємцем сфери своєї діяльності, сегменту ринку тощо.

          На даному етапі  розвитку України підприємці не приділяють належної уваги вивченню споживача, мотивів його поведінки та ін. Дана курсова робота спрямована на аналіз процесу організації продажу товарів в спеціалізованих магазинах та визначення їх ефективності у сучасних умовах.

    Метою роботи є доведення ефективності спеціалізованих магазинів в  організації продажу товарів, проведення успішного аналізу та визначити шляхи удосконалення.

    Об’єктом  дослідження є книжковий магазин «Знання». Магазин має стабільний фінансовий стан, підтримує позиції на ринку та є прибутковим та ефективно працюючим.

    Предметом дослідження є оцінка ефективності спеціалізованих магазинів.

          Завданням даної  курсової є 

       * визначення теоретико-методичних  засад продажу товарів в спеціалізованих  магазинах

       * аналіз процесу організації  продажу товарів в спеціалізованих  магазинах на прикладі книжкового магазину «Знання»

       * дослідження шляхів удосконалення  організації продажу товарів   магазину «Знання». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ В СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МАГАЗИНАХ.

    Магазин - це торговий об'єкт в роздрібній торгівлі, в якому здійснюється продаж товарів кінцевим споживачам і надання їм послуг, займає окрему капітальну споруду або розміщується в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної споруди та має торгову площу й комплекс приміщень для здійснення торгово-технологічних операцій.

          Спеціалізація магазину — це одна з форм поділу сфер діяльності між магазинами за товарним асортиментом і ціновим рівнем на товари та послуги відповідно до обраного суб'єктом господарювання цільового ринку.

          Усі магазини за асортиментом товарів розподіляються на групи:

       *  Продовольчі  (частка продовольчих товарів у т\о магазину 70–100%);

       *  Непродовольчі  (частка непродовольчих товарів у т\о магазину 70–100%);

       *  Змішані  (частка продовольчих і непродовольчих товарів у т\о магазину приблизно рівні).       

          Продовольчі та непродовольчі  магазини залежно від широти та глибини  товарного асортименту за формою спеціалізації розподіляються на п`ять груп: універсальні, комбіновані, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані та неспеціалізовані магазини. У таблиці 1. подано основні типи магазинів, що відповідають вищеназваним групам.

          Форма товарної спеціалізації  магазину визначається сегментом споживчого ринку і відповідної ринкової ніші, що були обрані суб’єктом господарювання для здійснення торгівельної діяльності.

    На  розвиток спеціалізованих магазинів  — потребу в них, структурну і  територіальну організацію —  впливає багато різноманітних факторів: соціально-економічних, демографічних, географічних, містобудівних, транспортних, організаційно-технологічних, управлінських, фінансових.  

    Таблиця.1. Поділ магазинів за формами товарної спеціалізації.      

              Найвизначальнішим фактором розвитку спеціалізованих магазинів є сам споживач — це господар ринку, оскільки за ним визнано право вибору щодо купівлі товару та послуг, що пропонуються. Він вирішує, які товари придбаватиме, скільки, де, коли, як і за якими цінами.

               В кожній країні та її регіонах склад споживачів суттєво відрізняється передусім за соціально-економічними та демографічними ознаками: статево-віковою; соціальною і професійною приналежністю; поява та зріст безробіття; розміром і життєвим циклом сім'ї, кількістю в ній дітей; рівнем освіти, культури та стилем життя. Дуже різні і можливості споживачів, які в свою чергу обумовлюють їхні особливості, мотивацію та поведінку на ринку.

              У країнах з розвинутою ринковою економікою, де споживач справді головна фігура ринку, щоб його задовольнити постійно вишукують все нові й нові послуги та товари, канали їх продажу і форми обслуговування, що зберігають час споживача. Бо вони чітко знають, що ресурси споживачів обмежені не тільки їхнім доходом, а й часом.

              У сфері торговельного обслуговування українських споживачів, на жаль, фактор «ціна часу» дуже мало враховувався раніше, і нині самостійні та незалежні суб'єкти господарювання майже ігнорують цей фактор при виборі місця розміщення об'єкта торгівлі, визначенні його спеціалізації, формуванні товарного асортименту, встановленні цін на товари і послуги, організації процесу продажу і обслуговування покупців. Погіршення життєвого рівня більшості українського народу в свою чергу призвело до того, що «ціна часу» знизилася і на перший план у багатьох вийшов ціновий фактор на товари.

              Серед найбільш вагомих факторів: рівень конкуренції, стан товарної пропозиції, стан управління персоналом.

              На обсяг і структуру товарообороту, а отже і на розвиток спеціалізованих магазинів кожного населеного пункту, впливають географічні фактори: величина населеного пункту за площею території та чисельністю населення, його значення за адміністративним поділом (місто, село) та виконуваними функціями, його роль в загальній системі розселення та взаємозв'язок з іншими населеними пунктами.

               Значні відмінності мають населені пункти і за рахунок містобудівних факторів. До них перш за все належать такі: особливості планування, функціонального зонування (у містах, наприклад, виділяють житлові, промислові та складські зони, ділові центри, місця масового відпочинку населення та ін.) і забудови території населеного пункту, щільність розселення, поверховість житлових будинків, споруд та різних установ, де знаходяться потенційні покупці. Ці фактори також постійно змінюються і впливають на розвиток.

              Найвпливовішим фактором серед організаційно-технологічних є розвиток комп'ютерної і телекомунікаційної техніки і технології. Комп'ютеризація процесів управління, впровадження логістичних підходів, штрихового кодування товарів та сканерів для зчитування штрих-кодів у магазинах і на складах дали можливість автоматизувати облік процесу товароруху і запровадити в товаропостачанні систему швидкого реагування.

              У зв'язку із науковим прогресом, з'явились нові можливості для підвищення рівня обслуговування покупців.

              Впровадження в магазинах самообслуговування прискорює процес обслуговування покупців, чим збільшує пропускну спроможність магазинів і скорочує потребу в будівництві нових магазинів.

              Врахування фактору сезонності при формуванні асортименту товарів і виділенні під їх реалізацію відповідної торгової площі теж дає змогу більш раціонально використовувати її і зменшувати потребу у відкритті нових об'єктів торгівлі.

              До числа факторів, що суттєво впливають на розвиток роздрібної торгової мережі, належать і управлінські фактори, макро- і  мікрорівнів.

               Ефективність управління будь-якими процесами в соціально-економічній системі залежить перш за все від соціальної політики держави та умов і можливостей її реалізації. Так, «Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року», схвалені указом Президента України від 24 травня 2000 р., розроблено з метою створення умов для формування і реалізації соціальної політики на основі визначеної стратегії економічного розвитку та фінансування стабілізації, забезпечення права кожного громадянина на достатній життєвий рівень. У державі повинна бути відповідна податкова, інвестиційна, фінансово-кредитна, амортизаційна і регуляторна політика. Треба чітко визначитися з пріоритетами в підприємницькій діяльності, розвиток яких її видів слід стимулювати, а яких — стримувати.

              З переходом України до ринкової економіки змінюються і джерела і розміри фінансування торгівлі. Збитковість та низький рівень рентабельності багатьох підприємств торгівлі негативно впливають на їх інвестиційну активність. Для покращення стану інвестиційної діяльності торговим підприємствам необхідно більш активно вишукувати шляхи скорочення витрат і підвищення прибутковості діяльності.

              Однією з важливих передумов формування сучасної сфери торговельного обслуговування населення є оцінка стану, виявлення тенденцій та визначення основних напрямів її розвитку. Якісна оцінка ступеня оптимальності сфери торговельного обслуговування в свою чергу залежить від вибору критеріїв та показників, що характеризують стан її розвитку.