Зовнішньоекономічна діяльність

КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Зовнішньоекономічна діяльність
ТзОВ "Едем"
?
Зміст
Вступ .................................................................................................................3
Розділ 1. Суть та послідовність здійснення зовнішньоекономічних операцій...................................................................................................6
Розділ 2. Характеристика ТзОВ "Едем" .......................................................14
Розділ 3. Оцінка ефективності ЗЕД ТзОВ "Едем" ......................................18
Розділ4. Підготовка і укладання зовнішньоекономічного контракту.....25
4.1. Встановлення контрактів з іноземним партнером .............................25
4.2. Пророка базисних та валютно-фінансових умов контракту .............28
4.3. Підготовка проекту контракту...............................................................36
4.4. Проведення переговорів та укладання контракту...............................37
Висновок .......................................................................................................38
Список літератури .........................................................................................39
Додатки ..........................................................................................................40
ВСТУП
Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними
відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є
зовнішньоекономічна діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) -
діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземними суб'єктами
господарської діяльності, побудована на взаєминах між ними, що має місце як на
території України так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних
комерційних операцій, спрямованих на організацію проведення і регулювання
процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності.
Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий
інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД),
надання підприємствам і організаціям, що випускають конкурентноздатну
продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до уп-
равління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною
діяльністю, особливо на рівні підприємства як основної і першочергової ланки
зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну
цікавість.
На думку ряду спеціалістів, поняття "зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД)
з'явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р. Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб'єктів.
ЗЕД висвітлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур
(фірм, організацій, підприємств, об'єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і оперативно-
комерційних функцій підприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.! (1)
ЗЕД розглядають як один із аспектів ЗЕЗ. Разом з тим, це самостійна
діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою частиною господарської діяльності підприємства, а з другої-такою частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому, міжнародному рівні, у взаємозв'язку З господарськими суб'єктами інших країн.
Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :
1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку.
2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.
3. Залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва, з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.
4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках;
5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.
Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-
економічний розвиток не тільки країни але й кожного господарського суб'єкта.
ЗЕД - поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.
Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт. Формами виробничої кооперації - спільне виробництво на основі спеціалізації, спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів, підрядна кооперація. [1]
Матеріальна основа ЗЕД- зовнішньоекономічний комплекс країни (регіону). Він являє собою сукупність галузей, підгалузей, об'єднань, підприємств і організацій, що виробляють продукцію на експорт чи використовують імпортну продукцію та здійснюють інші види і форми ЗЕД
Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни являється об'єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами успішного розвитку
зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються:
- зміцнення і нарощування експортного потенціалу;
- активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;
- підвищення конкурентноздатності підприємств і виробничо-господарського
комплексу;
- розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в
здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
Управління ЗЕД на підприємстві багато в чому залежить від того, які умови будуть створені в країні для розвитку його діяльності в зовнішній сфері, від ролі держави в регулюванні і підтримці розвитку ЗЕД на національному рівні.
Державне регулювання ЗЕД підприємства в умовах переходу до ринкової
економіки повинно полягати в створенні умов і сприяння розвитку його зв'язків із зарубіжними партнерами. [1]
Мета курсової роботи: оцінити ЗЕД ТзОВ "Едем"
Завдання курсової роботи:
- оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ "Едем";
- укластиконтакти з новим партнером;
- підготувати проект контракту;
- провести переговори та укласти контракт.
РОЗДІЛ 1.
СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
Обмін між виробниками різних країн здійснюється через зовнішньоторгові операції. Для того, щоб обмін відбувся необхідно провести відповідні взаємо пов'язані дії:
1) знайти покупця;
2) підписати з ним угоду, в якій обговорити всі умови;
3) виконати договір, тобто підготувати товар до поставки, доставити його покупцю, провести розрахунок за доставлений товар.
Сукупність цих дій складає зміст зовнішньоторгової операцій.
Таким чином, під зовнішньоторговою операцією треба розуміти комплекс дій контрагентів різних країн, спрямованих на здійснення торгового обміну.
Такі дії носять комерційний характер, тому операції обміну стають комерційними. По своїй суті вони являються керівною діяльністю. Зміст управління обміну, тобто здійснення операцій обміну полягає в тому, щоб організовувати, направляти, регулювати різні види діяльності контрагентів, що здійснюють обмін матеріальними цінностями й послугами.
Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає здійснення певних видів комерційної діяльності (Табл.1), що складається з окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі і виконуються формальності, що пов'язані з оформленням, пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди. [2].
Таблиця 1.
Класифікація зовнішньоекономічних операцій.
№ Ознака класифікації Види операцій
1 2 3
1 За напрямками торгівлі Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні, транзитні
2 За групами товарів
Купівля - продаж машин і устаткування,
сировинних і продовольчих, непродовольчих товарів і т.д.
3 За ступенем готовності товару до продажу Поставка готової продукції, вузлів і деталей
для зборки, комплектного устаткування і т.д.
4 Товарообмінні операції
Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької
сировини й інші
5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг Купівля - продаж ліцензії, "ноу-хау",
інжиніринг, факторинг, оренда, туризм,
підряд, транспортування і інші
6 Торговельно-
посередницька діяльність Консигнаційні, комісійні, агентські,
брокерські операції
7 Торгівля змагального типу
Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги
Зовнішньоекономічні операції поділяються на основні і допоміжні.
До основних відносять операції які здійснюються на розрахунковій основі між безпосередніми учасниками цих операцій. Це операції:
1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами ліцензіями, "ноу-хау";
2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні операції);
3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і будівельного інжинірингу;
4) орендні, в тому числі лізингові;
5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та удосконалення управління;
6) по міжнародному туризму;
7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін.
До допоміжних зовнішньоекономічних відносять операції:
1) по міжнародних перевезеннях;
2) транспортно-експедиторські;
3) по страхуванню вантажів;
4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;
5) операції по міжнародних розрахунках та ін.
Основними операціями купівлі-продажу товарів є експортні, імпортні, реекспортні і реімпортні.
Експортні операції передбачають продаж і вивіз товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.
Імпортні операції - закупівля і ввіз іноземних товарів для дальшої їх реалізації на внутрішньому ринку своєї країни чи використання підприємством- імпортером.
Реекспортні і реімпортні операції являються різновидом експортно-імпортних.
Реекспортні операції пов'язані з продажем і вивезенням із країни раніше ввезеного до неї товару без якого-небудь перероблення.
Реімпортні операції являють собою експортні угоди, що не відбулися, тобто ввіз в країну раніше вивезеного товару, який там не перероблявся. Це можуть бути товари, не продані на аукціоні, забраковані споживачем та ін. [1].
Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька етапів і стадій:
1. Підготовчий етап:
- аналіз кон'юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;
- вибір форми і методів роботи на ринку;
- вибір контрагентів;
- аналіз і розрахунок цін;
- рекламна кампанія.
2. Організаційний етап:
- встановлення контакту з потенційними контрагентами;
- підготовка і проведення переговорів;
- укладання контракту.
3. Виконавчий етап:
- підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому товару (імпортером);
- оформлення документації;
- укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних і т.п.);.
- врегулювання суперечок;
- здійснення розрахунків.
1.Підготовчий етап.
1.1 Вибір ринку і його вивчення.
Вивчення ринку проводиться за програмою маркетингу.
Сучасна міжнародна торгівля пов'язана з великою кількістю товарів, тому й об'єкти дослідження залежать від роду діяльності фірм. Відповідно і методи, що застосовуються в ході дослідження, можуть істотно розрізнятися. Поряд з тим існує ряд найважливіших факторів, що завжди вивчаються під час підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції:
- політичні відносини з країною - контрагентом;
- ємкість і кон'юнктура товарних ринків;
- торгово політичні умови;
- транспортні умови;
- умови платежу і кредиту;
- правові умови;
- специфічні вимоги ринку;
- канали і методи збуту.
1.2. Вибір контрагента.
На підготовчому етапі до укладання угоди необхідно вибрати контрагента.
У країнах з ринковою економікою відпрацьована чітка система класифікації фірм за рядом критеріїв.
За видом господарської діяльності і характером операцій фірми поділяються на: промислові, сільськогосподарські, агропромислові, будівельні, транспортні, страхові, інжинірингові, лізингові та ін.
За характером власності фірми поділяються на: державні, державно-приватні, приватні.
За приналежністю капіталу фірми поділяються на: національні, змішані, міжнародні.
Знання правового стану фірми дає відповіді на наступні питання:
- хто й у якому розмірі несе відповідальність по зобов'язаннях фірми;
- хто оплачує борги фірми у випадку банкрутства;
- у чиїм веденні знаходиться рішення питань, зв'язаних з підписанням контракту;
- хто має право укладати контракти від імені фірми.
Невід'ємною частиною роботи з пошуку потенційного партнера є аналізоперативної і фінансової звітності закордонних фірм, що дозволяє виявити тенденції їхнього розвитку, оцінити економічні і фінансові можливості, науково-технічний рівень продукції, що випускається ними,конкурентоспроможність.
Пошук необхідної інформації про ринки, ціни, клієнтів, товари - це складна задача. Інформація є своєрідним ресурсом, а її джерела знаходяться в місцях збереження і у формах збереження.
Місце збереження - державні органи, торгово-промислові палати, науково-дослідні інститути, навчальні інститути, бюро, банки, біржі, дипломатичні і торгові представництва, виставки, ярмарки. [2]
Джерелами поширення і збереження інформації є доповіді, інформаційні записи, книжки, рекламні видання, довідники, телебачення, радіо, комп'ютерні мережі, каталоги і т.п.
2. Організаційний етап.
2.1. Встановлення контакту з обраним партнером.
Після вибору іноземного контрагента, необхідно встановити з ним контакт, тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди. Ця робота для експортера істотно відрізняється від аналогічного процесу для імпортера, тому вони будуть розглянуті окремо.
Процедура підготовки експортної угоди.
У процесі підготовки експортної угоди продавець може використовувати різні способи встановлення контактів з потенційними покупцями:
- направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи декільком можливим іноземним покупцям;
- прийняти і підтвердити замовлення покупця;
- направити покупцю пропозицію у відповідь на його запитання із указівкою конкретних умов майбутнього контракту чи проформою контракту;
- прийняти участь в торгах;
- прийняти участь у виставках і ярмарках;
- зробити рекламне оголошення в засобах масової інформації, каталогах, проспектах і т.д.
Процедура підготовки імпортної угоди.
У процесі підготовки імпортної угоди покупець може використовувати такі способи встановлення контактів з потенційним продавцем - експортером:
- направити відомому продавцю замовлення;
- направити запит підприємству, що виробляє потрібні товари;
- направити експортеру безумовний акцепт його твердої оферти чи контро ферти;
- направити потенційному експортеру комерційний лист про наміри вступити в переговори у відповідь на його пропозицію чи рекламу. [2]
Основні методи операцій з експорту й імпорту товарів
У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.
Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту й імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Прямий метод зовнішньоекономічних операцій застосовується:
- при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
- у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування;
- у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;
- при закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;
- у разі продажу і закупівлі товарів державою.
Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця.
Проте і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50 % загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:
- у разі збуту стандартного промислового устаткування;
- у разі збуту споживчих товарів;
- при реалізації другорядної продукції;
- на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;
- при просуванні нових товарів;
- у разі відсутності власної збутової мережі.
- за умови, що торгівля монополізована значними торговельно-посередницькими фірмами.
У непрямого методу експортно-імпортних операцій також є свої переваги:
великий досвід, власна мережа обслуговування, гарні зв'язки, знання ринку й кон'юнктури.[3]
РОЗДІЛ 2.
ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ "Едем"
Згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. ТзОВ "Едем" як юридична особа є суб'єктом ЗЕД і може самостійно у визначеною законодавством межею здійснювати ЗЕД.
ТзОВ "Едем" здійснює такі види ЗЕД:
1. Експортує косметику.
2. Імпортує сировину і матеріали.
3. Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.
Асортимент продукції, що виготовляється ТзОВ "Едем":
1. Крем (в асортименті).
2. Шампунь (для різних типів волосся).
3. Мило (в асортименті).
Поняття товариства з обмеженою відповідальністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю - це товариство, що являє собою юридичну особу. Його компаньйони своїми основними внесками беруть участь в основному капіталі товариства. Як правило, ТзОВ засновують не менше двох компаньйонів. Є й ТзОВ лише з одним учасником. Перевага ТзОВ полягає у тому, що одноосібне ведення справ дає змогу обмежувати відповідальність товариства.
Так само, як і АТ, ТзОВ має занесений до торгового реєстру основний капітал, який у товариства з обмеженою відповідальністю повинен становити не менше 50 тис. євро. Участь у ділі полягає в участі компаньйона в основному капіталі.
Основний внесок - це вартість необхідного майнового вкладу. Основний внесок повинен становити не менше 500 євро. Його розмір для окремих компаньйонів може бути різний.
Заснування ТзОВ відбувається шляхом укладання засвідченого нотаріусом товаристського договору (статуту) й занесення товариства до Торгового реєстру. Фірму (назву) можна вибрати довільно, однак вона має містити приписку "З обмеженою відповідальністю".
Особливою формою ТзОВ є так зване ТзОВ і Ко. КТ. Це - командитне товариство, до якого ТзОВ входить як повний компаньйон. Командитистами в такому разі є, як правило, учасники ТзОВ. Тепер ТзОВ і Ко. Кт відіграють у ФРН лише незначну роли. До цієї форми підприємства і минулому вдавалися переважно з податкових міркувань.
Засновники, учасники та порядок створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Засновниками та учасниками товариства з обмеженою відповідальністю є фізичні та юридичні особи, які згідно зі ст. 2 "Закону України "Про підприємництво" та іншими законодавчими атами можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності.
У товаристві з обмеженою відповідальністю (ФРН- Gesellschaft mit GeschrahkterHaftung) учасники договору несуть відповідальність тільки своїми вкладами, а не майном. Кожному учаснику товариства дається письмове свідоцтво про сплату паю, який не є цінним папером, не може дробитися і бути проданим без згоди загальних зборів пайовиків. Учасниками є звичайно обмежене коло людей, що знають один одного, родичів. Управлінняздійснюється однією чи кількома особами. Таке товариство не зобов'язане публікувати звітність і баланси, статут. Це зручно, оскільки гласності мало, а відповідальність обмежена (у ФРН такі товариства становлять 97% усіх об'єднань підприємців; у цій формі звичайно існую головна фірма величезних концернів).
Учасники товариства мають такі права:
" Право на частину прибутку залежно від участі в ділі;
" Право на участь в управлінні справами товариства;
" Право на одержання інформації (комерційний директор повинен давати компаньйонам довідки про стан справ і дозволяти їм ознайомлюватися з бухгалтерськими книгами);
Учасник товариства, зі свого боку, зобов'язаний забезпечити свій основний внесок.
Керівні органи ТзОВ - комерційний директор та загальні збори товариства.
Управління справами товариства відповідає завданням правління АТ. Іноді ці функції покладаються на найнятих менеджерів, але частіше їх виконую один із компаньйонів (= управляючий компаньйон).
Загальні збори товариства - це найвищий орган ТзОВ. Вони ухвалюють рішення щодо:
" Затвердження річного балансу й розподілу прибутків.
" Стягування основних внесків та доплат.
" Призначення та звільнення комерційного директора.
Крім комерційного директора та загальних зборів, у товаристві може бути ще один орган - наглядова рада, якщо вона передбачена статутом. Та коли кількість найманих працівників у ТзОВ перевищує 500 чоловік, то таке товариство, згідно з законом, повинне неодмінно мати наглядову раду. Утворюється вона так сам, як і в акціонерному товариств. Положення закону про участь робітників та службовців в управлінні підприємством чинні для тзОВ, у якому працює понад 200 чоловік.
В економічному житті товариства з обмеженою відповідальністю відіграють дуже важливу роль. У 1988 році в ФРН налічувалося 250 тис. товариств з обмеженою відповідальністю. Це пояснюється насамперед тим, що для заснування ТзОВ потрібен досить великий капітал і його учасники несуть відповідальність лише своїми основними внесками.
Основою регулювання діяльності ТзОВ "Едем" на зовнішньому ринку є закон "Про зовнішньоекономічну діяльність". Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль відіграють Закони України:
- "Про захист іноземних інвестицій в Україні" (10.09.1991р.);
- "Про дію міжнародних договорів на території України" (10.12.1991р.);
- "Про іноземні інвестиції" (13.03.1992р.);
- "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" (17.12.1993р.);
- "Про режим іноземного інвестування" (19.03.1996р.).
Враховуючи регулюючу роль інших законів України, якими передбачено ступінь управління зовнішньоекономічною діяльністю у конкретних її видах і напрямах.
Зокрема, ст.41 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" передбачає, що у разі розбіжностей положень цього закону і правил міжнародного договору діє останній. Подібну статтю 22 містить Закон України "Про інвестиційну діяльність (18.09.1991р.). Ст.19 цього Закону містить положення про захист іноземних інвестицій. Крім Законів України, важливе значення в регулюванні ЗЕД відіграють укази президента України. Серед них:
- "Про заходи для попередження експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок";
- "Про заходи здійснення єдиної державної політики регулювання імпорту" від 21.09.1994р. [6].
РОЗДІЛ 3.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ТзОВ "ЕДЕМ"
Оцінку ефективності ТзОВ "Едем" здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2004/2005 рр.
Основні показники експортно-імпортних операцій ТзОВ "Едем" наведено в таблиці 2.
Таблиця 2.
Показники експортно-імпортної діяльності
ТзОВ "Едем" протягом 2004/2005року.
№ п/п
Показники експертно-імпортної діяльності
підприємства Звітний період
2004р 2005р
1 Контрактна вартість імпортної сировини,тис грн. 16769,38 14481,78
2 Акцизні збори, тис. грн. 35,93424 36,20449
3 мито і митні збори, тис.грн 77,85848 84,4776
4 Транспортні витрати, тис.грн. 1137,922 1327,498
5 Вантажно-розвантажувальні роботи, тис. грн. 598,9065 607,4077
6 Складські витрати, тис.грн. 299,4525 120,6821
7 Експедиторські витрати, тис.грн. 287,4754 193,0911
8 Страхові витрати тис.грн. 71,86849 48,27311
9 Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. 59,88993 120,6821
10 Виробнича собівартість продукції, тис.грн. 39591,99 34483,06
11 Поза виробничі витрати, тис.грн. 5989,065 6034,079
12 Ціна імпорту тис.грн. 11,97856 12,67123
13 Кількість імпорту, т. 2635,188 2413,631
14 коефіцієнт кредитного впливу 1,224901 1,234166
15
експортна виручка за умов надання комерційного кредиту тис.грн. 75527,77
77934,83
Оцінку ефективності ТзОВ "Едем" здійснюємо в такій послідовності:
1. Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році:
СТ = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1) де,
Ст- транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.
СЗР - вантажно розвантажувальні витрати, тис. грн.
Сскл - складські витрати, тис.грн.
СЕКСПЕД - експедиторські витрати, тис.грн.
ССТР - страхові витрати, тис.грн.
Сін - інші витрати на ЗЕД, тис.грн.
Сн 2005= 1327,498+603,4077+120,6821+193,0911+48,27311+120,6821=2413,634 тис. грн.
Сн2004=1137,922+598,9065+299,4525+287,4754+71,86849+59,88893=2455,515 тис. грн.
2. Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році
Сзт імп = Ск + Сн + СА+См (2)
де,
Ск- контрактна вартість імпортної сировини, матеріалів, тис.грн.
Сн - накладні витрати, тис.грн.
СА - акцизні збори, тис.грн.
См- мито і митні збори, тис.грн.
Сзтімп 2005 = 14481,78+2413,634+36,20449+84,4776=17016,096 тис.грн.
Сзтімп2004 = 16769,38+2455,515+35,93424+77,85848=19338,688 тис.грн.
З. Визначаємо виручку від експорту за готівку в аналізованому та базовому році
ВРЕКСГ= ВРЕКСК / ККВ , ДЕ
ВРЕКСК - виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту, тис. грн. Ккв - коефіцієнт кредитного впливу, в частках од.
ВРексг2005 = 77934,83/1,234166=63147,769 тис.грн.
ВРексг2004 = 75527,77/1,224901=61660,306 тис.грн.
4.Визначаємо виручку від імпорту в аналізованому та базовому році.
ВРімп = Цімп ? Nімп (4) де,
Nімп - середня ціна імпорту, тис.грн.
Nімп - кількість імпорту
ВРімп2005 =12,67123 o 2413,631=30583,674 тис.грн.
ВРімп2004 = 11,97856 o 2635,188=31565,758 тис.грн.
5.Визначаємо витрати на експорт в аналізованому і базовому році
Сзт екс = Свир + Спв,
СВИР - виробнича собівартість, тис.грн.
Спв - позавиробничі витрати, тис.грн.
Сзт екс2005 = 34483,06+6034,079=40517,139 тис.грн.
Сзт екс2004 = 39591,99+5989,065=45581,055 тис.грн.
6. Визначаємо прибуток від імпорту ваналізованому і базовому році
Пімп = ВРімп - Сзт імп (6) де,
ВРімп - виручка від імпорту тис.грн.,
Сзт імп - витрати на імпорт, тис.грн.
Пімп2005 = 30583,674-17016,096=13567,578 тис.грн.
Пімп 2004 = 31565,758-19338,688=12227,070 тис.грн.
7. Визначаємо прибуток від експорту в аналізованому та базовому році
ПЕКС = ВРексг - Сзт ЕКС (7) де,
ВРекс - виручка від експорту за готівку, тис.грн.
Сзт ЕКС - витрати на експорт , тис.грн.
ПЕКС 2005 = 63147,769-40517,139=22630,630 тис.грн.
ПЕКС2004 = 61660,306-45581,055=16079,251 тис.грн.
8. Визначаємо експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.
ВЕКС-ІМП = Сзт екс + Сзт імп (8) де,
Сзт екс - витрати на експорт, тис.грн.
Сзт імп - витрати на імпорт, тис.грн.
В екс-імп 2005 = 40517,139+17016,096=57533,235 тис.грн.
Векс-імп 2005 = 45581,055+19338,68=64919,743 тис.грн.
9. Визначаємо прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому і базовому році.
ПЕКС-ІМП = ПЕКС + Пімп (9) де,
ПЕКС - прибуток від експорту, тис.грн.
Пімп - прибуток від імпорту, тис.грн.
Пекс-імп2005 = 22630,630+13567,578=36198,208 тис.грн.
Пекс-імп2004 = 16079,251+12227,070=28306,321 тис.грн.
10. Визначаємо ефективність ЗЕД в аналізованому і базовому році.
ЕЗЕД =(ПЕКС-ІМП/ВЕКС-ІМП) ? 100%,
ПЕКС-ІМП - при буток від експортно-імпортних операцій, тис. грн.
ВЕКС-ІМП - експортно-імпортні витрати, тис.грн.
Езед2005 = (36198,208/57533,235) ? 100% = 62,917 тис.грн.
Езед2004 = (28306,321/64919,743) ? 100%=43,602 тис.грн.
Отримані результати зводимо в таблицю 3.
Таблиця3
Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності
ТзОВ "Едем"
Показники Індекси Одниця
виміру Величина Відхилення
Аналізована
2005 Базова
2004 Абсолютне Відносне
%
1 2 3 4 5 6 7
Ефективність ЗЕД Еекс % 62,917 43,602 19,315 144
Прибуток від
Експортно-імпортних операцій
Пекс-імп
Тис.грн
36198,208
28306,321
7891,887
128
Експортно-імпортні Витрати Векс-імп Тис.грн 57533,235 64919,743 -7386,508 89
Прибуток від експорту Пекс Тис.грн 22630,630 16079,251 6551,379 141
Прибуток від імпорту Пімп Тис.грн 13567,578 12227,070 1340,508 111
Витрати на експорт Сзт екс Тис.грн 40517,139 45581,055 -5063,916 89
Витрати на імпорт Сзт імп Тис.грн 17016,096 19338,688 -2322,592 88
Виручка від експорту
за готівку Врекс г Тис.грн 63147,769 61660,306 1487,463 102
Виручка від імпорту Врімп Тис.грн 30583,674 31565,758 -982,084 97
Коефіцієнт
Кредитного впливу Ккв Част.од. 1,234 1,225 0,009 101
Виручка від експорту
За умов надання комерційного кредиту
Врекс к
Тис.грн
77934,830
75527,770
2407,060
103
Виробнича собівартість Свир Тис.грн 34483,060 39591,990 -5108,930 87
Позавиробничі вирати Спв Тис.грн 6034,079 5989,065 45,014 101
Середня ціна імпорту Цімп Тис.грн 12,671 11,979 0,692 106
Кількість імпорту Nімп Тис.грн 2413,631 2635,188 -221,557 92
Контрактна вартість Сировини Ск Тис.грн 14481,780 16769,380 -22876,00 86
Накладні витрати Сн Тис.грн 2413,634 2455,515 -41,880 98
Акцизні збори Са Тис.грн 36,204 35,934 0,270 101
Мито і митні збори См Тис.грн 84,478 77,858 6,620 109
Транспортні витрати
за базисом постачання
Ст
Тис.грн
1327,498
1137,922
189,576
117
Вантажно-Розвантажувальні витрати
Сзр
Тис.грн
603,408
598,907
4,501
101
Складські витрати Сскл Тис.грн 120,682 299,453 -178,771 40
Експедиторські
витрати Секспед Тис.грн 193,091 287,475 -94,384 67
Страхові витрати Сстр Тис.грн 48,273 71,868 -23,595 67
Інші витрати Сін Тис.грн 120,683 59,890 60,793 202
Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД ТзОВ "Едем" в
аналізованому періоді склала 62%, що на 19% більше ніж в базовому
періоді. Це зумовлено збільшенням прибутку від експортно - імпортних
операцій на 7891,887 тис. грн. і зниженням витрат на експортно-імпортні
операції на 7386,508 тис. грн., що становить 89%
В аналізованому періоді прибуток від експорту зріс на 6551.379 тис. грн.,
що становить 141%. На ріст прибутку вплинуло значне зниження витрат
на експорт в порівнянні з базовим періодом, а саме на 5063.916 тис. грн.,
що складає 89%.
Крім того в аналізованому періоді зросла виручка від експорту за умов
надання комерційного кредиту на 2407.060 тис. грн., тобто на 103%.
Виручка від експорту за готівку зросла лише на 1487,463 тис. грн., тобто на
102%, що є значно меншою в порівнянні з виручкою за умов надання
комерційного кредиту. Коефіцієнт кредитного впливу зріс по відношенню
до базового періоду на 101%. Зростання виручки від експорту стало
можливим за рахунок зниження виробничої собівартості продукції на
5108,930 тис. грн., що становить 87%. Не значне збільшення
позавиробничих витрат, а саме на 45,014 тис. грн., суттєво не вплинуло на
величину отриманого прибутку від експорту.
Прибуток від імпорту зріс лише на 1279,943 тис. грн., що становить 111%.
Незначне зростання прибутку від імпорту в порівнянні з експортом пов'язане із
зменшенням виручки від імпорту на 982,084 тис. грн. і підвищенням середньої
ціни імпорту на 0,692 тис. грн. Кількість імпорту також зменшилась в
аналізованому періоді на 221,557 т. при невеликому збільшенні середньої ціни.
Витрати на імпорт зменшились на 2322,592 тис. грн., що становлять в
порівнянні з базовим роком 88%.
Витрати зменшились за рахунок зниження:
- накладних витрат - на 98%.
- контрактної вартості сировини - на 86%.
Накладні витрати зменшились на 41,880 тис.грн., тобто на 98%, за рахунок
складських, експедиторських та страхових витрат. В аналізованому періоді
транспортні, вантажно-розвантажувальні і ін. витрати зросли по відношенню до базового періоду, що також вплинуло на зниження величини прибутку від імпорту.
РОЗДІЛ 4.
ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ.
4.1. Встановлення контракту.
Способомвстановлення контракту з іноземним контрагентом є вільна оферта.
Вільна оферта - це оферта, яка надсилається одночасно на одну й ту саму партію товару декільком можливим покупцям.
Вона не встановлює терміну для відповіді і тому не зв'язує оферанта. Згода покупця з умовами вільної оферти підтверджуються твердою контрофертою. Після підтвердження покупцем (акцепту) контроферти покупця угода вважається укладеною.
Експортеру при підготовці оферти слід звернути увагу на різні нюанси в оформленні пропозиції.Зокрема, якщо контрагент не знайомий із експортером, то оферта повинна носити як діловий, так і частково рекламний характер. В цьому випадку допускається включення до тексту оферти короткої інформації про діяльність експортера.
Розвилка підготовлених пропозицій також є не стільки простою, якою вона здається на перший погляд. До цього етапу потрібно підходити настільки ж ретельно та продумано, як і до всіх інших питань, пов'язаних із підготовкою зовнішньоторгівельної угоди. Перш за все необхідно вирішити, куди, кому та коли доцільно розіслати оферти. При цьому нерідко можна зустріти думку про те, що чим більше відправлено оферт, тим швидше та більше буде укладено угод. Однак це не завжди правильно. Якщо пропозиції надіслані декільком покупцям у межах однієї країни, без урахування існуючих зв'язків між різними фірмами в межах тих або інших спілок та об'єднань, то в силу взаємної інформації такі пропозиції можуть привести до перебільшеного уявлення про кількість запропонованих товарів або про особливу зацікавленість експортера у терміновому продажу. В цьому випадку ефект може бути навіть зворотним: покупці можуть зволікати та не відкликатися на пропозицію, розраховуючи на зниження цін.
Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції країною-контрагентом обираємо Німеччину. Встановлення контракту з німецьким контрагентом здійснюємо в такій послідовності.
?
4.2. Проробка базисних та валютно фінансових умов контракту. DDU Доставлено, мито не сплачене
(… місце призначення зазначене)
"Доставлено, мито не сплачене" означає, що зобов'язання продавця по поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці: країни імпорту. Продавець повинен нести витрати і ризики, пов'язані з поставкою туди товару (за винятком мита, податків та інших офіційних зборів, виплачуваних при ввозі), а також видатки і ризики по виконанню митних формальностей. Покупець повинен оплатити будь-які додаткові витрати і нести будь-які ризики, викликані його нездатністю вчасно очистити товар від мита на імпорт.
Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності й поніс викликані з цим витрати і ризики, то це повинно бути роз'яснено шляхом додавання слів.
Якщо сторони бажають включити в зобов'язання продавця деякі витрати, виплачувані при ввозі товару (наприклад, податок на додану вартість (АТ), то це слід роз'яснити шляхом додавання слів "доставлено, мито не сплачене; (АТ оплачений (… зазначене місце призначення)".
Цю умову можна використовувати незалежно від виду транспорту.
А. ТзОВ "Едем" зобов'язаний.
А.1. Поставка товару згідно з договором.
Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.
А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.
Одержати на свій ризик і на свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності для вивозу і ввозу товару, а в окремому випадку - для його перевезення через треті країни.
А.3. Договір перевезення і страхування.
а) Договір перевезення.
Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення товару за прийнятим напрямом і звичайним способом погодженого пункту в зазначеному місці призначення. Якщо пункт не погоджений або якщо він не визначений практикою, то продавець може обрати пункт у зазначеному місці призначення, який найкраще підходить для його цілей.
б) Договір страхування.
Немає зобов'язань.
А.4. Поставка.
Поставити товар у розпорядження покупця відповідно до пункту А.3. у погоджений день або строк.
А.5. Перехід ризиків.
Відповідно до положень пункту Б.5. нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до моменту, коли він поставлений згідно з пунктом А.4.
А.6. Поділ витрат.
Відповідно до положень пункту Б.6.:
- на додаток до витрат, викликаних пунктом А.3а, нести всі витрати по товару, до моменту, коли він буде поставлений відповідно до пункту А.4.;
- сплатити витрати, пов'язані з митними формальностями, необхідними для вивозу, а також всі мита, податки або інші офіційні збори, виплачувані при вивозі, а в окремому випадку - для їх перевезення через треті країни перед поставкою відповідно до пункту А.4.
А.7. Повідомлення покупця.
Завчасно повідомити покупця про відправлення, а також надати будь-яке інше повідомлення, потрібне для того, щоб дати можливість покупцю вжити заходів, які звичайно потрібні для прийняття товару.
А.8. Доказ поставки-транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.
Надати покупцю за рахунок продавця де лівері-ордер (або) звичайний транспортний документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський подорожній лист, що не передається; документ для транспортування по внутрішньому водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнична транспортна накладна; автомобільна транспортна накладна або комплексний транспортний документ), який може бути потрібний покупцю для прийняття поставки товару.
Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв'язок у відносинах між собою, то звичайний транспортний документ може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕІО.
А.9. Перевірка, упаковка, маркування.
Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (наприклад, перевірка якості вимірювання, зважування, підрахунок), які необхідні для цілей поставки товару відповідно до пункту А.4.
Забезпечити за свій рахунок упакування (за винятком випадків, коли у даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар, що є предметом договору), потрібне для поставки товару. Упаковка повинна мати відповідне маркування.
А.10. Інші зобов'язання.
На прохання покупця, уповні посприяти йому на його ризик і за його рахунок в отриманні документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім згаданих у пункті А.8.), що видаються в країні поставки або передані в цю країну й (або) в країні походження товару, які можуть бути потрібними покупцю для вивозу товару.
На прохання покупця надати останню потрібну інформацію з приводу одержання страховки.[7]
Б. Vella зобов'язана
Б.1. Сплата ціни
Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.
Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.
Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності, потрібні для ввозу товару.
Б.3. Договір перевезення.
Немає зобов'язань.
Б.4. Прийняття поставки.
Прийняти поставку товару, як тільки він буде поставлений в його розпорядження відповідно до пункту А.4.
Б.5. Перехід ризиків.
Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли товар поставлений в його розпорядження відповідно до пункту А.4.
Якщо покупець не може виконати свої зобов'язання відповідно до пункту Б.2., то він повинен нести викликані цим додаткові ризики загибелі або пошкодження товару.
Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7., то він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, з погодженої дати або строку поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом договору.
Б.6. Поділ витрат.
Нести всі витрати по товару з моменту, коли товар наданий в його розпорядження в зазначеному пункті призначення відповідно до пункту А.4.
Якщо покупець не може виконати свої зобов'язання відповідно до пункту Б2., або прийняти поставку товару після того, як він був наданий в його розпорядження згідно з пунктом А.4., або надати повідомлення згідно з пунктом Б.7. то він повинен нести всі викликані цим додаткові витрати, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору.
Сплатити всі мита, податки або інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, сплачувані при ввезенні товару.
Б.7. Повідомлення продавця.
У випадку, якщо покупець має право визначити час у межах погодженого строку й (або) місце прийняття поставки, він повинен завчасно повідомити продавця про це.
Б.8. Доказ поставки-транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.
Б.9. Перевірка товару.
Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по пере відвантажувальній перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни експорту.
Б.10. Інші зобов'язання.
Сплатити всі витрати і збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10., і відшкодувати всі витрати і збори, яких зазнав продавець при надані допомоги згідно з цим пунктом.[7]
Валютою ціни та валютою платежу згідно проекту контракту є євро. Форма розрахунку буде попередня оплата.
Попередня форма розрахунку буде здійснюватися в такій послідовності, яка вказана на рис.
Розрахунок у формі попередньої оплати полягає в тому, що покупець дає доручення банку, що обслуговує його, переказати певну суму в країну продавця та виплатити одержувачу переказ. Оплату товару у цій формі можна здійснювати у вигляді авансу, тобто до відправки товару або після його одержання, як оплата боргу.
1
5
2 4
3
Рис.2. Схема розрахунків у формі попередньої оплати.
1. ТзОВ "Едем" і фірма "Vella" укладають між собою угоду.
2. Фірма "Vella" відправляє доручення своєму банку перерахувати зазначену в контракті суму на рахунок ТзОВ "Едем" а здійснення оплати.
3. АКБ Німеччина перераховує визначену суму на рахунок ТзОВ "Едем" в АКБ "Аваль".
4. Отримавши платіж банк повідомляє ТзОВ "Едем" про одержання коштів.
5. ТзОВ "Едем" передає товар імпортеру.
Таблиця 4.
Переваги та недоліки при розрахунку у формі попередньої оплати.
Переваги Недоліки
Експортера 1. Можливість отримання оплати авансом, тобто до поставки товару. 1. При зниженні курсу валюти ціни відносно валюти платежу у період між підписанням контракту і здійсненням платежу експортер несе збитки.
2. Зникає загроза втрати покупця перед конкурентами. 2. експортер матиме збитки при девальвації валюти контракту відносно національної валюти експортера.
3. Короткий строк розрахунків 3. Ризик невиконання зобов'язань або несплати.
4. Ризик не конвертованості валюти.
Імпортера 1. Захищеність від ризику. 1. Імпортер буде мати збитки при ревальвації валюти контракту відносно національної валюти імпортера.
2. Гарантія поставки товару. 2. При попередній оплаті можне спостерігатися тиск на імпортера.
3. Короткий строк розрахунків.
4. Порівняно невисокий розмір оплати послуг банку.
5. Технологічна простота здійснення попередньої оплати.
4.3. Підготовка проекту контракту
На основі переговорів ТзОВ "Едем" в особі голови правління Васильєвої С.О. та фірма "Vella" в особі директора Балак М.І., було узгоджено що проект контакту буде готувати продавець. Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту. До них відносять:
1. Предмет контракту;
2. Ціни та кількість;
3. Поставки;
4. Оплата;
5. Гарантія;
6. Упаковка та маркування;
7. Форс-мажор;
8. Контракт в цілому;
9. Відповідальність;
10. Арбітраж та керівний закон;
11. Інші умови;
12. Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.
4.4. Проведення переговорів та укладання контракту.
Після того, як ми встановили контракт з німецькою фірмою "Vella" нами був складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між ТзОВ "Едем" в особі голови правління Васильєвої С.О. та представником німецької фірми "Vella" , в особі генерального директора Балака М.І. в місті Київ.
Перед зустріччю кожна із сторін готувались до неї. Наша сторона виробила тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників, послідовність викладення питань, підготували довідкові та інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи розв'язання розбіжностей, підготували можливі відповіді на запитання партнера.
При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін. Затвердили, що контракт буде написаний як на українській так і на німецькій мові. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю попереднього контракту.
Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли суперечки, які були розв'язані шляхом порозуміння.
Було проведено взаємне вивчення об'єктивних аргументів сторін та знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті переговорів сторони склали спільний контракт, в якому була врахована фактична домовленість, якої вони досяглипід час переговорів. Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на українській та німецькій мовах. З оригіналу контракту роблять три примірники ксерокопій. Контракт підписують відповідальні особи. Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника зовнішньоекономічного відділу підприємства "Едем" Коваля П.В.
Укладений сторонами контракт (Додаток А).
?
Висновок.
Об'єктом дослідження було товариство з обмеженою відповідальністю "Едем", яке займається випуском косметики. Для розширення ринку збуту і пошуку вигідних партнерів, підприємство вийшло на зовнішній ринок, здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність. "Едем" займається експортом своєї продукції закордонним споживачам і імпортом сировини і матеріалів. В аналізованому періоді прибутокпідприємства від експортно-імпортних операцій склав 36198 тис. грн. Питома вага прибутку від експорту значно перевищує прибуток від імпорту. Підприємство ефективно використало комерційний кредитна експортні операції , в результаті чого виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту зросла в порівнянні з базовим періодом на 103% і склала 77934 тис. грн.. Загальні витрати на експорт, в результаті вигідно заключних договорів, знизились на 5063 тис. грн.. В аналізованому періоді підприємство досягло значного зниження виробничої собівартості за рахунок нижчої контрактної вартості сировини і зменшення накладних витрат.
Прибуток від імпорту збільшився за рахунок зменшення витрат на імпорт шляхом зниження накладних витрат і зростанням виручки від імпорту за рахунок зменшення середньої ціни імпорту.
Ефективність від зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Едем" а аналізованому періоді склала 63%, що на 19% більше, ні ж в базовому році.
Підприємство уклало одну з угод з німецькою фірмою "Vella" на поставку косметики, кількістю 100 наборів по ціні 10 євро за одиницю продукції. За умовами укладеного контракту, формою розрахунку використана попередня оплата.
ТзОВ "Едем" поставляє товар імпортеру на умовах Доставлено, мито не сплачене (DDU) в м. Берлін, що знаходиться на території Німеччини.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Г.М. Дроздова. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств:
Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002.
2. В.І. Саллі, О.В.Трифонова, В.Я.Швець. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - Київ: ВД "Професіонал", 2003.
3. А.І. Кредісов. Управління зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - Київ: ВІРА - Р, 2002.
4. В.С.Щербина. Господарське право України: Навчальний посібник. - Київ:
Юрінком інтер, 2001.
5. Закон України "Про Господарське товариство".
6. О.А.Кириченко. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - Київ: Знання - Прес, 2002.
7. О.Н. Кривенко. Збірник контрактів та нормативних актів. Інкотермс. - Київ:
Сплайн,2000.
8. С.Я. Боринець. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. -Київ: Товариство "Знання", КОО, 2001.
9. А.А. Мазаракі. Міжнародний маркетинг: Підручник. - Київ: Київ держ.торг. -екон. ун-т, 2003.
10. Ф.Ф.Бутинець. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Житомир: ПП "Рута", 2001.
11. Т.М. Циганкова, Л.П. Петрашенко, Т.В.Кальченко. Міжнародна торгівля:
Навчальний посібник. - Київ: КНЕУ, 2001.
12. О.І.Береславська, О.М.Наконечний, М.Г.Пясецька та ін. За заг.ред. М.І.Савлука. - Київ: КНЕУ ,2002.
13. Закон України "Про власність".
14. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"
15. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
16. Положення "Про форму зовнішньоекономічних договорів".
17. С.Терещенко. Основи митного законодавства України: Питання теорії та
практики зовнішньоекономічної діяльності, - Київ: АТ "Август", 2001.
КОНТРАКТ № 43
м. Київ "12"березня 2006 р.
ТзОВ "Едем" в особі директора Васильвої Світлани Олександрівни з однієї сторони, і фірма
Названа у подальшому "Покупець" , в особі (посада, прізвище, ім'я, по-батькові)
"Vella", названа
у подальшому "Покупець", в особі Балак М.І
(посада, прізвище, ім'я, по-батькові)
з другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.
1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ
Продавець продає, а Покупець купує косметику
(назва товару)
(в подальшому названі "Товари"), що перераховані в Додатку № 1 до цього Контракту, який складає його невід'ємну частину, на суму 1000 євро
доларів США на умовах, вказаних в Контракті
2. ЦІНИ ТА КІЛЬКІСТЬ
Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку № 1.
3. ПОСТАВКИ
3.1. Продавець поставляє Покупцю товар на умовах "Поставлено, мито не сплачено" (DDU), митний склад місто Гамбург
3.2. Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців з дня підписання Контракту
Дострокова поставка допускається.
Часткове відвантаження не допускається
3.3.
а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються. Продавець виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5% вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом перших чотирьох тижнів затримки, і 1 % за кожний наступний після цього тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених збитків не повинен перевищувати 8 % від вартості кожної одиниці Товарів, для якої були порушені строки поставки
б) У випадку затримки поставки більше як на три місяці, Покупець має право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів, без будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести у зв'язку з таким розірванням.
в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків підлягає перегляду арбітражем.
г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні збитки.
3.4. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляться пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов'язаний повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати поставки, в іншому випадку поставки, в іншому випадку Продавець не
несе відповідальності перед Покупцем за такі збитки.
3.5 Незважаючи на усі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за непоставки, що відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.
4. ОПЛАТА
4.1. Оплата повинна провадитись у формі попередньої оплати
Оплата за поставлені Товари повинна провадитись в євро в місто Київ.
Документальне підтвердження банківського переказу, щовидане банком Покупця, повинно бути представлене Покупцем до видачі дозволу на відправлення Товарів Продавцем.
Оплата повинна проводитись в повному обсязі на рахунок Продавця в наступну адресу: м.Київ, вул. Франка 34, АКБ "Аваль" , з зазначенням номера рахунку-фактури Продавця, як підстави для оплати.
4.2. Продавець мас право зводити баланс між будь-якою сумою, що належить Покупцю та будь-якою сумою, що належить Продавцю під Покупця.
5. ГАРАНТІЯ
5.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов'язаних з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його виробництва, на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого використання на території користувача.
5.2 Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред'являє претензію відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до перевірки і підтвердження обґрунтованості претензії представникомПродавця або іншою вповноваженою Продавцем особою.
6. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ
6.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну упаковку придатну для транспортування судном або вантажівкою.
6.2. Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування фарбою, що не змивається
Адреса кінцевого отримувача: Німеччина, м. Гамбург, вул. Озерна 100.
Верх
Обережно
Не кантувати
Контракт № 43
Продавець Україна, м. Київ, вул. Валова 46, ТзОВ "Едем"
(найменування)
Наряд № ________________________________________________________________________
Транс № ________________________________________________________________________
Ящик № ________________________________________________________________________
Вага брутто ____________________________________________________________________кг
Вага нетто _____________________________________________________________________кг
Розміри ящика _________________________________________________________________см
(довжина, ширина, висота)
На ящиках, висота яких перевищує один метр, з трьох сторін ящика знаком "0+" повинен бути позначений центр ваги.
6.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися Покупцем
7. ФОРС-МАЖОР
Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібним стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам, страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго (названі далі ("форс-мажор")), на період, що починається з моменту об'явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує, вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6 (шести) місяців, то будь-яка із Сторін може перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.
8. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ
Цей Контракт, що включає Додаток № 1, складений при повному розумінні Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по йому предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні обговорення стосовно Товарів цим виключаються.
9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або пов'язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту, гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за дану одиницю Товару, доставленого відповідно до нього Контракту. Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні, випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення
10. АРБІТРАЖ І КЕРІВНИЙ ЗАКОН
10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв'язку з цим Контрактом, повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.
10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев'яноста) днів з дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов'язковим для обох Сторін, але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.
10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу "ЮНСИТРАЛ", що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках вирішальними є положення цього Контракту.
10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно обирають третього арбітра, який буде виконувати обов'язки голови арбітражного суду.
10.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів представлених на їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального права.
10.6. Усі документи, пов'язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.
10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою положень Шведського права.
11. ІНШІ УМОВИ
11.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990 року і Конвенція 00Н про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року.
11.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.
11.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної Сторони, українською та німецькою мовами, причому обидва тексти автентичні і мають однакову юридичну силу.
12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН
Продавець Покупець
Україна Німеччина
м. Київ м. Гамбург
вул. Валова 46 вул. Озерна 100
тел./факс (044)46-24-14 тел./факс (041)424-2911
р/к. в АКБ "Аваль" р/к. в "Дойчбанк"
№ 46891623991177 №21461316
МФО № 4601432
За Продавця За Покупця
( Васильєва С.О.) (Балак М.І.)
М.П. М.П.

        <<