Суть операційного менеджменту

Міністерство освіти і  науки України

Міжрегіональна академія управління персоналом

Одеський інститут МАУП

Дисципліна : операційний  менеджмент

 

 

 

Реферат

на тему:

“Суть операційного менеджменту”

 

 

 

                                                                                                            Виконала

Студентка 3-го курсу

Групи Б1МГТ

Павленко Л.

 

 

 

 

 

2012 рік

ПЛАН

 

   1.Суть операційного менеджменту

  

   2. Сутність і місце операційного менеджменту в системі менедж-

менту організації

 

   3. Сутність та етапи розробки операційної стратегії організації

 

       Список літератури:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Суть операційного менеджменту

Під виробництвом в основному розуміють випуск продукції різного призначення і переробку сировини, за допомогою технологічних операцій. Системний підхід до управління виробництвом передбачає розгляд виробничої діяльності підприємства як виробничої системи, яка виконує операційні функції.

Операційна функція включає в себе діяльність по виробництву товарів та послуг, які надаються споживачам.

Операція у виробничому процесі направлена на:                               цілеспрямовані зміни фізичних або хімічних якостей предметів праці; збирання або роз'єднання деталей та інших предметів;                                     підготовку предмета до іншої технологічної, транспортної, контрольної операції або зберігання;                                                                              планування, калькуляція, повідомлення або надходження інформації.

Терміни "виробництво" і "операція" взаємозамінні, а "операція" включає виробництво продукції  та надання послуг.

Операційна система включає повну систему виробничої діяльності організації і складається з трьох підсистем: переробної, забезпечення, планування і контролю.

Переробна підсистема перетворює сировину у кінцеву продукцію. Підсистема забезпечення виконує необхідні функції діяльності переробної підсистеми. Планування і контроль одержує від переробної системи інформацію про стан системи і незавершене виробництво, що сприяє прийняттю обґрунтованих рішень.

Операційний менеджмент - це управління виробничими процесами, за допомогою яких сировина перетворюється на товари та послуги . У зв'язку із тісним сполученням з виробництвом операційний менеджмент іноді називають менеджментом виробничих операцій. Він пов'язаний із формуванням операційної стратегії, створенням операційної системи для забезпечення виробництва конкретного продукту; залученням необхідних засобів виробництва, використанням певних методів для досягнення поставленої мети.

Рис. 1. Процес операційного менеджменту.

Досягнення високої продуктивності виробництва є головною метою операційного менеджменту. Продуктивність у виробничому процесі показує відношення виробленої продукції до сировини. Високої продуктивності можна досягти за рахунок впровадження новітніх технологій виробництва продукції, наявності необхідної матеріально-технічної бази та фінансових ресурсів, підвищення кваліфікації працюючих, а в сільському господарстві ще сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами. Продуктивність є ефективним управлінським інструментом менеджера, який допомагає йому більш ефективно використовувати сировину у виробничому процесі.

Продуктивність визначається за наступною формулою:

В управлінській діяльності важливо знати "частково-факторну продуктивність" ,яка визначається відношенням загальної продукції до специфічного входу (вартості сировини, трудових ресурсів, енергії, технології або матеріалів). Наприклад, такого як енергія. де: Е - енергія.

В організаціях в управлінському процесі використовуються інші специфічні залежності, що показують відношення продуктивності до входів і результатів. Наприклад: прибуток на вкладену гривню; кількість рекламацій на 100 одиниць товару; об'єми продажу на квадратний метр торгової площі.

Особливості виробничих та сервісних організацій повинні враховувати менеджери. Як правило, кінцевий споживач продукції не повинен бути присутнім при процесі виробництва, яке повинно уникати простоїв потужностей. У зв'язку з цим, менеджери повинні організувати так роботу виробничих процесів, щоб довести продуктивність в організації до максимальної.

Організації соціально-побутових послуг (навчальні заклади, лікарні, служби побуту) перетворюють вхід на певний вихід, такі як рівень освіти і здоров'я, транспортні і побутові послуги. Ці організації не можуть використовувати наявні потужності для виробництва послуг про запас, повинні діяти розсерджено, розміщуючись ближче до споживачів (перукарні, магазини, побутові підприємства). їх діяльність не підпорядкована жорстокому контролю, а надання послуг в значній мірі визначається потребами споживачів, які важно прогнозувати. В останньому часі поряд з виробничими організаціями розвиваються служби сервісного обслуговування автомобілів, побутової техніки і радіоелектроніки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Сутність і місце операційного менеджменту в системі менедж-

менту організації

 

   Менеджмент організації передбачає управління її діяльністю з виробництва продукції. Решта напрямів діяльності підприємства призначені забезпечувати нормальну роботу з випуску продукції. Саме виробництвом продукції і опікується операційний менеджмент. Ефективнішому управлінню підприємством сприяє розроблення наукових основ менеджменту, виділення його умовно самостійних частин, серед яких операційному менеджменту відводиться центральне місце. На рис. 2 показано місце операційного менеджменту в системі менеджменту організацій. Операційний менеджмент міститься посередині життєвого циклу продукції, тобто виробництву продукції передують стадії стратегічного управління, маркетингу, науково-дослідної роботи тощо. Після стадії виробництва продукції настають стадії підготовки до функціонування, експлуатації тощо. Решта елементів менеджменту організації забезпечують управління відповідними функціональними зонами й оптимізують діяльність фірми загалом.

 

Рис. 2. Операційний менеджмент у системі менеджменту організації

3. Сутність та етапи розробки операційної стратегії організації

 

   Стратегічне планування набуває сенсу лише тоді, коли воно реалізується на рівні виробництва продукції підприємства.

 

   Операційна стратегія полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Операційна стратегія разом із корпоративною стратегією охоплює увесь спектр діяльності компанії і передбачає довгостроковий процес, покликаний забезпечити фірмі можливість швидко реагувати на будь-які неминучі зміни у майбутньому.

 

   Рівні стратегій і сутність операційної стратегії.

 

У практиці країніз ринковою економікою прийнято виділяти три ієрархічні рівні стратегій:

 

• корпоративний;

• бізнесовий, або діловий;

• функціональний.

 

   Корпоративна стратегія міститься на первинній ієрархії. Її формує вище керівництво (рада директорів, керівники функціональних підрозділів). Менеджери корпоративного рівня вивчають конкурентні переваги підприємства на основі моделювання та розробки довгострокових планів.

 

Бізнесовий, або  діловий рівень, — це середній рівень в ієрархії прийняття рішень. Бізнесова стратегія зосереджує увагу на кращих засобах досягнення успіхів при реалізації ділових пропозицій. Вона націлена на визначення типу переваг на ринку, передбачає заходи у відповідь на зміни зовнішніх умов і ринкової ситуації. Менеджерицього рівня повинні доводити до відома конкретних підрозділів ідеї, генеровані на корпоративному рівні. Вони визначають, як підприємство повинно конкурувати на ринку з огляду на конкурентні переваги підприємства.

 

   Функціональний рівень стратегії — найнижчий в ієрархічній системі. Стратегія цього рівня спрямована на здійснення плану дій з управління окремими функціональними підрозділами всередині підприємства і повинна підтримувати стратегію ділового рівня.

 

   Функціональна стратегія охоплює такі види діяльності:

 

• виробництво продукції підприємства;

• дослідження і розвиток;

• управління персоналом;

• управління запасами;

• оперативне управління;

• управління фінансами, маркетинг тощо.

 

   Функціональні стратегії, як правило, розробляють керівники підрозділів, а переглядають керівники підприємств. Головним завданням функціональних менеджерів є упровадження стратегічної політики й виконання стратегічних планів організації.

 

   Із цієї класифікації видно, що операційна стратегія розробляється на основі економічної стратегії підприємства, тому вона охоплює ті самі елементи і фактори, але конкретизує їх для кожного структурного підрозділу. Іншими словами, шляхом декомпозиції стратегії підприємства формується економічна стратегія виробництва — загальна концепція того, як досягаються визначені конкретні цілі виробництва продукції при відповідних обмеженнях ресурсів. Операційна стратегія охоплює різноманітні компоненти, які можна зобразити схематично (рис. 3). Ці компоненти мають стратегічне й тактичне значення і потребують відповідних рішень.

Рис. 3. Компоненти операційної стратегії

 

 

 

 

Список літератури:

1. Бєлінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник.— К.: Центр навч. літ-ри, 2005.

 

2. Василенко В. О., Ткаченко Т. І. Виробничий (операційний) менеджмент:

Навч. посіб. / За ред. Василенка В. О. — К.: ЦУЛ, 2003.

 

3. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. —

СПб.: Питер, 2000.

 

4. Курочкин А. С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. — К.:

МАУП, 2000.

 

5. Макаренко М. В., Махалина О. М. Производственный менеджмент:

Учеб. пособие для вузов. — М.: ПРИОР, 1998.

 

6. Плоткін Я. Д., Пащенко І. Н. Виробничий менеджмент. — Л.: ІВЦ

“ІНТЕЛЕКТ+”, 1999.

 

7. Сумець О. М. Основи операційного менеджменту: Підручник

для студ. економ. спец. / За ред. проф. О. Л. Яременка. — К.: ВД

“Професіонал”, 2004.

 

8. Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент. — М.: Банки

и биржи, ЮНИТИ, 1997.

 

9. Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и

операционный менеджмент / Пер. с англ. — М.: ИД “Вильямс”,

2001.