Отчёт по производственной практике в ПП "ВіКо"

     Механізм  діяльність торгового підприємства має свої особливості:

     1. Державно-правове і нормативне  регулювання.

     2. Ринковий механізм регулювання  торгової діяльності підприємств проявляється в сфері споживчого ринку, оскільки попит формує рівень цін на товари, визначає можливість знаходження ринкової ніші чи розширення обсягу діяльності, дозволяє сформувати нову систему господарчих відносин з постачальниками і т. д. Роль ринкового механізму регулювання торгової діяльності постійно росте.

     3. Внутрішній механізм регулювання  окремих аспектів господарської  діяльності торгового підприємства  формується в його рамках, узгоджуючи  з регламентом ті чи інші  оперативні управлінські рішення. Ряд аспектів регламентується статутом торгового підприємства, системою цільових показників, внутрішніх нормативів і т. д.

     4. Механізм інформаційного забезпечення  торгового підприємства направлений  на формування повної та якісної  інформації, що необхідна для підготовки обґрунтованих управлінських рішень по всім аспектам діяльності, і базується на оперативній та статистичній звітності функціональних служб.

     5. До числа методів розробки  управлінських рішень по окремих  аспектах діяльності торгового  підприємства відносять: техніко-економічні розрахунки; балансовий; економіко-статистичні; економіко-математичні; мережне планування; моделювання; соціологічні; експертні і т. д.

     6. Ефективність всієї системи управління  торговим підприємством визначають  методи внутрішнього контролю, що базуються на прийомах економічного аналізу та аудиту і визначаються організацією системи моніторингу економічних та фінансових результатів.

     Ефективний  механізм торгової діяльності дозволяє в повному обсязі реалізувати  цілі і задачі, що стоять перед підприємством, сприяє результативному здійсненню всіх функцій на підприємствах-торгівлі.

     Управління  діяльністю ПП "ВіКо" здійснює управлінський  персонал, що складається з генерального директора, комерційного та фінансового  директорів, та менеджера по збуту, які відповідно до своїх функціональних завдань приймають виробничі рішення, розробляють процес їх реалізації та здійснюють контроль за їх виконанням. Процес управління торгівельною діяльністю - сукупність дій управлінського персоналу стосовно визначення цілей для об'єкту управління та їх фактичного стану на основі реєстрації та обробки відповідної інформації, прийняття, економічно обумовлених програмою діяльності та оперативними завданнями, рішень, в яких намічаються шляхи організаційного забезпечення для виконання завдань. Оперативне управління виробництвом характеризується прийняттям рішень в реальних умовах, що склалися, В цих умовах визначаються планові завдання чи рішення, розробляються оперативно-календарні плани, змінно-добові завдання, здійснюється координація та мотивація їх виконання, контролюються і аналізуються їх результати, приймаються рішення стосовно подальшої діяльності, здійснюється розробка та реалізація рішень стосовно попередження відхилень і збоїв в ході діяльності.

     Розробка та прийняття рішень включає: формування альтернативних варіантів рішень; встановлення строків їх виконання; вибір виконавців; обробку додаткової інформації; узгодження та затвердження строків та виконавців; затвердження варіанту рішення; виділення ресурсів для реалізації рішення.

     Формування  асортименту торгового підприємства являє собою процес підбору для  реалізації різних груп товарів, їх видів  і різновидів, виходить з його товарної спеціалізації і повинен бути направлений на задоволення попиту споживачів і забезпечення високого прибутку. При цьому слід звернути увагу на ряд принципів:

     -   забезпечення відповідності характеру  попиту споживачів, що пов'язано  з пошуком певної ніші на  ринку, формування певного асортименту;

     -   забезпечення достатньої широти  і глибини;

     -   забезпечення стабільності асортименту;

     - забезпечення умов рентабельності — необхідна умова функціонування будь-якого торгового підприємства. Тому слід враховувати витратоємкість, податкоємкість, оберненість запасів та інші економічні фактори.

     Товарообіг  забезпечує   економічну  основу  всієї  діяльності  торгового  підприємства, оскільки реалізує основний об'ємний показник цієї діяльності і досягнуті маркетингові позиції. Функціонування потребує постійної  розробки управлінських рішень на всіх рівнях діяльності. В процесі реалізації даної функції проводиться аналіз і прогнозування торгової кон'юнктури, здійснюється планування обсягу і складу товарообіг, нормування і планування товарного запасу, планування обсягу і складу закупок.

     Підприємство, що досліджується, здійснює оптовий товарообіг шляхом продажу товарів оптовим покупцям свого регіону та інших регіонів України (Львівська, Волинська області). Продаж товарів здійснюється і підприємствам роздрібної торгової мережі в порядку мілкого оту. Розрахунки за реалізований товар відбуваються як відразу після відвантаження товару, так з відстрочкою платежу, за готівкові та безготівкові кошти.

     Продаж  товарів на підприємстві "ВіКо", як і на інших підприємствах цієї галузі, характеризується такими показниками:

     -   загальний обсяг товарообігу,  що характеризує обсяги продажу  товарів в розрізі окремих  видів товарообігу;

     -   склад товарообігу, що характеризує  структуру загального обсягу  товарообігу окремих видів в  розрізі його форм,

     -   структура товарообігу, що характеризує товарно-груповий склад реалізації товарів.

     Показники товарообігу пов'язані з іншими важливими показниками діяльності торгового підприємства.

     Основна ціль управління товарообігом полягає  в забезпеченні високих темпів розвитку торгового підприємства і задоволення попиту контингенту споживачів. У відповідності з ціллю перед управлінням стоять наступні завдання:

     1.  Ув'язка  темпів   розвитку  товарообігу   з   розвитком   регіонального споживчого ринку  та змінами його кон'юнктури.

     2.   Планування   обсягу   реалізації   товарів,   що   забезпечує   отримання необхідної суми прибутку.

     3.   Забезпечення    в    процесі    планування    товарообігу    ефективного використання наявних  ресурсів.

     4.   Забезпечення   планування   структури   товарообігу,   що   відповідає структурі попиту споживачів.

     5.   Планування обсягу і структури  поставок товарів і суми товарних  запасів, що забезпечить ритмічну  роботу і стабільний асортимент.

     Виходячи  з основної цілі та завдань будується  система управління товарообігом підприємства : оцінка і прогнозування   кон'юнктури споживчого ринку,   планування   обсягів   і   структури   реалізації   товарів,   нормування   і планування товарних запасів, планування надходжень і закупок товарів.

     Найбільш  відповідальним етапом в системі економічного управління товарообігом ПП "ВіКо" є планування обсягу та структури реалізації товарів:

     1. Вибір приоритетних цілей розвитку  товарообігу;

     2. Аналіз обсягу і структури  реалізації товару в передплановому  періоді;

     3. Визначення планового обсягу реалізації товарів;

     4.Визначення  планової структури реалізації  товарів;

     5.Оцінка  напруги розробленого плану реалізації;

     6.Розробка  мір по здійсненню плану реалізації  товарів.

     Планування  виробничо-господарської та фінансової діяльності, підприємство здійснює самостійно. Визначення перспектив свого розвитку відбувається виходячи з попиту на продукцію, роботи, послуги і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку, підвищення особистих прибутків працівників. Постачання продукції, надання послуг, виконання робіт відбувається на бартерній та кредитній основі.

     Плануючи  обсяг і структуру реалізації, підприємство виходить з досягнення таких показників товарообігу, що максимально  забезпечили б ефективність використання наявного ресурсного потенціалу підприємства, максимально забезпечили б раніше обумовлений обсяг прибутку, достатнього для реалізації цілей розвитку в плановому періоді.

     Саме  остання цільова установка пріоритетна  для ПГІ "ВіКо" на ранній стадії його життєвого циклу. Реалізація її не обмежує можливості ні асортиментної, ні регіональної диверсифікації торгівельної діяльності підприємства в процесі планування товарообігу.

     Виходячи  з пріоритетної цільової установки, формуються задачі проведення аналізу  обсягу і структури реалізації товарів. В ході такого аналізу розглядаються загальні та частинні показники розвитку реалізації товарів в передплановому періоді. Враховуючи Індекс інфляції забезпечується співставлення цін. Взагалі, в системі загальних показників найбільшу роль відіграють:

     а) показники динаміки реалізації товарів;

     б) показники рівномірності реалізації товарів;  

     в) показники структури реалізації товарів;

     г) показники, що характеризують вплив  окремих факторів на зміну обсягів  реалізації товарів.

     Система частинних показників будується довільно в залежності від цільової установки розвитку товарообігу і покликана доповнити вихідну базу розрахунків планових показників.

     Плановий  обсяг реалізації розраховується різними  методами, відповідно обраній цільовій установці. Наданому підприємстві розрахунки ведуться беручи за основу цільову суму прибутку та ряд інших фінансових показників. Обсяг реалізації розраховується по формулам: 

     де  Рп - Обсяг реалізації товарів в  плановому періоді; Пц - цільова сума балансового прибутку; ИО - сума витрат обігу, що планується; Нц - сума податкових витрат, що входять до ціни товару, які

плануються;

     Увд - рівень валового доходу від реалізації товару, що планується у %;

     Урт - рівень рентабельності товарообігу, що планується у %.

     Визначення  планової структури реалізації товарів здійснюється на основі коефіцієнту еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягу товарообігу.

     Напруженість  плану реалізації     оцінюється при його орієнтації     на можливості споживчого  ринку     чи досягнення  цільової  суми  прибутку і визначає     рівень     ефективності     використання     ресурсного     потенціалу підприємства.

     Розробка  заходів по здійсненню плану реалізації товарів включає заходи організаційного, економічного та фінансового характеру.

     Отже, плануючи обсяг і структуру реалізації товарів в умовах ризику керівництво передбачає результати різних альтернатив. Невідома лише ймовірність досягнення кожного результату. Задача полягає в тому, щоб виявити ймовірність кожного результату і на цій основі приймати рішення, маючи на увазі кінцевий стан бажаного результату. Основним планом діяльності підприємства є бізнес-план, де визначається план ресурсного забезпечення, оціночні показники діяльності, плани фінансових результатів та соціального розвитку.

     Позитивну роль в управління діяльністю підприємством відіграє інформаційно-комп'ютерне забезпечення персоналу. 

 

6. Інноваційна та  фінансова діяльність  підприємства. 

     Ринкові умови господарювання висувають  високі вимоги до рівня конкурентоспроможності продукції. Ці вимоги на сучасному етапі розвитку суспільного виробництва в значній мірі визначаються характеристиками економічності, надійності. Тому для інноваційного менеджменту характерна цілеспрямованість в процесі прийняття рішень, що організаційно і економічно забезпечать конкурентоспроможність продукції. Інновація - це використання результатів наукових досліджень і розробок, що направлені на вдосконалення процесів діяльності виробництва та інших сфер діяльності суспільства. Специфіка торгового бізнесу полягає в пошуку нових шляхів і методів збуту продукції, орієнтації на потреби і смаки споживачів. Методологія прийняття рішень при цьому базується на інтелектуальному продукті еволюції системи знань науки управління про методи впливу на людей в процесі інноваційної діяльності.