Основи сертифікації

 
 

РЕФЕРАТ 

з дисципліни «СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ» 
 

Тема: Основи сертифікації 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ 

ВСТУП..........................................................................................................................3

ОСНОВИ  СЕРТИФІКАЦІЇ.........................................................................................4

1. Основні  поняття, цілі і об’єкти сертифікації........................................................4

2. Історія  розвитку.......................................................................................................5

3. Правове  забезпечення сертифікації та  роль сертифікації в забезпеченні  якості 

    продукції та її конкурентоспроможності..............................................................7

3.1. Структура системи УкрСЕПРО..........................................................................8

3.2. Розподіл основних функцій між органами Системи........................................9

4. Роль сертифікації в забезпеченні якості продукції і її  

     конкурентоспроможності....................................................................................12

5. Управління якістю продукції і захист споживачів............................................14

6. Аудит якості..........................................................................................................14

Література..................................................................................................................15 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

ВСТУП 

     Жодне суспільство не може існувати без  технічного законодавства та нормативних  документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку  життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища. Сертифікація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції.

     Сертифікация - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку уповноважений орган документально підтверджує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління навколишнім середовищем, систем управління охороною праці, персоналу, встановленим законодавством вимогам, що діють в Україні.

     В Україні існує державна система  сертифікації продукції - Система УКРСЕПРО. У даній системі проводиться як обов'язкова, так і добровільна сертифікація. Роботи в Системі УКРСЕПРО організовує Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики - Держспоживстандарт України, який є Національним органом по сертифікації - (раніше називався Держстандарт України). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ОСНОВИ  СЕРТИФІКАЦІЇ 

     Підвищення  вимог  до якості продукції та послуг в умовах гострої конкуренції  ринку і виключення впливу протекціонізму, монополізму вимагає розробки спеціальних заходів та вимог до товарів та послуг. Ці заходи відтворені в спеціальних нормативних документах під загальною назвою сертифікація всіх видів діяльності, як матеріальної так і не матеріальної. 

1. Основні поняття, цілі і об’єкти сертифікації 

     Сертифікація - форма, яка здійснюється спеціальним  органом і забезпечує строгу відповідальність вимог технічних регламентів, положенням стандартів або посилаються на ці регламенти(нормативні документи).

     Сертифікація  продукції та послуг-головний напрямок забезпечення високої якості продукції, підвищення науково-технічного та торгово-економічного співробітництва між державами та укріпленням довіри між ними.

В сертифікації приймають участь, як правил, три сторони:

• перша сторона – виробник продукції (виконавець послуг) ;
• друга сторона – споживач продукції (клієнт, що користується послугами);
• третя сторона – організація, незалежна від перших двох сторін, яка контролює відповідність нормативних документів щодо відношень цих сторін.

     Основним  документом діяльності незалежного  органу сертифікації (третьої сторони) є оцінка відповідності, яка регламентує основні вимоги до об’єкту.

      Оцінка  відповідності відтворюється в  формі підтвердження відповідності:сертифікатові  чи знакові відповідності.

      Сертифікація  продукції базується на широкомасштабних випробуваннях зразків продукції, виробництві та наглядом за технологіями виробництва, транспортування, збереження і споживання. Можливість поєднання всіх цих способів виконання операцій дає основу забезпечення надійного рівня доказу наявності відповідності.

      Основні цілі сертифікації сформульовані в  настановах ISO/IEC 2 (1991р):

• свідчення відповідності продукції, процесів виробництва, експлуатації, збереження, транспортування, реалізації та утилізації, робіт чи послуг, або інших об’єктів, технічним регламентом, стандартом та ін.;
• спільно діяти із споживачами в компетентному виборі продукції, робіт чи послуг на українському та міжнародному ринках;
• утворення умов для вільного переміщення товарів по території України та зонах міжнародного співолбітництва.

 

2. Історія розвитку 

      «Сертифікат»  в перекладі з латинської означає «виготовлено вірно», хоча термін цей став широко відомий в комерційній практиці порівняно недавно(останнє десятиріччя).

  Але ще в енциклопедійному словнику Брокгауза і Ефрона (1900р.)

«сертифікат»  трактується як посвідчення, а економісти визначають його як «грошове посвідчення на визначену суму», тобто як «заявку про відповідність», або «облігацію спеціального державного займу».

      В метрології сертифікація давно відома як діяльність по офіційній перевірці (нанесенню клейма, пломбуванню) приладів. Наявність клейма позначає, що прилад відповідає сертифікаційним його метрологічних характеристик. Більш як 100 років термін «сертифікація» використовується

В міжнародній  практиці. Так в 1879р. Російська Імперія  отримала супроводжуючий документ під назвою «Міжнародний комітет мір та ваг. Сертифікат Міжнародного бюро №12 для прототипа кілограма». Для цього прототипу проведено 1092 виміру ваги при порівнянні з головним (еталонним)прототипом. Приведений приклад свідчить про сертифікацію, яка приведена третьою стороною-Міжнародним бюро мір і ваг.

      Попередницею  української сертифікації була сертифікація в СРСР вітчизняної експортної продукції. Спочатку вона проводилась в зарубіжних центрах і її обов’язковість встановлювалася  не вітчизняними законами, а законодавством тих країн, в які товари надходили с СРСР.

      В 1984 р. в СРСР була прийнята Постанова  про сертифікацію експортної продукції, а в 1986 р. Держстандартом був введений в дію «Тимчасовий порядок сертифікації продукції машинобудування».

      В 1988 р. країнами-членами СЕВ була підписана Конвенція про систему оцінок якості і сертифікації продукції взаємопостачання (СЕПРО СЕВ). Вона передбачала проведення сертифікації з використання стандартів СЕВ і інших міжнародних стандартів. Вказана система фактично ввела міжнародну акредитацію випробувальних лабораторій і міжнародну атестацію. В 1991 р. в країні налічувалось 14 випробувальних центрів.

      Система сертифікації України УкрСЕПРО - це державна система сертифікації продукції  в Україні, яка призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації товарів та послуг.

      Згідно  з Декретом Кабінету Міністрів України  №46-93 від 10 травня 1993 «Про стандартизацію і сертифікацію», обов’язкова сертифікація проводиться виключно в межах  державної системи сертифікації.

      Добровільну сертифікацію здійснює Українська асоціація  якості, яка отримала ліцензію на право  проведення робіт в системі сертифікації Міжнародної асоціації якості (в  межах СНД).Добровільна сертифікація в системі СЕПРО проводиться  на відповідність вимогам,що не відносяться до обов’язкових.

      В системі УкрСЕПРО здійснюються такі взаємопов’язані види діяльності:

• сертифікація процесів,продуктів,послуг ;
• сертифікація систем якості ;
• атестація виробництв ;
• акредитація випробувальних лабораторій та центрів ;
• акредитація органів з сертифікації ;
• атестація експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності.

 
 

3. Правове забезпечення  сертифікації та  роль сертифікації  в забезпеченні  якості продукції  та її конкурентоспроможності 

     В сертифікації продукції та послуг беруть участь органи із сертифікації,випробувальні лабораторії та центри,експерти акредитовані в системі УкрСЕПРО, які занесені до Реєстру Системи.

      Орган із сертифікації несе повну відповідальність за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дій, а також за порушення правил системи СЕПРО, випробувальні лабораторії та центри несуть відповідальність за необ’єктивність та недостовірність результатів випробувань сертифікованої продукції.

      Про цьому виробник(постачальник) продукції несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифіката і знака відповідності з порушення правил системи УкрСЕПРО.

      Продавець,або  лице що виконує послуги несе відповідальність за відсутність сертифіката на продукцію що реалізується, якщо ця продукція підлягає сертифікації.

      Якщо  в системі акредитовані декілька органів із сертифікації тієї ж самої  продукції,то заявник має право  провести сертифікацію на одному із них. 
 
 
 
 

3.1. Структура системи  УкрСЕПРО 

     Система УкрСЕПРО є відкритою для вступу до неї органів із сертифікації та випробувальних лабораторій інших  держав при умові визнання та виконання  правил Системи.

      Організаційну структуру Системи утворюють:

• Національний орган із сертифікації-Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держспоживстандарт України)
• науково технічна комісія;
• органи із сертифікації продукції;
• органи із сертифікації систем якості;
• випробувальні лабораторії(центри);
• експерти-аудитори;
• науково-методичний та інформаційний центр;
• територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України ;
• Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції.

     Загальне  керівництво Системою здійснює Національний орган із сертифікації Держспоживстандарту  України.

      Органами  із сертифікації в Системі можуть буди акредитованими тільки організації  та підприємства державної форми  власності.

      Лабораторіями та випробувальними центрами можуть бути акредитованими організації будь-якої форми власності.

      Форми сертифікації, технічні вимоги за національного знака відповідності встановлені державним стандартом ДСТУ 2296-93. 
 
 
 

3.2. Розподіл основних функцій між органами Системи