Аутстаффінг персоналу

    Аутстаффінг персоналу,   

    Багато  компаній у своїй діяльності стикаються із ситуаціями, коли колектив перевантажений, приймати в штат нового співробітника  нерентабельно, а робота повинна  бути виконана професійно й вчасно. У такому випадку може допомогти  аутсорсинг (аутстаффінг) персоналу.

    Аутсорсинг (аутстаффінг) персоналу в даний  час не дуже розвинений в Україні, і його термінологія поки що не усталена, тому на практиці може застосуються кілька назв цього процесу. Найпоширеніші:

    Лізинг  персоналу - оренда персоналу на довгостроковій основі. Компанія-наймач оплачує тільки послуги агентства-лізингодавця, не зв'язуючи себе зі співробітником юридичними відносинами. Спеціаліст значитися в штаті компанії-лізингодавця.

    Temporary staffing - набір персоналу на короткостроковий період (звичайно до трьох місяців). Найчастіше ця послуга затребувана при проведенні маркетингових заходів або виконанні невеликих проектів. Підбір спеціалістів провадить рекрутингове агентство, і воно ж відповідає за співробітника.

    Аутстафінг  персоналу - аутсорсингова компанія приймає у свій штат вже працюючого в клієнтській компанії спеціаліста. При цьому відповідальність несуть обидві сторони, а формальну роботу (оформлення трудової книжки, відрахування податків і т.д.) бере на себе аутсорсингова компанія.

    Аутсорсинг  персоналу - покупка не праці певного  спеціаліста, а послуги, що необхідна  компанії в конкретний період часу. Перелік питань, які можна вирішити в такий спосіб‚ досить великий. В основному це стосується вирішення  завдань, не пов'язаних з профільною діяльністю компанії-замовника.

    Поняття аутсорсингу (аутстаффінгу) персоналу  все більш упевнено впроваджується в лексикон управлінської діяльності вітчизняних компаній. Хоча його практичне  використання в Україні зустрічається  поки що відносно рідко, у той час як у США й Західній Європі аутсорсинг (аутстаффінг) персоналу відноситься до числа напрямків‚ які досить швидко розвиваються, що приносить аутсорсинговим компаніям дохід понад $60 млрд. у рік. То що ж це за процес і які переваги він може надати вітчизняним організаціям? 

    Мода  або необхідність? 

    Термін  «аутсорсинг (аутстаффінг) персоналу» з'явився в побуті відносно недавно, хоча по суті багато компаній з незапам'ятних  часів використовували його можливості в практичній діяльності. Наприклад, залучення спеціалістів зі сторони на термінову або сезонну роботу, на виконання окремого проекту і т.д. Як правило, з такими людьми укладалися тимчасові трудові угоди.

    В даний час необхідність в аутсорсингу (аутстаффінгу) персоналу зростає. Плануючи бізнес-процеси і реалізовуючи намічені плани, компанії заздалегідь, а в багатьох випадках, і «по факту» виділяють ті завдання, які не будуть або не є постійними протягом досить тривалого періоду часу, скажімо, протягом року або більше. Наприклад, у фінансово-економічній області - це проведення внутрішнього аудиту, у керуванні персоналом - програми реструктуризації, в області інформаційних технологій - розробка і впровадження відповідного програмного забезпечення і т.д.

    Перелік всіх можливих завдань, які компанії реалізовують не на постійній основі, може бути значно ширшим і різноманітнішим. Їхнє виникнення обумовлене рішенням як поточних питань життєдіяльності компанії, так й екстрених проблем, що виникли у зв’язку з непередбаченим звільненням висококваліфікованого співробітника, протиправними діями третіх осіб та іншим. Крім цього, іноді потреба у спеціалістах зі сторони виникає при розробці й впровадженні програм розвитку організації (виробництво нового продукту, виведення на ринок нового бренду і т.д.), швидкого просування певних напрямків діяльності компанії та інше.

    Необхідність  в аутсорсингу (аутстаффінгу) персоналу  може також виникати і при здавалося  б рядових обставинах, наприклад  відпустка штатних співробітників, що прийшлась на впровадження нового проекту.

    У таких ситуаціях приймати в штат компанії спеціаліста, що буде виконувати непостійне завдання, є‚ як правило, невигідним. У зв'язку з цим тимчасові завдання організація в першу чергу  намагається перерозподілити на кого-небудь зі штатних співробітників. Але зробити це повністю, як правило, не вдається ніколи в силу різного роду причин - відсутності висококваліфікованого персоналу на потрібному напрямку, перевантаженості співробітників і т.д.

    Саме  тому майже завжди є необхідним залучення  сторонніх виконавців тимчасових завдань. В цій якості можуть виступати  не тільки окремі фахівці (із включенням або без включення в штат компанії на тимчасовій основі), але й компанії, що спеціалізуються на виконанні відповідних операцій. Цей процес і є лізингом персоналу в широкому значенні цього слова. У вузькому розумінні - це залучення спеціалістів зі сторони‚ виключно з аутсорсингової компанії або через неї.

    Звичайно, як і будь-який бізнес-процес, аутсорсинг (аутстаффінг) персоналу має свої плюси і мінуси, а також вимагає певних попередніх розрахунків і фінансових витрат.

    Переваг залучення сторонніх виконавців для виконання тимчасових завдань  компанії чимало. Наприклад, при необхідності компанія може одержати спеціаліста певної кваліфікації в будь-який час і за короткий строк, при цьому практично не збільшуючи витрат на компенсаційні пакети персоналу. А якщо тимчасовий співробітник по якихось параметрах не підходить для виконання тієї або іншої діяльності, його можна швидко й без додаткових вкладень обміняти. Крім того‚ обсяг кадрового діловодства компанії зменшується, що при величезному й постійному завантаженні співробітників організацій має чимале значення.

    Зрозуміло, що навіть при всіх позитивних характеристиках процесу аутсорсингу співробітників, прибігати до нього необхідно за умови, що доручати виконання «тимчасових завдань» якій-небудь іншій організації нерентабельно або просто неможливо у зв'язку з їх відсутністю. Наприклад, немає компаній, які можуть і готові професійно побудувати ефективну дистриб'юторську мережу в Україні, скажемо, із продажу алкогольних напоїв або будь-якої іншої продукції. Тому єдиним рішенням виниклої проблеми є залучення висококласного спеціаліста зі сторони. Загальні витрати в цьому випадку визначаються сумою заробітної плати співробітника, узятого в аутсорсинг, а також винагородою аутсорсинговій компанії.

    Перша стаття видатків формується з декількох  складових. По-перше, варто враховувати, що запрошуваний в аутсорсинг персонал є висококваліфікованим і досвідченим. Заробітна плата такого рівня професіоналів, як правило, в 1,2-1,5 рази вища середньоринкового рівня оплати праці відповідної категорії спеціалістів. Крім того, при розрахунку витрат на заробітну плату персоналу, що перебуває в аутсорсингу, необхідно враховувати час від закінчення роботи на одну компанію до початку роботи на наступну, тобто періоду між двома проектами (дана перерва іноді може досягати декількох місяців). У зв'язку з цим фахівці, як правило, вимагають ввести підвищувальний коефіцієнт від 1,3 до 1,5 при розрахунку оплати їхньої праці. Таким чином, загальні витрати на місячну заробітну плату одного аутсорсингового співробітника становлять звичайно від 1,5 до 2,5 середньоринкових заробітних плат даної категорії спеціалістів. 

    Що  стосується видатків на винагороду аутсорсингових компаній, то в Україні вони звичайно порівнянні з витратами на пошук  і підбір персоналу силами рекрутингових  агентств. Приблизно вони відповідають подвоєному значенню місячної заробітної плати одного аутсорсингового співробітника. Хоча, зрозуміло, є виключення, як у більшу, так і меншу сторону. У деяких випадках комісійна винагорода компанії - лізингодавця розраховується в процентному співвідношенні до оплати праці аутсорсингового співробітника й становить 20 - 35 % від його місячної заробітної плати, помноженої на кількість місяців аутсорсингу (аутстаффінгу).

    Може  здатися, що на практиці набагато вигідніше  найняти співробітника на постійну роботу й не витрачати гроші на додаткові виплати й комісійну винагороду аутсорсинговій компанії. Але після проведення відповідних розрахунків, як правило, виявляється, що загальні витрати на лізинг одного спеціаліста менші, ніж витрати на співробітника, включеного в штат компанії на постійній основі і який виконує аналогічні функції. Це обумовлено тим, що штатний персонал звичайно менш досвідчений, ніж лізингові фахівці, і на досягнення необхідного рівня кваліфікації новим співробітникам необхідний час, що перевищує період лізингу в 2 - 2,5 рази.

    Всі ці нюанси в тій чи іншій мірі властиві лізингу персоналу в усьому світі, але в Україні існує ряд власних відмінних моментів, обумовлених національними й економічними особливостями.