Управление товарными запасами

З додатку 3 бачимо, що реалізація збільшувалася зростаючими темпами, які у перших трьох кварталах перевищували темпи зростання товарних запасів, але керівництво фірми зупинило цю тенденцію у четвертому кварталі, де темп зростання товарних запасів перевищував темп зростання товарообороту на 286 пунктів, коли в середньому за перші три квартали темп зростання останнього перевищував на 207 пунктів. Такий крок був обумовлений необхідністю зменшення ризику дефіциту товарних запасів та піком купівельної хвилі наприкінці року. Динаміка товарообороту і рівня товарних запасів вказана в додатку 2.

Сукупні товарні запаси на кінець 1997 року зросли на 193,3%, що було наслідком збільшення реального товарообороту та виконання стратегії розвитку фірми. В цілому товарні запаси виконали свої головні функції в періоді, що розглядається, тобто забезпечили безперебійний товарооборот в періодах між поставками.

Структура надходжень проілюстрована в додатку 5, де найбільшу частку займають товари для малюків від 6 місяців до 2 років, що обумовлено спеціалізацією діяльності фірми. На думку провідних спеціалістів відділу маркетингу фірми “Глобус Лтд” саме цей сегмент ринку найбільш придатний для експансії, тому саме сюди спрямовані головні зусилля. Але інші товарні групи також розглядалися як досить перспективні, у зв’язку з, хоча і незначним, але покращанням матеріального стану та постійною увагою до маленьких дітей та їх батьків. Фірма має можливість маневрувати частками в структурі в залежності від стану попиту та пропозиції на ринку, що дозволяє страхувати ризик стрімкого падіння попиту на одну з товарних груп: умови контрактів дозволяють здійснити обмін товарів з постачальниками в разі несприятливої ситуації.

Всі товарні групи не потребують особливих умов зберігання та мають значний термін зберігання, що дозволяє створювати сезонні товарні запаси. В цілому асортимент досить широкий і охоплює майже всі можливі товарні групи, але розширення можливе за рахунок товарів інших торговельних марок, що відрізняються від тих, з якими проводить операції “Глобус Лтд”, ціною та якістю. Так у стані переговорів контракт з американською компанією на постачання товарів кращих за якістю та вищих за ціною. Але таке рішення дуже ризикове бо платоспроможний попит населення України ще не досяг американського рівня.

Структура товарних запасів (додаток 4) забезпечує нормальний рівень товарообороту як в цілому так і по окремим групам, що є результатом плідної роботи всіх підрозділів фірми, також ведуться постійні розрахунки, які спрямовані на постійний пошук оптимальної структури товарних запасів. В додатку 2 бачимо, що доля в загальному обсязі товарних груп коливається в границях 1 - 4%, що є досить гарним результатом для відділу зовнішньоекономічної діяльності, який займається розрахунком партій товарів, що імпортуються.

На формування товарних запасів впливає багато факторів, але важливо виділити саме ті, які здійснюють найбільший вплив на конкретному підприємстві. Ці фактори поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішніми факторами на підприємстві є широта асортименту, частота його оновлення та об’єм і структура товарообороту.

Широта асортименту у “Глобус Лтд” дуже велика і досягає 400 найменувань товарів. Така ситуація вимагає більш високого рівня товарних запасів завдяки необхідності підтримувати нормальний товарооборот. Вищевказана широта асортименту обумовлена специфікою обраного виду діяльності та певним рівнем несумісності продукції різних виробників (не у всіх випадках можливо товари одного виробника доповнити товарами іншого), та широкою диверсифікацією українського споживчого ринку. Наявність філій та представників, які не мають значних складських можливостей теж вимагає підвищення рівня товарних запасів.

Частота оновлення асортименту незначна, тому що широта асортименту охоплює основну частину асортименту, який доцільно продавати на території України. Тому цей фактор ми враховуємо, але виключно з метою врахувати можливі зміни попиту в майбутньому.

Об’єм та структура товарообороту є одним з найважливіших факторів, що впливає на формування товарних запасів. В додатку 6 розраховано і в додатку 7 проілюстрована залежність між середніми товарними запасами та товарооборотом. Отримане рівняння регресії вказує на прямопропорційний характер залежності. Так поступове збільшення товарообороту відображається у підвищенні об’єму товарних запасів. Значення коефіцієнта регресії вказує на те, що товарні запаси зростають меншими темпами ніж товарооборот, що обумовлено оптимізацією рівня товарних запасів та намаганням мінімізувати витрати по зберіганню.

Зовнішніми факторами є якість продукції, сезонність та коливання попиту, рівень наповнення товарного ринку та строки зберігання товарів.

Якість продукції, якою оперує “Глобус Лтд” відповідає світовим стандартам і має низький рівень браку, але все ж таки рівень запасу збільшується,  щоб мати можливість задовольнити скарги клієнтів не втрачаючи оптимального балансу між товарооборотом та товарними запасами. Якість продукції, яка в свою чергу впливає на ціну товару, є особливим фактором, який в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні впливає на уповільнення швидкості обертання товарних запасів в періоди поглиблення кризи, яка супроводжується значним падінням купівельного попиту. У 1997 року цей фактор не виявив себе, але восени 1998 справив значний вплив як на товарооборот так і на рівень товарних запасів.

Сезонність і коливання попиту є факторами, які справляють значний, але не дуже помітний (у 1997 році) вплив. Він не дуже помітний з-за швидкого зростання сектору ринку, який займає “Глобус Лтд”.

Рівень наповнення товарного ринку досить диверсифікований, деякі товарні групи широко представлені по всіх споживчих вимогах, деякі майже відсутні. Тому рівень товарних запасів перших значно нижчий за рівень останніх, які мають вищу швидкість обертання. Швидкий огляд конкурентів вказує на олігополістичну спрямованість цього сектору ринку, де на незначну кількість компаній припадає значний об’єм товарообороту. “Глобус Лтд” увійшла у це коло, але фірма має значну перевагу у тому, що інші компанії використовують асортимент товарів, що розглядається, як вторинний, а не як головний.

При формуванні товарних запасів використовувалися виключно власні кошти підприємства. Якщо запозичення і мали місце, то вони були настільки короткостроковими, що не здійснювали значного впливу на фінансовий стан підприємства. Втрати економічного прибутку від невикористання позикових коштів компенсуються високим рівнем платоспроможності підприємства.

Ефективність використання товарних запасів спостерігається у показниках швидкості обертання товарних запасів, рівень рентабельності товарних запасів, об’єм товарних запасів на одиницю товарообороту, рентабельність складських та транспортних затрат тощо.

Швидкість обертання середніх товарних запасів склала 5 оборотів, або в дня товарообороту – 66 днів. Цей результат свідчить про значний рівень товарних запасів, які мають невелику швидкість обертання, але це пов’язане із специфікою товарів.

Рівень рентабельності середніх товарних запасів складає 54%, економічний зміст цього показника полягає в тому, що на одну гривню товарних запасів в середньому припадає 54 копійки прибутку. Однією з цілей управління товарними запасами є саме максимізація цього показника за рахунок збільшення чистого прибутку та/або зменшення середніх товарних запасів. Але в намаганнях максимізувати рівень рентабельності потрібно пам’ятати й про стабільність діяльності підприємства та забезпечення нормального товарообороту та рівня конкурентоспроможності на ринку.

Наступний показник показує скільки гривень товарних запасів припадає в середньому на одну гривню товарообороту. Значення 0,7 свідчить про значне зростання рівня товарних запасів (у 1996 році цей показник був 0,51), яку відображається в падінні ефективності використання товарних запасів, але це обумовлено насиченням ринку та постійним пошуком нових каналів збуту, що в свою чергу потребує накопичення запасів.

Рентабельність складських та транспортних витрат становила 331,9% та 531,1% відповідно ( у 1996 році 286,4% та 485%). Це покращання пов’язане в першу чергу із зростанням обсягів завозу та знижками отриманими за регулярність користування послугами. Були знайдені оптимальні маршрути постачання та мінімізовані витрати на митниці.

Проаналізувавши товарні запаси фірми “Глобус Лтд” у періоді з 01.01.1997 до 01.01.1998 можна зробити висновок, що управління товарними запасами здійснюється на високому рівні, використовується модель оптових закупок значними партіями, що дозволяє отримати значні цінові знижки, мінімізувати затрати на замовлення, транспортні затрати та гарантує поставку всієї партії. Поради щодо вдосконалення управління товарними запасами будуть подані в четвертій главі курсової роботи. 

ІІІ. Планування розмірів товарних запасів в оптовому товарообороті.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки постійно здійснює планування своєї діяльності. Результатом проведення планової роботи є документ, що постійно оновлюється – бізнес-план підприємства.

В розділах бізнес-плану оптового підприємства вказані прогнозні величини основних показників його діяльності – прибутків, продаж, витрат, товарних запасів тощо. Методологія і підходи для їхнього розрахунку в роздрібній і оптовій торгівлі однакові, але є особливості, зумовлені відмінністю функцій опту і роздрібу в сфері обігу.

Планування товарних запасів слідує за плануванням обороту, оскільки обсяг оптового товарообороту, що прогнозується, служить основою розробки плану запасів.

Прогнозування і планування товарних запасів є необхідним  елементом діяльності кожного підприємства в умовах ринкової економіки.

Першим етапом розробки прогнозу розміру товарних запасів є всебічний економічний аналіз попередньої діяльності. Результати аналізу, виявлені тенденції і висновки служать основою укладання прогнозів.

На другому етапі визначаються чинники, що в періоді, який прогнозується, будуть впливати на розвиток того сектора ринку, де працює підприємство. Відбираються і оцінюються кількісно найважливіші чинники і з їхньою допомогою розраховуються варіанти прогнозу запасів.

Специфікою діяльності фірми на ринку є обслуговування, передусім, запасів роздрібної торгівлі, роздрібних підприємств. Тому процес планування товарних запасів тісно пов’язаний з аналогічними розрахунками в роздрібній ланці, що обслуговує оптове підприємство.

Можливі два основні варіанти ринкової кон'юнктури, в якій може опинитися підприємство в майбутньому періоді. Перший характеризується відносною стабільністю стану ринку, а другій – значними ваганнями попиту і продаж.

В теорії і практиці планування товарних запасів використовується декілька засобів: досвід-статистичний, експертних оцінок, техніко-економічних розрахунків, економіко-математичні.

Досвід-статистичний метод базується на аналізі фактично рівня, що склався в товарних запасах оптового підприємства.

В основі методу – особиста оцінка стану запасів в минулому і суб'єктивне розуміння перспектив їхнього розвитку. Гідність засобу – швидкість і мала трудомісткість. Недоліки полягають в людському чиннику (досвід, знання економіста, труднощі безпомилкової обробки великої кількості інформації). Так, за експертною оцінкою спеціалістів комерційного відділу, розмір товарних запасів у першому кварталі 1998 року прогнозувався у розмірі 41894,78 грн або 63 дні обороту. Цей результат у порівнянні з четвертим кварталом мав зрости на 12,3%. Падіння темпу приросту (у четвертому кварталі він склав 64,9%) планується завдяки зниженню темпу приросту товарообороту (лише 21%, у четвертому кварталі 1997 – 36,4%), який залежить від платоспроможного попиту населення, обсяги якого мають зменшитися після вершини купівельної хвилі яка припадає на кінець року. Хоча в Україні дуже важко передбачити коливання платоспроможного попиту, бо майже неможливо спрогнозувати коли населення отримає кошти, які йому заборгували. І хоча оптове підприємство не здійснює роздрібної торгівлі, але його клієнти дуже чутко реагують на такі зміни, і збільшують чи зменшують рівень закупок на фірмі.

На практиці, в більшості випадків, метод експертних оцінок застосовуються в тому випадку, коли немає достатньої інформації та/або ринок товарів мало вивчений.

Суттєвість методу техніко-економічних розрахунків полягає в визначенні нормативу, але у оптовій торгівлі нормативи майже не застосовуються.

Економіко-математичні методи планування товарних запасів все більш широко застосовуються в управлінні запасами оптової торгівлі.

Найпростіший засіб, що застосовується для знаходження плану запасу в сумі або днях, – метод екстраполяції, що переносить темп зміни показника, що склалися в минулому, на майбутнє.

Найкращі результати цей метод дасть, якщо період спостереження достатньо тривалий – три-чотири року. Застосуємо формулу для приблизних розрахунків із використанням даних поквартальних запасів.

Формула екстраполяції по даним чотирьох кварталів на перший квартал наступного року має вигляд: