Умовиводи та їх види

Виражаючи основні властивості  мислення, закони логіки мають свою основу, своє джерело .в об'єктивних речах. Кожний логічний закон відображає певну сторону дійсності, її властивості і відношення, має свій аналог і подібність у природі. Так, закон тотожності є відображенням якісної визначеності речей і явищ, а закон достатнього обгрунтування відображає причинно-наслідковий зв'язок між предметами і явищами світу.

Закони логіки існують  і діють незалежно від волі і бажання людей. Мислення людини стихійно підлягає законам логіки. Кожна людина незалежно від того, чи знає вона про існування законів  логіки чи ні, мислить у відповідності  до законів логіки.

Формально-логічні закони мають  загальнолюдський характер. Вони єдині  для всіх людей, незалежно від  їхньої класової чи національної належності. Всі люди мислять за одним і тим же законом логіки. «Оскільки процес мислення сам виростає із відомих відношень, сам є природним процесом, то дійсно осягаюче мислення може бути тільки одним і тим же, відрізняючись тільки за ступенем, у залежності від зрілості розвитку і, зокрема, розвитку органу мислення».

Закони логіки є знаряддям пізнання дійсності, необхідною умовою точного, адекватного відображення мисленням зовнішнього світу. Щоб мислення приводило нас до істини, воно має відповідати вимогам формально-логічних законів—закону тотожності, суперечливості, виключеного третього та достатньої підстави.

Закон достатньої підстави формулюється так: будь-яка істинна думка має  достатню підставу.

Із закону достатньої підстави випливає, така його вимога: будь-яка думка  може бути істинною тільки тоді, коли вона обгрунтована. Так, для того, щоб  судження «Петренко е співучасником  цього злочину» було визнане істинним, необхідно привести підстави його істинності, тобто треба висловити ряд  суджень, із яких би неодмінно випливало твердження про те, що Петренко справді є співучасник цього злочину. Якщо ж таких суджень наведено не буде, то висловлене положення («Петренко є співучасник цього злочину») не може вважатися істинним.

Закон достатньої підстави є відображенням  необхідного взаємозв'язку, існуючого між предметами і явищами навколишнього світу, а саме: відображенням причинно-наслідкових відношень, генетичних зв'язків і т. д. Як у самій дійсності кожне явище має свою причину, свою реальну підставу, без котрої воно не могло б виникнути й існувати, так і в мисленні будь-яка думка має свою достатню підставу.

 

 

 

Висновок

Метою умовиводу є виведення  нової істини з істин, нам вже  раніше відомих. Дійсний умовивід веде нашу думку далі за те, що ми знаємо з посилок а приєднує до раніше встановлених істин істину нову. Умовивід є витягання нової думки з  істин, вже відомих. При цьому  нова істина виводиться з посилок  таким чином, що її приєднання до посилок  зізнається нами як абсолютно необхідне  і обов’язкове для нашої думки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Гетманова А.Д. Логика. –  М., 1996.
2. Конверський А.С. Логіка. – К., 1998.
3. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.
4. Хоменко І.В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995.