Типи фразеологызмыв у творах О. Вишні

Грім – “йди тепер до грому”, “ніхто не знає, де його грім почує”, “котив на мене і громи і блискавки”, “пішли під три чорти чи до грому".

Чорт – “де піп з хрестом, там і дідько з хвостом”, “і бога бійся, і чорта опасайся”, “хто дияволу служить, той з чортом дружить”.

2.2. Специфічні прийоми і принципи використання стійких словосполучень

Можна було б сподіватися, що Остап Вишня щедро використовує багату народну фразеологію. У дійсності ж немає; вона в нього є, але представлена досить скромно, наприклад: встигнемо з козами на торг; наробив аж пальці знати; Що я в Бога... теляти з'їло або що? («Самі тобі чудеса»); дивитеся на дзвіницю, що, як Пилип з конопель, виткнулась із купи будинків... («Над туманами»); На столітті, Вячку, як на довгій ниві - усього бувають («В'ячеслав») але ін.

Деяку групу складають різного роду професіоналізми: “сучи свій мотузок”, “клин клином вибивають”, “побив козирі”, “намилити шию”, “підстригати під одну гребінку”, “взяти на приціл”, “потрусити калиткою”, “оптом спустити”, “Наше Вам”, “не святі горшки ліплять”, “начадили, хоч шаблю (сокиру) вішай”.

Прислів‘я і приказки знаходяться в тісній взаємодії з мовою автора і змістом твору, їх використання викликане художньої потребою. У творах О. Вишні можна зустріти такі прислів‘я та приказки: “Де є такі граблі, щоб од себе гребли”, “Життя прожити - не поле перейти”, “Хитрував зі мною, як циган на ярмарку”, “як мед так і ложкою”, “Розлилися води на чотири броди”, “задихаючись, мов риба на березі”, “ніхто не знає чи буде завтра”, “аби здоров‘я, а гріхи будуть”, “слово не горобець”, “як зрубаєш корінь, то підрубаєш все”, “Не хоче півень на чуже весілля, та несуть”, “Високого ти роду та песького ходу”, “Красу навіть сила не здолає”, “Біда ніколи не ходить сама”, “Билась, як риба об лід”, “Біди не шукають, - вона сама тебе знаходить”, “Час і каміння ломить”, ”Будеш жити як не помреш” та ін.

Фразеологія літературно-книжкова в своєму звичайному значенні знаходить використання не в плані створення стилістичного малюнку розповіді, а частіше всього в плані конкретизації мови окремих персонажів.

Літературно-книжна фразеологія представлена також цитатами з художніх творів класиків української літератури, наприклад: “Подивилась ясно - заспівали скрипки”, “Ой, земелько, свята земелько…”, “по-хліборобськи люблю Батьківщину”, “І хліба треба, і неба треба”.

              Висновки до 2 розділу

              Було проведено дослідження особливостей функціонування різних типів фразеологізмів у творах О. Вишні. Розкрити особливості структурно-семантичних та стилістичних груп фразеологізмів.

Були наведені фразеологізми у творах О. Вишні, які згруповані по декільком групам. Перша група фразеологізмів, в яку входять фразеологічні зрощення і фразеологічні єдності, об‘єднуються під загальною назвою ідеоматичні вирази, до другої групи фразеологічних одиниць відносяться фразеологізми з меншим ступенем ідеоматичності, а до третьої групи фразеологічних одиниць відноситься прислів‘я, приказки, крилаті вислови відомих людей, афоризми, народні та літературні вирази і т.п. Наведені приклади фразеологізмів-синонімів, які вносить певні стилістичні і змістові нюанси в зображуване поняття, явище і т.п. У творах  О. Вишні широко використовуються стилістичні синоніми.

Також у роботі розкрити специфічні прийоми і принципи використання стійких словосполучень. Наведені приклади різного роду професіоналізмів, прислів’їв і приказок та літературно-книжної фразеології.

ВИСНОВКИ

Отже, у курсовій роботі були теоретично досліджені фразеологічні засоби мови та практично проаналізовані особливості функціонування фразеологізмів у художньому тексті та у творах О. Вишні.

Після проведеного аналізу можна відмітити, що фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя. Вони містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги.

Більшість фразеологізмів виражають основні риси, притаманні людині, а саме: радість і страждання, сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі. Проте, не всі фраземи містять у собі заряд експресії та емоційної наснаги. У системі фразеологічних засобів кожної мови розрізняють за їх стилістичною приналежністю дві виразно окремі групи одиниць. До першої групи належать фразеологізми, образно-експресивні за своєю природою, а до другої група фразеологізмів включає до свого складу стійкі номінативні сполуки, термінологічні вирази.

Найбільшого визначення у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, яка було розроблена В.В. Виноградовим. В основу його фразеологічної теорії покладено ступінь видозміни значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразоутворення. В.В. Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць – фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В.В. Виноградова, вчений М.М. Шапський ще виділив четвертий клас – фразеологічні вирази, до яких належать такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти,  які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням.

Після проведення дослідження теоретичних засад вивчення фразеологізмів в мовознавчий науці, було проведено дослідження особливостей функціонування різних типів фразеологізмів у творах О. Вишні

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Авскентеєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983.

2. Алефіренко М.Ф. Лігвокреативні процеси формування фразеологічної семантики // Мовознавство. – 1988. – №5.

3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. – 198с.

4. Бабкин Л. Фразеология и лексикография. – М. – Л., 1964.

5. Баллі Ш. Французская стилистика. – М., 1961. – 178с.

6. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – К.: Наукова думка, 1989. – 154с.

7. Блик О.П. Українська мова / Ч. 1. – К.: Четверта хвиля, 1997.

8. Богдан М.М., Власенко В.В., Конторчук Г.К. Сучасна українська літературна мова. Лексичний, фонетичний і граматичний аналізи. – Житомир, 2001. – 134с.

9. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія: навч. посібник. – К.: Академія, 2006. – 367с.

10. Булаховській Л.А. Курс руського литературного языка. – Т.1. – М., 1989. – 214с.

11. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова: навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 303с.

12. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. – Л., 1946. – 118с.

13. Вовк Г.І., Кочубей А.В. Українська мова. – Рівне: НУВГП, 2005. – 272с.

14. Гнатюк Л.П., Бас-Кононенко О.В. Українська мова. Особливості практичного застосування. – К.: Знання-Прес, 2006. – 259с.

15. Грищенко А.П. Сучасна українська мова. – К.: Вища школа, 1993.

16. Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. – Л., 1994.  – 62с.

17. Історія української мови: Лексика і фразеологія. Винник В.О., Горобець В.Й., Карпова В.Л. та ін. – К.: Наукова думка, 1983.

18. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навч. посіб. для вступників до ВНЗ. – К.: Вища школа, 2007. – 303с.

19. Лепеха Т.В. Українська мова. – К.: Видавничий центр "Просвіта", 2000. – 326с.

20. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: навч. посіб. – Донецьк: БАО, 2007. – 480с.

21. Наумовська О.В. Сучасна українська мова: навч. посібник. – К.: КІМ, 2007. – 160c.

22. Пономарів Д.О. Сучасна українська мова. – К.: Вища школа, 1990.

23. Сучасна українська мова / за ред. Грищенка А.П. – К.: Наукова думка, 1993.

24. Сучасна українська літературна мова / Грищенко А.П., Мацько Л.І., Плющ М.Я., Тоцька Н.І., Уздиган І.М. – К.: Вища школа, 2002. – 440с.

25. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. – К., 1973.

26. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 2003. – 430с.

27. Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономаріва (ред.). – К.: Либідь, 2008. – 487c.

28. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 494с.

29. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посібник / Р.В. Антоненко (уклад.). – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005. – 207с.

30. Українська мова: енциклопедія / В.М. Русанівський (голова ред.кол.). – К.: "Українська енциклопедія " ім. М.П.Бажана, 2007. – 856с.

31. Українська мова. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір: Навч.-метод. комплекс / В.С. Карпалюк (уклад.). – Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2006. – 240с.

32. Українська мова: Навч. посіб. / Л.Й. Пристай (упоряд.). – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2004. – 180с.

33. Українська мова / Пентилюк М., Галетова А., Гайдаєнко І., Горошкіна О., Паламарчук О. – К.: Ленвіт, 2003. – 272с.

34. Шерех Ю. Нарис сучасної української літературної мови. – М., 1951. – 406 с.

35. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 2007. – 823с.

36. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2008. – 640c.

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

Інститут філології

ТИПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ТВОРЧОСТІ ОСТАПА ВИШНІ

          Курсова робота

студентки ІІ курсу

Інституту філології

221 групи

Лопатки Вікторії Сергіївни

Науковий керівник

Поставний В.В.

Суми 2011