Поетичний світ Богдана Лепкого

    Бережанська гімназія поглибила зацікавлення Богдана  музикою. Він співав у хорі, вчився у тітки Дарії читати ноти. Велике враження справляв на Б. Лепкого селянський хор з Денисова, яким керував парох  Й. Вітошинський.

    Якщо  до цього додати перебування Б. Лепкого  під час канікул в Поручині, а пізніше  в Жукові, де він  зустрічався з великими скарбами народної пісні, то будемо мати загальну картину того середовища, яке мало великий вплив на розвиток музичних зацікавлень поета, на формування його майбутнього світогляду.

      Надзвичайно багато матеріалів, що торкаються музичних переживань поета та його поглядів на музику, знаходимо також у літературній спадщині Б. Лепкого, в його численних поезіях та оповіданнях, як: «Жертва», «Стріча», «Оля», повістях «Зірка», «Мотря».

    Музика  для поета стала щоденною потребою. Під безпосереднім впливом музики народився не один поетичний твір. Під враження музики Шопена він написав  у Кракові прекрасні поезії: «Ми  йшли з тобою», «Часом мені здається». Глибоке враження на Лепкого справляла гра на фортепіано молодого композитора Василя Барвінського. Пд. Цим  враженнями поет написав «Розвіялися сни мої рожеві».

    Лірика  Богдана Лепкого наповнена глибокою елегійністю, музичною ритмікою. В своїй  творчості він часто користується метафорою: поезія-пісня. Поезія Лепкого насичена музикою. Щоб відчути музику вірша Б. Лепкого, досить прочитати будь-який вірш з циклу «На позиченій скрипці»:

                                    Замерзає річка зимними ледами.

                                    Ой де ж ділась тая правда, що була між нами?

                                    Паде сніжок білий на чисту  долину,

                                    Ой вернися, молодосте, на одну  годину! 

    Щаслива доля судилася пісні на слова Б. Лепкого «Журавлі», музику до якої написав Брат Богдана Левко – композитор і письменник, талановитий журналіст і художник. Пісня зразу ж здобула популярність серед стрілецтва. На перший погляд проста мелодія привернула до себе увагу багатьох композиторів: М. Гайворонського, Ф. Колесси, Є. Форостини, Є. Турули,  М. Леонтовича, О. Кошиця, К. Стеценка, Б. Вахнянина, Я. Ярославенка, А. Авдієвського, Д. Котка, М. Федунишина та інші. За кількістю музичних обробок пісня «Журавлі» поступається лише «Заповіту» на слова великого Кобзаря. До поетичних творів Б. Лепкого звертався В. Барвінський, який написав ряд музичних творів на слова поета, зокрема – «Вечором в хаті», «У лісі», «Шевченкова хата».

    Відомі  пісні О. Бобикевича «Коли б я  мала», «Зимою», «Цвітуть квітки» на слова поета, «Снишся мені» Н. Нижанківського, «Часом на проході весною», «Часом у вечірню годину», «Бувайте здорові, коли барвінкові», «Дивний сум і туга» Б. Кудрика.

    У 20-30 роки ХХ століття друкувалися пісні  для дітей на слова Б. Лепкого  у часописах «Світ дитини», «Наш приятель», «Молода Україна», «Малі друзі», «Дзвіночок».

    Пісні на слова Б. Лепкого «Чуєш, брате  мій…», «Чи то буря, чи то грім», «Що  то за грім», «Кладочка», «Умер поет», «Журавлі», «На погідному блакиті…», «Час рікою пливе» стали народними. Це вияв найвищої оцінки творчості поета українським народом, в ім’я якого жив і творив Б. Лепкий.    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

    Сьогодні  українському письменникові Б.Лепкому  знову повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Повертаються  після довгого й несправедливого замовчування.

    Та  Богдан Лепкий – не епізодичне ім’я в українській літературі, це постать  першорядної ваги, непересічного  таланту. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець – він у кожній з цих галузей вніс вагомий вклад в історію рідної культури. Творчість Б.Лепкого тривала майже півстоліття, на яке припали складні і драматичні події та суспільно-політичні процеси.

    Але створене Б. Лепким забуття поглинути не може. Він усе життя і весь талант  присвятив своєму народові, збагаченню його культури, літератури. Вражає - універсалізм, багатогранність його творчих інтересів, чим він близький до І.  Франка. І, мабуть, можна погодитися з думкою дослідників життя письменника, що  коли стихією творчої натури І. Франка була боротьба, то стихією Б. Лепкого була  естетична насолода від процесу творення.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Євшан М. Критика; Літературознавство; Естетика / Упор. Н. Шумило. – К. : Основи, 1998. – 658 с.
2. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя (сторінки призабутої спадщини). – К. : Дніпро, 1990. – 447 с.
3. Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХ століття: У 2 кн.: підручник. Кн. 1 / За ред. О. Д. Гнідан. – К. : Либідь, 2006. – 496 с.
4. Подуфалий В. Українські пісні на слова Богдана Лепкого // Народна творчість та етнографія, 2002. - № 5-6.
5. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : У 3 кн., Кн. 1. / Упор. В. Яременко, Є. Федоренко. – К. : Рось, 1994. – 704 с.