Формирование новой украинской литературы 19-20 ст.

Формирование новой украинской литературы

В конце XVIII века бурлескно-травестийная поэма Ивана Котляревского «Энеида» знаменовала появление новейшего литературного украинского языка и начало современной украинской литературы. Это произведение вобрало в себя жемчужины украинского юмора, отразило яркий народный быт. Юмористический и сатирический тон произведений Котляревского был подхвачена другими писателями, прежде всего членами так называемого харьковского кружка (П. Гулак-Артемовский, Е. Гребинка). К харьковскому кружку принадлежал также Г. Квитка-Основьяненко — основоположник украинской художественной прозы, который прервал традицию использования украинского языка только в комических жанрах.

XIX век

XIX век — это эпоха становления национального самосознания. Поэтический сборник Кобзарь (на укр.) выдающегося украинского поэта Тараса Шевченко, который увидел мир в 1840 году, фактически стал провозглашением литературной и интеллектуальной независимости украинцев. Творчество Тараса Шевченко определило на десятилетия вперед дальнейшее развитие украинской литературы — не только поэзии, но и прозы и драматургии. Шевченковская поэзия стала важным этапом в развитии украинского литературного языка. Шевченко завершил процесс его формирования, начатый еще его предшественниками (Котляревский, Квитка-Основьяненко, поэты-романтики и др.), осуществив ее синтез с живым народным языком и обогатив изобразительные возможности украинского художественного слова. Имя Тараса Шевченко стал символом украинской культуры в мире, подобно таких емблематичным именам универсального уровня как Шекспир, Гете или Пушкин, каждый из которых ассоциируется не только с литературой, но и культурой своих стран. Українська культура періоду 18 – 19 століття розвивалась в суперечливих умовах. З одного боку можна відмітити меценатську діяльність багатьох гетьманів України цього періоду, зокрема І. Мазепи, Д. Апостола та інших. Їхня діяльність дала поштовх для розвитку багатьох галузей науки та культури. З іншого – руйнівним чинником для української культури була великодержавницька політика російського царизму – ліквідація посади гетьмана у 1764р., зруйнування Січі Катериною ІІ у 1775р., ліквідація територіально – адміністративного устрою Гетьманщини у 1783 році., впровадження кріпосного права на Лівобережжі тощо. Але не дивлячись на це, 18 століття позначилося діяльністю таких відомих осіб як Г.Сковорода, відомого філософа України, Шеделя, Ковніра – відомих архітекторів, які створили визначні шедеври української барочної архітектури, Д.Туптала, Л.Мацієвича – відомих літераторів. Культура 18 століття заклала початок для розвитку справжньо української національної культури.

Для культури 19 століття характерний подальший наступна українську культуру русифікації – вона посилилась після польського повстання 1830 року, полягала в забороні вживання української мови, в забороні друкування та розповсюдження книжок українською. Русифікація торкнулася всіх сфер культурного життя України – від літератури і театру (було заборонено вистави українською) до архітектури. Але, я вважаю, саме 19 століття було найголовнішим періодом у розвитку української культури: саме в цей час відбувається формування української літературної мови (цьому поклав початок І.Котляревський), під впливом ідей товариств декабристів на Україні та програм “Кирило – Мифодїївського братства” відбувається формування національної ідеї українського народу, національної свідомості. Цьому сприяла діяльність та творчість видатного українського письменника, громадського та політичного діяча – Т.Г.Шевченка. Завдяки діяльності багатьох науковців відбувається становлення української науки. Театр набуває рис національного театру дякуючи діяльності таких митців як І.Карпенко - Карий, С.С. Гулака – Артемовського, М.Кропивницького та інших. В цей період були написані твори, які стали класикою української літератури.

Тобто, можна з впевненістю сказати, що цей період був періодом формування української нації, створив підґрунтя для національно – культурного відродження на початку 20 століття.