Заземлення та занулення, як захист від ураження електричним струмом

2013

РЕФЕРАТ

З Основи Безпеки Життєдіяльності                          Тема: «Заземлення та занулення, як захист від ураження електричним  струмом»

 

[Введите  аннотацию документа. Аннотация  обычно представляет собой краткий  обзор содержимого документа.  Введите аннотацию документа.  Аннотация обычно представляет  собой краткий обзор содержимого  документа.]

 

 

 

 

 

 

План: 

 

1. Занулення та захисне заземлення, їх призначення.

 

2. Робота з переносними електросвітильниками.

 

 

3. Захист від статичної електрики.

 

4. Захист будівельних споруд від блискавки.

 

5. Правила поведінки під час грози.  
   

 

Для забезпечення захисту людей від ураження електричним струмомвикористовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби як: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, захисне відімкнення, ізоляція провідників із струмом, огороджувальні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки, засоби захисту та запобіжні пристрої

Захисне заземлення (рис . 3 . 50) це - навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів . Заземлення бувають виносні і контурні . В першому випадку заземлювачі розміщують на деякому віддаленні від обладнання, що заземлюється Вони захищають за рахунок малого їх опору (максимальне значення опору заземлення 4 Ом) . При контурному заземленні заземлювачі розміщують по контуру навколо заземленого обладнання на невеликій відстані один від одного

В якості провідників для  заземлення можуть бути використані  металеві конструкції будівель, стальні  труби, стальні оболонки кабелів, круглі провідники діаметром не менше 5 мм, голі мідні і алюмінієві провідники перерізом 4 і 6 мм2, жили кабелів перерізом  для міді - 1 мм2, для алюмінію - 1,5 мм2, кутова сталь та ін . Вертикальні  заземлювачі (довжиною 2,5-3 м) з'єднують  стальною шиною, яку приварюють до кожного  заземлювача Захисне заземлення необхідно періодично переглядати  і ремонтувати . Із застосованого  обладнання необхідно заземлювати  корпуси електродвигунів верстатів, електроплит, вторинні обмотки і  корпуси трансформаторів, переносний електроінструмент, розрахований на напругу  більше 42 В, рухоме і переносне електрообладнання, каркаси розподільних електрощитів, щитів керування, шаф, металеві оболонки дротів, стальні труби, в яких вміщений електродріт, інші металеві конструкції

Заземлення електроустановок необхідно виконувати у всіх випадках при напругах 500 В і вище, при  напругах вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму - в приміщеннях  з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх  електроустановках Профілактичний огляд заземлених пристроїв виконують  не рідше 1 разу в рік При цьому  перевіряють стан заземлювального  пристрою, наявність кола між контуром заземлення і заземлювальними пристроями Занулення (рис . 3 . 51) - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо) Занулення використовують при чотирьох провідній системі трьохфазного струму з глухо заземленою нейтраллю Занулення перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання Внаслідок цього спрацьовує максимальний струмовий захист (перегорає запобіжник), який відключає пошкоджену ділянку мережі Для збільшення безпеки нульовий провід заземлюють в декількох точках

Можливе одночасне занулення  і заземлення одного і того ж корпусу, але одночасне занулення одних  і заземлення інших машин в  одній і тій же мережі заборонено Не потрібно додатково заземлювати  занулені елементи електропристроїв Заземлення і занулення забезпечують спрацювання  приладів захисту, швидке автоматичне  вимикання пошкодженої установки  від мережі

Захисне відімкнення - захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом . Така небезпека може виникнути під час замикання фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмоведучої частини, що знаходиться під струмом

Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується ізоляція Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується також подвійна ізоляція - електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції Опір електроізоляції ручних електричних машин повинен бути більше 2,5 МОм, силової і освітлювальної електропроводки - вище 0,5 МОм . Перевірку ізоляції електроінструменту слід проводити мегаометром не рідше 1 разу в квартал, електропроводки - не рідше 1 разу в 3 роки

Блокування застосовується в електроустановках напругою вище 220 В, в яких часто ведуться роботи на струмоведучих частинах, що огороджуються Блокування забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини і електроустановки під час проникнення до них без зняття напруги

Часто використовується звукова та світлова сигналізація, надписи, плакати та інші засоби інформації, що попереджують про небезпеку

За призначенням електрозахисні засоби поділяються на ізолюючі (діалектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, ізольовані підставки, інструмент з ізолюючими ручками, ізолюючі штанги, кліщі тощо),огороджувальні (переносні огородження, заземлення тощо) та запобіжні (пояси, захисні окуляри, каски, спеціальні рукавиці) Засоби індивідуального електрозахисту є захисні костюми, взуття і рукавиці

Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.  
Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів. 
    Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо). 
Метою заземлення та занулення є усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій трапилося замикання на корпус. 
Завдяки підключенню до нейтральної точки джерела всіх струмопровідних частин корпусів обладнання, однофазне замикання на корпус перетворюється на однофазне коротке замикання, яке призводить до спрацьовування максимального струмового захисту.   

Захисне заземлення і занулення  виконують з метою:

- забезпечення нормального режиму  роботи установки; 
- забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин; 
- захисту електроустаткування від перенапруги; 
- захисту людей від статичної електрики.     

 Малу напругу (не більше 42 В) застосовують для живлення електроприймачів невеликої потужності: ручного електрофікованого інструменту, переносних ламп, ламп місцевого освітлення, сигналізації. 
Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищеною небезпекою та особливо небезпечних застосовується напруга не вище 42 В. За особливо несприятливих умов, а саме: коли небезпека ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручним положенням працівника, який виконує роботу, можливим доторканням до великих металевих заземлених поверхонь (наприклад, робота в барабанах, газоходах, топках котлів в тунелях тощо), для живлення переносних світильників застосовується напруга не вище 12 В. 
У приміщеннях, на робочих місцях, де за умовами безпеки праці електроприймачі не можуть живитися безпосередньо від мережі напругою до 1000 В, треба застосовувати розподільні або знижувальні трансформатори із вторинною напругою 42 В і нижче. 
Захисне відімкнення— захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом. Така небезпека може виникнути при замиканні фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмопровідної частини, що знаходиться під напругою. 
Захисне відімкнення використовується у тих випадках, коли інші захисні заходи (заземлення, занулення) ненадійні, їх важко здійснити (в умовах вічної мерзлоти), дорого коштують або у випадках, коли до безпеки обслуговування висуваються підвищені вимоги (в шахтах, кар'єрах), а також у пересувних електроустановках. Захисне відмикання поширене у мережах до 1000 В. Захисне відімкнення обов'язкове для ручних електроінструментів. 
Основні вимоги, яким має відповідати обладнання захисного відімкнення: висока чутливість, малий час відімкнення, селективність дії, здатність здійснювати самоконтроль справності, надійність.  
Для захисту від ураження електричним струмом, збереження електрообладнання необхідно застосування заземлюючих пристроїв. За нормами електробезпеки опір заземлення повинен бути не більше 4 Ом. У приміщенні де будуть джерела електроживлення в металевому корпусі, а також інше обладнання, що підлягає заземленню повинні бути виведені клеми заземлення. До цих клем заземлення підключаються всі металеві корпуси приладів та обладнання. Це захищає обслуговуючий персонал від ураження електричним струмом. 
Заземлюючі пристрої можуть бути об'єднаними або окремими для захисних або функціональних цілей залежно від вимог, що пред'являються електроустановкою. Заземлюючі пристрої повинні бути вибрані і змонтовані таким чином, щоб: 
- Значення опору розтіканню заземлюючого пристрою відповідало вимогам забезпечення захисту та роботи установки протягом періоду експлуатації; 
- Протікання струму замикання на землю і струмів витоку не створювало небезпеки, зокрема, щодо нагріву, термічної та динамічної стійкості; 
- Були забезпечені необхідна міцність або додаткова механічний захист в залежності від заданих зовнішніх факторів за ГОСТ 30331.2/ГОСТ Р 50571.2. 
Повинні бути вжиті заходи щодо запобігання пошкодження металевих частин через електролізу. 
Захисне заземлення або занулення повинно забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.  
Згідно ГОСТ 12.1.030-81 (1996)  в розділі загальні положення визначено терміни захисного заземлення. 
1.1.1 Захисне заземлення слід виконувати навмисним електричним з'єднанням металевих частин електроустановок з «землею» або її еквівалентом. 
1.1.2 Занулення слід виконувати електричним з'єднанням металевих частин електроустановок із заземленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника. 
1.2 Захисному заземленню або зануленню підлягають металеві частини електроустановок, доступні для дотику людини і не мають інших видів захисту, що забезпечують електробезпеку. 
1.3 В якості заземлюючих пристроїв електроустановок в першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі. 
1.4 Допустимі напруги дотику та опору заземлюючих пристроїв повинні бути забезпечені в будь-який час року. 
1.5 Заземляющее пристрій, що використовується для заземлення електроустановок одного або різних призначень і напруг, має відповідати  
16. Для вирівнювання потенціалів металеві будівельні та виробничі конструкції повинні бути приєднані до мережі заземлення або занулення. При цьому природні контакти в зчленуваннях є достатніми. 
Монтаж штучних заземлюючих пристроїв 
Які штучні заземлювачі застосовуються: 
- Поглиблені заземлювачі - смуги або кругла сталь, що укладаються горизонтально на дно котловану або траншеї у вигляді протяжних елементів; 
- Вертикальні заземлювачі - сталеві ввірчує стрижні діаметром 12 - 16 мм, кутова сталь з товщиною стінки не менше 4 мм або сталеві труби (некондиційні з товщиною стінки не менше 3,5 мм). Довжина ввірчує електродів становить 4,5 - 5,0 м, забитих куточків і труб 2,5 - 3 м. Верхній кінець електрода повинен виступати над поверхнею землі на відстані 0,6 - 0,7 м. Відстань від одного електрода до іншого повинно бути не менше його довжини; 
- Горизонтальні заземлювачі - сталеві смуги товщиною не менше 4 мм або кругла сталь діаметром не менше 10 мм. Ці заземлювачі застосовуються для зв'язку вертикальних заземлювачів і як самостійні заземлювачі.  
Механізоване занурення електродів заземлювача можна розділити на три основні групи: 
- Занурення способом укручування; 
- Занурення ударним способом (у тому числі за допомогою вібрації); - занурення вдавлювання. 
З'єднання частин заземлювача між собою, а також з'єднання заземлювачів з заземлюючими проводами слід виконувати електрозварюванням.  
Заземлюючі пристрої 
Як заземлювачів можуть бути використані знаходяться в зіткненні з землею: 
- Металеві стрижні або труби; 
- Металеві смуги або дріт; 
- Металеві плити, пластини або листи; 
- Фундаментні заземлювачі; 
- Сталева арматура залізобетону; 
Захист від статичної електрики в виробничих приміщеннях 
Під час обслуговування і ремонту сучасного авіаційного, радіотехнічного обладнання обчислювальних пристроїв та засобів автоматики висуваються підвищені вимоги до частоти приміщень і повітряного середовища, пакувальних матеріалів, яким відповідають міцні, не ворсисті, діелектричні матеріали, що легко миються. Однак ці матеріали, як правило, добре електризуються і мають малу рухливість, що сприяє накопиченню електростатичних зарядів і не дозволяє надійно заземлити об'єкт. 
Заряди статичної електрики утворюються на тілі людини під час носіння одягу із синтетичних тканин, під час ходіння по синтетичних підлозі або килиму, під час роботи з наелектризованими виробами і матеріалами, внаслідок тертя об обшивку столів, стільців та інш. 
Встановлено, наприклад, що людина, яка іде по сухому килиму, заряджається в середньому до 12 кВ. Максимальне значення потенціалу, до якого може зарядитись людина в результаті контакту взуття і одягу з поверхнею твердих діелектриків, досягає 40 кВ. 
Розряд з людини на будь-який предмет чи на іншу людину, яка має відмінний від неї потенціал, може призвести до втрати працездатності, хворобливих відчуттів, зниженню продуктивності праці, а при певних умовах - до вибуху або пожежі.  
Захист будівель та споруд від блискавки  
Захист від блискавки - це обов'язкова частина будь-якої будівлі. Без системи захисту від блискавки (грозозахисту) будівля і відповідно, люди та майно, що знаходяться в ній, беззахисні перед ударом стихії. Захист від блискавки потрібен для захисту від прямого удару блискавки в будинок, захисту від вторинних її проявів, таких як перенапруга (наведення, що виникають в електричних ланцюгах при грозовому розряді), простіше кажучи, - для того, щоб зберегти Ваше життя та майно. 
Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I та II категорії з захисту від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки зі складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.  
Власник підприємства зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму.  
У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу підприємства власником повинен бути укладений договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією (із кваліфікованими фахівцями).  
Електропостачання всіх протипожежних пристроїв (пожежних насосів, вогнезатримуючих клапанів з електроприводом), централізованої системи оповіщення про пожежу, установок охоронно-пожежної сигналізації, пожежогасіння, електрозасувок на протипожежних водопроводах, сигналізаторів вибухонебезпечних концентрацій горючих газів, вибухонебезпечних парів, пилу тощо слід виконувати за першою категорією надійності, крім випадків, обумовлених у нормативних документах. 
Блискавка є одним з небезпечних природних явищ, яке може завдати значних матеріальних збитків та, навіть, спричинити смерть людини. На щастя, обійшлося без людських жертв. З метою запобігання трагічним наслідкам, які можуть виникнути під час грози, пропонуємо виконувати наступні поради: 
- під час грози, якщо ви перебуваєте вдома, зачиніть всі вікна та двері. В приміщенні не повинно бути протягу, що як магніт притягує кульову блискавку; 
- якщо ви перебуваєте на вулиці, уникайте високих дерев, металевих парканів, стін, біля яких ростуть дерева; 
- якщо ви опинилися в полі, знайдіть заглиблення в землі. Воно повинно бути сухим – волога земля сильніше проводить електрику. Якщо поблизу немає сухого заглиблення, сховайтеся в мокрій землі, але не лягайте в повний зріст; 
- якщо у вас з собою є парасолька, ні в якому разі не розкривайте її – в парасольці є металеві прути, які притягують розряди; 
- якщо гроза застала вас під час прогулянки на велосипеді чи мотоциклі, терміново зупиніться. Це небезпечно;  
- якщо ви знаходитеся в автомобілі, небезпека вам не загрожує. Але не забудьте зняти всі металеві антени з поверхні автомобіля, які можуть притягувати розряди. 
    Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.  
Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.

- Поглиблені заземлювачі - смуги  або кругла сталь, що укладаються  горизонтально на дно котловану  або траншеї у вигляді протяжних  елементів; 
- Вертикальні заземлювачі - сталеві ввірчує стрижні діаметром 12 - 16 мм, кутова сталь з товщиною стінки не менше 4 мм або сталеві труби (некондиційні з товщиною стінки не менше 3,5 мм).  
- Горизонтальні заземлювачі - сталеві смуги товщиною не менше 4 мм або кругла сталь діаметром не менше 10 мм. 

засоби захисту від  статичної електрики

-заземлення технологічного устаткування, трубопроводів тощо; 
- загальне і місцеве зволоження повітря в небезпечних приміщеннях             пппппробочої зони, якщо це допускається за умовами виробництва; 
- струмопровідну підлогу, а також спецвзуття зі струмопровідною рррррпідошвою, антистатичні рукавиці; 
- іонізацію повітря, індукційні або тканинні нейтралізатори, пасти.

захист від блискавки 
Захист від блискавки потрібен для захисту від прямого удару блискавки в будинок, захисту від вторинних її проявів, таких як перенапруга (наведення, що виникають в електричних ланцюгах при грозовому розряді), простіше кажучи, - для того, щоб зберегти життя та майно.

 

Література:

підручник «Основи охорони праці»  
Л. Е. Винокурова, М. В. Васильчук, М. В. Гаман;