Розробка заходів на ОГД внаслідок аварії на сусідньому об’єкті

 

РОЗРАХУНКОВА – ГРАФІЧНА РОБОТА

 

                                                                                                                                                   Варіант 15

Розробка заходів  на ОГД внаслідок аварії на сусідньому об’єкті

 

 

 

 

Виконав:

Студент гр.5ІВС                                                                           Цимошко Д. О.

 

Перевірив:                         Глухов  Г.Н.

 

 

 

 

 

Завдання на виконання  розрахунково-графічної роботи

На основі виданих вхідних  даних, виконати прогнозування впливу сірковуглецю у повітрі на ОГД, в наслідок аварії на сусідньому потенційно небезпечному виробництві.

Варіант	СДОР	Кількість (т)	Швидкість вітру м/с	Прогноз погоди. t0C	Відстань до ХНО, км
15	сірковуглець	190	0,5	+0,3	1,2

 

 

Напрямок вітру, градуси	Азимут на ОГД, градуси	Умови зберігання СДОР	Топографічні умови та характер забудови
120	300	Ємкість не обвалована	Місцевість закрита

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

      В роботі виконанні розрахунки глибини та ширини зараження сірковуглецем. Глибина розповсюдження зараженого сірковуглецем в небезпечних концентраціях хмари досягає 0,12 км , а ширина – 0.04 км.

     ОХД підпадає під зараження небезпечними концентраціями сірковуглеця.

     Надана схема по прогнозу обстановки на ОГД.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Завдання на виконання розрахунково-графічної роботи …. 

РЕФЕРАТ…………………………………………………………………….

ЗМІСТ……………………………………………………………………...

ВСТУП……………………………………………………………………..

Фізико хімічні данні  сірковуглецю, його утилізація, обладнання, навколишнє середовище 

Визначення стану вертикальної стійкості атмосферного повітря 

Визначення глибини розповсюдження зараженої хмари з небезпечними концентраціями сірковуглецю………………... ………

Визначення часу підходу  зараженого повітря до ОГД.    ..

Визначення часу дії сірковуглецю на ОГД с моменту приходу зараженої хмари 

Аналіз обстановки на ОГД  і прогноз для персоналу і населення 

ВИСНОВОК    

Література.......................... ...     

Схема розташування сусіднього потенційно небезпечного об'єкту де виникла  аварія з викидом у атмосферу сірковуглецю і ОГД……………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Із розвитком цивілізації  та науково-технічного прогресу, бурхливим  зростанням кількості населення  на Землі, збільшенням обсягів виробництва  та його відходів проблема стосунків  між природою та суспільством дедалі загостряються.

Внаслідок людської діяльності за останні роки має місце збільшення практично на всій території держав світу кількості дуже небезпечних  об'єктів (радіаційні, хімічні та інші об'єкти).

На території України  діють 5 атомних електростанцій (Чорнобильська, Рівненська, Хмільницька, Запоріжська, Південно Українська АЕС), 1800 хімічно небезпечних об'єктів, 3 тисячі об'єктів в свому виробництві використовують різні ізотопи. Небезпечними є гідротехнічні споруди, аварії (катастрофи) на яких можуть бути причиною виникнення катастрофічних повенів. По даним Штабу ЦО України повеням можуть зазнати 8 областей та 427 міст й населених пунктів України. Аварії (катастрофи) можуть мати місце на об'єктах по переробці нафти, газу на нафто-, газопрововодах.

Щоденно в Україні виникають  надзвичайні ситуації, в наслідок яких гинуть люди, знищуються матеріальні  цінності, надзвичайно ускладнюються  умови виробництва і життя.

Аналізуючи втрати людей  серед військових та цивільного населення, можна зробити висновок: в останніх війнах значно збільшились втрати серед  цивільного населення. За останні роки у всіх державах світу значно виросла  кількість критичних умов, викликаних стихійними лихами, виробничими аваріями військовими діями держав.

Проблемне питання: Як захистити  населення, об'єкти народного господарства, економіку держави в таких  критичних умовах ?

При вирішені цієї проблеми потрібно керуватись вимогами міжнародного гуманітарного права по захисту  людей, основні положення якого  передбачені Женевською конвенцією 1949р. та Допоміжними протоколами N1, N2 Женевської дипломатичної конференції 1977р.

Мета Женевських документів:

1. Мирний час: доведення  вимог міжнародного гуманітарного  права по захисту людей до  всього населення, керівників  всіх рангів, Збройних сил.

2. Військовий час: забезпечення  захисту людей, об'єктів народного  господарства (радіаційного, хімічно  небезпечних об'єктів, а також  об'єктів, які мають культурні,  наукові, духовні цінності і  потрібні для життєзабезпечення  населення та інш.).

Керуючись вимогами Женевських документів по захисту людей, об'єктів  народного господарства у надзвичайних умовах, на територіях всіх держав світу  організована система органів, на яку  покладена задача забезпечення вирішення  цієї проблеми.

В більшості держав така система носить назву "Цивільна оборона". Цивільна оборона на території України  існує з 1936р. Спочатку ця система  носила назву "Місцева протиповітряна оборона". За роки Великої вітчизняної  війни МППО виконала великий об'єм заходів по захисту населення  і об'єктів народного господарства від ударів з повітря і забезпеченню активної участі широких мас в  заходах оборонного характеру. Але  заходи МППО носили місцевий характер (у прифронтових містах, на промислових  об'єктах). В 1961р. МППО була перетворена  в Цивільну оборону.

Україна, отримавши свою незалежність, внесла деякі зміни  і в системі Цивільної оборони, які передбачені в Законі "Про  ЦО України" прийняту Верховною Радою 2 лютого 1993р, указом президента 26 жовтня 1996 р. утворено Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Прийняті інші законодавчі та нормативні акти України.

 

 

 

 

 

Фізико-хімічні  данні , його утилізація,

обладнання, навколишнє середовище

Хімічні властивості

Сірковуглець – важка безбарвна рідина. Свіжоперегнаний сірковуглець має ефірний запах, але при тривалому зберіганні запах стає гострим,  схожим на редьку. Основні фізико-хімічні показники цієї речовини наведені в таблиці

Незалежно від способу отримання сірковуглецю його виробництва відносяться до особливо небезпечних, що обумовлено високою токсичністю сірковуглецю (ГДК парів сірковуглецю у виробничих приміщеннях у різних країнах складає від 10  до 60 мг/м3,  смертельна доза сірковуглецю складає 10 г/м3),  а також високоюпожежонебезпечністю сірковуглецю,  що має дуже низьку температуру спалаху та самозаймання,  здатністю сірковуглецю електризуватись,  утворювати вибухонебезпечні суміші з киснем повітря в широких межахконцентрацій. Пари сірковуглецю спричиняють ураження головним чином нервової системи,  а довготривала робота в атмосфері сірковуглецю із перевищенням ГДК може призвести до хронічних отруєнь,  що проявляються в різноманітних формах нервових та психічних розладів .

Оскільки сірковуглець є надзвичайно отруйним та легко  самозаймається, його виділення із головної фракціїв чистому вигляді пов’язане з пожежо- та вибухонебезпечністю.

Для знешкодження сірковуглецю,  що міститься в бензольній фракції,  практикується його спалювання в складі пічного палива:

При недостатній кількості кисню можливе утворення CS, COS  та парів сірки,  а також перебіг побічних реакцій:

Таким чином, в результаті спалювання сірковуглецю утворюється велика кількість високотоксичних сполук сірки.  Більш прийнятними методами знешкодження сірковуглецю є наступні:

а) окислення перманганатом калію при нагріванні з утворенням сульфатів двох металів та елементної сірки:

б) гідроліз сірковуглецю водяною парою при температурі 400-450 °С:

Проте в цьому разі утворюється високотоксичний сірководень. 

Визначення стану вертикальної стійкості атмосферного повітря

Для цього по довіднику Г.П. Деміденко [5] рис. 10.5 для +0,3 і швидкості вітру 0,5 м/с знаходимо, що стан вертикальної стійкості атмосферного повітря є конвекція

 

Конвекція – це вертикальне переміщення повітря з одних висот на інших. Тепліше повітря переміщається вгору, а холодніше і щільніше – вниз. При конвекції спостерігаються висхідні потоки повітря, розсіюючі заражену хмару, що створює несприятливі умови для поширення СДЯВ. Наголошується конвекція в літні ясні дні.

 

 

ВИСНОВОК: стан атмосфери – конвекція

 

 

Визначення глибини  розповсюдження зараженої хмари  з небезпечними концентраціями сірковуглецю.

Виходячи з наявності  190т сірковуглецю, визначаємо до я кого ступеню хімічної небезпеки відноситься об’єкт.

Переводимо його до хлору:

 

Наявність від 0,9 до 30 т відповідає 3 ступеню хімічної небезпеки.

По таблиці 10.3 с.108 [5] для  1 т сірковуглецю, при швидкості вітру 1 м/с, ємкість не обвалована, місцевість закрита і конвекція глибина розповсюдження складає Г=0,08 км, а з урахуванням швидкості вітру   0,5 м/с , вводимо поправочний коефіцієнт 1.

Г км.

Тоді глибина розповсюдження зараженого повітря складає 0,12 км По даним Гідрометцентру напрям вітру 120 , а азимут на об'єкт 300 , то в додатку 1 відповідно масштабу викреслюємо розташування потенційного об'єкту де став викид і вісь руху хмари з зараженим повітрям.

Для визначення, чи буде ОГД  потрапляти під хмару з небезпечними концентраціями сірковуглецю, потрібно визначити ширину розповсюдження зараженого повітря.

Для цього користуємося формулами  методики прогнозування. При конвекції :

Ш = 0,3 * = 0,3 * = 0,04 км.

Площа хімічного зараження:

 

S=1\2 * Г * Ш = 1\2*0,12*0,04=0, 0024 .

м.

 

Наш ОГД знаходиться на відстані 1,2 км, і як видно з малюнку що речовина не попадає в жилу зону.

ВИСНОВОК: глибина зараження сірковуглецем складає – 0,12 км, ширина - 0,04 км, площа – 0,0024 .

 

Аналіз обстановки на ОГД прогноз для персоналу  і населення.

Оскільки хмара з зараженою  сірковуглецем не підійде до ОГД через, то:

3. Передаємо по засобам зв'язку інформацію населенню, обслуговуючому персоналу, які знаходяться в зоні ОГД, що забруднена хмара не дійде до них.
4. Доводимо, що всі можуть продовжувати займатись виробництвом далі.

Звідси, можна  зробити висновок, що дана ємність  сірковуглецю ніяк не вплине на ОГД, оскільки наш об’єкт знаходиться, так далеко, що глибина зараження не доходить. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В роботі виконанні розрахунки глибини та ширини зараження аміаком. Глибина розповсюдження аміаку в небезпечних концентраціях хмари досягає 0,12км , а ширина – 0,04 км.

 ОГД не підпадає під зараження небезпечними концентраціями сірковуглецю.

 

 

 

 

 

Література

1.Бикова О.В. Болісв О.Н. Деревинський Д.М. Єлісеєв В.Н. Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.Ю. та інші.Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008 - 223 с.

2.Иасійчук В.О., Гончарук  В.Є, Качлн Мчучкчк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010. -384с.

    3.Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М. «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник. Видавництво НУ «Львівська політехніка». Львів, 2004р.,-1 36с.

   4.Махайлюк В.О.  Цивільний захист: Навчальний посібник. Ч.З: Цивільна оборона. – Миколаїв : УДМТУ , 2002,- 155с.

   5.Г.П. Демеденко и другие Защита обьектов народного хозяйства от оружия массового поражения : справочник. К., высшая  школа. Главное и-во, 1989,-287с.