Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Основні причини загибелі кораблів

* посадка на  рифи 

* зіткнення 

* перекидання 

* пожежі 

* порушення норм  експлуатації та правил безпеки 

* помилкові функціональні  дії команди інше.

У процесі розвитку аварії при виникненні загрози загибелі корабля постає необхідність вжити  заходів для швидкої евакуації  пасажирів. Операція з евакуації  вже сама по собі пов'язана з ризиком для життя людей, особливо в умовах штормової погоди. Найбільша небезпека виникає тоді, коли відмовляють пристрої. Неможливість залишити в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрачають шанси на спасіння і потрапляють в надзвичайно складну ситуацію. Ризик для життя пасажирів виникає при спуску на воду рятувальних засобів, а саме: > при перекиданні шлюпки, > сильних ударах об борт корабля і таке інше. Втрата шансів на врятування може виникати внаслідок неправильного використання рятувальних жилетів або коли люди стрибають з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне.

При тривалому  перебуванні у воді причинами  смерті можуть стати гіпотермія (переохолодження організму) та виснаження. Гіпотермія становить головну небезпеку і для тих пасажирів, які рятуються в шлюпках або на плотах.

Щоб уповільнити  переохолодження організму і  збільшити шанси на виживання  при низьких температурах води, необхідно  голову тримати якомога вище над  водою тому, що понад 50% всіх тепловитрат .організму припадає на голову. Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально витрачати фізичні зусилля.

* Перебуваючи  на рятувальному плоті, шлюпці  чи в воді, людина повинна намагатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.

6. Пожежі та вибухи

Вибуху та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше; ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної-кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.

Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану,, бутану, етилену, пропилену тощо.

В останнє десятиріччя  від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.

Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити  дані офіційної статистики, які базуються  на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:

• несправність електрообладнання — 23%;

• куріння в  неналежному місці — 18%;

• перегрів внаслідок  тертя в несправних вузлах машин — 10%;

• перегрів пальних  матеріалів — 8%;

• контакти з  пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів — 7%;

• контакти з  полум'ям, запалення від полум'я  горілки - 7%;

• запалення  від пальних часток (іскри) від  установок та устаткування для спалювання — 5%;

• самозапалювання  пальних матеріалів — 4%;

• запалювання  матеріалів при різці та зварюванні металу — 4%.

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Основи безпеки  життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.

2. Основи екології / За ред. Заїки М.І. – К., 2002.