Місце страхування у житті цивілізованої людини

Операції зі страхування життя  в Україні з кожним роком мають  тенденцію до спаду.

Слід зазначити, що основними причинами, які обмежують розвиток страхування життя в Україні, є:

– нерозв'язання проблеми компенсації  громадянам державних виплат за договорами змішаного страхування життя (близько 3 млрд. грн ), укладеними ще за радянських часів;

– підірвана довіра населення до цього виду страхування через  вищезазначену причину, а також у зв'язку з гучними банкрутствами страхових компаній, які на початку діяльності страхового ринку безкарно займалися суто трастовою діяльністю – "грою на інфляції" (наприклад, спеціалізувалися на здійсненні послуг із змішаного страхування життя "з урахуванням інфляції");

– норма ст. 38 Закону України "Про  внесення змін та доповнень до Закону України “Про страхування", в  якій передбачено, що страховики, які  отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування;

– чинна система оподаткування.

Страхування життя як у Європі, так і взагалі у світі має  тенденцію до значного поширення. Це пов'язано з тим, що цей вид  страхування сприяє зміцненню та підвищенню матеріального стану  населення, яке страхується, а також спрямуванню значних коштів у зв'язку з накопичувальними функціями через механізм страхування (страхові резерви) на інвестиційні цілі в економіку країни. Таким чином, при зваженій політиці держави на ринку страхування життя цей вид страхування стає впливовим інструментом забезпечення стабільності в суспільстві, тим більше за умов необхідності соціального захисту населення і бюджетного дефіциту.

Тому серед найважливіших напрямів діяльності держави у цій сфері  страхування має стати створення  механізму надання громадянам гарантій повернення втрачених коштів у разі банкрутств страхових компаній при здійсненні страхування життя, що дасть змогу не тільки підвищити соціальний захист населення України, а й залучити значні кошти, які перебувають на руках у населення, на інвестиційні цілі.

На нашу думку, цим механізмом має  стати створення фонду страхових  гарантій, проте не в добровільному  порядку, як це передбачено в ст. 32 Закону України " Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про страхування", а в обов'язковому, спочатку при здійсненні страхування життя, а надалі – при здійсненні ризикових видів. Справді, спочатку це негативно вплине на діяльність зі страхування життя, але з метою відновлення довіри населення і втрачених позицій без цього рано чи пізно, але не обійтися.

3.  ВИСНОВКИ

Страхування життя є  одним з найважливіших видів  соціального захисту, а також  таким джерелом інвестування в економіку  країни, що і фахівцям важко оцінити  його кількісні або грошові вирази, - не викликає ніякого сумніву. Справа в іншому - яким чином та що необхідно зробити для того, щоб цей механізм запрацював? Щоб кошти, які знаходяться у населення почали працювати та приносити користь їх власникам, з однієї сторони, та знаходили ефективне вкладення в реальний сектор економіки, з іншої? Як повернути довіру населення до страхування? Як зробити, щоб громадянин був готовий вкладати свої збереження в купівлю полісу страхування життя і усвідомлював, що це не є даремне витрачання коштів, а насамперед - їх ефективне вкладення? І таких питань більше, аніж відповідей. Які причини затримки розвитку страхування життя в Україні?

Тривала економічна криза  в Україні призвела до різкого  падіння рівня життя більшості  населення. У людей практично  немає вільних коштів для того, щоб скористатися послугами страхових компаній, які здійснюють страхування життя. Наші багатші співвітчизники через недосконалість законодавчої бази страхування надають перевагу зарубіжним страховикам. Тому в Україні страхування життя становить лише 0,66 % страхового ринку. Крім того, потрібно відновити довіру до страхової галузі як інституту соціально-економічного захисту, інформуючи населення про стан страхового ринку і рівень державного контролю за його діяльністю, проводити роз'яснювальну роботу про необхідність і економічну доцільність страхування.

Існує цілий ряд причин, наявність яких не дає можливості для повноцінного становлення і  розвитку цього виду страхування: відсутність  належної законодавчої бази, обмежена кількість учасників ринку страхування  життя, існуючий рівень інфляції, а також низький рівень прибутків населення та їхньої довіри до страхування і цілий ряд інших.

До речі, страховики теж  незадоволені, що середньостатистичний українець не розуміє переваг  страхування і не готовий купувати поліси страхування життя. А чи готові самі страховики в рамках діючого законодавства запропонувати такі страхові продукти, в які громадянин готовий був би вкласти свої кошти? Очевидно, що ні. І якщо проблема лише в законодавчому полі - то його необхідно і можна змінювати. Існуюча законодавча база не тільки не стимулює, але і, по великому рахунку, гальмує розвиток страхування життя в Україні. Слід зазначити, що це знаходить розуміння у Верховній Раді Україні, зокрема в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, та відповідно, знайшло відображення в Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування".

Реформування системи  пенсійного забезпечення повинно передбачати  розвиток страхування життя, що дозволить  мобілізувати значні грошові заощадження громадян з метою збільшення інвестиційних ресурсів для розвитку економіки та створити належний рівень фінансового забезпечення громадян при виході на пенсію за віком, інвалідністю чи при тимчасовій непрацездатності або безробітті. З цією метою необхідно:

- розробити прозорі  засади діяльності страховиків  України, пов'язаної з обслуговуванням  системи недержавного пенсійного  забезпечення;

- прийняти законодавчі  акти, які б змінили діючу систему  оподаткування життя та дозволили  підприємствам включати витрати на страхування життя своїх працівників до валових витрат, що забезпечить соціальний захист працюючих;

- провести економічні  дослідження щодо можливості  випуску цінних паперів із  характеристиками, відповідними зобов'язанням  перед страхувальниками за довгостроковими договорами страхування життя;

- законодавчо врегулювати  питання захисту заощаджень громадян  за довгостроковим страхуванням  життя, здоров'я та пенсійним  страхуванням.

4. ВИКОРИСТАННА ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про страхування" // Урядовий кур’єр. – 2001. – 4 жовтня.
2. Базилевич В. Страховий ринок України. –К.: Знання, 1998. –444 с.
3. Головне завдання – подальший розвиток страхового ринку // Україна-Business. –2001. –10-17 кв.. –с.2
4. Самойловський А.Л. Пропозиції щодо вдосконалення страхового ринку України // Фінанси України. –2000 р. –№11.
5. Страховий ринок України: Програма розвитку на 2001-2004 рр. // Цінні папери України. –2001. –№10. –с.14-15.
6. Страхування – важіль стабілізації економіки // Урядовий кур’єр. –2000. –16 лютого
7. Страхування / за ред. С.Осадця. –К.: КНЕУ, 1998. –528 с.
8. Субачов І.І. Розвиток страхового ринку в Україні як фактор фінансової стабілізації економіки // Фінанси України. –2001 р. –№11.