Репортаж як різновид інформаційного жанру

     ТЕМА. Репортаж як різновид інформаційного жанру

     Мета: ознайомити учнів із репортажем як різновидом інформаційного жанру; ознайомити із процесом становлення репортажу; розвивати аналітичні навички та вміння; виховувати повагу до інших та до самого себе. 

     Цілі:

     учні  знатимуть:

     історію становлення репортажу як журналістського  жанру;

     своєрідність  поетики репортажу;

     • різновиди репортажу;

     учні  вмітимуть:

     • яскраво й емоційно, з документальною точністю відтворювати картини дійсності у власних репортажах.

     ХІД УРОКУ

     І. Організаційний етап 

     ІІ. Перевірка домашнього завдання

     Зачитування звіту. Обговорення. 

     III. Актуалізація опорних знань

     Бесіда:

     - Яку функцію виконує звіт?

     - Що є головним у жанрі звіту?

• Які різновиди звіту ви знаєте? Охарактеризуйте кожен з них.

     IV. Вивчення нового матеріалу. Лекція

     Учитель. Слово «репортаж» прийшло у нашу мову з французької, у французьку — відповідно з латини й означає  — повідомляти.

     Репортаж  — оперативний жанр преси, радіо, телебачення, в якому динамічно, з документальною точністю, яскраво й емоційно відтворюються картини дійсності у їх розвитку через безпосереднє сприйняття автора, що створює враження присутності самого читача, радіослухача, телеглядача на місці події.

     Витоки  репортажу дослідники шукають у  давніх хроніках, літописах, в яких стисло зафіксовані події минулого. Та власне репортаж зародився у XIX столітті на вимоги великої преси Європи, Америки. Наприкінці XIX і на початку XX століття він активно розвивається в російській пресі, в українській значно пізніше, зважаючи на утиски українського слова, відсутність українських газет, особливо щоденних. Порівняно активніше нарис розвивається у Галичині, яка із середини XIX століття належала до зони європейської культури.

     У 20-ті роки минулого століття помітною була активізація репортажних тенденцій в українській пресі та літературі. Тоді ж з'являється й фоторепортаж. Певна заслуга в цьому Василя Блакитного. Активно працювали у цьому жанрі Борис Антоненко-Давидович, Майкл Йогансен, Микола Трублаїні, Павло Усенко.

     Репортаж стає домінуючим у ЗМІ у часи, насичені ваговими подіями. Війни, державні перевороти, катастрофи, численні конфлікти й екологічні лиха, зокрема Чорнобильське, неминуче породжують помітні творіння репортерів. Репортаж відповідає як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність, цікавість), так і специфічним вимогам (динамізм, стрімкість викладу, картинність, кінематографіям, ефект присутності репортера, його здатність використати подробиці, деталі).

     Репортаж  — фабульний, сюжетний твір. І цей сюжет творить саме життя. Як оперативні інформаційні, так і солідні художні репортажі фіксують поточні події історії такими, якими їх побачили свідки, їхні учасники. Від їхньої чесності, об'єктивності, мужності, а також літературної досконалості, вправності залежить, якими очима побачать ці події сучасники і наступні покоління громадян. Це засвідчує високу відповідальність репортера.

     Своєрідність  поетики репортажу в тому, що автор  повинен вміти із плетива життєвих обставин і подій сконструювати відповідний конфлікт і послідовний

     сюжет. Яким би досконалим не було дослідження, вислуховування учасників і свідків  подій, на підставі цього не можна  одержати цілісної картини. Автор сам  повинен створити причинно-наслідкову картину подій, стежити за тим, щоб лінія його розповіді не відхилялася від відомих йому фактів.

     Репортаж  може будуватися як особисті враження на підставі побаченого, які доповнюються розмовами, судженнями й оцінками інших  людей. Якщо ж журналіст не був і не міг бути очевидцем подій, які хоче образно, по-репортерські відтворити і передати, тоді він веде дослідницьку роботу, користуючись найрізноманітнішими джерелами.

     Репортажі прийнято поділяти на подієві (непрямі  і прямі) або інформаційні, коли автор  відтворює певні події властивими для цього методу відображення методами опису фактів й особливо подій.

     Художні репортажі в літературній практиці нерідко називаються документальними  повістями, документальними розповідями, художніми нарисами. Принцип — максимум правдивості не тільки щодо самого змісту, але й в усіх деталях розповіді, послідовності у документальності побудови окремих сцен, точності деталей, природності діалогів тощо. 

     V. Закріплення вивченого на практиці

     Знайти  у принесених на урок газетах та журналах найбільш цікавий, на вашу думку, репортаж, простежити його структуру; пояснити, до якої групи він належить, визначити, чи велась дослідницька робота автора. 

     VІ. Підсумки уроку 

     VІІ. Домашнє завдання

     Першій  групі знайти у ЗМІ репортаж про  виставку творів будь-якого художника.

     Другій  групі — про спортивні змагання будь-якого рівня та виду.

     Третій  — репортаж про роботу міліціонера, продавця, вчителя тощо.