Що привабливого в портфельному інвестуванні

Що  привабливого в портфельному інвестуванні?

Портфельне інвестування дозволяє планувати, оцінювати, контролюватикінцеві  результати всієї інвестиційної  діяльності в різних секторахфондового  ринку.

Як правило, портфель являє собою визначений набір  зкорпоративних акцій, облігацій з різним ступенем забезпечення і ризику, атакож паперів з фіксованим доходом, гарантованим державою, тобтоз мінімальним ризиком втрат по основній сумі і поточним надходженням.

Наприклад, до недавнього часу банки виходячи із зарубіжного досвіду, формуючиінвестиційний портфель, набирали його в наступному співвідношенні: у загальнійсумі цінних паперів близько 70 відсотків - державні цінні папери,близько 25 відсотків - муніципальні цінні папери і близько 5 відсотків --інші папери. Таким чином, запас ліквідних активів становить приблизно  
1/3 портфеля, а інвестиції з метою отримання прибутку - 2/3. Як правило,така структура портфеля характерна для великого банку, дрібні ж банки всвоєму портфелі мають 90 відсотків і більше державних і муніципальнихцінних паперів.

Теоретично портфель може складатися з паперів одного виду, а також змінюватисвою структуру  шляхом заміщення одних паперів  іншими. Однак кожен ціннийпапір  окремо не може досягати подібного  результату.

Основне завдання портфельного інвестування - поліпшити умовиінвестування, додавши сукупності цінних паперів такі інвестиційніхарактеристики, які недосяжні з позиції окремо взятого цінногопаперу, і можливі тільки при їх комбінації.

Тільки в процесі  формування портфеля досягається нова інвестиційнаякість із заданими характеристиками. Таким чином, портфель цінних паперівє тим інструментом, за допомогою якого інвестору забезпечуєтьсянеобхідна стійкість доходу при мінімальному ризику.

Вважається, що можливість проведення портфельних  інвестицій говорить прозрілості ринку, і це, на наш погляд, цілком справедливо. Ще в 1994 р.в Росії полеміка щодо методів портфельного інвестування буласуто теоретичної, хоча вже тоді існували банки та фінансовікомпанії, які брали кошти клієнтів у довірче управління.  
Однак лише деякі з них підходили при цьому до портфельномуінвестування як до складного фінансового об'єкту, що володіє тонкоюспецифікою і підпорядковуються відповідній теорії.

Практика показує, що портфельним інвестуванням сьогодні цікавлятьсядва типи клієнтів. До перших відносяться ті, перед ким гостро стоїть проблемарозміщення тимчасово вільних коштів (великі й інертні державнікорпорації, що виросли з колишніх міністерств, різні фонди, створюваніпри міністерствах, та інші подібні структури, а також клієнти з тихрегіонів, де ринок не здатний освоїти великі кошти). До другого типувідносяться ті, хто, вловивши цю потребу "грошових мішків" і гостромаючи потребу в оборотних коштах, висувають ідею портфеля як  
"приманки" (не дуже великі банки, фінансові компанії і невеликіброкерські контори).

Звичайно, багато клієнтів не до кінця усвідомлюють, що таке портфельактивів, і в процесі  спілкування з ними часто з'ясовується, що на даному етапівони мають потребу  в більш простих формах співробітництва. Та й рівень розвиткуринків у різних регіонах різний - у багатьох регіонах процесформування класу професійних учасників ринку та кваліфікованихінвесторів ще далеко не завершений. Тим не менше, посилення клієнтськогопопиту на послуги з формування інвестиційного портфеля останнім часомочевидно. Це говорить про те, що питання назріло. Проте, як відбувається звсім новим, процесу формування інвестиційного портфеля супроводжує рядпроблем, які і будуть розглянуті далі.

Типи портфелів

Основною перевагою портфельного інвестування є можливістьвибору портфеля для вирішення специфічних інвестиційних завдань.

Для цього використовуються різні портфелі цінних паперів, в кожному з якихбуде власний баланс між існуючим ризиком, прийнятним длявласника портфеля, і очікуваної їм віддачею (доходом) у визначений періодчасу. Співвідношення цих факторів і дозволяє визначити тип портфеляцінних паперів. Тип портфеля - це його інвестиційна характеристика,заснована на співвідношенні прибутку і ризику. При цьому важливою ознакою прикласифікації типу портфеля є те, яким способом і за рахунок якогоджерела даний дохід отриманий: за рахунок зростання курсової вартості або зарахунок поточних виплат - дивідендів, відсотків.

Виділяють два  основних типи портфеля: портфель, орієнтований напереважне отримання доходу за рахунок відсотків і дивідендів (портфельдоходу); портфель, спрямований на переважний приріст курсовоївартості вхідних у нього інвестиційних цінностей (портфель зростання). Булоб спрощеним розуміння портфеля як деякої однорідної сукупності,незважаючи на те, що портфель зростання, наприклад, орієнтований на акції,інвестиційною характеристикою яких є зростання курсової вартості. Уйого складу можуть входити і цінні папери з іншими інвестиційнимивластивостями. Таким чином, розглядають ще й портфель зростання і доходу.

Портфель  зростання

Портфель зростання  формується з акцій компаній, курсова  вартість якихзростає. Мета даного типу портфеля - зростання капітальної  вартості портфеляразом з отриманням дивідендів. Однак дивідендні виплати  проводятьсяневеликому розмірі, тому саме темпи росту курсової вартостісукупності акцій, що входить в портфель, і визначають види портфелів,що входять до цієї групи.

Портфель агресивного  зростання націлений на максимальний приріст капіталу. Ускладу даного типу портфеля входять акції молодих, швидко зростаючих компаній.  
Інвестиції в даний тип портфеля є досить ризикованими, алеразом з тим вони можуть приносити найвищий дохід.

Портфель консервативного  зростання є найменш ризикованим  середпортфелів даної групи. Складається, в основному, з акцій великих, добревідомих компаній, що характеризуються хоча і невисокими, але стійкимитемпами зростання курсової вартості. Склад портфеля залишається стабільнимпротягом тривалого періоду часу. Націлений на збереження капіталу.

Портфель середнього зростання являє собою поєднання інвестиційних властивостейпортфелів агресивного та консервативного зростання. В даний тип портфелювключаються разом з надійними цінними паперами, що придбані натривалий термін, ризиковані фондові інструменти, склад якихперіодично оновлюється. При цьому забезпечується середній приріст капіталуі помірна ступінь ризику вкладень. Надійність забезпечується ціннимипаперами консервативного зростання, а прибутковість - цінними паперамиагресивного зростання. Даний тип портфеля є найбільш поширеноюмоделлю портфеля і користується великою популярністю в інвесторів, несхильних до високого ризику.

 
Портфель  доходу

Даний тип портфеля орієнтований на отримання високого поточного доходу --процентних та дивідендних  виплат. Портфель доходу складається в основному закцій доходу, що характеризуються помірним зростанням курсової вартості івисокими дивідендами, облігацій та інших цінних паперів, інвестиційнимвластивістю яких є високі поточні виплати. Особливістю цього типупортфеля є те, що мета його створення - отримання відповідногорівня доходу, величина якого відповідала б мінімального ступеняризику, прийнятного для консервативного інвестора. Тому об'єктамипортфельного інвестування є високонадійні інструменти фондовогоринку з високим співвідношенням стабільно виплачується відсотка і курсовоївартості.

Портфель регулярного  доходу формується з високонадійних цінних паперів іприносить середній дохід при мінімальному рівні  ризику.

Портфель дохідних паперів складаються з високоприбуткових  облігацій корпорацій,цінних паперів, що приносять високий прибуток при середньому рівні ризику.

 
Портфель  зростання та доходу.

Формування даного типу портфеля здійснюється щоб уникнути можливихвтрат на фондовому ринку як від падіння курсової вартості, так і від низькихдивідендних або процентних виплат. Одна частина фінансових активів, що входятьдо складу даного портфеля, приносить власнику зростання капітальної вартості, аінша - дохід. Втрата однієї частини може компенсуватися зростаннямінший. Охарактеризуємо види даного типу портфеля.

Портфель подвійного призначення. До складу даного портфеля включаються папери,що приносять  його власнику високий дохід при  зростанні вкладеного капіталу. Уданому випадку мова йде про цінні папери інвестиційних фондів подвійногопризначення. Вони випускають власні акції двох типів, перші приносятьвисокий дохід, другі - приріст капіталу. Інвестиційні характеристикипортфеля визначаються значним вмістом даних паперів у портфелі.

Збалансований портфель передбачає збалансованість  не тількидоходів, а й ризику, який супроводжує операції з цінними  паперами, ітому в певній пропорції  складається з цінних паперів  з швидкозростаючоюкурсової вартістю і з високоприбуткових цінних паперів. До складу портфеляможуть включатися і високо ризиковані цінні папери. Як правило, до складуданого портфеля включаються звичайні і привілейовані акції, а такожоблігації. В залежності від кон'юнктури ринку в ті чи інші фондовіінструменти, включені в цей портфель, вкладається велика частинакоштів. 

Зв'язок цілей інвестування зі структурою портфеля

Як було зазначено  вище, на другому етапі формування портфеля вкладникоцінює прийнятне  для себе поєднання ризику та доходу портфеля івідповідно визначає питома вага портфеля цінних паперів з різнимирівнями ризику і доходу. Це завдання випливає із загального принципу, якийдіє на фондовому ринку: чим більш високий потенційний ризик несецінний папір, тим більш високий потенційний дохід вона повинна мати, і,навпаки, чим точніше дохід, тим нижче ставка доходу. Дане завдання вирішуєтьсяна основі аналізу обігу цінних паперів на фондовому ринку. В основномукупуються цінні папери відомих акціонерних товариств, які мають хорошіфінансові показники, зокрема великий розмір статутного капіталу.

Якщо розглядати типи портфелів залежно від ступеня  ризику, якийприймає інвестор, то необхідно  згадати їх класифікацію, згідно зякою  вони ділилися на консервативні, помірно-агресивні, агресивні інераціональні. Ясно, що кожному типу інвестора буде відповідати ісвій тип портфеля цінних паперів: високо, але низько дохідний;диверсифікований; ризикований, але високодохідний, безсистемний.

| Тип | Мета | Стьопі | Тип | Тип |  
| інвестора | інвестування | ь | цінного папера | портфеля |  
| | | Ризику | | |  
| Консервативно | Захист від | Низька | Державі і інші | Високонадійний |  
| ий | інфляції | | цінні папери, акції і | й, але |  
| | | | Облігації великих | низько-дохідні |  
| | | | Стабільних емітентів | й |  
| Помірно-агр | Тривалий | Средня | Мала частка | диверсифікую |  
| ессівний | вкладення | я | державних цінних | ний |  
| | Капіталу та його | | паперів, велика частка | |  
| | Зростання | | цінних паперів великих і | |  
| | | | Середніх, але надійних | |  
| | | | Емітентів з тривалою | |  
| | | | Ринкової історією | |  
| Агресивний | Спекулятивна | Висока | Висока частка | Ризикований, |  
| | Гра, | я | високоприбуткових цінних | але |  
| | Можливість | | паперів невеликих | високодохідними |  
| | Швидкого зростання | | емітентів, венчурних | й |  
| | Вкладених | | компаній і т.д. | |  
| | Засобів | | | |  
| Нераціонально | Немає чітких | Низька | Довільно підібрані | безсистемний |  
| ий | цілей | | цінні папери | |

 
Агресивний інвестор - інвестор, схильний до високого ступеня ризику. У своїйінвестиційної діяльності він робить акцент на придбання акцій.  
Консервативний інвестор - інвестор, схильний до меншому ступені ризику. Віннабуває в основному облігації і короткострокові цінні папери.

При купівлі  акцій і облігацій одного акціонерного товариства інвесторуслід виходити з принципу фінансового левериджу. Фінансовий левериджявляє собою співвідношення між облігаціями і привілейованимиакціями, з одного боку, і звичайними акціями - з іншого:

Фінансовий леверидж є показником фінансової стійкостіакціонерного товариства, що відбивається і на прибутковості портфельнихінвестицій. Високий рівень левериджу - явище небезпечне, тому що веде дофінансової нестійкості.

Наприклад, акціонерне товариство випустило 10%-ві облігації, на суму 10млн. руб., привілейовані акції - 2 млн. крб. з фіксованим дивідендом  
40% і звичайні акції - 20 млн. руб., Тобто акції товариства маютьвисокий рівень левериджу: 0.6 = (10 +2)/20. Прибуток товариства становить 2,2млн. крб. і розподіляється наступним чином. На сплату відсотків заоблігаціями - 1 млн. руб., на дивіденди за привілейованими акціями - 0,8млн. руб., на дивіденди за звичайними акціями - 0,4 млн. руб. Якщо прибутокзнизиться до 1,1 млн. руб., то акціонерне товариство не тільки «з'їсть» те,що призначалася на виплату дивідендів по звичайних акціях, але й незможе за рахунок прибутку виплатити дивіденди за привілейованими акціями.  
Подальше зниження прибутку призведе до браку коштів для виплативідсотків за облігаціями. У цьому полягає небезпека акцій з високимрівнем левериджу і виявляється основна слабкість тих товариств, у якихє велика сума боргу у вигляді облігацій та привілейованих акцій.  
Обережні інвестори зазвичай уникають купівлі таких цінних паперів.

Нижче наведена як приклад  можлива структура портфелів різнихінвесторів.

| Вид цінних  паперів | Портфель | Портфель |  
| | Агресивного | консервативного |  
| | Інвестора | інвестора |  
| Акції | 65% | 20% |  
| Облігації | 25% | 45% |  
| Інші короткострокові цінні | 10% | 35% |  
| папери | | |  
| Разом | 100% | 100% | 
 

Вміст портфеля

При подальшій  класифікації портфеля структуроутворюючих  ознаками можутьвиступати ті інвестиційні якості, які придбає сукупністьцінних паперів, поміщена в даний портфель. При всьому їх різноманітті з нихможна виділити деякі основні: ліквідність або звільнення від податків,галузева регіональна приналежність.