Інвестиційний ризик, його вплив на інвестиційну діяльність

       1. СУТНІСТЬ І ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ 

       Ризик — це ймовірність (загроза) втрати підприємством частину своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої або фінансової діяльності.

       Інвестиційні  ризики можна класифікувати за декількома класифікаційними ознаками:

1. Залежно від причин виникнення:

— специфічні інвестиційні ризики;

— неспецифічні інвестиційні ризики.

2. Залежно від об'єкта інвестування:

— ризики реального інвестування;

— ризики фінансового інвестування.

       Специфічні (комерційні) ризики пов'язані з невизначеністю одержання очікуваного комерційного результату в ході реалізації конкретного  проекту. Вони пов'язані зі специфічними особливостями самого проекту або  специфічних особливостей ринкових умов його реалізації. Існують різні  методи їхньої оцінки, у рамках яких неспецифічний інвестиційний ризик  розглядається як один з об'єктивних факторів, що впливають на ризик  інвестиційних проектів.

       У складі специфічних інвестиційних  ризиків виділяють ризики приватного й загального характеру. Ризики загального характеру пов'язані з неповнотою й (або) невірогідністю інформації, використаної при прийнятті конкретних рішень, що стосуються до даного інвестиційного проекту, з помилками в розрахунках  ефективності інвестиційного проекту. Ці ризики деякою мірою властиві кожному  інвестиційному проекту. До приватних  ризиків цієї групи відносять  ризики інноваційним, властивим певним проектам або групі проектів і  залежні від новизни й складності мети проекту.

       До  неспецифічних (або систематичних) інвестиційних ризиків належать ті ризики, які залежать від функціонування економіки в цілому. Вони визначаються зміною стадії економічного циклу розвитку економіки країни або кон'юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку, нестабільністю податкового законодавства в сфері інвестиційної діяльності й інших подібних детермінантів, на які інвестор не може впливати при виборі інвестиційного проекту.

       Виділяють неспецифічні ризики макроекономічні (странові), які властиві державі в цілому, і регіональні, які властиві окремим регіонам. До неспецифічних странових ризиків у традиційному розумінні належать:

       — загроза втрати інвестицій і переривання  діяльності фірм через війни і  цивільні хвилювання;

       — дії органів державної влади, що перешкоджають нормальному здійсненню інвестиційної діяльності (експропріація  майна, зміни законодавства убік погіршення умов інвестування) і інші странові ризики.

       Зниження  його рівня позитивно впливає  й на поведінку внутрішнього інвестора, приводить до підвищення інвестиційної  привабливості всіх регіонів і країни в цілому.

       Рейтинги  інвестиційного ризику в різних країнах  складаються й публікуються спеціальними виданнями ("Heritage Foundation", "Wall Street Journal", "Euromoney"). Зараз Україна сприймається іноземними інвесторами як одна з найнестабільніших країн, у різних рейтингах їй виділяється місце від 120 до 150 серед країн світу.

       Фактори регіонального інвестиційного ризику протилежні факторам інвестиційної  привабливості. Основні фактори, що формують регіональні інвестиційні ризики і мають виплив, такі:

       1. Нестабільність економіки регіону  (економічні процеси нестабільні,  високі темпи інфляції, обсяги  продукції низькі й щорічно  падають, велика кількість збиткових  підприємств, комерційна інфраструктура  нерозвинута).

       2. Низька інвестиційна активність (низькі обсяги інвестування в  економіку, низькі обсяги іноземного  інвестування, невелика кількість  будівельних підприємств, високі  обсяги незавершеного будівництва,  нерозвинений інвестиційний ринок та інвестиційна інфраструктура, неприступність кредитних ресурсів для підприємств).

       3. Політична нестабільність (нестабільна  політична ситуація, загроза політичних  хвилювань і страйків).

       4. Нерозвинуте правове середовище (відсутність розвинутого, чіткого  й гнучкого законодавчого забезпечення  інвестиційної діяльності, відсутність  спеціального регіонального законодавства,  що регулює пільгові умови  інвестування).

       5. Соціальна напруженість (високий  рівень безробіття, висока диференціація  доходів населення, загроза соціальних  і національних конфліктів).

       6. Несприятлива екологічна ситуація (наявність виробництв, що негативно  впливають на екологію, високий  рівень забруднення навколишнього  середовища, наявність великого  обсягу відходів виробництва,  відсутність виробництв по переробці  вторинної сировини, несприятливість  природно-кліматичних умов).

       7. Відношення регіональної влади  до інвестиційних процесів (регіональні  органи державної влади не  зацікавлені в підтримці інвестиційної  активності, не створюються сприятливі  умови інвестиційної діяльності).

       8. Низький рівень інформаційного  забезпечення (відсутність ясної,  повної, систематизованої інформації  і її неприступність для потенційного  користувача).

       9. Високий рівень економічних злочинів.

       10. Відношення населення до ринкових  реформ (населення не підтримує  ринкові відносини, не довіряє  органам державної влади, низький  рівень інвестування за рахунок  коштів населення).

       Залежно від об'єкта інвестування виділяють  ризики реального інвестування й  ризики фінансового інвестування.

       Ризик реального інвестування або проектний  ризик — це невизначеність доходів  від реалізації інвестиційного проекту, пов'язана з можливістю виникнення несприятливих ситуацій та їхніх наслідків на одній зі стадій здійснення інвестиційного процесу. Загальноприйнятий набір ризиків, що оцінюється інвестором при виборі того або іншого інвестиційного проекту, містить у собі загальноекономічний, фінансовий, ринковий, політичний, підприємницький, проектний, технічний, галузевий й інший ризики.

       Проектний ризик має інтегрований характер, тобто є сукупним поняттям, що інтегрує в собі численні види конкретних інвестиційних  ризиків. На основі оцінки окремих видів  ризиків можна оцінити сукупний рівень ризику інвестиційного проекту. Проектний ризик є об'єктивним явищем у функціонуванні будь-якого  підприємства, що здійснює реальне  інвестування. Він супроводжує реалізацію всіх видів інвестиційних проектів.

       Крім  того, ризик фінансового інвестування також може бути прогнозованим або  не прогнозованим.

       Управління  інвестиційними ризиками являє собою  сукупність різних прийомів і методів  нейтралізації інвестиційних ризиків.

       Управління  інвестиційними ризиками містить у  собі:

       - розпізнавання інвестиційних ризиків,  що впливають на реалізацію  інвестицій, і визначення міри  керованості інвестиційних ризиків;

       - оцінка й аналіз різних видів  інвестиційних ризиків;

       - розробка заходів щодо зниження  інвестиційних ризиків;

       - реалізація розроблених заходів  з метою нейтралізації інвестиційних  ризиків.

       Ефективне управління інвестиційними ризиками дасть  можливість знизити рівень ризиків  і тим самим підвищити інвестиційну привабливість проекту для потенційних  інвесторів. 
 
 

       2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ  ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ

       Аналіз  інвестиційних ризиків - це визначення міри ймовірності їхнього виникнення й обсягу можливих фінансових втрат при настанні ризикової події.

       Ціль аналізу інвестиційних ризиків полягає в тому, щоб надати необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень про доцільність інвестування й передбачити заходи щодо захисту від можливих фінансових втрат.

       У світовій практиці вироблені два  види аналізу інвестиційних ризиків, які взаємно доповнюють один одного:

       — якісний аналіз;

       — кількісний аналіз.

       Якісний аналіз ризику найпростіший; його головне завдання — визначити фактори ризику, а також установити потенційні області ризику.

       Кількісний  аналіз ризику — це чисельне визначення розмірів окремих видів ризику та інвестиційного ризику проекту в цілому. Кількісний аналіз проводиться з використанням різних методів.

       Найпоширеніші методи кількісного аналізу:

       — статистичний метод;

       — метод експертних оцінок;

       — аналіз чутливості інвестиційного проекту;

       — аналіз величини відносних ризиків;

       — імітаційне моделювання Монте-Карло.

       Статистичний  метод. Сутність статистичного методу аналізу ризику полягає в тому, що для розрахунку ймовірностей виникнення втрат аналізуються всі статистичні  дані по результативності реалізації підприємством аналізованих інвестиційних  операцій.

       Метод експертних оцінок. Сутність цього  методу аналізу інвестиційного ризику полягає в оцінці факторів, що впливають  на реалізацію інвестицій шляхом проведення опитування декількох незалежних експертів.

       Аналіз  чутливості інвестиційного проекту. Сутність аналізу чутливості інвестиційного проекту полягає в оцінці впливу вихідних параметрів інвестиційного проекту  на кінцеві показники його ефективності. Аналіз чутливості інвестиційного проекту  передбачає позмінне використання кожного  вихідного показника в його песимістичній  та оптимістичній оцінці, тоді як інші показники приймаються в розрахунок за їхніми очікуваними значеннями.

       Аналіз  величини відносних ризиків. Аналіз величини відносних ризиків є  продовженням методу аналізу чутливості проекту. Сутність даного методу полягає  у визначенні можливих припустимих  значень критичних змінних величин. Аналіз величини відносних ризиків  проводиться в такий спосіб:

       1. Вибирається аналізований показник (наприклад, рентабельність інвестицій).

       2. Визначається очікувана величина  рентабельності інвестицій.

       3. Визначається стандартне відхилення  величини аналізованого показника. 

       4. Визначається коефіцієнт варіації, тобто величина відносних ризиків.

       Імітаційне  моделювання. В аналізі інвестиційного ризику значне поширення одержали методи імітаційного моделювання.

       Зміст імітаційного моделювання полягає  в розробці імітаційної моделі, тобто  моделі реальної господарської ситуації й маніпулюванні із цією моделлю  з метою аналізу ситуації. 
 
 
 

3. ВПЛИВ РИЗИКІВ У СИСТЕМІ  РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ  ПРОЕКТІВ

       Під час планування та реалізації інвестиційного проекту здійснюється розрахунок та врахування не лише усіх можливих витрат та доходів, тобто бюджетування, а  й визначення можливих чинників впливу і ризиків. При цьому існує  проблема визначення усіх можливих проектних/інвестиційних  ризиків, що зумовлено недостатністю  повної та релевантної інформації, людським чинником тощо, внаслідок  чого відбувається недотримання інвестиційного генерального бюджету, фінансового  плану й термінів виконання реалізації проекту.

       Проектні  ризики – це сукупність ризиків, що загрожують реалізації інвестиційного проекту або здатні знизити його ефективність (комерційну, економічну, бюджетну, соціальну, екологічну та ін.). Доцільність врахування усіх можливих видів ризиків на початкових стадіях  життєвого циклу інвестиційного проекту є особливо важливим завданням, оскільки від своєчасного та правильного  визначення/ідентифікування залежить термін реалізації проекту, його майбутня ефективність/прибутковість.