Інтелектуальний капітал підприємства: проблеми визначення та оцінки

     Під оцінкою інтелектуального капіталу авторами пропонується розуміти оцінку доступних ринкових можливостей, які  надає підприємству його ефективне  використання. Тому вартісна величина інтелектуального капіталу є певною величиною, яку визнає менеджмент організації як обґрунтовану міру наявних можливостей. Подібне трактування оцінки вартості інтелектуального капіталу не суперечить традиційній меті підвищення ринкової вартості підприємства.

     Ключову роль в оцінюванні інтелектуального капіталу має відігравати динамічна  оцінка комерційного потенціалу результатів  інтелектуальної діяльності в процесі  створення інтелектуального продукту. В зв'язку з цим в основу оцінки інтелектуального капіталу підприємства, на думку авторів, слід покласти розрахунок зміни комерційного потенціалу інтелектуальних продуктів, як результатів творчої діяльності співробітників підприємства, відносно зміни витрат на створення таких активів. Здійснення такого розрахунку на кожній стадії створення інтелектуального продукту дозволить отримати інформацію про те, наскільки еластичним по відношенню до витрачених зусиль є комерційний потенціал результатів творчої діяльності співробітників підприємства. У випадку невідповідності витрат і результатів можна виявити та проаналізувати причини такої невідповідності, що приведе до корегування управлінських заходів. Це дозволить скоротити ймовірність провалу розробки, підвищити ефективність управлінських заходів щодо інтелектуального капіталу та ринкову вартість підприємства. Отже, авторами пропонується динамічна концепція оцінки інтелектуального капіталу підприємства, основні положення якої полягають у такому:

1. Співставлення витрат на створення інтелектуального продукту та вигод, що можна отримати.
2. Здійснення ітеративної (поетапної) оцінки комерційного потенціалу інтелектуального продукту по відношенню до витрачених ресурсів на кожній стадії життєвого циклу інтелектуального продукту.
3. Спрямованість оцінки на управління інтелектуальним капіталом в напрямі підвищення ринкової вартості підприємства.

      З урахуванням визначених складових  інтелектуального капіталу, а саме - трудові, інтелектуальні ресурси та інтелектуальні продукти, а також  основних положень динамічної концепції його оцінки, авторами пропонується в процесі оцінювання інтелектуального капіталу підприємства використовувати модель збалансованих показників. В даному випадку йдеться про оцінку того внеску у вартість підприємства, що здатний зробити фактор, який об'єднує в собі персонал і доступні йому інтелектуальні ресурси, об'єкти та права інтелектуальної власності. Цей внесок тоді і є оцінкою інтелектуального капіталу підприємства.

      В зазначеній моделі збалансованих показників враховується взаємна відповідність, з одного боку, змісту заходів, що плануються, і, з іншого боку, змісту і рівня цільових показників, який заплановано в певних функціональних областях менеджменту, а саме: продажі, фінанси, внутрішні бізнес-процеси і персонал. Для оцінки інтелектуального капіталу, що об'єднує персонал, інтелектуальні ресурси та інтелектуальні продукти, а також передбачає врахування їх комерційного потенціалу, модель можна використовувати в такій послідовності:

1. стосовно прийнятої управлінської стратегії основна увага акцентується на персоналі, його знаннях і уміннях;
2. уточнюються цілі й оперативні завдання щодо роботи з персоналом, плануються цільові показники та заходи щодо розвитку інтелектуального капіталу;
3. залежно від поставлених цілей і запланованих цільових показників в цій функціональній області менеджменту висуваються цілі по роботі з клієнтами і продажам, а також по організації внутрішніх бізнес-процесів, що стають реальними з кращим персоналом і кращими знаннями; за цими функціональними областями менеджменту плануються і відповідні показники;
4. поліпшення показників продажів і ефективніша організація внутрішніх бізнес- процесів, в тому числі й підвищення комерційного потенціалу інтелектуальних продуктів на кожній стадії їх створення, обумовлюють покращення фінансових показників;
5. поліпшення фінансових показників веде безпосередньо до збільшення ринкової вартості підприємства.

      В межах логіки моделі збалансованих  показників найважливішими досягненнями є збільшення темпу зростання обсягу продажів, зниження витрат, підвищення рентабельності інвестованого капіталу, покращення структури капіталу підприємства, обумовлене збільшенням комерційного потенціалу інтелектуальних продуктів. Модель збалансованих показників надає нові можливості управління вартістю підприємства і вимірювання того, як поліпшення цільових показників в одній з функціональних областей менеджменту (зокрема, в області управління персоналом і інтелектуальною власністю, що використовується), будучи збалансовано (пов'язано в плануванні та здійсненні планів), покращує ключові для вартості підприємства показники фінансів і наскільки збільшує тим самим його ринкову вартість.

      Таким чином, стан персоналу й інтелектуальної  власності, яка використовується підприємством, що характеризується своїми показниками, можна поставити у відповідність - через підтримане досягненням збалансованих (взаємопов'язаних) з цими показниками цільових показників в інших суміжних функціональних областях менеджменту - з рівнем тих фінансових показників компанії, які розглядаються як фінансові фактори вартості компанії, що в найбільшій мірі впливають на цю вартість, а отже, і з вартістю підприємства.

      Викладені положення дозволяють з'ясувати, яким чином поліпшення стану персоналу й інтелектуальної власності підприємства впливає на збільшення ринкової вартості підприємства. При цьому оцінка внеску стану персоналу й інтелектуальної власності, що ним використовується, в ринкову вартість підприємства вимагає додаткового аналізу й розрахунку.

Список  використаних джерел:

1. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Э. Брукинг. - СПб. : Питер, 2001. - 128

с.

2. Ефремов B. C. Бизнес-системы постиндустриального общества / В. С. Ефремов // Менеджмент в России и за рубежом. - 1999. - № 5. - С. 18 - 26.
3. Ильяшенко С. Сущность, структура и методические основы оценки интеллектуального каптала предприятия / С. Ильяшенко // Экономика Украины. - 2008. - № 11. - С. 16 - 26.
4. Иноземцев В. Л. К теории постэкономической общественной формации / В. Л. Иноземцев. - М. : Academia, 1995. - 452 с.
5. Леонтьев Б. Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском би знесе / Б. Б. Леонтьев. - М. : Акционер, 2002. - 225 с.
6. Петренко В. П. Інтелектуальні ресурси соціально-економічних систем: аспекти інноваційного управління : Монографія /В. П. Петренко. - Івано-Франківськ: 1111 Курилюк В. Д., 2009. - 196 с.
7. Русс И. Интеллектуальный капитал: практика управления / И. Русс, С. Пайк, Л. Фернстем. - СПб. : Высшая школа менеджмента, 2007. - 268 с.
8. Тис Дж. Получение экономической выгоды от знаний как активов: «новая экономика», рынки ноу-хау и нематериальные активы / Дж. Тис // Российский журнал менеджмента. - 2004. - № 1. - С. 12 - 17.
9. Эдвинсон Л. Корпоративная долгота. Навигация в экономике, основанной на знаниях / Л. Эдвиносон. - М. : ИНФРА-М, 2005. - 234 с.
10. Albert S., Bradley K. The Impact of Intellectual Capital / Open University Business School pricing Paper. - 1996. - № 15. - P. 15 - 20.

      Ключові слова: інтелектуальний капітал, інтелектуальна власність, персонал, інтелектуальні ресурси, оцінка, ринкова вартість підприємства.