КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. ВАДИМА ГЕТЬМАНА 

КРЕДИТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА БАНКІВСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ

 
 

Реферат на тему:

Ефективний  ринок 
 

Виконала:

студентка 3 курсу

Ф-ту МЕіМ 18 групи

Коваленко Олена 

Перевірив:

Шморгун Ю. В. 
 
 
 

КНЕУ 2011

ПЛАН

ВСТУП

1. Гіпотеза ефективного ринку. Специфіка підходу до розгляду процесу ціноутворення

2. Слабкі та  сильні форми ефективного ринку

3. Альтернативні концепції гіпотези ефективного ринку

4. Ефективний ринок і реалії сьогодення

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

Ефективні ринки  - це ринки, на яких потік відповідної інформації стосовно інвестиційних можливостей, легко доступний і надійний. У ситуації на ринку цього типу, кожен, хто бере участь у торговельній діяльності може використовувати інформацію для оцінки минулого функціонуання конкретного цінного паперу. Трейдер може навіть точно визначити причини нинішньої ціни його та зважено спланувати майбутнє використання даного активу, керуючись поточними показниками. 
 
На ефективному ринку, зазвичай, функціонує велика кількість трейдерів.  Кожен трейдер може активно купувати одні цінні папери і продавати інші цінні одночасно, базуючись на стійкості поточної ціни активу та прогнозах зміни поведінки фінансового активу у давго- та короткостроковій перспективі. Оскільки інформація про цінні папери, які представляють інтерес, є повною і легко доступною, операції проводяться з  із чітким уявленням трейдера про їх рентабельність.

Однією з переваг ефективного ринку є те, що відсутній реальний стимул для початку арбітражних операцій, з тим щоб побудувати стратегію досягнення гідної віддачі. Важливим моментом  існуючої інформації є те, що порівняно легко вдається звести до мінімуму різницю між прогнозованим прибутком та наявним ступенем ризику. Часто, поточні ціни на цінні папери, які є об.єктом купівлі-продажу, і служать в якості основного індикатора, хоча інші фактори також можуть сприяти зміцненню позиції ціноутворення як індикатора. 
 
Коли ефективний ринок існує, доступна інформація є повною і точною. Деталі  ретельно аналізуються і в даний час використовуються багатьма інвесторами для здійснення торгів на ринку. Хоча на ефективному ринку елементи ризику будь-яких видів торговельної діяльності, операцій,здійснених в рамках ринку цього типу, не усуваються повністю, але, угоди на ньому загалом є менш волотильними по своїй суті, навіть беручи до уваги непередбачувані фактори - вони не впливають відчутно на ринковий клімат.

Як і на будь-якому  ринку, інвесторам, що мають справу з ефективним ринком слід своєчасно  оцінювати інформацію. Це допоможе мінімізувати майбутні ризики і збільшує шанси на прибутковість власної  трейдерської діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Гіпотеза ефективного ринку. Специфіка підходу до розгляду процесу ціноутворення

Гіпотеза  ефективного ринку – одна із центральних  ідей сучасної теорії фінансів.

Ключовими у визначенні ефективного ринку  є поняття  «інформація»  та  «раціональна реакція»  ринку на її оновлення, а також припущення про рівні можливості,  ідентичні цілі та однорідні очікування учасників ринку.

Усю інформацію можна поділити на три групи: історичну, поточну та внутрішню. Історична  інформація – це інформація, що

свідчить  про стан ринку в минулому. Передусім  до неї належать

дані  про динаміку курсової вартості та обсяги торгівлі фінансовими активами. Вона є загальнодоступною та вже  відомою. Поточна інформація –  це інформація,  що стає загальнодоступною  у поточний момент часу.  Вона представлена у поточній пресі,  виступах державних службовців, звітах компаній, аналітичних прогнозах і т. ін.  Її також називають публічною.  Внутрішня інформація –  це інформація,  відома вузькому колу осіб завдяки їхньому службовому становищу чи іншим обставинам.  За допомогою внутрішньої інформації інвестор може отримати надприбуток.

Саме  тому в західних країнах закони забороняють  використовувати її на фінансовому ринку та встановлюють контроль за діями осіб, які можуть володіти такою інформацією.

Історично першою з відомих робіт, що присвячені застосуванню ймовірнісних моделей для опису цін фінансових активів на Паризькій фондовій біржі,  була праця Л. Башельє,  в якій було висунуто  «гіпотезу про випадкове блукання» цін акцій.

Результати цих  досліджень було опубліковано французькою  мовою  (англійською мовою в  повному обсязі роботу було перекладено  лише

в 1964 році), тому на момент появи вони не стали широковідомими.

Random Walk (випадкове блукання) – таким терміном в англійській мові позначають зміни цін на цінні папери, коли вони мають абсолютно випадковий характер.

Значно більшої  популярності вже через 30 років набули праці

Г. Воркінга та А. Каулеса,  що в них досліджувалася проблема

передбачуваності  цін на основі імовірнісного підходу.  Подальші

дослідження в  даному напрямі,  зокрема робота А. Каулеса і Г. Джонса, були пов’язані з емпіричною перевіркою даної гіпотези.

На досконалому  ефективному ринку вся доступна інформація відображена у поточній ціні фінансового активу. Це означає, що зміни ціни є лише результатом  надходження нової інформації, що є абсолютно непередбачуваною.

Зміни цін неможливо  спрогнозувати. Шлях, який пройде ціна на актив протягом певного часу є  повністю випадковим процесом, з чого випливає, що закономірностей у ціноутворенні  немає. Такою є гіпотеза ефективного  ринку, що виникла у 1970 році завдяки  дослідженням

Припущення про випадковість процесу ціноутворення використовується в багатьох моделях оцінки. Наприклад модель Блека-Шоулза(англ. Black–Scholes Option Pricing Model, OPM) припускає, що ціна певного базового активу є результатом «випадкового блукання», тобто неявним чином встановлюється самим ринком. Проте ідеї кількісного аналізу фінансового ринку (quantitative analysis of financial market)  на основі ймовірнісно-статистичних моделей та методів протягом тривалого часу не мали значної кількості прихильників.  Домінували серед підходів фінансових аналітиків у 20–40-ті роки технічний та фундаментальний аналізи,  які свідчили про наявність у динаміці цін трендів,  циклів і т. ін.,  на виявленні яких і базується можливість передбачення цін. Саме тому припущення прихильників кількісного аналізу фінансового ринку про  «випадкове блукання» (random walk)  цін фінансових активів суперечили традиційним уявленням аналітиків того часу.

У подальшому більш  глибокому обґрунтуванні ймовірнісних моделей і практичного доведення їх адекватності велике значення для прихильників кількісних методів аналізу фінансових ринків мала праця М. Кендалла - його дослідження показали,  що виявити яку-небудь прогнозовану картину поведінки курсів акцій узагалі неможливо. Складалося враження, що вони поводять себе цілком довільно. У будь-який день вони могли з однаковою ймовірністю як піднятися,  так і опуститися,  незалежно від того,  що

спостерігалось  у попередні дні.  Цим і пояснюється твердження про те, що ціни акцій повинні підпорядковуватися закону випадкового блукання. Іншими словами, зміни цін акцій мають випадковий і непередбачуваний характер. Довільні зміни цін акцій  – це ще не доказ ірраціональності ринку. Навпаки, вони є необхідним результатом розумної поведінки інвесторів,  які конкурують між собою в отриманні потрібної інформації, перш ніж ця інфор-

мація стане  доступною решті учасників ринку. Не слід плутати довільного характеру зміни цін з ірраціональністю в їх рівнях. Якщо ціни визначаються раціонально, тоді лише нова інформація змусить їх змінюватись.  Отже,  випадкове блукання було б природним результатом цін,  які завжди відоб-

ражають усі  поточні знання. Справді, якщо б зміни цін були передбачувані,  це свідчило б про неефективність ринку цінних паперів,  оскільки здатність передбачувати ціни вказувала б на те, що вся доступна інформація ще не закладена в курси цінних паперів.  Так,  твердження про те,  що цінні папери відображають усю наявну інформацію, називається гіпотезою ефективного ринку (Efficient Market Hypothesis – EMH). 
 

2. Слабкі та сильні форми ефективного ринку

Говорячи про  ефективність ринку, як правило, дослідники мають на увазі інформаційну ефективність ринку,  тобто ефективність ринку  по відношенню та в залежності від  певної інформації, а точніше, інформаційного потоку, якщо враховувати динамічний характер поведінки ринку.  Дане трактування гіпотези ефективності ринку (Efficient Market Hypothesis, EMH)  належить

Ю. Фамі.

Ю. Фама представив теорію ефективного ринку як модель чесної гри.  Крім пояснення теорії ефективного ринку з позиції моделі чесної гри в своїй статті Ю.Фама розділив загальну гіпотезу ефективного ринку та її

емпіричне втілення на три форми вираження гіпотези: слабка фор-

ма EMH (weak form EMH),  середня форма EMH (semi-strong

form EMH)  і сильна  форма EMH (strong form EMH)  відносно

доречної інформації, якою володіють учасники ринку.

Слабка форма EMH передбачає, що поточні ціни активів  цілком відображають усю ринкову  інформацію, що стосується відомостей про операції з ними в минулому (історичні дані): динаміку цін, ставки дохідності, обсяги продажів та іншу загальноринкову інформацію. Ця форма вираження гіпотези припускає даремність виконання аналізу тенденцій. Дані про минулі ціни активів є загальнодоступними та їх можна отримати практично безплатно.

Слабка форма EMH стверджує: якщо б такі дані несли  в собі достовірні сигнали про  майбутню поведінку,  всі інвестори  давно б

зуміли ними скористатися.  Зрештою ці сигнали  втрачають свою

цінність,  щойно  стають широковідомими,  оскільки,  наприклад,

сигнал про  купівлю негайно приводить до підвищення ціни.

Деякі інвестори  успішно використовують техніку  статистичного арбітражу. Проте, лише незначна частка поточних торгів приносить  великий прибуток.

Існують докази того, що розумні інвестори все-таки випереджають ринок. Ймовірно, це відображає доступ до більш якісної інформації а не глибший аналіз інформації, яка доступна для всіх.

Сильною формою ефективних ринків є те, що ціни включають всю інформацію що будь-який інвестор може придбати. Малоймовірним здається те, що внутрішні трейдери гарантовано і стабільно можуть заробляти. 
Не тільки інсайдерської трейдери заробляють гроші, але в більшості ситуацій, коли інсайдерська торгівля має місце до оприлюднення інформації, що впливає на ціни –вони формуються за рахунок конфіденційної інформації. Тому непублічна інформація не повною мірою відображена в ціні.

Середня форма  ефективності передбачає,  що ціни на акції

швидко реагують на інформацію,  яка надходить,  тобто поточні

ціни повністю відображають усю публічну  (загальнодоступну)

інформацію.  Гіпотеза середньої ефективності включає  гіпотезу

слабкої форми  ефективності,  оскільки вся ринкова  інформація,

яка розглядається  за слабкої форми ефективності (така, як норми

дохідності та обсяги продажів),  є загальнодоступною.  Публічна

інформація включає  таку ринкову інформацію,  як прибуток до

виплати податків (earnings) і оголошені дивіденди; коефіцієнт ці-

на/прибуток (P/E);  дивідендна дохідність;  дроблення  акцій;

фундаментальні  дані щодо номенклатури продукції відповідної

фірми;  якість її менеджменту;  структура її балансової звітності;

інформація про  патенти, котрими вона володіє; прогнози прибут-

ку;  методи ведення  бухгалтерської звітності;  різні  економічні та

політичні новини.  Гіпотеза передбачає,  що інвестори,  які при-

ймають рішення  на основі нової важливої інформації, не можуть

отримати доходи, вищі середніх, адже ціни на папери вже  відоб-

ражають цю нову загальнодоступну інформацію.