Види страхування при міжнародних перевезеннях

     При страхуванні відповідальності перевізника за вантаж розмір страхової суми встановлюється за домовленістю між страхувальником (перевізником) і страховиком, як правило, з урахуванням практики перевезень, вартості вантажу, розміру відповідальності перевізника, установленої законодавством, що діє на даному виді транспорту. Об’єктом страхування є відповідальність перевізника за пошкодження, утрату вантажу, прийнятого до перевезення, затримку в доставці. У договорі може бути передбачена франшиза (від англ. – franchise) – умова страхового договору, яка передбачає вивільнення страховика від оплати збитків, у визначених договором обставинах. Варто також звернути увагу на терміни повідомлення страховикові про страховий випадок. Наявність такого договору страхування у перевізника вигідна замовникові, тому що дозволяє гарантувати йому відшкодування можливих збитків, нанесених перевізником.

     При страхуванні вантажів розмір страхової суми визначають виходячи із суми, заявленої страхувальником, але не більше вартості вантажу. У випадку, якщо оголошена вартість менше вартості вантажу, то страховик несе відповідальність у сумі, пропорційній відношенню страхової суми до вартості вантажу. Об’єктом страхування є майнові права одержувача або відправника вантажу.

  Страхові  поліси за даними видам страхування можуть діяти між пунктом призначення і відправлення в рамках застрахованого рейса або протягом визначеного періоду часу (місяць, квартал, рік і т.п.). Страхування «па період» доцільно використовувати відправникам вантажу і перевізникам з постійними й значними вантажопотоками.

     Розмір  страхових тарифів при страхуванні вантажів і відповідальності перевізника за вантаж залежить від обсягів перевезень, пунктів відправлення і призначення, маршруту перевезень, наявності охоронних пристроїв па автотранспорті та інших його технічних характеристик, репутації перевізника.

     Страхування автомобілів відноситься до добровільного майнового виду страхування. Цей вид страхування, крім ДТП, дозволяє застрахувати автотранспортний засіб від стихійних лих, викрадення, крадіжки пристроїв, що є складовою частиною автомобіля (страхується будь-яка комбінація цих ризиків). Правила страхування розробляються кожною страховою компанією індивідуально. Страхова сума визначається виходячи з вартості, зазначеної в документах на придбання автомобіля, або на підставі експертної оцінки. Страхові тарифи залежать від ризиків, що страхуються, типу автомобіля, наявності пристроїв проти викрадення, місця зберігання автомобіля, стану автомобіля на момент укладання договору страхування.

     Обов’язковим є страхування відповідальності суб’єктів, що перевозять небезпечні вантажі (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів у разі появи негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів» від 01.06.2002 р. №733). Даний вид обов’язкового страхування проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної  життю і здоров’ю фізичних осіб, навколишньому середовищу, майну фізичних і юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів. Суб’єктами страхування є страхувальники і треті особи, яким заподіяний збиток під час перевезення небезпечних вантажів. Страхувальники — це суб’єкти перевезення небезпечних вантажів, а саме:

• відправник небезпечних вантажів, зазначений у перевізних документах, що готує цей вантаж для перевезень;
• перевізник небезпечного вантажу, який здійснює перевезення небезпечних вантажів;
• одержувач небезпечного вантажу, зазначений у перевізних документах, що одержує небезпечний вантаж від перевізника.

     Відповідальність  страховика починається з початком діяльності суб’єкта перевезення, пов’язаної з перевезенням небезпечного вантажу, від місця його виготовлення до місця призначення. Страхова сума за кожну повну або неповну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу.

     Страхові  випадки поділяються:

  а) на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров’ю третіх осіб — 50 % страхової суми, в тому числі на одну застраховану особу страхова сума встановлюється:

• у разі відшкодування шкоди спадкоємцям особи, що загинула (померла) внаслідок страхового випадку, — 500 нпмдг;
• у випадку призначення потерпілій особі I, II і III групи інвалідності — відповідно 450, 375 і 250 нпмдг;
• за кожний день непрацездатності постраждалої особи 1 нпмдг, але не більш 250 нпмдг;

  б) на відшкодування збитку, заподіяного навколишньому середовищу, — 30 % страхової суми;

  в) на відшкодування збитку, заподіяного майну третіх осіб, — 20 % страхової суми.

     При настанні страхового випадку страхувальник зобов’язаний протягом 2 робочих днів з дати повідомлення про настання страхового випадку письмово повідомити про це страховика. Для одержання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний подати страховикові оригінали або нотаріально завірені копії таких документів:

• заяви на виплату страхового відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку;
• договору страхування;
• платіжного документа, що підтверджує сплату страхових внесків;
• акта (протоколу) уповноваженої комісії з розслідування страхового випадку;
• дозволу або дозволів на перевезення окремих небезпечних вантажів, виданих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади;
• рішення суду про стягнення зі страхувальника на користь потерпілих третіх осіб або підтверджуючих документів страхувальника і третіх осіб про врегулювання питання при участі страховика про розмір збитку, заподіяного внаслідок настання страхового випадку.

     Рішення про виплату страхового відшкодування  або про відмовлення від виплати приймається страховиком протягом 10 днів з дати одержання всіх необхідних документів. При настанні страхового випадку страхова виплата здійснюється в рамках страхової суми. 

Контрольні  запитання

1.Назвіть види  обов’язкового страхування при  виконанні міжнародних перевезень.

2.Що таке страховий  випадок?

3.Яка установа  здійснює контроль за наявністю  діючих договорів обов’язкового  страхування?

4.У чому полягає  основне завдання системи страхування  «Зелена карта»?

5.Які особи  підлягають страхуванню від нещасних  випадків на транспорті?