Види ризиків та їх оцінка Забезпечення платоспроможності страховика

16 Питання .

Забезпечення платоспроможності страховика

Платоспроможність страховика – це об’єктивний показник його поточного фінансового стану шляхом його прогнозування в осяжному майбутньому. Інакше, це можливість виконання в осяжному майбутньому його зобов’язань завдяки тим активам, які є в розпорядженні страховика, являють собою реальні цінності, а тому є ліквідними.

Усі зобов’язання страховика можна розділити на дві групи:

• зовнішні зобов’язання перед страхувальниками, перестрахувальниками, бюджетом, банками й іншими кредиторами;

• внутрішні зобов’язання перед фундаторами, акціонерами, філіями, співробітниками й ін.

Страхова платоспроможність за зовнішніми зобов’язаннями перед страхувальниками (по страхових зобов’язаннях) забезпечується за допомогою страхових резервів і власних вільних коштів (статутного фонду, резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку й інших резервів, не пов’язаних зобов’язаннями). Якщо обсяг страхових резервів недостатній, то страховик виконує страхові зобов’язання за рахунок власних коштів. Якщо обсяг власних коштів перевищує обсяг зовнішніх (у тому числі страхових) зобов’язань, можна вважати страховика платоспроможним.

У світовій практиці запас платоспроможності страховика, як правило, визначається окремо для ризикових видів страхування й окремо для страхування життя. Для ризикових видів страхування рівень платоспроможності, зазвичай, оцінюється через зіставлення фактичної і розрахункової (нормативної) платоспроможностей. Фактичний запас платоспроможності (так звані нетто-активи) звичайно визначається як різниця між обсягом матеріальних активів (за вирахуванням суми нематеріальних активів) та сумою зобов’язань страховика (у тому числі страхових), що повинна бути позитивною. У такому випадку власних коштів страховика, вільних від зобов’язань, буде достатньо, щоб виконати всі страхові зобов’язання, тобто страховик вважається платоспроможним.

Розрахунковий (нормативний) запас платоспроможності може визначатися за обсягом отриманих за звітний період страхових премій (за обсягом прийнятих страхових зобов’язань), або за обсягом зроблених за звітний період страхових виплат (за обсягом виконаних страхових зобов’язань). Очевидно, що для максимальної надійності з двох зазначених показників повинен бути обраний той, що протягом того самого звітного періоду є більшим.

В Україні прийняті такі вимоги для забезпечення платоспроможності:

• наявність оплаченого статутного фонду в обсязі, що встановлений вимогами законодавства;

• наявність у страховика гарантійного фонду, вільного від прийнятих ним страхових зобов’язань;

• створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

• перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про страхування

Розділ III ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВИКІВ

Стаття 30. Умови забезпечення платоспроможності страховиків

     Страховики зобов'язані дотримуватися таких умов  забезпечення платоспроможності:

- наявності сплаченого    статутного    фонду    та   наявності гарантійного фонду страховика;

- створення страхових резервів,  достатніх для майбутніх виплат

страхових сум і страхових відшкодувань;

-   перевищення фактичного  запасу  платоспроможності  страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

     Мінімальний розмір   статутного   фонду   страховика,    який займається  видами  страхування  іншими,  ніж  страхування  життя, встановлюється в сумі,  еквівалентній 1 млн.  євро,  а страховика, який  займається страхуванням життя,  - 1,5 млн.  євро за валютним обмінним курсом валюти України.

     До гарантійного  фонду  страховика  належить  додатковий   та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку.

Страховики за   рахунок   нерозподіленого   прибутку   можуть створювати вільні резерви.

Вільні резерви - це частка  власних  коштів  страховика,  яка резервується  з  метою  забезпечення  платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.

     Для забезпечення  виконання  страховиками  зобов'язань   щодо окремих   видів   обов'язкового   страхування   страховики  можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди та  органи,  які здійснюють   управління  цими  фондами.  Положення  про  ці  фонди затверджується Уповноваженим органом.

     Джерелами утворення   централізованих   страхових   резервних фондів можуть бути відрахування від надходжень страхових платежів, внески власних коштів страховика,  а також доходи  від  розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів.

     Страховики відповідно   до   обсягів   страхової   діяльності зобов'язані  підтримувати  належний   рівень   фактичного   запасу платоспроможності (нетто-активів).

     Фактичний запас  платоспроможності  (нетто-активи) страховика визначається  вирахуванням  із  вартості  майна  (загальної   суми активів)  страховика  суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань,  у  тому  числі  страхових.   Страхові   зобов'язання приймаються  рівними  обсягам  страхових  резервів,  які страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.

     На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен    перевищувати     розрахунковий    нормативний    запас платоспроможності.

     Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види  страхування  інші,  ніж  страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

     перша - підраховується шляхом множення суми страхових  премій за  попередні  12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку).  При цьому  сума  страхових премій  зменшується  на  50  відсотків страхових премій,  належних перестраховикам;

     друга - підраховується шляхом множення суми страхових  виплат за  попередні  12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку).  При цьому  сума  страхових виплат  зменшується  на  50  відсотків  виплат,  що  компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.

     Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування   життя,  на  будь-яку  дату  дорівнює  величині,  яка визначається   шляхом   множення   загальної   величини    резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

     Загальна величина    резерву    довгострокових    зобов'язань (математичного  резерву)  дорівнює  сумі  резервів  довгострокових зобов'язань (математичних резервів),  які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

     Якщо  страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує   10   відсотків  суми  сплаченого  статутного  фонду  і сформованих  вільних  резервів  та  страхових  резервів, страховик зобов'язаний    укласти   договір   перестрахування.   {   Частина чотирнадцята  статті  29  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

     Страховики, які  прийняли  на  себе  страхові  зобов'язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів,   повинні   перестрахувати   ризик  виконання  зазначених зобов'язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів.

Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя і медичного   страхування  страховики  формують  окремі  резерви  за рахунок надходження страхових платежів і доходів від  інвестування коштів сформованих резервів по цих видах страхування.

     Кабінет Міністрів  України  може змінювати порядок визначення фактичного та нормативного запасу  платоспроможності  і  структури гарантійного фонду.

Задача 7

Підприємство має два договори стахування. Сумма першого договору складає 1200 тис.грн.. , другого 5000 тис.грн. При настанні страхового віпадку  знишенно матеріальних цінностей на сумму 2500 тис.грн. У тому числі цінності на сумму 50 тис.грн. які не були застраховані.
Визначити сумму компенсації збітку.

Розв’язання

Оскільки при настані страхового випадку знишенно матеріальних цінностей на суму 2500 тис.грн, у тому числі цінності на сумму 50 тис.грн, які не були застраховані, то сумма застрахованих цінностей складає :

2500-50 = 2450 тис.грн.

Сума обох договорів страхування складає :

1200+5000 = 6200 тис. грн..

Сума знишених цінностей меньша ніж сумма страхування обох договорів, тому страхове відшкодування складатиме 2450 тис. грн..

Література :

1.      С. С. Осадець «Страхування»  2002 р. 599 арк.

2.      Базидевич В.Д., Базидевич К.С. «Страхова справа» - К.: Товариство “Знання”, КОО, 1997.-216 с. ;

3.      Заруба О.Д. «Страхова справа» : підручник – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. - 321 с.

4.      Бігдаш В. Д. Страхування : навч. посіб. для студ. вищ. навч. зак. Київ. МАУП. 2006р.

5.      Конспект лекцій Страхування / Шелехов  (електронна бібліотека http://readbookz.com/books/114.html )

6.      ЗАКОН УКРАЇНИ Про страхування - Розділ III ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВИКІВ