Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні

“Приватний вищий навчальний заклад”

“Університет економіки і підприємництва”

кафедра фінансів

Реферат

на тему “Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні”

Виконав: студент групи ФКм-31

Семенчук Юрій Володимирович

Перевірив: Дубинецька С. М.

Хмельницький

2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………….3

1. Сутність страхового ринку, його види………….…………….…….4

2. Проблеми страхового ринку в Україні……………………………...5

3. Перспективи розвитку страхового ринку в Україні………………..7

Висновок………………………………………………………………...11

Список використаної літератури………………………………………12

Вступ

Діяльність в  умовах  ринку  супроводжується  різного  роду  ризиками. Тому принципово міняються характер і функції страхування в Україні, зростає  його значення як ефективного, раціонального,  економічного  і  доступного  засобу захисту майнових інтересів суб'єктів, що господарюють, виробників товарів  і послуг, а також громадян.

У сучасних економічних умовах страхування - чи не єдина галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Водночас, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту.

    Ринок  страхових  послуг  є  одним  з  необхідних  елементів   ринкової інфраструктури, тісно пов'язаним з  ринком  засобів  виробництва,  споживчих товарів, ринком капіталу і цінних паперів, праці і робочої сили.  У  країнах розвиненої економіки страхова  справа  має  найширший  розмах  і  забезпечує підприємцям надійну охорону  їхніх  інтересів  від  несприятливих  наслідків різного  роду  техногенних   аварій,   фінансових   ризиків,   криміногенних факторів, стихійних і інших нещасть.

  Розвиток підприємницької  діяльності  громадян  приводить  до  появи  у товаровиробників  засобів  і  предметів  виробництва,   що   також   вимагає страхового   захисту.   Починаючи   підприємницьку   діяльність,   громадяни включаються в такі взаємовідношення, при яких   фінансова  чи господарська неспроможність їхніх партнерів може призвести до зростання збитків.

  Відповідно    виникає    ще    одна    область,  що   розширює    сферу застосування  страхування   (страхування  комерційних,  фінансових  ризиків, втрати прибутку та ін.). Кризові  явища  в  економіці  та  ріст  безробіття, підсилюють необхідність соціального захисту працівників.

Актуальність проблеми розвитку страхового ринку обумовлено необхідністю розробки ефективної стратегічної політики щодо забезпечення страхової діяльності в Україні.

1.      Сутність страхового ринку, його види.

Страховий ринок формується на основі страхових послуг, які знаходяться в обігу та призначені для реалізації. Основним генератором страхових послуг виступає страхова компанія, яка одночасно є суб'єктом страхового ринку та його невід'ємною компонентою і функціональною одиницею. Відтак на перший план виходить проблема формування організаційно-економічного простору страхових послуг, який охоплює функціональні одиниці страхового ринку - страхові компанії, страхових та не страхових посередників, страхувальників, а також комплекс зовнішніх і внутрішніх факторів, що справляють вплив на кінцевий результат діяльності суб'єктів страхування - страховий продукт.

Створення будь-якого страхового продукту неможливе без взаємопов'язаних організаційних та економічних процесів, що формуються в рамках функціональної одиниці страхового ринку і є необхідною передумовою її діяльності.

Існують і більш широкі визначення категорії страхового ринку. Наприклад, Базилевич В. Д. вважає, що страховий ринок являє собою цілісну систему економічних відносин, що виникають у процесі купівлі-продажу специфічного товару - страхового захисту - і в межах якого виникає попит та пропозиція, встановлюється ціна на зазначений товар.

Структура страхового ринку може бути представлена з точки зору таких аспектів:

      інституціонального;

      територіального;

      галузевого;

      організаційного.

Інституціональна або організаційно-правова структура ґрунтується на розмежуванні форми власності, на якій створюється страхова організація – акціонерна, корпоративна, приватна чи державна. Саме ці суб’єкти формують і використовують страхові фонди, в діяльності яких реалізуються і зав’язуються нові економічні відносини, переплітаються різноманітні інтереси.

До основних функцій страхового ринку можна віднести:

- організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;

- акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;

- забезпечення "зустрічі" страхувальника та страховика.

Обов'язковим умовами функціонування страхового ринку є наявність:

- об'єктів страхування, що мають споживчу вартість;

- потреби у страхових продуктах, послугах;

- суб'єктів страхових відносин - страхувальників, страховиків та інших суб'єктів, що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати;

- можливість прийняття рішення про участь у страховій угоді.

2.      Проблеми страхового ринку в Україні.

Однією з найскладніших проблем ринкової трансформації економіки в Україні є формування розвиненого страхового ринку. Це визначається кількома чинниками.

По-перше, в умовах адміністративної економіки страхового ринку як такого не було. До 1991 р. страхування було сконцентровано виключно в руках держави і належало фактично до сфери державних фінансів. Воно охоплювало насамперед ризики життєдіяльності громадян — страхування від нещасних випадків, змішане страхування життя, страхування дітей, страхування приватних будівель, транспортних засобів і домашнього майна. Тільки в 70-ті роки набуло розвитку страхування майна і врожаю в колективних сільськогосподарських підприємствах в обов’язковій формі. У 80-ті роки почали розширюватися види особистого страхування — страхування пенсій, страхування до одруження, до повноліття тощо. При цьому в нових видах більше переважала накопичувальна, ніж захисна функція.

По-друге, формування страхового ринку в перші роки незалежності не мало надійної законодавчої бази. Спочатку воно здійснювалося на основі законодавства про діяльність господарських товариств. Тільки в 1993 р. був прийнятий Декрет Кабінету Міністрів України «Про страхування», що набув статусу закону лише в 1996 р. При цьому тільки в 1993 р. був створений Комітет з нагляду за страховою діяльністю, котрий, проте, був розформований у 2000 р., а його функції передані Міністерству фінансів.

По-третє, формування страхового ринку відбувалося в умовах зниження рівня доходів підприємств і громадян. Будучи неплатоспроможними, переважна їх частина не в змозі страхувати свої ризики. У зв’язку з цим особливого значення набула обов’язкова форма страхування. Достатньо стійкий фінансовий стан мають тільки ті страхові компанії, які зуміли вийти на ринок обов’язкового страхування.

В умовах економічної і фінансової кризи  знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність гривні,  завершення процесів приватизації в основних галузях народного господарства.

Негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні справляють:

     відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів;

     значна взаємна заборгованість, накопичення неплатежів і збитковість більшості підприємств;

     неповна і фрагментарна законодавча база, відсутність державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з боку держави, прояви монополізму;

     високий рівень інфляції, внаслідок чого здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування в національній валюті неможливе;

     слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів;

     відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки, низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку;

     неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку, довіри населення до страхування.

Серйозну загрозу нормальному функціонуванню страхового ринку України також становить тенденція до монополізації страхового ринку в інтересах окремих міністерств, фінансово-промислових груп або місцевих адміністрацій.

Слабкий розвиток та недосконалість таких соціально важливих видів страхування, як пенсійне і медичне страхування, стримує розвиток страхового ринку.

Законом України "Про страхування" встановлено обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Однак, проведення цього виду страхування стримується відсутністю у відповідних законодавчих актах норм, які регулювали б  це питання

3.Перспективи розвитку страхового ринку в Україні.

Міжнародний досвід засвідчує, що про розвиток країни часто судять на підставі того, як у ній організовано страхову справу, яка за дохідністю в багатьох країнах посідає друге місце після туризму, випереджаючи рентабельність у промисловості та в банківському бізнесі. У країнах з розвинутою ринковою економікою страхування є важливим механізмом залучення в економіку інвестиційних ресурсів.

Розвиток страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне господарство та посилення процесів глобалізації є важливим компонентом національної безпеки. Сьогодні світова практика не виробила більш економічного, раціонального і доступного механізму захисту інтересів суспільства, ніж страхування.

Важливий внесок для розуміння особливостей функціонування страхового ринку України внесли вітчизняні вчені-економісти: Александрова М. М., Базилевич В. Д., Внукова Н. М., Горбач Л. М., Заруба О. Д., Осадець С. С., Терещенко О. О. та інші. Проблеми функціонування та розвитку страхового ринку в своїх працях розгладають такі зарубіжні науковці та практики:  Брігхем Є. Ф., Гінзбург А. І., Зайцева М. А., Ковальова В. В., Рейтман Л., Сухова В. А., Федорова Т. А., Хемптон Д. Д., Шахова А. К., Юлдашева Р. Т.

Динамічність процесів, що відбуваються в економіці загалом, та в страховій справі зокрема, вимагають постійного та систематичного дослідження тенденцій розвитку страхового ринку, виявлення позитивних і негативних змін у його функціонуванні та окреслення перспективних напрямів подальшого ефективного розвитку. Все це зумовлює актуальність зазначеної проблеми та визначає мету і завдання даного дослідження.

Про страховий ринок України можна сказати, що він ще молодий і перебуває у стадії формування. З кожним днем страхування в Україні стає все важливішим сегментом ринкових економічних відносин. Через механізм страхового захисту страхування в змозі забезпечити безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві, а в перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів і механізмом вирішення питання зайнятості населення.

Не дивлячись на економічну кризу, на фоні падіння страхового ринку і зниження суми страхових премій надходження по податку на прибуток за І квартал 2010 року збільшилися на 4% (123,8 млн. грн.), що складає 76,5% загальних надходжень по небанківських установах.

Основними «двигунами» зростання страхового ринку в Україні будуть види страхування, орієнтовані на фізичних осіб: КАСКО, ОСАГО, страхування майна фізичних осіб, страхування від нещасних випадків. Спеціалісти прогнозують, що страхування фізичних осіб ростиме більш швидкими темпами в порівнянні зі страхуванням в корпоративному секторі, за винятком добровільного медичного страхування.

В перспективі розвитку страхового ринку планується прийняття нової редакції Закону України «Про страхування», оскільки необхідність внесення змін в профільний закон назріла вже давно. Нова редакція закону позбавить вітчизняний страховий ринок від ряду проблем, що заважають його розвитку. Зокрема, в новій редакції Закону України «Про страхування» планується:

3.     проводити реєстрацію страховиків лише в формі акціонерного товариства;

4.       встановити вимоги до платоспроможності страхувальника, які враховуватимуть якість активів страхової компанії, а також її систему управління і розкриття інформації;