Майнове страхування

     Страхування тварин – вид майнового страхування, який забезпечує страховий захист власникам на випадок загибелі, падежу або вимушеного забою тварин. Нині цей вид страхування не набув належного розвитку на вітчизняному страховому ринку. Але бажання власників тварин заручитися захистом на випадок можливих втрат відкриває широкі можливості для страхових компаній у розвитку такого виду страхування. Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізичними оcобами, які є власниками тварин.

     Об’єктом страхування можуть бути здорові тварини з певними віковими обмеженнями:

• велика рогата худоба, коні – віком від 1 місяця;
• свині – від 6 місяців;
• мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки – від одного року;
• хутрові звірі: нутрії, кролі – з 45-денного віку;
• собаки – від 6 місяців до 10–12 років та інші.

     На  страхування не приймаються тварини  хворі, виснажені, а також ті, які  перебувають у місцевості, де оголошений карантин. Власники тварин зобов’язані суворо додержувати установлених у даній місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі й утримання, а також вжити всіх заходів, аби попередити їх захворювання та загибель.

     Ризики, пов’язані зі страхуванням тварин, можна поділити на чотири групи:

• страхування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб чи стихійного лиха (повінь, обвал, блискавка, буря, ураган, град, землетрус), дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укусу отруйних комах, утоплення, попадання під засіб транспорту, попадання в ущелину та інші травматичні пошкодження;
• на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок і це унеможливлює подальше її використання.
• на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку;
• на випадок викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб.

     Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви  страхувальника, як правило строком  на 1 рік, з обов’язковим оглядом  тварин, за умови страхування всіх наявних у господарстві тварин даного виду. Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, причому  її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової  групи страхова сума має бути однаковою.

     Страхування тварин є досить небезпечним ризиком, адже кожний вид тварин потребує різного  обсягу страхової відповідальності. Ці та інші фактори зумовлюють використання різних тарифних ставок, розмір яких може становити 1–10 % від страхової суми. Водночас страхування великої рогатої худоби здійснюється за граничними розмірами страхових тарифів – від 2 до 5 % від страхової суми; страхування коней – відповідно від 3 до 7 %.

     Страхуванням  домашнього майна охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його родини. Це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з дорогоцінних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський та спортивний інвентар; книги, предмети образотворчого мистецтва тощо.

     На  страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й будівельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень  у будинках державного, громадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир, а також цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, яку він може завдати третій особі.

     Численність об’єктів страхування зумовлює наявність  великої кількості подій, у разі яких виплачується відшкодування. Страховик  відповідає за збитки, що виникли внаслідок  зазначених далі причин;

• стихійне лихо (повінь, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, вихід підґрунтових вод, осідання ґрунту, паводок, незвичні для даної місцевості тривалі дощі та великі снігопади, сель, блискавка, землетрус;
• пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень;
• викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

     Страхування майна не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого провадиться за іншими правилами. Крім того, не приймається на страхування домашнє майно, що перебуває в аварійних або дуже старих будівлях чи в зоні, якій загрожують повені, зсуви, обвали та інші стихійні лиха, з моменту оголошення в установленому порядку про таку загрозу. У такій зоні домашнє майно приймається на страхування лише в разі, коли страхувальник поновлює договір страхування на новий термін до закінчення терміну дії попереднього договору.  

3. Страхування майна юридичних осіб

     Страхування майна юридичних осіб включає  такі види:

• страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки;
• страхування майна сільськогосподарських підприємств. [3]

     Страхування майна підприємств від вогню  є традиційним і найпоширенішим видом страхування. Сутність страхування від вогню – відшкодування збитку від раптових і непередбачених випадків пожежі або вибуху, а також деяких інших випадкових і непередбачених подій (ризиків), додаткових щодо ризиків пожежі та вибуху, що призвели до спалаху застрахованого майна (страхування «від вогню та інших випадків»). Страхові компанії відшкодовують також збитки, які виникли внаслідок безпосередньої дії вогню (пожежі), а також дії побічних явищ (тиск повітря або газу, тепло, дим).

     Також можуть бути застраховані можливі збитки внаслідок стихійного лиха: землетрусів, виверження вулканів, бурі, смерчу, паводку, повені, селевих потоків, тривалих снігопадів, граду, гірських зрушень, просадки ґрунту тощо, а також крадіжки зі зламом та грабунку.

     Основою для визначення страхової суми є  дійсна вартість застрахованого майна  на момент підписання договору, яка  визначається за балансовою вартістю та вартістю придбання за вилученням зносу. У випадку втрати або пошкодження майна через необачність страхувальника страхове відшкодування зменшується на 30%.

     Страхування майна сільськогосподарських підприємств включає страхування урожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, тварин та інше. Найбільш ризикованим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.

За договором  страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству:будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, обладнання, транспортні засоби, риболовецькі судна, знаряддя лову, об’єкти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, сировина, товари, матеріали та інше майно.

     Страхування врожаю сільськогосподарських культур  і багаторічних насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або  загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива, буря, ураган, повінь, пожежа. Крім того, до страхових подій належать вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. На прохання страхувальника перелік страхових випадків можна доповнювати або скорочувати.

     Страхування багаторічних насаджень здійснюється на випадок повної загибелі внаслідок  вимерзання, сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі. 

4. Страхування транспортних засобів

     За таким видом страхування на страхування беруться автотранспортні засоби та водні маломірні судна, які підлягають державній реєстрації у встановленому порядку. До автотранспортних засобів відносять: легкові, вантажні, вантажопасажирські, мікроавтобуси, мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мопеди, трактори та мінітрактори. До водних транспортних засобів відносять різноманітні човни, яхти, катамарани та інші. [4]

     Одночасно із транспортним засобом можуть бути застраховані (за бажанням страхувальника) водій та пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, вантаж, який на ньому перевозять.

В автострахуванні  до об'єктів страхування відносять:

• страхування «авто-каско»;
• цивільної відповідальності;
• від усіх видів ризиків;
• страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберігання в гаражах;
• страхування експортно-імпортних вантажів;
• страхування вантажів при перевезеннях внутрішнього сполучення;
• страхування від нещасних випадків під час ДТП.

     Страхування «авто-каско» передбачає страховий захист від будь-яких збитків, котрі можуть виникнути внаслідок пошкодження, повної загибелі або втрати автотранспортного засобу чи окремих його частин за настання обумовлених у страховому полісі подій. Цей вид страхування поширюється на всі автотранспортні, водні та наземні види транспортних засобів.

     Страхування автомобіля має певні особливості. Правилами страхування автомобіля передбачається можливість укладення  договору за умови:

• власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків (франшизи), розмір якої обирає сам страхувальник;
• відшкодування без урахування знижки на знос запасних частин, що потребують заміни в разі їх пошкодження;
• відшкодування вартості втрати товарного вигляду внаслідок страхової події, обумовленої в укладеному договорі, але за умови, що автомобіль застрахований за дійсною вартістю.

   Серед умов страхування є ряд найбільш поширених обмежень, а саме:

• не приймаються на страхування легкові автотранспортні засоби, термін експлуатації яких з моменту випуску їх заводом-виготовлювачем перевищує 10 років;
• не приймаються на страхування від угону легкові автотранспортні засоби всіх марок, не обладнані протиугінними пристроями;
• не береться під страховий захист багаж;
• не береться під страховий захист скло автотранспортних засобів, що має будь-які пошкодження і дефекти.

     Не  відшкодовуються збитки в таких  випадках:

• пошкодження (знищення) шин автотранспортного засобу та шин, які завдані внаслідок руху й не спричинили ДТП;
• крадіжки коліс, у тому числі запасних, установлених на автотранспортному засобі, якщо крадіжка коліс сталася окремо, без угону або викрадення автотранспортного засобу чи причепа.

     Страхування водних транспортних засобів ґрунтується  переважно на тих же засадах, що й  автомобільне. За основу страхової  оцінки судна береться сума, запропонована страхувальником, яка не має перевищувати його дійсної вартості. Договір страхування укладається на окремий рейс або на певний строк та може бути укладено на одній із перелічених далі умов, яка визначає обсяг відшкодування збитків та величину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності, взятої страховиком:

• з відповідальністю за загибель та пошкодження;
• з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;
• без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.

     Один  із найдавніших видів страхування – це морське страхування. Перший зі збережених донині страхових полісів було виписано в середньовічній Італії (1347) у зв’язку саме з морським перевезенням. Основні види морського страхування такі:

• страхування каско суден на термін;
• страхування каско суден на період будівництва;
• страхування військових і страйкових ризиків;
• страхування ризику втрати фрахту;
• страхування особливих майнових інтересів;
• страхування додаткової відповідальності;
• страхування контейнерів;
• страхування відповідальності судновласників;
• страхування відповідальності суднових агентів.