ієрархічна структура складної системи

суперечки.Треба  зазначити, що в 1994 р. Україна першою в  світі відмовилася  від ядерної зброї. Її підтримали Білорусь і Казахстан. Скорочення обсягів військової промисловості та знищення ядерних  арсеналів сприяло  б розвитку країн  нашої планети. Тоді людство могло б витрачати кошти на розв'язування невідкладних проблем: екологічних, соціальних, продовольчих. Отже, боротьба за збереження миру на планеті є завданням номер один. І розв'язувати його необхідно в умовах взаєморозуміння, всебічного співробітництва всіх країн.

Демографічна  проблема. Ця глобальна проблема людства зумовлена, з одного боку, «демографічним вибухом» в країнах, що розвиваються, Азії, Африки -Латинської Америки, з іншого — депопуляцією, тобто порушенням відтвореннЯ населення та скороченням його кількості в розвинутих країнах. Із зростанням кількості населення на планеті виникає низка проблем: забезпечення людей продуктами харчування, підвищення добробуту, задоволення соціальних потреб: медичних, освітніх, культурних, правового захисту. Майже кожен десятий житель Землі страждає від голоду та недоїдання. Особливо це стосується країн Африки, Південно-Східної Азії, окремих країн Латинської Америки. Водночас розвинуті країни Америки і Європи мають надлишок продуктів харчування, але країни, що розвиваються, не спроможні закупити їх у необхідній кількості. Питання забезпечення населення світу продуктами харчування порушувалося ще в XVIII ст. Тоді англійський економіст, священик Т. Ф. Мальтус висунув теорію про те, що кількість населення зростає швидше, ніж виробництво засобів існування. Проте останні два століття показали, що насправді це не так: виробництво засобів існування випереджає ріст народонаселення на Землі, але їх розподіл відбувається нерівномірно. Для розв'язування цієї проблеми необхідно підвищувати урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність свійських тварин, застосовуючи досягнення селекції й генетики, родючість земель, використовуючи сучасні досягнення агрохімії та меліорації та біологічну продуктивність Світового океану за допомогою аквакультури. На початку XXI ст. зростання кількості населення уповільнилося. Причини полягають у значних темпах урбанізації та науково-технічного прогресу. Про якість життя населення країн свідчать такі показники, як розмір ВВП на душу населення середня тривалість життя та рівень освіти. Демографічні проблеми кожна країна розв'язує, проводячи власну демографічну політику. В розвинутих країнах вона спрямована на збільшення природного приросту населення та збалансованого використання робочої сили. У країнах, що розвиваються така політика передбачає зниження природного приросту населення, поліпшення якості харчування та охорони здоров'я подолання технологічної відсталості та бідності. Перед постсоціалістичними країнами стоїть чимало соціально-економічних проблем, від успішного розв'язування яких залежить, як швидко вони вийдуть з демографічної кризи.

Подолання економічної та соціальної відсталості країн. Нині у світі є чимало бідних країн, у яких ВВП на душу населення становить лише 200 доларів США на рік, у той час як у економічно розвинутих країнах цей показник сягає 20 000 доларів США на рік. Як видно, різниця у рівнях прибутків є дуже значною. Останнім часом у малорозвинутих країнах відбуваються певні зрушення в соціальному та економічному розвитку, проте світові досягнення НТП ще не набули там широкого впровадження. Розв'язати економічні, демографічні, соціальні проблеми ці країни можуть лише за умови надання їм допомоги сильними високорозвинутими державами. Прикладом може слугувати надання вигідних кредитів для розвитку різних галузей промисловості (енергетики, машинобудування, хімічної та ін.). А міцна з економічного погляду держава буде у змозі самостійно розв'язувати свої проблеми. Завдання України, як і інших постсоціалістичних країн, пов'язані з реформуванням економіки та створенням власної конкурентоспроможної продукції на світовому ринку.