Файловая система

         Застосування загальноприйнятих  розширень допомагає користувачу орієнтуватися у змісті файла за його розширенням .doc, тоце означає, що він зберігає документ, створений у текстовому редакторі Word, якщо .xls – то створену в ЕТ Excel робочу книгу. Розширення .ехе свідчить про те, що у файлі є додаток (наприклад, Winword.exe – текстовий редактор, AVP.exe – антивірусна програма).

         Використання уніфікованих розширень  полегшує візуальну орієнтацію  у призначенні файлів. Залежно  від розширення файл зображується  певним значком. Оскільки в  рамках ОС Windows кожному зареєстрованому типу файла відповідає свій значок, самі розширення зазвичай не виводяться на екран: для орієнтації в призначенні файла досить цього значка.

         Уніфікація розширень спрощує  роботу з файлами. Щоб розпочати  роботу з якимось документом, досить двічі клацнути на його  значку мишею. При цьому Windows аналізує розширення файла і запускає на виконання необхідний додаток, а потім завантажує в нього вибраний документ.

         У деяких командах (пошук файлів  тощо) в іменах файлів можуть  використовуватися символи “?” i ”*”. Імена, що містять такі символи, називають шаблонами, або родовими іменами. Вони застосовуються для позначення відразу кількох файлів. Тоді під символом “?” мається на увазі будь-який символ, а символ “*” позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона.

         Операційна система Windows може читати і записувати імена файлів інших ОС (Unix, OS/2, Windows NT, Windows 2000, Windows XP і т. д.).

         Перш ніж з’явилась ОС Windows, на ПК основною ОС була система MS-DOS, у середовищі якої було створено сотні тисяч програм (додатків). Ці програми актуальні й нині. Вони обробляють документи, що зберігаються у файлах із довжиною власне імені, яка не перевищує восьми символів (короткі імена). Якщо ж документ спочатку готується в ОС Windows, то довжина імен файлів може сягати 255 символів (довгі імена). Для того щоб ці документи могли оброблятися також у середовищі MS-DOS, OC Windows при створенні дає їм короткі імена. Кожне таке ім’я складається з перших шести символів довгого імені, до яких додаються символ “-” і порядковий номер файла з такими самими першими шістьма символами в цій папці. Наприклад, якщо в папці Особисті листи зберегти файл Лист Петрову.txt, то ОС поряд із цими довгими іменами створює короткі – Лист П~1.txt i ЛистП~2.txt, відповідно.

     

                 Каталоги файлів

        

           На звичайному сучасному персональному  комп’ютері зберігається кілька десятків тисяч різних файлів. Заплутатися в них дуже просто, якщо не вжити спеціальних заходів щодо упорядкування зберігання. Найпростішим засобом такого упорядкування є каталоги. Каталоги слугують для зберігання файлів.

          В основу каталогізації файлів  можна покласти різні принципи. Кожен, хто створює файли, використовує  зручний для нього підхід. Так,  наприклад, у каталозі можна  зберігати файли одного типу. Інший підхід зберігати в одному каталозі документи, створені певною людиною. Можна створювати каталоги за призначенням: у першому зберігати листи, у другому статті, у третьому комп’ютерні ігри тощо.

          Створюючи каталог, йому дають ім’я. Правила задання імені каталогу нічим не відрізняються від правил задання імені файла, хоча для каталогів не прийнято вказувати розширення імені. В одному каталозі не може двох файлів із однаковими власними іменами. Якщо така ситуація виникає, треба або перейменувати один з файлів, або перенести його в інший каталог. 

                Папки 

         Складовими елементами ПК як  сховища інформації є диски  (жорсткі, гнучкі та компакт-диски). Кожний  із них зберігає файли,  які  можна  упоряд-

кувати за певною тематикою в папки. Будь-яка папка, у свою чергу, може містити файли й інші підпапки. Отже, для користувача папка – це місце, де зберігаються документи, додатки та інші підпапки, а з точки зору ОС – місце надиску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час останнього поновлення кожного файла і т. д.

          Файлова система – сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях ПК.

          Усі папки на диску зображуються значком у вигляді папки. Із погляду ОС Windows, кожний диск і комп’ютер загалом також є папками. Проте через їхню специфіку вони подаються спеціальними значками із зображенням диска та комп’ютера.

          Розміщення файлів у різних папках дає змогу виділити:

• в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);
• всі файли, що належать певній підсистемі (наприклад, ЕТ, текстовому редактору, підсистемі нарахування заробітної плати тощо);
• всі файли кожного користувача, якщо комп’ютер експлуатують кілька користувачів.

            Папці присвоюється ім’я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файли. Як правило, розширення не використовується (наприклад, Особисті листи, Звіти).

            На кожному диску може бути  кілька папок, що, у свою чергу,  мають інші підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску. Приклад деревоподібної файлової структури диска С: наведено нижче:

           У кореневій папці цього диска зберігаються два файли: командний процесор (command.com) і файл автозапуску (autoexec.bat), а також одна папка Program Files із трьома підпапками – Microsoft Exchange, Microsoft Office i Vb. У кожній з них є свої файли і папки. 

          Поняття про повне ім’я файла 

           Сукупність каталогів і файлів становлять файлову структуру. Як ми вже говорили, вона має ієрархічний вигляд. У вершині цієї структури лежить фізичний пристрій, на якому зберігається інформація. Цей пристрій також має ім’я. Носії даних часто позначають однією буквою латинської абетки із символом двокрапки (:), наприклад, А:, С: тощо.

           Записуючи шляхи доступу, вкладені  каталоги відділяють один від  одного символом “\” (зворотна скісна риска), наприклад:

       С:\РОЗВАГИ\КУЛІНАРІЯ\ГАРЯЧІ СТРАВИ\Рибні_страви.txt

            Раніше ми говорили, що ім’я файла має бути унікальним і повністю визначати адресацію до цього файла. Я мав на увазі не власне, а повне ім’я файла. Повне ім’я файла складається з власного імені та шляху доступу. Так, для файла Рибні_страви.txt повне ім’я записують так:

       С:\РОЗВАГИ\КУЛІНАРІЯ\ГАРЯЧІ СТРАВИ\Рибні_страви.txt

             За такого підходу на одному  пристрої (у нашому випадку “С:”) не повинно бути двох файлів з однаковими повними іменами. А якщо подивитися на всесвітню комп’ютерну мережу, то скажемо (хоча це й дещо передчасно), що в усьому світі не може бути двох комп’ютерів з однаковими мережними іменами. Таким чином, у світі не може бути двох файлів з однаковими повними іменами, і за повним іменем файла його завжди можна віднайти, пройшовши шляхом доступу, навіть якщо цей файл перебуває в іншому кінці світу.

            При деревоподібній файловій  структурі перед ім’ям файла необхідно вказати місце його розташування – ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. У цьому випадку імена підпапок розподіляються символом “\”, який записується після імені дисковода, а також перед ім’ям файла.

            Отже, повне ім’я файла задається такими елементами:

• ім’ям дисковода;
• маршрутом (ланцюжком імен папок, у якому кожна наступна папка є підпапкою попередньої);
• ім’ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці).

            Повне ім’я файла має такий формат:

                                [дисковод:] [\шлях\] ім’я файла

            Елементів повного імені файла,  що містяться у квадратних  дужках, може не бути (наприклад,  якщо файл розміщено на поточному  диску або в поточній папці). Повні імена деяких файлів, показаних  на попередньому рисунку, мають  такий вигляд:

                  C:\command.com, C:\Program Files\Vb\Vb6.exe

               C:\Program Files\Microsoft Exchange\Mlset32.exe

            В одній папці кожний файл  повинен мати оригінальне ім’я. Файли можуть відрізнятися розширенням. Наприклад:

              План.bas – програма мовою BASIC;

              План.exe – програма в машинних кодах;

              План.dat – дані для оброблення програмою;

              План.doc – документація щодо роботи з програмою.

            У різних папках імена файлів  можуть бути однаковими. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися маршрутами. 

          
 

             Висновок 

               Отже, файлова система є необхідною  складовою операційної системи  і допомагає розмістити файли  у різних папках, задля кращого  їх упорядкування. Усі папки на диску зображуються значком у вигляді папки. Із погляду ОС Windows, кожний диск і комп’ютер загалом також є папками. Проте через їхню специфіку вони подаються спеціальними значками із зображенням диска та комп’ютера. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

1. Довідник школяра: 5-11 класи – К.: ТОВ “КАЗКА”, 2002, С. 497 – 500. 

2. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. І. Пу-

Шкаря. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003, С. 74 – 79. 

3. Козуб, І.О. Основи інформатики та обчислювальної техніки. Довідник    учня. 10 клас / І.О. Козуб. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 1998. - 72с. 

4. Костоглод, К.Д. Основи інформатики та комп"ютерної техніки: Підручник для студ.економ.спец / К.Д. Костоглод, А.П. Злосчастьєв, А.В. Калініченко. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2001. - 132с. 

5. Каліон, В.А. Основи інформатики. Структурне програмування на Паскалі: Практикум: Навчальний посібник / В.А. Каліон, О.І. Черняк, О.М. Харитонов; ЕКОМЕН. - Київ: Центр учбової літератури, 2007. - 248с. 

6. Інформатика.  Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студ. вищ. навч. закладів / В.А. Баженов, П.П. Лізунов, А.С. Резніков, С.О. Кравчук, В.О. та Шонін. - 2-ге вид. - Київ: Каравела, 2007. - 640с. - ( Вища освіта в Україні ). 

7.  http://citforum.ru/