Україна в ІІ світові війні

Україна в ІІ світові1. Фашистські і мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Франції та США 2. Загострення суперечностей між великими державами в результаті глибокої економічної кризи. З якої кожна держава виходила своїм шляхом 3. До розв’язання воєнного конфлікту призвела політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція. З іншого боку, це – безпосередня підтримка Німеччини керівництвом СРСР шляхом підписання пакту Ріббентропа–Молотова (серпень 1939 р.)Характер війни: загарбницький для країн “Антикомінтернівського пакту”, а для країн антигітлерівської коаліції та народів світу вона мала справедливий визвольний характер. У ІІ світовій війні була задіяна 61 держава, на території яких проживало 80% населення Землі, її жертвами стало до 70 млн. чол. Загальна кількість втрат українців (цивільних і військових) становила 7 млн. чол. (16,7% втрат відносно всього населення України). Повністю або частково знищено 714 міст та 28 тис. сіл, 2 млн. будинків. Без житла залишилося 10 млн. чоловік, було знищено 16 150 промислових підприємств. Матеріальні втрати України становили майже 1,2 трл. крб. Загальна кількість загиблих жителів України – 8 млн. осіб, або 16,7% довоєнного населення України. Всі втрати становлять 14,5 млн. чол. На руїни було перетворено 714 міст і селищ міського типу, та понад 28 тис. сіл України (понад 250 із яких врятовано), 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, майже 33 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. Без даху над головою залишилося 10 млн. осіб. В Україні залишилось  лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств Визволення України було важливою частиною процесу розгрому фашистської Німеччини. Перемога стала можливою завдяки значному напруженню сил народу, мужності та відданості борців з окупантами, плідній співпраці фронту і тилу. Війна зумовила кардинальні зрушення у суспільному житті України. З одного боку – це не вигойні рани та гігантські збитки, пов’язані з чисельними людськими жертвами, грабіжництвом окупантів, руйнаціями. З іншого – з війною пов’язані завоювання Україною авторитету на міжнародній арені, зростання свідомості та віри у свої сили народу, концентрація у межах однієї держави основної частини українських етнічних земель.

З обранням в 1985 р. генеральним  секретарем ЦК КПРС М.С. Горбачова в  СРСР настає період реформ. На першому  етапі (з березня 1985 по серпень 1991 р.) в країні ішов процес перегляду основ  тоталітарного політичного устрою і планово розподільної-економічної  системи. Однак розвивається економічна криза супроводжувався погіршенням політичної обстановки в країні. Відзначаючи нездатність центрального уряду покращити економічне становище, керівництво союзних республік, країв і областей бачили шлях до поліпшення в децентралізації управління, надання ще більших прав і економічних можливостей регіонах вирішувати на місцях економічні та соціальні проблеми. При цьому їх вимоги виявилися в русі за залишення у розпорядженні регіонів більшою у порівнянні з попереднім періодом частки створеного там національного доходу. Природно, це вело до зменшення частки, що надходить в централізовані фонди держави Населенню ж через засоби масової інформації вселялося думка про те, що за умов соціалізму та державної власності неможливо ефективно організувати виробництво та забезпечити прийнятний рівень життя. В умовах багаторічного постійного товарного та продовольчого дефіциту, низької зарплати населення психологічно було підготовлено до такого стану, який охарактеризував К. Маркс: «Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця" 1. Всі ці обставини сприяли переходу країни до капіталізму. Переходу без опору, безкровне, але аж ніяк не безболісного для економіки і населення.