Сільське господарство республіки на передодні освоєння цілини

Не залишалися поза увагою Комуністичної партії і колгоспи. У постанові лютнево-березневого (1954 року) Пленуму ЦК КПРС підкреслювалося, що «однією з найважливіших умов виконання завдань, поставлених в галузі сільського господарства, є подальше організаційно-господарське зміцнення колгоспів ». До кінця 1955 року, в республіки було 2702 колгоспу, крім риболовецьких. Їх обслуговували 464машинно-тракторні станції.

Партійні, радянські органи Казахстану здійснили ряд заходів щодо підвищення матеріальної зацікавленості колгоспників у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції, зміцненню колгоспів кваліфікованими керівними, агротехнічними і механізаторськими кадрами. Рівень механізації посіву зернових культур в колгоспах піднявся до 99%, а рівень збирання - до 98%.

З весни 1954 розгорнулися роботи по розорювання цілини. У радгоспах, МТС і колгоспах були створені та укомплектовані тракторно-рільничі бригади. Молодь включилася у Всесоюзне соціалістичне змагання молодіжних тракторних бригад. Багато комсомольсько-молодіжні бригади радгоспів і МТС Казахстану вже в перший рік роботи показали зразки ударного праці, значно переповнювали планові завдання.

Завдяки масового трудового героїзму радянських людей у 1954-1955 роках в країні було розорано 29,7 млн. га цілинних земель. У Казахстані в 1954 - 1955 роках було піднято 18 млн. га цілинних земель або 60,6% до загальної розорювання по країні в цілому.

Підготовлені в 1954 році великі площі нових земель дозволили в 1955році різко розширити посівні площі, суттєво збільшити здачу хліба держав.

Перші успіхи цілинників.

XX з'їзд КПРС поставив завдання збільшити з 1960 в порівнянні з 1955 роком виробництво зерна приблизно в 5 разів. Пленум ЦК Компартії Казахстану (квітень 1956 року) орієнтував трудящих республіки на виконання п'ятирічного плану з виробництва зерна вже в 1956 році.

Трудівники полів гаряче відгукнулися на заклик партії і в тому ж 1956 виростили перший великий цілинний урожай.

Жнива 1956 мала особливі труднощі. Ніколи в республіці ще не доводилося знімати врожай з таких величезних масивів. На допомогу казахстанським хліборобам прийшла вся країна. Радгоспи і МТС отримали від промисловості додатково десятки тисяч збиральних машин. На полях республіки в жнива 1956 працювало понад 2 млн. чоловік. У прибирання було включено 64 тисячі комбайнів, більше 100 тисяч автомобілів і безлічі інших сільськогосподарських машин.

В авангарді великої битви за хліб йшли комуністи. Власним прикладом вони вели за собою колективи радгоспів, МТС, колгоспників. Комуністи стали ініціаторами роздільного збирання пшениці, в результаті жнива прискорювалася на 3 - 4 дні, запобігає втрати хлібів від осипання в період їх масового дозрівання. Водії автомашин в складних умовах забезпечували вивіз зерна на заготівельні пункти.

Комуністична партія і Радянська держава дбайливо розвивали і підтримували ентузіазм радянських людей, всебічно використовуючи форми матеріального і морального заохочення за успіхи в освоєнні нових земель, піднесенні сільськогосподарського виробництва. У липні 1956 року ЦК Компартії Казахстану і Рада Міністрів республіки заснували почесні звання для механізаторів. Президія Верховної Ради СРСР заснувала медаль «За освоєння цілинних земель ».

У 1956 році Казахстан здав перший мільярд пудів зерна. За період 1956 - 1968 років в республіці піднято ще 4,8 млн. га нових земель. Посівна площа в Казахстані зросла в 1958 році до 28,6 млн. га, у тому числі площа зернових - 23,2 млн. га.

Значно розширилася в республіці і виробництво технічних культур - Бавовни, цукрового буряка, соняшника, тютюну, плодоовочевих і кормових культур.

До кінця 50-х років була значно укріплена матеріально-технічна база сільського господарства Казахстану. Радгоспи і колгоспи отримали 169 тисяч тракторів, 98 тисяч комбайнів, 73 тисячі вантажівок та велику кількість іншої сільськогосподарської техніки.

Валове виробництво зерна в Казахстані за час освоєння цілини (1954 - 1960 роках) склали майже 106 млн. тонн, середньорічне виробництво зерна в ці роки більш ніж в 3,8 рази перевищило показники за 1949-1953 роки.

Казахстан здав державі за ці роки більше 63,4 млн. тонн хліба. Країна отримала додатково мільйони тонн хліба. У короткий термін Казахська РСР перетворилася в одну з найбільших житниць Радянського Союзу.