Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Мая 2013 в 21:12, курсовая работа
Мета дослідження:
- вивчити природні умови розвитку сільського господарства в Сумській області. - дати загальну характеристику галузям сільського господарства. - дослідити проблеми та перспективи розвитку сільського господарства . Обєкт: сільське господарство Сумської області. Предмет: особливості сільського господарства Сумської області.
Завдання дослідження: - Дати загальну характеристику природнім умовам розвитку сільського господарства в Сумській області. - Розглянути галузі сільського господарства .
Вступ
Розділ 1.Природні умови розвитку сільського господарства в Сумській області ………………………………………………………………………..4
Особливості природніх умов сільського господарства…………….4
Агроклиматический район…………………………………………...5
Розділ 2. Характеристика галузей сільського господарства……………...8
2.1 Рослинництво…………………………………………………………….8
2.2. Тваринтцтво……………………………………………………………..20
Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства Сумської області………………………………………………………….…26
Висновки…………………………………………………………..…………28
Список використаної літератури…………………
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Сумський державний
Кафедра загальної та регіональної географії
Курсова робота
з географії на тему:
«Сільське господарство Сумської
області»
природничо-географічного факультету
Яковенко А.В
Суми – 2012
Зміст
Вступ
Розділ 1.Природні умови розвитку сільського господарства в Сумській області ………………………………………………………………………..4
Розділ 2. Характеристика галузей сільського господарства……………...8
2.1 Рослинництво………………………………………………
2.2. Тваринтцтво…………………………………………………
Розділ 3. Проблеми
та перспективи розвитку сільського
господарства Сумської області………………………………………………………….
Висновки…………………………………………………………
Список використаної літератури…………………………...………………
Додатки……………………………………………………………
Вступ
Актуальність
теми: Сільське господарство залишається
одним із основних напрямків спеціалізації
господарства та відіграє важливу роль
в економіці Сумської області. Його значення
полягає не лише в забезпеченні населення
харчовими продуктами, але і в тому, що
він впливає на зайнятість населення та
ефективний розвиток регіону. Сільське
господарство вимагає значних трудових
витрат. Позитивним для Сумської області
є досить високий рівень механізації у
господарствах суспільного сектору. Так,всі
цукрові буряки збираються комбайнами.
Рівень комплексної механізації на фермах
великої рогатої худоби становить 56%,у
приміщеннях для корів – 68%, на свинарниках
– 46%,на пташниках – 91%. У цілому Сумська
область має сприятливі умови для розвитку
сільського господарства: родючі грунти,теплий
клімат,а також значний рівень розвитку
харчової промисловості.До того ж зручне
економіко-географічне положення сприяє
вивозу сільськогосподарської продукції
на український і зовнішній ринки.
Мета дослідження:
- вивчити природні умови розвитку сільського
господарства в Сумській області.
Завдання дослідження:
Розділ 1. Природні умови розвитку сільського господарства в Сумській області
Сумська область розташована на північному сході України, в межах двох природних зон - лісостепової та поліської. Територія Сумщини досить рельєфна. В її північній частині виділяється Придеснянське плато, а в південній - Лівобережне плато. Територія області в південній частині простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній відстань з півночі на південь дорівнює близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа території області 23,8 тис. кв. км. Територія області поділена на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 2 внутрішньо-міських райони м. Суми, 384 сільські ради. Обласний центр - місто Суми. У 15 містах, 20 селищах міського типу, 1466 сільських населених пунктах станом на 01.01.2010 р. проживало 1172,3 тис. осіб. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва залізницею становить 350 км, шосейними шляхами - 359 км[10]. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації, протяжність державного кордону, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні, південному сході та заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Корисні копалини області не відзначаються особливою різноманітністю. Широкий розвиток осадових утворень і майже повна відсутність магматичних порід у межах території області зводять нанівець перспективи пошуків будь-яких крупних рудних родовищ, зате дає простір для виявлення проявів і родовищ різноманітної нерудної сировини. Серед нерудних корисних копалин на території області відомі родовища нафти, газу, торфу, вугілля, фосфоритів, гіпсу, кам'яної солі, крейди, кварцових піщаників, каолінових глин, тощо. Клімат в області помірно континентальний з посиленням континентальності в східному напрямку. За основними метеорологічними показниками (сума активних і ефективних температур, кількості опадів, гідротермічного коефіцієнта та ін) всю територію області можна розділити на два райони.
1.2. Агроклиматический район
Агроклиматический район I (Глухівський, Кролевецький, С-Будський, Шосткинський, Ямпільський район) - клімат помірно-теплий, вологий, характеризується показниками: сумами активних температур вище 10 ° 2300-2500 °, кількістю випадаючих за цей час опадів 310-320 мм і гідротермічним коефіцієнтом 1,2-1,3. Тривалість періоду з стійким сніговим покривом становить 110-115 днів, тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря вище 0 ° - 230-235 днів, з температурою вище 5 ° - 190 днів, з температурою вище 10 ° - 145-150дней, з температурою вище 15 ° - 100-110 днів[12].Середня тривалість безморозного періоду становить 145-160 днів. Середня дата припинення весняних заморозків припадає на 28-30 квітня, а настання осінніх заморозків - з 3-4 жовтня.
Агроклиматический район II (Охтирський, Білопільський, Велико-Писаревський, Буринський, Конотопський, Краснопільський, Лебединський, Л-Долинський, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Сумський, Тростянецький) - клімат помірно-теплий, срежневлажний, характеризується такими показниками: сумами активних температур вище 10 ° - 2500-2650 °, кількістю опадів, що випадають за цей час 280-310 мм, гідротермічний коефіцієнт дорівнює 1,1-1,2. Тривалість періоду з стійким сніговим покривом становить 95-105 днів тривалість періоду з середньодобовою температурою вище 0 ° становить 235-240 днів, з температурою вище 5 ° - 195-200, з температурою вище 10 ° - 155-160, і з температурою вище 15 ° - 110-115 днів. Середня тривалість безморозного періоду - 150-170 днів. Середня дата припинення весняних заморозків - 23-30 квітня, а настання осінніх заморозків - зі 2-8 жовтня. У гідрографічному відношенні річки області відносяться до лівобережжя р. Дніпро (Середнє та Нижнє Придніпров'я), де вони течуть із Середньоросійської височини та її відрогів, протікають по Придніпровській низовині. Завдяки тому, що територія Сумської області витягнута з півночі на південь більше, ніж на 200 км, і зміні кліматичних умов у цьому напрямку, густота річкової сітки в області варіює від 0,4 до 0,21 км/км2. До найбільших річок області відносяться Десна, Сейм, Псел, Ворскла, Сула, Хорол. До складу земельного фонду входять сільськогосподарські і не сільськогосподарські угіддя. Сільськогосподарські угіддя це рілля, сінокоси, пасовища і багаторічні насадження. Сільськогосподарські угіддя займають 1700 тис. га, або 71,4% території області. Сумщина володіє великим арсеналом культурних рослин[4]. У сільськогосподарському виробництві культивуються різноманітні зернові, технічні, кормові, овочеві, плодоягідні рослини. Ґрунти області в основному представлені чорноземами типовими, темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, дерново-підзолистими, ясно-сірими та сірими лісовими та іншими.
Рис. Ґрунти, поширені на території Сумської області, %
Грунти визначаються за якісним складом,який виражається в балах(від 100 до 1).
Якісна оцінка грунтів ріллі України – 61 бал, в Сумській області-65 балів,поліській зони Сумської області – 38 балів, перехідна зона Сумської області – 54 бали, лісостеп Сумської області – 74 бали.
Загальна площа земель лісогосподарського призначення - 468 тис. гектарів або майже 18% від загальної площі області(додаток А). Тваринний світ області налічує 70 видів ссавців, 250 видів птахів, 41 вид риб, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів.
Рис. Динаміка структури
сільськогосподарських угідь
Розділ 2. Характеристика галузей сільського господарства
Сільське господарство - галузь матеріального виробництва, що займається вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням сільськогосподарських тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною. Воно включає дві взаємопов'язані великі галузі - рослинництво (його ще називають землеробством) і тваринництво, які поділяються на менші галузі, підгалузі, виробництва.
Серед соціально-економічних
передумов
1.2.Рослинництво
Сумська область спеціалізується на
виробництві зернових, технічних культур,
а також картоплі і овочів(додаток Б). Під
зерновими культурами у 2006 р. в області
було зайнято 534,2 тис. га, що на 12,4 % менше,
ніж у 1990 р. Валовий збір зерна у 2006 р. становив
1,2 млн т (найвищий показник був у 1990 р.
— 1,9 млн т). Основні зернові культури,
які вирощуються в Сумській області
озима пшениця, яра пшениця, озиме жито,
ячмінь, овес, кукурудза, на зерно; круп'яні
культури: гречка, просо; зернобобові культури:
горох, квасоля, соя[9]. Слід зважати, що
область протягом тривалого часу спеціалізувалася
лише на виробництві фуражного зерна,
до того ж в області культивуються в основному
сорти м'якої пшениці (як озимої, так і
ярої) і лише подекуди - сорти твердої ярої
пшениці. Можна очікувати, що переорієнтація
зернового господарства області на продовольче
зерно буде поєднуватися із вдосконаленням
структури зернового господарства в цілому.
Обсяги виробництва зерна в Сумській області
впродовж 2000-2010 років варіювали у межах
807 – 2366 тис. тонн. Позитивним є те, що в
останні роки намітилась тенденція до
підвищення обсягів виробництва зерна(рис
1.)
Рис.1.Динаміка вирощування зернових культур
у всіх категоріях господарств.
Зернове господарство області - важливе джерело підвищення продуктивності тваринництва, адже воно виробляє сировину для комбікормової промисловості[3]. Комбікормова промисловість представлена 3 державними комбікормовими заводами: Охтирським, Кролевецьким та Біловодським (Роменський район). Свого часу також працювало 15 міжгосподарських комбікормових заводів.
Серед технічних культур в області
набули поширення цукрові буряки, соняшник,льон-довгунець,
За підсумками 2010 року в Сумській
області вироблено 335,6 тис. тонн цукрових
буряків, що на 0,7% більше попереднього
року(рис.3). Урожайність зменшилася з 38,9
т/га у 2009 році до 23,2 т/га у 2010 році.
Рис. 3. Динаміка вирощування цукрових
буряків у всіх категоріях господарств
У 2010 році в Сумській області працювали
такі цукрові заводи:
ТОВ «УК.- АЗ.» «Дружба» Великожовтневий
цукровий завод (виробничий цикл становив
50 діб), другий цукровий завод ТОВ «УК.
–АЗ.» «Дружба» Угроїдський цукровий
завод повністю підготовлений до роботи.
На сьогодні обидва цукрові заводи мають
змогу працювати на повну технологічну
потужність із виробничим циклом до 90-100
діб. Також слід зазначити, що короткий
період сокодобування обумовлює зниження
рентабельності виробництва цукру[7].Чим
довше працює завод, тим нижча собівартість
кінцевої продукції.
В Україні й на Сумщині соя – перспективна
економічно приваблива культура, унаслідок
чого спостерігається тенденція до зростання
посівних площ, урожайності та валового
збору. Посівні площі в Сумській області
збільшилися у 2010 році в порівнянні з 2005
роком на 42,5 тис. гектарів, валовий збір
на 39,2 тис. тонн.
Рис. 19. Динаміка вирощування сої у
всіх категоріях господарств
Аналіз виробництва сої по Сумській
області в розрізі районів показав, що
посівна площа під нею не перевищує 3-5
тис. гектарів, це не більше 3-5% в структурі
ріллі, а урожайність у більшості знаходиться
на рівні середньої по Україні.
Основні переваги виробництва
сої: