Міграція населеня

§ 5. Міграції населення

Пригадаймо

1. Від чого залежить чисельність населення в країні?  
2. Чим зумовлене зменшення чисельності населення в Україні, починаючи з 1990-х рр.? 
3. Що таке діаспора? 
4. Що ви знаєте про українську діаспору?

 

Механічний рух (міграції) населення. Механічний рух (або міграція) населення — це різні за тривалістю переміщення населення між різними населеними пунктами, регіонами, державами.

 

Міграції класифікують за різними ознаками. Так, за напрямком міграційних потоків їх поділяють на зовнішні (міждержавні) і внутрішні (у межах території однієї країни). Стосовно даної країни зовнішні міграції поділяють на еміграцію (виїзд за межі держави) та імміграцію (в'їзд у країну).

 

За тривалістю розрізняють міграції постійні й тимчасові. Постійна (безповоротна) міграція — це переміщення населення, що супроводжується зміною постійного місця проживання. Прикладом постійної міграції є переселення сільських жителів до міст, а тимчасової (зворотної) — поїздки з поверненням (на навчання, роботу в інший населений пункт, район, державу).

 

При цьому тимчасові міграції поділяють на маятникові, циклічні, епізодичні. Маятниковою міграцією вважають щоденні або щотижневі поїздки населення від місць проживання до місць роботи або навчання. У маятникових міграціях в Україні бере участь значна частина міського й сільського населення. Радіус маятникової міграції для великих міст може становити 40-70 км, а для середніх — 25-30 км. Циклічна (сезонна) міграція — це переміщення працездатного населення на певний тривалий час, здебільшого на сезонні роботи. Епізодичною міграцією є ділові, відпочинково-оздоровлювальні та інші поїздки, які здійснюються нерегулярно.

 

За причинами (рушійними мотивами) міграції поділяють передусім на економічні, пов'язані з пошуком місць з більш високим рівнем життя, і політичні, зумовлені змінами державних кордонів, дискримінацією окремих груп населення.

 

Міграційні процеси характеризуються низкою кількісних показників. Найбільш поширеним з них є сальдо міграції — різниця між числом осіб, що прибули на певну територію, і числом осіб, які вибули звідти за той самий проміжок часу. Цей термін є синонімом до механічного приросту населення. Сальдо міграції може бути позитивним і негативним. Цей показник може бути виражений як в абсолютних, так і у відносних величинах. Різниця коефіцієнтів прибулих і вибулих у розрахунку на тисячу осіб населення називають коефіцієнтом сальдо міграцій.

 

Чи знаєте ви, що... 
Міграції населення в давні часи мали інші причини, форми та напрямки, ніж на сучасному етапі розвитку. Причиною міграцій давніх людей було насамперед добровільне чи вимушене освоєння незаселених території. Останнє могло відбуватися через зміни клімату, умов ведення господарства, довгострокові військові конфлікти, збільшення кількості населення.

Міграційні процеси в Україні, їх інтенсивність і географія. У часи тоталітарного режиму на території України міграційні процеси могли відбуватися лише в межах колишнього СРСР Тільки демократизація життя кінця 1980-х років створила певні можливості для виїзду в інші країни. На територію теперішньої України ще з 1960-х років прибувало значно більше мігрантів, ніж із неї вибувало. У 80-х роках цей процес пожвавився. А ще більшим сальдо міграції стало після проголошення незалежності України. За 1990 рік додатне сальдо міграції становило понад 78 тис. осіб, 1991 р. — понад 151 тис, а 1992 р. — близько 288 тис. осіб. Саме такі високі показники механічного приросту забезпечили зростання чисельності населення держави, хоча вже розпочалася депопуляція. Пов'язаний такий високий міграційний притік населення насамперед з поверненням в Україну колись депортованих сімей українців, кримських татар, німців.

 

Чи знаєте ви, що... 
За 1989-1997 рр. на територію свого колишнього проживання в Україні повернулося 243 тис. кримських татар, 12 тис. вірмен, болгар, греків, німців.

 
Однак уже з 1993 р., коли посилилися кризові процеси в економіці, які зумовлювали погіршення умов життя людей, притік іммігрантів почав швидко скорочуватись. Механічний приріст за 1993 рік становив лише 54 тис. осіб, тоді як природний приріст за цей рік становив -184 тис. осіб.

 

Надія на нетривалість економічної кризи, на швидке проведення ринкових реформ в країні поступово згасала, а це спричинило значне зростання еміграції людей за межі України. Уже із 1994 р. сальдо міграції стає від'ємним (-143 тис. осіб). Від'ємне значення механічного приросту з 1995 до 2001 рр. становило по 130-170 тис. осіб щорічно. У той же час зменшення чисельності населення України за рахунок депопуляції було вдвічі більшим. Так, за 2001 рік чисельність населення України зменшилась на 522 тис. осіб — -370 тис. осіб за рахунок природного приросту та -152 тис. осіб за рахунок механічного приросту. Лише з 2002 р. від'ємні значення сальдо міграцій почали скорочуватися, а за підсумками 2005-2008 років набули додатних значень.

 

Чи знаєте ви, що... 
На території України, за даними перепису 2001 р., постійно проживало 168 тис. громадян інших країн, 83 тис. осіб без громадянства, а також 40 тис. осіб, які не вказали своє громадянство.

 
Більшість емігрантів у перші роки української державності виїжджали з України до Російської Федерації, проте їх кількість поступово зменшувалась, а збільшувалась частка емігрантів, які виїжджали до високорозвинених країн світу. Останнім часом сальдо міграції з країнами СНД стало додатним, а з іншими державами світу дорівнює нулю.

 

Якщо раніше основні потоки емігрантів формувалися з прикордонних областей, то зараз емігрують жителі з усіх регіонів України. За 2008 р. найбільше вибуло за кордон з Донецької області, АР Крим, Луганської, Харківської областей та м. Києва.

 

Окрім постійних мігрантів, за оцінками науковців, близько 5-7 млн громадян України з більшою чи меншою періодичністю виїжджають за кордон на тимчасові сезонні роботи з метою поповнення сімейного бюджету. Серед тих, хто тимчасово виїжджає на роботу за кордон, більша частина працює в Росії, Греції, Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Великій Британії, Чехії, Польщі, Ізраїлі, США тощо. Найбільше офіційно зареєстрованих мігрантів, які тимчасово працювали за кордоном, було в Одеській, Закарпатській, Львівській, Харківській, Тернопільській, Донецькій та Івано-Франківській областях.

 

Мал. 60. Напрямки внутрідержавних міграційних процесів

 
Постійні внутрішні міграції в Україні переважно відбуваються між населеними пунктами. Так, близько 40 % припадає на переселення з малих міст у великі, 30 % — на переїзд із села в місто, 15 % — з міста в сільську місцевість і тільки 10 % — між селами (мал. 60). Близько 70 % усіх внутрішніх мігрантів переселяються в межах своїх областей.

 

Чи знаєте ви, що...  
У 1961-1990 роках чисельність сільського населення України зменшилася за рахунок міграцій на 6,7 млн осіб, або в середньому на 223 тис. осіб щороку. Найбільші темпи таких міграцій були характерними для Донецького та Придніпровського районів, найменші — для західної та північної частини України.

 
Найбільші міжобласні потоки мігрантів спрямовуються передусім до Києва, Дніпропетровської, Харківської областей, які мають додатні сальдо міграцій. Найбільший відтік населення у результаті внутрішніх міграцій фіксують у Кіровоградській, Луганській, Херсонській, Вінницькій областях.

 

Маятникові міграції в Україні здебільшого здійснюються у великі міста із сіл і малих міст. На території України сформувалися два великі райони інтенсивних маятникових трудових міграцій: східний (Донецька й Луганська області) та західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська). Цьому сприяли густа сітка транспортних шляхів у них, а також високий рівень розвитку індустрії у східних регіонах та велика густота сільського населення в західних областях.

 

Закріплюємо та узагальнюємо

1. Дайте визначення поняття «міграція». Якими бувають міграцій? 
2. Які напрямки постійних внутрішніх міграцій в Україні? 
3. Де найбільше виражені маятникові міграції? Чому? 
4. Які особливості зовнішніх міграційних процесів на українських землях?