Асканія-Нова

       Вовків  вже немає. Останній вовк був убитий поблизу “Асканії-Нова” в 1954 році. Акліматизований на півдні України  єнотовидний собака заходить рідко. Він тримається переважно заплави  Дніпра та Сивашів, де більше корму.

       Великих ссавців, які раніше водилися у південних  степах України, люди цілком знищили  або витіснили.

       В середині 16 століття в українських  степах ще бачили диких європейських биків зубрів; потім їх, як і турів, знищили. У район Кримських гір люди витіснили і благородних оленів. На початку минулого століття були цілком знищенні на Україні й сайгаки. Тепер ця антилопа дуже поширена на південному сході нашої країни. 

       Майбутнє  заповідника “Асканія-Нова”

       Відтворення поголів’я багатьох цінних диких тварин у неволі – величезне досягнення як з наукового, так і з практичного погляду.

       Тварини й рослини, вилучені з своїх природних  умов, часто стають безплідними. Можна  навести чимало прикладів абсолютної безплідності таких видів, як червонозоба казарка, фламінго та інші. І саме подоланням безплідності диких тварин у неволі “Асканія-Нова” здобула світову славу. Тут завдяки особливим умовам життя одержано приплід від 69 видів, підвидів та гібридних форм копитних тварин, від 3 видів страусів і 96 видів кілегрудих або літаючих птахів.

       Від випадків одержання приплоду слід переходити до регулярного розмноження диких  тварин. До найцінніших і приручуваних видів час уже застосовувати  весь арсенал зоотехнічних методів  розведення. Це передусім допоможе запобігти виродженню тварин, а також відкриє шляхи до спрямованої зміни їх у потрібному напрямі. Така робота неможлива без значного поголів’я, у зв’язку з чим коней Пржевальського, зебр, оленів, верблюдів, антилоп, баранів, биків, страусів, гусячих і курячих птахів, що успішно розмножуються в заповіднику вже протягом тривалого часу, треба мати більше.

       Мета  такого розведення – примножувати тварин рідкісних і зникаючих  видів, збагачувати фауну і поповнювати  зоопарки цінними життєстійкими  екземплярами, а також нагромадити потрібне поголів’я для експериментів по гібридизації, акліматизації та одомашненню. Здійснення всіх цих завдань ґрунтується на широкому відтворенні поголів’я диких тварин.

       Наявність в “Асканії-Нова” багатьох здатних  розмножуватися видів створює надзвичайно сприятливі умови для розробки питань гібридизації. Тут уже виведено і частково використовується близько 80 гібридних форм копитних ссавців, курячих, гусячих та інших птахів. Проте віддалена гібридизація тварин у цілому лишається ще мало розробленою проблемою; тим часом вона як з теоретичного, так і з практичного погляду заслуговує поглибленого дослідження.

       На  порядку денному тут стоять завдання: з’ясувати  причини не схрещування  тварин різних видів і знайти способи  усунути ці причини; навчитися запобігати загибелі ембріонів, боротися з безплідністю віддалених гібридів; і, нарешті, вивчити й використати закономірності спадковості при віддаленій гібридизації. Уся система утримання диких тварин – випасання стада антилоп, оленів та інших у відкритому степу, ручне виховування їх молодняка, роздоювання канн з використанням їх молока для лікування тощо – створила в “Асканії-Нова” широкі можливості для проведення оригінальних робіт по прирученню й одомашненню нових видів, а також по вивченню поведінки тварин. Це дає багатий матеріал для дальшої розробки основних положень вчення І. П. Павлова про умовні і безумовні рефлекси. На багатому різновидному поголів’ї асканійських тварин можна успішно вивчити питання акліматизації, впливу змін середовища на організм і його потомство, спадковості й мінливості організмів у контрольованих умовах. “Асканія-Нова” є резерватом мисливсько-промислових тварин (оленів, коней, фазанів, гусей, качок, та інших) для заселення інших заповідників і мисливських господарств. Цей резерват незабаром стане ще потужнішим.

       І, нарешті, “Асканію-Нова” треба далі зміцнювати й розвивати як об’єкт світового туризму.