Первинний ринок цінних паперів

2) комерційна діяльність;

3) послуги андеррайтера;

4) послуги щодо управління активами інвестиційного фонду;

5) розміщення емітованих інвестиційних сертифікатів;

6) послуги щодо аналізу інвестиційної привабливості підприємств і галузей економіки;

7) послуги щодо розроблення та експертизи інвестиційних проектів;

8) послуги щодо консультацій з інвестиційної діяльності, бухгалтерського обліку та управлінського обліку;

9) консалтингові послуги.

При виконанні договірних обов'язків інвестиційні компанії (фонди) та їхні клієнти повинні відкрити спеціальні рахунки для обігу цінних паперів. Згідно з Договором, клієнт укладає договір зі зберігачем, а зберігач в свою чергу укладає договір з депозитарієм.

Інвестиційні фонди – це фінансові інститути, як здійснюють діяльність, пов'язану виключно з обігом цінних паперів, приватизацією підприємств і використанням інвестицій. Вони разом з інвестиційними компаніями, які для фондів виступають інвестиційними керуючими, стають найбільш привабливими фінансовими посередниками на фондовому ринку України. З введенням Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» діяльність, сфера послуг і можливості фондів значно розширились.

Інвестиційні фонди, як і інвестиційні компанії, мають суттєві професійні особливості і обмеження у своїй діяльності на фінансовому ринку, що виділяє їх серед інших посередників.

Основними функціями та послугами інвестиційних фондів є:

1) можливість залучення до інвестиційних компаній недостатньо кваліфікованих інвесторів шляхом диверсифікації ризиків і забезпечення управління активами;

2) оперативне отримування докладної інформації про емітентів та порівняно невисоких витрат на її отримання;

3) участь в процесах корпоративного управління шляхом контролю (а в окремих випадках – заміни керівництва акціонерного товариства) та проведення політики, спрямовану на корпоративну реструктуризацію;

4) формування пакетів акцій конкретного емітента для точно визначених покупців;

5) формування диверсифікованого портфелю ЦП;

6) формування портфеля цінних паперів для його управління та одночасний пошук покупця на пакет акцій конкретного підприємства;

7) формування активів інвестиційних фондів за рахунок акцій конкретних емітентів, з метою встановлення контролю над ними і перетворення в перспективі на холдингову компанію.

Інвестиційні фонди – це юридичні особи, засновані у формі закритих акціонерних товариств, з урахуванням вимог, встановлених чинним законодавтсвом, що здійснюють виключно діяльність в галузі спільного інвестування. Вони бувають відкритого і закритого типу. Для здійснення спільного інвестування інвестиційні фонди, що мають взаємні фонди, можуть випускати інвестиційні сертифікати, які пропонуються для розміщення серед учасників. Кошти, отримані від участі, відкриті фонди інвестують у цінні папери інших емітентів. Закриті фонди мають право здійснювати інвестування у цінні папери та придбання нерухомого майна, часток і паїв, що належать державі в майні господарських товариств. Інвестиційні сертифікати відкритих фондів можуть бути придбані за кошти учасників, а закритих фондів – за кошти учасників та приватизаційні цінні папери.

Інвестиційний фонд може бути диверсифікованого або не диверсифікованого виду.

Фонд вважається диверсифікованим, якщо:

•  кількість цінних паперів одного емітента в активах фонду не   перевищує 10% загального обсягу їх емісії;

•  загальна сума пакетів цінних паперів одного емітента, які містять

кількість, більшу ніж 5% загального обсягу емісії на момент їх придбання, не перевищує 40% вартості чистих активів фонду;

•  активи фонду не менше ніж на 80% складаються з грошових коштів,

ощадних сертифікатів, облігацій підприємств і місцевих позик, державних цінних паперів, а також цінних паперів, що допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі.

Диверсифікованим фондам забороняється:

•  тримати на поточних і депозитних рахунках, в ощадних сертифікатах та облігаціях, емітованих комерційними банками, більше ніж 30% загальної вартості активів фонду;

•  володіти цінними паперами одного емітента на суму, яка перевищує 5% загальної вартості активів фонду;

•  володіти державними цінними паперами в сумі що перевищує 25%

загальної вартості активів фонду;

•  володіти облігаціями органів місцевого самоврядування в сумі, що

перевищує 10% загальної вартості активів фонду;

•  володіти облігаціями українських емітентів-резидентів України (крім комерційних банків) на суму, що перевищує 40% загальної вартості активів фонду;

•  володіти цінними паперами, доходи за якими гарантовано урядом іноземної держави, на суму, що перевищує 10% загальної вартості активів фонду;

•  володіти акціями та облігаціями, емітованими нерезидентами, які котируються на організованих фондових ринках іноземних держав, на суму, що перевищує 20% загальної вартості активів фонду.

Якщо фонд не відповідає переліченим вище вимогам щодо диверсифікації активів, він вважається недиверсифікованим.

              Венчурними вважаються не диверсифіковані фонди закритого типу, які здійснюють виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи яких більше ніж на 50% складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не котируються на торгах фондової біржі або торговельно-інформаційної системи. Учасниками венчурного фонду можуть бути лише юридичні особи.

Задача

Умова задачі. Припустимо, що Ваш портфель росте в ціні на 9% в рік, річна інфляція складає 5%. За скільки років номінальна вартість Вашого портфелю потроїться?

Рішення.

Використовуємо формулу складних відсотків:

,

де

Р0 – початкова вартість портфеля,

Pn – вартість портфеля через n років;

p – % прибутковості портфеля;

k – річний % інфляції.

Отримаємо рівняння:

Тобто, номінальна вартість портфелю потроїться через 31,5 рік.

Список використаних джерел

1.      Закон України “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії”

2.      Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. Затверджено Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. № 55/94.

3.      Положення про порядки реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів інвестиційного фонду та інвестиційної компанії та інформації про їх Випуск. Затверджено Рішенням ДКЦПФР від 15 січня 1998 р. № 8

4.      Бондарчук І. Інвестиційна політика в Україні: Навч. посібник / Українська академія держ. управління при Президентові України. — К. : Видавництво УАДУ, 2003. — 23с.

5.      Данілов О. Інвестування: Навчальний посібник/ Олександр Данілов, Ганна Івашина, Ольга Чумаченко, Державна податкова адміністрація України, Академія державної податкової служби України. - К.: Видавничий дім Комп’ютерпрес , 2001. - 362 с.

6.      Іванов С. Інвестиційна привабливість регіонів та видів економічної діяльності регіональної економіки: дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Придніпровська держ. академія будівництва та архітектури. — Д., 2005. — 177 с.

7.      Інвестиційна діяльність в Україні: Нормативні документи / О.М. Роїна (упоряд.). — К. : КНТ, 2007. — 192с.

8.      Кжакевич К. Программа национальных инвестиционных фондов//Проблемы теории и практики управления. - 2000. - № 5. - C. 64-69

9.      Коваленко М. Фінанси спільного інвестування: Навчальний посібник/ Микола Коваленко, Людмила Радванська,. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2002. - 247 с.

10. Недашківський М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування //Економіка України. - 2000. - № 2. - C. 79-85

11. Оксаніч С. Інвестиційне середовище в Україні: погляд з фондового ринку //Національна безпека і оборона. - 2006. - № 6. - C. 60-62

12. Поддубный В. Инвестиционная компания в Украине //Фондовый рынок. - 2002. - № 12. - C. 17-19

13. Пухтаєвич Г. Аналіз національної економіки: Навчальний посібник/ Галина Пухтаєвич, М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 254 с.

14. Свердел М. Перспективи розвитку інвестиційних фондів в Україні //Фінанси України. - 2003. - № 8. - С.116-120

15. Тканка Л. Система інноваційно-інвестиційних фондів в Україні //Фінанси України. - 1999. - № 1. - C. 68-72

16. Шарп Уильям Ф. Инвестиции = Investment: [Учеб. пособие.]/ Уильям Ф. Шарп, Гордон Дж. Александер, Джеффри В. Бэйли Пер. с англ. А.H.Буренина, А.А.Васина Национальный фонд под-готовки финансовых и управленческих кадров в рамках его программы Банковское дело . - М.: ИНФРА-М, 1999. - 1027 с.

17. Шелудько В. Фінансовий ринок: Підручник/ Валентина Шелудько,. - К.: Знання , 2006. - 535 с.

18. Шуляк П. Діяльність інвестиційних фондів та інвестиційних компаній має негативні наслідки //Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 8. - C. 18-20