Фінансова система України

де ПКдб.з — сума позикових коштів за довгостроковими  борговими зобов’язаннями.

Коефіцієнт  співвідношення позикових і власних  коштів. Розраховують його як відношення позикових коштів до власного капіталу підприємства

(фірми). Він показує, скільки позикових коштів підприємство залучає на 1 грн вкладених в активи власних коштів і характеризує фінансову незалежність підприємства від залучення позикових коштів. Підприємства з низьким рівнем боргу мають нижчий рівень ризику, але менші можливості успішної діяльності. Зазвичай підприємства в умовах спаду економіки намагаються мати низький рівень боргу, але підвищують його при піднесенні економіки. Небезпечним для фінансової стабільності підприємства є велике значення цього показника (близько одиниці) за низької обіговості активів підприємства.[13]

 

2.2. Оцінка ланок  централізованих і децентралізованих  фінансів.

 

Централізовані і децентралізовані фонди цільового призначення  являють собою грошові кошти, що мають цільове призначення  і пере­бувають у розпорядженні центральних і місцевих органів влади. До них належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням і похованням, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, Фонд соціального захисту інвалідів, Держа­вний інноваційний фонд, Фонд охорони навколишнього середовища, позабюджетні фонди місцевих рад та інші фонди.[11]

Склад та структура фінансових ресурсів, напрямки їх використання визначаються економічною ( фінансовою) політикою держави. Зміна в економічній політиці держави обумовлюють відповідні зміни в формування і використанні фінансових ресурсів.

Існують централізовані та децентралізовані ресурси. Централізовані фінансові ресурси зосереджуються головним чином в державному та місцевих бюджетах та різних державних фондах. В Україні такими фондами є Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд сприяння зайнятості населення, Фонд конверсії, позабюджетні фонди місцевого самоврядування.

Також до централізованих  фінансових ресурсів відносять ресурси  державних фінансових інституцій ( Національного банку, державних  страхових органів, державних кредитних  установ ). Основна частина фінансових ресурсів утворюється за рахунок відрахувань від доходів підприємств та організацій, надходжень від різних видів державного страхування, від зовнішньоекономічної діяльності тощо. Відносно незначна частина централізованих ресурсів формується за рахунок надходжень від населення ( податків, зборів, мита, різних надходжень).

Майже всі централізовані фінансові ресурси є власністю  держави і спрямовуються на:

- економічний та соціальний  розвиток країни;

- фінансування превентивних  заходів через систему майнового страхування;

- виплату страхових  сум по всім видам особистого  страхування;

- фінансування оборони  країни;

- утримання органів  державного управління.

 

 

Децентралізовані фінансові  ресурси знаходяться у розпорядженні підприємств, об’єднань та організацій. Децентралізовані фінансові ресурси або фінансові ресурси суб'єктів господарювання являють собою грошові кошти, які вони мають у своєму розпорядженні. Ці кошти можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, утримання І розвиток об'єктів невиробничої сфери, особисте споживання працівників та резерв. 
Загальна сума фінансових ресурсів суб'єкта господарювання складається з таких елементів, як статутний фонд, резервний фонд, амортизаційний фонд, спеціальні та інші фонди. Основним джерелом формування фінансових ресурсів с валовий внутрішній продукт. Найзначніша їхня частка створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування та інші соціальні потреби.

Основні методи, за допомогою  яких формуються фінансові ресурси: 
- стягнення податків; 
- відрахування частини прибутку державних підприємств; 
- відрахування на соціальне страхування та інші види відрахувань до централізованих фондів 
- продаж майна та цінних паперів; 
- одержання кредитів; 
- емісія грошей.[17]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Шляхи зміцнення фінансової системи України.

3.1. Шляхи  зміцнення фінансової системи  України.

Я розгляну у цій курсовій шляхи зміцнення фінансової системи України окремими галузями:

- державні фінанси

- фінанси підприємств

- фінанси домогосподарств

 

Шляхи зміцнення державних фінансів:

Державні фінанси - це регульовані у визначеному правовому полі потоки коштів, які циркулюють у національній економіці через створювану на макрорівні систему централізованих грошових фондів, забезпечують вплив держави на економічний та соціальний розвиток країни через взаємозв'язок державних фінансових ресурсів з формуванням, розподілом, перерозподілом ВВП, національного доходу і національного багатства.

Об'єктивними передумовами зміцнення фінансів є необхідність забезпечення загальнонаціональних потреб:

1. Структурна перебудова  економіки.

2. Регулювання соціальних  та економічних процесів.

3. Захист навколишнього  природного середовища.

4. Національна оборона,  правоохоронна діяльність та  ядерна безпека.

5. Розвиток соціального  страхування та соціального забезпечення.

6. Розвиток освіти, охорони  здоров'я інших суспільних потреб.

7. Проведення фундаментальних  наукових досліджень.

8. Створення стабільної фінансової бази; забезпечення стійкого фінансового становища підприємстдовгостроковій перспективі, створення оптимальної структури балансу та

фінансових результатів, фінансової системи підприємства до несприятливого зовнішнього

впливу.[18]

 

Шляхи зміцнення фінансів підприємств:

Зміцнення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

- збільшення виручки  від реалізації;

- продажу частини основних  фондів;

- рефінансування дебіторської  заборгованості.

 

Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок:

- зниження витрат, які  відносяться на собівартість  продукції;

- зниження витрат, які  покривають за рахунок прибутку.

Основним заходом зміцнення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації. В свою чергу розмір виручки від реалізації залежить від:

- обсягів реалізації  продукції;

- ціни одиниці продукції,  що реалізується.

 

Щоб збільшити обсяги реалізації, треба максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати  збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Не існує для всіх підприємств єдиного рецепту збільшення обсягів реалізації. Тип заходів залежить від особливостей конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.

Також одним із важливих шляхів зміцнення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:

- проведення реструктуризації  активів підприємства;

- сукупність заходів,  пов'язаних зі зміною структури  та складу активів балансу;

- перетворення в грошову  форму наявних матеріальних та  фінансових активів підприємства. [19]

Висновки

 

Будівництво незалежної держави неможливе без створення  власної фінансово-грошової системи. При провідній ролі Національного  банку України у напрямі демонополізації виробництва з метою поліпшення існуючих економічних відносин сформована широка мережа банківських установ. Введена національна грошова одиниця. Проте демонополізація фінансової системи, небачене швидке розширення мережі комерційних банків відбувалося стихійно, без належної законодавчої бази і надійного контролю з боку держави. В результаті сфера банківської діяльності створила умови для численних зловживань. Постійний випуск не підкріплених реальними товарами грошей (емісія) впродовж 1992-1995 г.г. набуває некерованого характеру і приводить до гіперінфляції. Силові методи монетарної політики 1996-99 г.г. в умовах безперервного спаду виробництва приводять до кризи неплатежів, хронічних невиплат заробітних плат і пенсій.

Показником кризи системи державних фінансів стала деформація податкової системи. Колосальна кількість і розміри платежів зрештою приводили, з одного боку, до штучного згортання виробничої і комерційної діяльності, а з іншої – до тінізації економіки. Велика кількість комерційних структур всіляко ухилялися від сплати податків, приховували доходи. Не допомагало і формування багатотисячної армії податкових інспекторів, обов'язкове введення касових апаратів. 

Фінансова сфера держави продовжує знаходитися  в кризовому стані. Його подолання можливе тільки за умови цілого комплексу ринкових реформ, покликаних забезпечити входження України до складу розвинених держав миру.

Можна сказати, що тільки при комплексному підході до проблеми вдосконалення фінансової системи  України можна добитися бажаних результатів, тобто сформувати сучасну соціально орієнтовану фінансову систему, що справно функціонує в умовах ринкових відносин.

Отже, фінансова діяльність держави-це процес здійснення стратегічних і тактичних цілей фінансової політики за допомогою відповідних фінансових інструментів, тобто фінансового механізму. Отож фінансова діяльність держави стала необхідною умовою стабільності й стійкості всього суспільного розвитку одним з найважливіших напрямків сучасної фінансової політики уряду України є досягненням сталої збалансованості бюджету. Для удосконалення збалансованості фінансової системи є всебічне аналіз наявних показників щодо консолідації і розподілу бюджетних коштів і з метою їх ретельного розгляду .Та остаточне збалансування .бюджетів одного рівня, яке неможливе провести лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, досягається за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподільних процесів у межах бюджетної системи, шляхом надання коштів “бідним” у фінансовому відношенні територіям або вилученням коштів у відносно “багатих” територій.

Щодо фінансової безпеки  малого і середнього бізнесу і  в тому числі економіки України  розвивалася і розвиваються під  впливом зовнішніх і внутрішніх чинників сукупна дія яких поки що недостатньо впливає на формування нових економічних відносин на зміцнення фінансового стану суб’єктів господарювання, особливо на малий і середній бізнес. Слід зазначити, що економіка дедалі більше залежить від бізнесу, тобто економічна діяльність спрямована на отримання прибутку.

Отже фінансова система  є життєво важливою в економіці  та суспільства та виступають за порукою  нормальної життєдіяльності.

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

1. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. – К.:   Либідь, 2000.
2. Василик О.Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, 2000.
3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.  В.Д.  Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с..
4. Кириленко О.П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 212 с.
5. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.

           7. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник / О. Д. Василик. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.

          8. Фінанси (теоретичні основи): Підручник / М. В. Грідчіна, В. Б. Захожай, Л. Л. Осіпчук та ін.; під кер. і за наук. ред. М. В. Грідчіної, В. Б. Захожая. – К.: МАУП, 2002. – 280 с.

          9. http://www.vuzlib.net/bmt/2.htm

          10. http://www.br.com.ua/referats/Dergh_reguluvanya/27246.htm?dl

          11. http://kopiyka.org.ua/?p=224

          12. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=60860

          13. http://www.vuzlib.net/fin_K/1-5.htm

          14. Юрій С. І., Федосов В. М.. Фінанси: підручник/ за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с

15. Вахненко Т. П. Перспективні напрямки політики державних запозичень в Україні // Економіка і прогнозування. – 2008. – № 1. – С. 65 – 76
16. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=652%2F97-%E2%F0
17. http://referati.me/byudjetnaya-sistema/tsentralizovani-detsentralizovani-finansi.html
18. http://pidruchniki.ws/19240701/finansi/derzhavni_finansi_rol_struktura_byudzhet_byudzhetna_sistema
19. http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/73896.doc.htm