Аналіз динаміки і структури власного капіталу підприємства

     Коефіцієнт  фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів  і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

     Коефіцієнт  фінансування повинен бути меншим 1,0.

     Коефіцієнт  фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового  позикового капіталу і власного капіталу.

     Показник  фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

     Коефіцієнт  відношення основних засобів до власних  коштів.

     Характеризує  наскільки основні засоби забезпечені  власними джерелами фінансування.

     Коефіцієнт  структури позикового капіталу –  розраховується як відношення короткострокових зобов’язань до всього позикового капіталу [31, 156].

     Характеризує  частку короткострокових зобов’язань  у структурі позикового капіталу.

     Коефіцієнт  оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від  реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

     Рентабельність  власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства [56, 128].

     Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого  прибутку і амортизаційних відрахувань.

     Збільшення  чистого прибутку можливе за рахунок  підвищення ефективності використання власного капіталу – збільшення оборотності  та підвищення рентабельності власного капіталу.

     Збільшення  обсягів фінансування за рахунок  амортизаційних відрахувань можливе  шляхом застосування прискореної амортизації  основних засобів.

     Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або  залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з  урахуванням вартості залученого капіталу.

     Підприємство  повинне відслідковувати середньозважену  вартість капталу (середньозважена  вартість капіталу визначається як сума добутків капіталу кожного виду на вартість капіталу цього виду) і  не допускати значного його росту. Критерієм є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над середньозваженою вартістю капіталу [2, 157].

     Необоротні  активи складають на початок 2010 року 96,98% капіталу підприємства, проте їх питома вага з кожним роком зменшується. Зокрема, на початок 2008 року необоротні активи склали 98,63% капіталу підприємства, а на початок 2009 - 97,60%.

     Оборотні  активи відповідно збільшують свою питому вагу в загальній вартості капіталу. Так на початок 2008 року питома вага оборотних коштів склала 1,37%, на початок 2009 - 2,4%, 2010 - 3,02%.

     Власний капітал підприємства за даними проведених досліджень складає більшу частину  капіталу підприємства протягом всього досліджуваного періоду.

     Так на початок 2007 року частка власного капіталу скала 60,44%, на початок 2009 - 64,17, на початок 2010 - 89,72.

     Відповідно  короткострокові зобов'язання зменшують  свою питому вагу. Станом на початок 2010 року питому вага короткострокових зобов'язань  підприємства склала 10,28%.

     Проаналізуємо більш детальніше динаміку та структуру  необоротних активів підприємства. Як видно за даними звітності, на балансі  підприємства знаходилося незавершене  будівництво. Станом на початок 2008 року його вартість склала 2450 тис. грн. і  на початок 2010 року даний об'єкт було зараховано до основних засобів підприємства. Дане приміщення буде використовуватися  підприємством в виробничих цілях - використання торгівельного приміщення для здійснення роздрібної реалізації товарів. Більшу частину приміщення ВАТ «Галант» планує здавати в  оренду. Отже, станом на початок 2009 року незавершене будівництво складало 97,37% капіталу підприємства та майже 100% загальної вартості основних фондів.

     Аналіз  основних засобів показує, що до початку 2009 року їх вартість була практично  повністю перенесена до складу собівартості, тому їх частка в загальній структурі капіталу складала 0,22%, проте із збільшенням їх вартості в 2009 році питома вага основних засобів склала 96,98%.

     Амортизація основних засобів проводиться лінійним методом. Термін експлуатації приміщення - 30 років.

     Проведемо аналіз власного капіталу ВАТ «Галант». Він складається із статутного капіталу, що за досліджуваний період збільшився на 500 тис. грн.. та недорозподіленого  прибутку. На початок 2009 року підприємство отримало 1 253,2 тис. грн. нерозподіленого  прибутку. Це становить 49,9% загального капіталу підприємства та 55,5% власного капіталу підприємства. Нерозподілений прибуток за досліджуваний період збільшився не 254,1 тис. грн. (або на 26,7%) в т.ч. за останній рік на 138,7 тис. грн. (або  на 12,4%).

     Проведемо аналіз залученого капіталу ВАТ «Галант». За досліджуваний період відбулося  зменшення поточних зобов'язань  за розрахунками з банком на 30 тис. грн., та збільшення заборгованості за розрахунками за товари та з підрядчиками на 60,1 тис. грн.

     Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов’язань  підприємства його активами, строк  перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань. Для визначення ліквідності балансу  необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу балансу і пасиву балансу. Розрізняють декілька видів  коефіцієнта ліквідності:

     - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

     - коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;

     - коефіцієнт швидкої ліквідності  [13, 98].

     Проаналізуємо дані показники для ВАТ «Галант» за 2007-2009 рр. 

     Таблиця 9. Аналіз ліквідності ВАТ «Галант» за 2007-2009 рр.

№з\п	Коефіцієнт	Період			Абсолютне відхилення
		2007	2008	2009	Лінійне	Базове
1.	Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	0,00	0,01	0,06	0,1	0,1
2.	Коефіцієнт  загальної ліквідності	0,03	0,07	0,29	0,2	0,3
3.	Коефіцієнт  миттєвої ліквідності	0,01	0,02	0,10	0,1	0,1

 

     За  даними досліджень можна зробити  висновок, що підприємство має невисокі показники абсолютної чи миттєвої ліквідності. В першу чергу це пов’язано  із специфікою діяльності підприємства. ВАТ «Галант» не доцільно зберігати  на рахунках банку вільні кошти, оскільки фактично відбуватиметься їх знецінення від інфляції або, що більш ймовірно, від їх неефективного використання [1, 116].

     Саме  тому станом на початок 2009 року коефіцієнт абсолютної ліквідності склав 0,06, коефіцієнт миттєвої ліквідності -0,10. Коефіцієнт загальної ліквідності на початок 2010 року склав 0,29. Це є заниженим  показником, тому підприємству потрібно використовувати вільні кошти в  першу чергу для погашення  заборгованості, а тільки після цього  на розвиток.

     Проаналізуємо показники ринкової стійкості. Для  підприємства, що забезпечує достатньо  стабільний стан для інвесторів і  кредиторів, вважається відношення власного капіталу до його загальної суми на рівні 60%. У цьому разі ризик кредиторів зводиться до мінімуму, оскільки продавши майно, сформоване за рахунок власного капіталу, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання навіть тоді, коли частина майна, в яку  вкладено позикові кошти, буде знецінена. Відношення власних джерел до їх загальної  суми називають коефіцієнтом фінансової незалежності (автономності).

     Коефіцієнт  фінансової залежності – це відношення позикового капіталу до загального. Оптимальним  значення цього коефіцієнта вважається 0,4 (40%).

     Плече фінансового важеля, або коефіцієнт фінансового ризику – це відношення позикового капіталу до власного. Цей  показник є найвагомішим, він свідчить про фінансову незалежність (автономність) підприємства від залучення позикових коштів. Він показує, скільки позикових коштів залучає підприємство на 1 грн. власного капіталу.

     Як  свідчать дані частка власного капіталу, яка виражається в коефіцієнті  фінансової незалежності має тенденції  до збільшення. Так за період з 2007 по 2009 рік даний показник збільшився на 0,3 оскільки темпи приросту власного капіталу (2253,2*100/1489,1-100 = 51,31%) вищі ніж  темпи приросту позичкового капіталу (258,2*100/974,8-100 = -73,51%). Оскільки ВАТ «Галант» не отримувало довгострокових позик, то коефіцієнт фінансової стійкості дорівнює попередньому показнику.

     Коефіцієнт  фінансової залежності є зворотнім  від вище згадуваних показників. Так  даний показник на початок 2006 року становив 0,40 , а на початок 2010 року зменшився  на 0,3 та становив 0,1.

     Плече фінансового важеля є найвагомішим показником і свідчить про автономність підприємства. Так, згідно таблиці 2.6. даний  показник протягом досліджуваного року зменшився на 0,5, і на початок 2009 року становить 0,11. 

     

     Рис. 1. Динаміка зміни показників ринкової стійкості ВАТ «Галант» за 2007-2009 рр. 

     Проведемо аналіз показників стану основних засобів. Частка основного капіталу у власному - це відношення основного капіталу (основні засоби) до власного капіталу (I розділ пасиву балансу).

     Для характеристики інтенсивності вивільнення  коштів, вкладених в основні фонди  та нематеріальні активи, користуються коефіцієнтів модернізації.

     Важливу характеристику структури коштів підприємств  дає коефіцієнт реальної вартості майна  виробничого призначення. Він використовується для оцінки ефективності використання коштів, рівня виробничого потенціалу підприємства, забезпеченості виробничого  процесу засобами виробництва.

 

      Таблиця 10. Аналіз показників основних засобів ВАТ «Галант» за 2007-2009 рр.

№з\п	Коефіцієнт	Період			Абсолютне відхилення
		2007	2008	2009	Лінійне	Базове
1.	Частка  основного капітал у власному	1,63	1,52	1,08	-0,4	-0,6
2.	Коефіцієнт  модернізації	0,86	0,92	0,03	-0,9	-0,8
3.	Коефіцієнт  реальної вартості майна	0,01	0,02	0,99	1,0	1,0