Принципи фінансового контролю

                                         Міністерство  внутрішніх справ  України

               Харківський національний університет внутрішніх справ

                  Навчально-науковий інститут права  та масових комунікацій 
 

          Кафедра  правового  забезпечення господарської діяльності

                    

                                          Реферат

            з предмету: Фінансове право

             на тему: «Принципи фінансового  контролю». 
 
 
 

                                                                         Виконала:

                                                                                        Студентка ІІ курсу

                                                                                        ПЗдср 10-8 н.г.

                                                                             Арнацька О.О.

                                                                          Перевірив:____________

                                                                            

                                      

                                         Харків 2012 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Поняття, сутність і призначення фінансового контролю.

2. Методи фінансового контролю.

ВИСНОВОК 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

В даний  час в Україні складається  новий тип державності. Успішне  реформування української економіки  крім усього іншого передбачає і облік теорії та практики щодо основних функцій системи державного управління на всіх його рівнях. Наприклад, одна з основних функцій державного управління це — створення та підтримка ефективної фінансової системи і, відповідно, адекватної системи фінансового контролю.

Незавершеність  процесів переходу від економіки одного типу до економіки зовсім іншого типу найрельєфніше проявляються у фінансовому контролі. Це зумовлено його об'єктивною ролю в реалізації державної фінан-сової політики, його складністю і всеохоплюючим характером. Тому що він стосується як держави (яка з його допомогою збільшує збирання податків), так і підприємства, організації та установи (які за допомогою фінансового контролю можуть скоротити свої витрати, збільшуючи таким чином свій прибуток).

Ліквідація  адміністративно-командної системи управління економікою з всебічної регламентацією господарської діяльності серйозно похитнула основи, що склалася раніше в системі фінансового контролю, який перестав відповідати потребам суспільства, його соціально-економічним реаліям. Це викликало низку негативних наслідків.

Як свідчить світовий досвід, цивілізований економічний розвиток можливий лише при дотриманні встановлених державою законів і норм, захисту інтересів громадян. Дотримання економічними суб'єктами чинного законодавства, ефективне розпорядження керуючими ввіреній їм власністю необхідно контролювати. Саме тому в розвинених країнах приділяється така увага питанням організації фінансового контролю всіх сторін економічного життя і особливо сфери державних фінансів.

Для України  надзвичайно актуальна організація  ефективної та всеохоплюючої системи  фінансового контролю. Система фінансового  контролю, яка існувала раніше в  країні, була орієнтована на економіку, в якій основна роль належала державної  власності, керованої адміністративно-командними методами. Економічні перетворення викликали необхідність побудови принципово нової системи фінансового контролю - цілісної, що діє на єдиних принципах, що охоплює всі сторони економічного життя.

Фінансовий  контроль — це одна з функцій  управління фінансами пов’язана з перевіркою, формуванням, використанням фондів фінансових ресурсів.

Фінансовий  контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами. Водночас він є необхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому. Складність розуміння фінансового контрою зумовлена складністю самих фінансів. Так само, як фінанси є основою суспільної діяльності в будь-якій сфері і водночас відображають її матеріальну результативність, так і фінансовий контроль виступає в ролі свого роду лакмусового папірця, з допомогою якого зримо проявляється весь процес руху фінансових ресурсів, починаючи зі стадії їх формування, що необхідно для початку здійснення діяльності в будь-якій сфері публічного життя, і завершуючи одержанням фінансових результатів цієї діяльності.

Особливе  місце фінансового контролю в  загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, що найяскравіше проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об'єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним.

Актуальність  теми фінансовий контроль, викликана  об'єктивними причинами соціально-економічного і політичного становища в країні, забезпечила певний інтерес вчених-економістів. Тому можна сказати, що дана тема широко висвітлена в навчальній літературі. Сучасний стан фінансового контролю в Україні, його розвиток, органи й організація, зміни у сфері фінансового контролю в достатній мірі відображаються в періодичних виданнях. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття, сутність і призначення фінансового контролю.

Важливою  сферою діяльності держави, органів  місцевого самоврядування є контроль за станом економіки, розвитком соціальної сфери. Однією з ланок системи контролю є фінансовий контроль, який можна розглядати у декількох аспектах: як невід'ємну складову частину фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування; як спеціальну галузь контролю, що здійснюється як на державному, так і на місцевому рівнях [6, c. 34].

У першому  аспекті фінансовий контроль - це регламентована нормами права діяльність державних, місцевих, громадських та інших суб'єктів  з перевірки своєчасності та точності фінансового планування, обґрунтованості  та повноти надходжень до відповідних фондів коштів, правильності та ефективності їх використання; у другому аспекті - це вид контролю за законністю і доцільністю дій у галузі мобілізації, розподілу та використання державних місцевих фондів коштів, який здійснюється в установленому правовими нормами порядку усією системою органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування та спеціально створеними контрольними органами за сприяння громадських організацій, трудових колективів та громадян [6, c.46].

Інститут  фінансового контролю є відокремленою, стійкою групою норм, що регулюють єдиний комплекс фінансово-контрольних правовідносин. Він має складну структуру, оскільки складається з фінансово-правових норм, які не лише визначають поняття фінансового контролю, його завдання, цілі та принципи здійснення, а також його види, форми і методи, а й регулюють організацію і порядок проведення фінансового контролю [1].

Метою фінансового контролю є:

- контроль за виконанням державного та місцевих бюджетів;

- контроль за організацією грошового обігу;

- захист фінансових прав та інтересів суб'єктів фінансових правовідносин;

- вжиття заходів з метою усунення та запобігання фінансовим правопорушенням [6, c.78].

Мета  фінансового контролю конкретизується  у його завданнях.

До завдань  фінансового контролю належать такі: 

-  забезпечення дотримання норм чинного законодавства та нормативних актів, які регулюють фінансову діяльність держави і органів місцевого самоврядування;

-  забезпечення своєчасності та повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним, місцевими бюджетами, цільовими позабюджетними фондами коштів усіма суб'єктами фінансових правовідносин;

- забезпечення дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків та зберігання коштів підприємствами, установами, організаціями;

-  сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і коштів на підприємствах, установах, організаціях;

-  запобігання та усунення порушень фінансової дисципліни, бухгалтерського обліку та звітності.

Сутність  фінансового контролю розкривається  у його призначенні, змісті, принципах, об'єкті та предметі.

Призначенням фінансового контролю є:

- сприяння реалізації фінансової політики держави;

- забезпечення процесу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів у всіх сферах економіки та суспільного життя;

- забезпечення виявлення і блокування діяльності, що загрожує фінансовій безпеці держави, провокує платіжну кризу, яка спрямована на організацію забороненого державою виробництва товарів і надання послуг, несе собі значні соціальні загрози;

- сприяння зміцненню державної фінансової дисципліни, поліпшенню фінансового стану підприємств, установ та організацій, збереженню державного і комунального майна, запобіганню зловживанням, поповненню доходів бюджету.

Зміст фінансового контролю полягає в:

- перевірці виконання органами державної влади і місцевого самоврядування функцій з мобілізації, розподілу використання фінансових ресурсів відповідно до своєї компетенції;

- перевірці виконання юридичними та фізичними особами фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого самоврядування;

- перевірці правильності використання підприємствами, установами, організаціями державної та комунальної форми власності фінансових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;

-  перевірці дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання коштів підприємствами, установами, організаціями [ 8 c.45-46].

Фінансовий  контроль ґрунтується на певних принципах, система яких закріплена у Лімській декларації керівних принципів контролю, прийнятій IX Конгресом міжнародної  організації вищих контрольних  органів (INTOSAL) у жовтні 1977 році, до якої у 1996 році приєдналася й Україна. Серед основних принципів фінансового контролю були передбачені такі:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибуту демократії й обов'язкового елементу управління фінансовими ресурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Зазначені принципи дістали подальше закріплення  у документах Європейської організації  вищих контрольних органів (ЕUOSAI), заснованої у листопаді 1990 року у Мадриді за участю представників вищих контрольних органів 32 європейських держав, у національних законодавствах країн Європи, у тому числі й України. Зокрема, 8 червня 2001 року у м. Києві керівниками вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД на основі Лімської декларації було прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. До принципів, на яких будується діяльність вищих органів фінансового контролю, Декларація віднесла законність, незалежність, об'єктивність, компетентність, оперативність, доказовість, гласність, дотримання професійної етики [5, c.35-36].

Об'єктом  фінансового контролю є, практично, усі грошові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів коштів публічного характеру. Але об'єкт фінансового контролю не обмежується лише перевіркою фондів коштів, а включає також контроль за використанням матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів.