Правовий режим з податку прибутку підприємств

-         Суб’єкти господарювання-юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

-         Управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту.

-         Підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту.

-         Не прибуткові установи та організації вразі отримання прибутку від неосновної діяльності та (або) доходів, що підлягають оподаткуванню.

-         Відокремлені підрозділи платників податків, за винятком представництв (які не мають статусу юридичної особи та розташовані на іншій, відносно платника податку території.

Нерезиденти:

-         Юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом з України крім тих що мають дипломатичний статус або імунітет.

-         Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи джерелом походження з України, або виконують агентські, або представницькі функції та інші функції стосовно таких нерезидентів.

В спеціальному порядку визначені платники: Національний банк та установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які  використовують працю спецконтингенту.

Об’єкт оподаткування.

Для резидента  – є прибуток з джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих  послуг та інших витрат звітного періоду  визначених згідно з положеннями  податкового кодексу.

Дохід (прибуток) не резидента з джерелом походження з України.

Доходи –  собівартість реалізованих товарів ( інші витрати, амортизація) = прибуток.

Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкту оподаткування  всі доходи звітного періоду отримані від усіх видів діяльності у звітному періоді у грошовій, матеріальній і не матеріальній формах на території  України і за її межами, склад  цих доходів визначається ст. 135 (яка  визначає які доходи включаються), ст. 136 (яка визначає, які доходи не включаються) і ст. 137 (визначає порядок визнання доходів, яка визначає з якого  моменту (дати) визнається перехід права  власності на такі доходи і включення  їх до складу оподаткованих доходів).

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування  – це витрати платника податку  в грошовій, матеріальній і не матеріальній формі здійснювані, як компенсація  вартості товарів робіт-послуг, які придбав, або виготовив платник податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, вони визначаються ст. 138 ПКУ, яка визначає які витрати включаються до складу витрат, ст. 139, яка визначає витрати що не враховуються при визначенні прибутку, ст. 140 яка визначає особливості визнання витрат подвійного призначення ( витрати які частково включаються). Ст. 141,142,143 – які визначають особливості включення до складу витрат особливих видів витрат і ст. 144, 145, 146, 147, 148 які визначають порядок включення до собівартості амортизаційних відрахувань.

Амортизація основних фондів і не матеріальних активів  – поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або покращення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах амортизаційних відраховувань.