Теоретико-методологічні засади діяльності міжнародних фінансових організацій в Україні

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІНАЛЬНИЙ ЕКНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

З навчальної дисципліни «Міжнародні організації»

на тему:

«Теоретико-методологічні  засади діяльності міжнародних фінансових організацій в Україні» 
 
 
 

Виконала

Студентка IV-го курсу

Спец. 6503, групи №3

Колісниченко  Анастасія 

Перевірила: Веремієнко Тетяна Сергіївна 
 
 
 
 

Київ 2011

План

 

Вступ

1. Теоретичні засади діяльності міжнародних фінансових організацій в Україні
2. Стратегія співпраці України з МФО
3. Методи досягнення ефективного співробітництва України  з міжнародними фінансовими організаціями

Висновки

Список використаних джерел інформації 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Відповідно  до основних засад економічної політики держави, формування й реалізація механізмів державного управління у сфері взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями є одним із пріоритетних напрямів держави. Співпраця з міжнародними фінансовими організаціями підтримує програму економічних реформ в Україні і виступає важливим елементом зовнішнього фінансування, яке спрямоване на покриття дефіциту платіжного балансу та бюджету, реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, що відповідають стратегічним напрямам економічного розвитку держави. Одночасно програми реформування окремих секторів економіки в межах проектів міжнародних фінансових організацій допомагають здійснювати структурну перебудову економіки, впроваджувати світовий досвід, сучасні конкурентоспроможні технології тощо. Слід зазначити, що програми співпраці з міжнародними фінансовими організаціями практично не мали обмежень щодо одержання можливих обсягів кредитних ресурсів. Як результат, діяльність міжнародних фінансових інституцій в Україні покриває майже весь спектр інституційних та економічних реформ.

     Актуальність  та необхідність поглиблених досліджень економічної політики співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями зумовлюється тим, що інтеграція у світову економіку розглядається як ключовий момент трансформації національної економіки й потребує розробки нової, раціональної моделі державного управління в суспільному розвитку.

     Зміни умов економічної політики співпраці  України й міжнародних фінансових організацій безпосередньо впливають  на політичні, економічні, соціальні процеси в країні, вони є індикатором розвитку громадянського суспільства, економічної, зокрема інвестиційної, привабливості країни, рівня добробуту населення. Погіршення умов такої співпраці означає зниження зовнішніх кредитних, інвестиційних, технологічних та інноваційних надходжень, уповільнення економічного розвитку держави.

1. Теоретичні засади діяльності міжнародних фінансових організацій в Україні

     Визначено, що стійка позитивна динаміка співробітництва  формується під впливом різноманітних  факторів, серед яких найбільш важливе місце займають: економічна політика держави, внутрішні і зовнішні передумови входження трансформаційних економік до світового господарства, питання лібералізації економіки, формування прозорого, відповідного до міжнародних стандартів, законодавчого поля та питання ефективності зовнішніх політичних і економічних зв’язків.

     Засади  державного управління щодо співробітництва  України з міжнародними фінансовими  організаціями мають бути удосконаленими в рамках запровадження нових процедур підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, а реалізація політики співробітництва повинна стати консолідованою та адаптованою до соціально-економічних умов з урахуванням глобалізаційних процесів.

     Міжнародні  та регіональні фінансові організації – це установи які створені на базі багатосторонніх державних угод. Це організації, які створені державами-членами і отримують кошти безпосередньо від країн-членів. У них є спільна мета — розвиток співробітництва та забезпечення цілісності, а також стабілізація складної світової економічної ситуації. Міжнародні фінансові організації безпосередньо займаються регулюванням світових фінансових і валютних ринків[6] .

     Діяльність даних організацій пов’язана з виконанням функцій, які визначаються їхніми статутами. Фінансове забезпечення виконання функцій здійснюється через фонди, що створюються такими організаціями [1] .

     Міжнародні  фінансові інституції мають взаємовідносини  як з урядами, так і з суб‘єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямками. Перший відображає процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн. Другий характеризує кредитні взаємовідносини – надання кредитів урядам та їх погашення і сплату відсотків. Міжнародні фінансові інституції здійснюють фінансове забезпечення певних проектів, надають кредити окремим підприємствам, як правило, на конкурсній основі.

     Таким чином МФО забезпечують централізацію  певної частини міжнародних фінансових ресурсів для  забезпечення потреб світового господарства. Вони фінансують окремі проекти і програми, керуючись інтересами саме світового господарства в цілому, а не окремих країн. При цьому при розгляді та затвердженні таких проектів і програм обов‘язково враховують інтереси окремих країн [7].

     Наростання  процесів інтеграції, інтернаціоналізації  господарського життя та його глобалізації сприяє як посиленню ролі діючих організацій та інституцій, так і створенню нових, що, у свою чергу, веде до підвищення рівня централізації фінансових ресурсів, збільшення як їх маси, так і обсягів міжнародних фінансових потоків.

       Враховуючи ту особливість, що міжнародні фінансові інституції виконують певні специфічні функції наднаціонального характеру з координації та регулювання міжнародних фінансів, їхня діяльність є надзвичайно важливою [2]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Стратегія співпраці  України з МФО

     МФО активно сприяють процесові глобалізації через лібералізацію міжнародної торгівлі й усунення валютних обмежень для країн-позичальників. Розробляючи державні концепції і програми соціально-економічного розвитку та виходячи з пріоритету внутрішнього ринку, держава також має зважити на узалежнення показника ВВП країни від зовнішньої торгівлі.

Таблиця 1. «Стратегія співробітництва  України з МФО» [8,9] 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Методи  досягнення ефективного  співробітництва

     Подальший розвиток відносин України з МО гальмують дві групи проблем. Перша - це проблеми недосконалості соціальної та економічної політики України:

• неефективність системи державного регулювання;
• непередбачуваність владних рішень;
• значні диспропорції в економіці;
• монополізм виробників;
• криміналізація економіки, велика питома вага тіньової економіки.

     Друга група проблем стосується організації зовнішньоекономічної діяльності:

• недосконалість митного регулювання;
• грабіжницька податкова політика;
• бартеризація зовнішньої торгівлі.

     Усе це підриває довіру до України як надійного  партнера. На шляху до міжнародного співробітництва Україна повинна  досягти реальної керованості соціально-економічними процесами, створити стабільну національну  фінансову та правову системи, розробити  стратегію входження у світові економічні структури.

     Отже, для того, щоби співпраця України з МФО була якомога ефективнішою і сприяла економічному зростанню, державна економічна політика зобов'язана:

     ● підтримувати конструктивні відносини  з приватними кредиторами і не бути уразливою до зовнішніх обставин завдяки обережному, завбачливому управлінню своїм зовнішнім боргом і резервами;

     ● прийняти економічно й фінансово  обґрунтовану програму, яка б конкретизувала кількісні показники і передбачала заходи, спрямовані на її реалізацію для досягнення позитивних результатів;

     ● спрямувати свою економічну і фінансову політику на стимулювання економічного зростання, стабілізування цін, поліпшення добробуту та забезпечення здорового довкілля;

     ● не маніпулювати обмінними курсами та не нехтувати міжнародною валютною системою. Валютний курс впливає на конкурентоспроможність компаній та співвідношення експортно-імпортних цін.

     ● сприяти становленню та розвитку міжнародних ринків товарів і послуг, модернізації та підвищенню ефективності діяльності підприємств державного і приватного секторів країни створивши відкриту, конкурентну та справедливу систему управління закупівельними операціями МФО.

     З метою підвищення ефективності співпраці з міжнародними фінансовими інституціями потрібно:

• розробити стратегію співпраці України з МФО, удосконалити механізми управління державним боргом, збільшити питому вагу середньо- і довготермінових кредитів;
• істотно поліпшити кадрове забезпечення сфери міжнародних валютно-кредитних відносин;
• сприяти законодавчому формуванню бюджету розвитку та створенню Українського банку реконструкції й розвитку як фінансового інструмента реалізації політики економічного зростання на основі конкурсного кредитування інвестиційних проектів.[3,4]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     1. Міжнародні фінансові організації мають велике значення для покращення економічного становища України. Співпраця України з МФО сприяє поліпшенню макрофінансових показників стабілізації, формуванню конкурентного ринкового середовища, стабілізації національної грошової одиниці, активізації інвестиційного процесу, розвитку приватного підприємництва.

     2. Як показав аналіз, підтримка міжнародних фінансових організацій у період становлення держави позитивно вплинула на економічні перетворення в Україні, дала змогу здійснити економічні заходи в таких напрямах, як макроекономічна стабілізація, створення конкурентного середовища на ринку товарів і послуг, започаткування та розвиток приватизації та ін.

     3. За допомогою механізмів державного управління у сфері співпраці з міжнародними фінансовими організаціями в Україні здійснено ряд реформ.

     4. Проте проведений аналіз вказує на те, що державою не створено у достатній мірі відповідних механізмів управління щодо співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

     5. Визначено, що стійка позитивна динаміка умов співробітництва формується під впливом різноманітних факторів, серед яких найбільш важливе місце займають: економічна політика держави, особливості розвитку світової торгівлі, інвестицій і кредитування, внутрішні й зовнішні передумови входження трансформаційних економік до світового господарства, урахування світової кон’юнктури, питання лібералізації економіки, формування прозорого, відповідного до міжнародних стандартів законодавчого поля, та питання ефективності зовнішніх політичних і економічних зв’язків.