Сутність бюджетного дефіциту та методи його фінансування

 
 
 
 
 
 
 
 

ПЛАН

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 

     

1. Теоретична  частина 

     1.1.Сутність бюджетного дефіциту

     1.2. Види державного дефіциту

     1.3.Методи покриття державного дефіциту

     1.4 Висновки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сутність  бюджетного дефіциту та методи його фінансування

 Суть збалансування бюджету полягає у забезпеченні фінансування суспільних витрат у межах можливих надходжень. Збалансування бюджету може відбуватися за такими формами:

 а) рівновага  доходів і видатків;

 б) перевищення  доходів над видатками;

 в) перевищення  видатків над доходами.

    Найдоцільнішим  станом, найголовнішою метою і  одним із найважливіших завдань  реалізації бюджетного процесу є  забезпечення його збалансованості  у часі, тобто зрівноваження видатків держави має забезпечуватися  у розмірі надходженням доходів. Відхилення у такій рівновазі є недоцільними. Водночас перевищення доходів над видатками (позитивне сальдо балансу, тобто профіцит) вважається позитивним явищем. Воно відображує стабільну фінансову ситуацію у державі. Основною метою затвердження запланованого перевищення доходів над видатками є погашення певних обсягів боргових зобов´язань держави. Водночас перевищення доходів над видатками може використовуватися на фінансування заходів, непередбачених видатками бюджету у поточному році. Обсяг фактично отриманого перевищення доходів над видатками бюджету переходить у доходи наступного року.

    Складним, небажаним і негативним явищем фінансової ситуації у державі вважається перевищення  видатків бюджету над його доходами, що отримало назву бюджетного дефіциту.

    Бюджетний дефіцит можна розглядати за формою прояву, за причинами виникнення та за напрямками його фінансування.

    За  формою прояву бюджетний дефіцит  поділяється на:

• відкритий, або офіційно зафіксований;
• прихований.

     Відкритий дефіцит бюджету показує фактичний стан співвідношення доходів бюджету з його використанням. Прихованість дефіциту служить ознакою недостатнього рівня обґрунтованості формування фінансової політики держави.  

 Динаміка  дефіциту (профіциту) Державного бюджету  України 

 у 2000-2003 pp.

     Частка дефіциту бюджету України за період з 2000 р. по 2003 р. у ВВП знаходиться у межах 0,2—0,3 відсотка. У більшості країн світу дефіцит бюджету становить від 2 до 15 відсотків ВВП при середньосвітовій величині 4,5 %. Такий обсяг дефіциту бюджету України не створює прецеденту неспроможності його контролю.

    За  причинами виникнення бюджетний дефіцит поділяється на:

• свідомий;
• вимушений.

    Свідомий дефіцит виникає в умовах достатніх ресурсів у суспільстві та високого рівня доходів фізичних і юридичних осіб. Він пов´язаний з помірним оподаткуванням, що сприяє зміцненню фінансової бази підприємницьких структур.

    Вимушений дефіцит зумовлений невеликим обсягом  виробленого валового внутрішнього продукту і за умов навіть високого рівня оподаткування не може забезпечити  фінансовими ресурсами здійснення видатків бюджету держави.

    За  напрямками фінансування бюджетний дефіцит може мати пасивне або активне спрямування. Пасивне спрямування дефіциту зумовлюється спрямуванням бюджетних ресурсів на фінансування поточних потреб держави, а активний — на фінансування інвестицій, і в першу чергу, капітальних вкладень у високоефективні інвестиційні проекти.

    За  наявності бюджетного дефіциту держава  повинна обирати оптимальні заходи для його ліквідації. У світовій практиці застосовуються два методи подолання бюджетного дефіциту: емісійний  і беземісійний.

    Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту пов´язаний з використанням грошово-кредитної емісії. Такий метод вважається недостатньо ефективним, оскільки може негативно вплинути на економічну ситуацію в країні. Бюджетним кодексом України визнано, що емісійні кошти Національного банку України не можуть використовуватися в якості джерела фінансування дефіциту Державного бюджету України. Держава повинна формувати свою бюджетну політику таким чином, щоб забезпечувати скорочення бюджетного дефіциту шляхом збільшення надходжень до бюджету та зменшення його видатків.

    Більш обґрунтованим вважається вирішення  проблеми бюджетного дефіциту неемісійним  методом за рахунок внутрішніх джерел, шляхом збільшення податків чи інших доходів або скорочення видатків. Водночас зменшення дефіциту шляхом збільшення податків у ряді випадків виявляється або недоцільним, або неможливим, а скорочення видатків також неможливе через досягнення критичної межі. Варіантом податкового наповнення бюджету в Україні можна вважати запровадження державної монополії на виробництво й реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Це сприятиме насамперед поліпшенню здоров´я нації, а потім — збирання прямих і непрямих податків. За інших обставин покриття дефіциту Державного бюджету значною мірою може практикуватися шляхом залучення фінансових ресурсів у формі внутрішніх та зовнішніх кредитів.

    Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути кредити Національного  банку України, доходи від операцій з цінними паперами тощо. Зовнішніми джерелами можуть слугувати кредити міжнародних фінансових установ та іноземних держав, а також безоплатна і безповоротна фінансова допомога під цільові програми. Водночас використання зовнішніх та внутрішніх кредитних джерел покриття бюджетного дефіциту зумовлює виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави, що включає додаткові витрати на його обслуговування. Тому економічна політика держави має бути спрямована на зменшення бюджетного дефіциту за рахунок збільшення доходів шляхом створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності та скорочення витрат бюджету і, в першу чергу, за рахунок обмеження витрат на утримання апарату управління, видатків на оборону тощо.

    Бюджети усіх рівнів в Україні складаються на один рік з поквартальним розподілом. Вони є основою для розробки принципів взаємовідносин фізичних і юридичних осіб з відповідними бюджетами, оцінки рівня фінансового забезпечення витрат, що покриваються за рахунок централізованих й децентралізованих фондів цільового призначення, а також для визначення обсягу державного боргу і витрат на його обслуговування, ефективності функціонування фінансового ринку та страхових фондів. 

 Висновки:

1. Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків.
2. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів понад їх наявну величину.
3. Значні обсяги державного боргу, особливо зовнішнього, спричиняють економічну і політичну залежність держави від своїх кредиторів.
4. Бюджетний дефіцит є причиною багатьох економічних і соціальних проблем, тому в останні роки в зарубіжних державах і в Україні він не планується.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

1. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник.—К.: Ніос, 2001.
2. Кудряшов В.П. Фінанси.— Херсон: Олді - плюс, 2002.
3. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). — К.: КНЕУ, 2006.
4. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних стран.—К.: Знання-Прес, 2002.
5. Петровська І.О. Фінанси (з елементами статистики) Навч. посібник .- К.: ЦУЛ, 2002 .
6. Романенко О.Р. Фінанси. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.-312 с.
7. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб./ За ред. В.І.Оспіщева . –К.: Знання, 2008.- 567 с.