Рентабельність та шляхи її підвищення на підприємствах

Таким чином, як видно з таблиці (2.4), рентабельність власного капіталу в 2001р. збільшилась на 19,3%, ніж в 2000р. Цьому сприяло збільшення чистого прибутку в 7 раз, тоді як середня величина власного капіталу змінилась в незначному розмірі (в 1,1 раза) порівняно з 2000 роком.

При аналізі власного капіталу розглядаються три- і п’ятифакторні моделі рентабельності[9, С.49-51]. Ще понад 100 років тому фінансові менеджери фірми “Дюпон” запропонували рентабельність власного капіталу Rвк визначити як добуток рентабельності реалізації за чистим прибутком Rа4, оборотності активів Оа та коефіцієнта фінансової залежності (відношення сукупного капіталу до власного) Кфз , тобто.

                                                             Р                     Р          V      А=П

Rвк = Rа х Оа х Кфз = ―― = ―― х ―― х ―― х 100%,                      (2.15)

                                                            ВК        V         А        ВК

де Р – чистий прибуток; V – чиста виручка від реалізації продукції; А – активи; П – пасиви.

Розрахуємо рентабельність власного капіталу за звітний період (за вихідними даними дод. А, Б):

                 15,4                      15,4                42,9      102,15

Rвк1= ――― = ―――х―――х―――= 0,359 х 0,420 х 1,521=0,229 або 22,9%

                 67,1        42,9      102,15    67,15

З наведеної факторної моделі рентабельності власного капіталу випливає, що на її значення істотно впливає збільшення частки позикових коштів, тобто так званий фінансовий ліверидж (важіль), який супроводжується підвищенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності.

З огляду на цей ризик визначають і регулюють рівень фінансового важеля, з’ясовують, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні валового прибутку (ВП) на 1% за умов різних співвідношень позикового капіталу в пасивах підприємства.

Проілюструємо дію фінансового важеля на прикладі, ВАТ “Надія” в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Рівень фінансового важеля за 2001 рік

Отже, дія фінансового важеля полягає в тому, що незначні зміни валового прибутку можуть спричинити істотні зміни рентабельності власного капіталу.

Рівень фінансового важеля:

                            ∆ Rвк , %

РФВ = ―――― ;                                                                                     (1.16)

                            ∆ ВП, %

РФВ п/к = 30% = [(0,122–0,067) х 100/0,067] / [(15–10) х 100/10] = 82,1/50,0 =

= 1,642;

РФВ п/к = 50% = [(0,129–0,051) х 100/0,051] / 50,0 = 152,9/50 = 3,058;

РФВ п/к = 70% = [(0,145–0,016) х 100/0,016] / 50,0 = 806,25/50,0 = 16,125

Якщо частка позикового капіталу становить 30%, то зміна валового прибутку на 1% спричинює збільшення Rвк на 1,642%; при П/К = 50% - на 3,058%; при П/К = 70% - на 16,125%. При певному значенні цього показника Rвк не змінюється при різних значеннях П/К (фінансовий важіль нейтральний). Якщо прибуток менший, підприємству доцільно нарощувати капітал за критерієм Rвк, використовуючи власні джерела (від’ємний фінансовий важіль), якщо прибуток більший, доцільно залучати позикові кошти (додатній важіль).

Слід зважати також на зворотний напрямок дії фінансового важеля. При незначному зменшенні валового прибутку рентабельність власного капіталу істотно знизиться на підприємстві з високим фінансовим важелем і несуттєво – з низьким.

Рентабельність власного капіталу за попередній період за трифакторною моделлю:

    2,2       2,2        32,9        91,45

Rвко = ―― = ―― х ――― х ――― = 0,067 х 0,360 х 1,497 = 0,036 або 3,6%

           61,1     32,9      91,45       61,1

Виміряємо вплив факторів, які входять в трифакторну модель рентабельності капіталу, на зміну рентабельності власного капіталу у звітному році порівняно з базовим за допомогою методу ланцюгових підстановок (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Розрахунок впливу факторів на рентабельність власного капіталу за допомогою способу ланцюгових підстановок (2001р.)

Аналізуючи розрахункові дані, слід відмітити, що рентабельність власного капіталу у звітному році порівняно у базовим збільшилася на 0,193 (на 19,3%) У зв’язку зі збільшенням рентабельності реалізації за чистим прибутком рентабельність власного капіталу збільшилася на0,156 (15,6%); збільшення оборотності активів призвело до підвищення рентабельності 0,033 (3,3%); зміна коефіцієнта фінансової залежності зумовила збільшення рентабельності власного капіталу на 0,4%. Отже ми бачимо, що найзначніший вплив на зміну рентабельності власного капіталу у звітному році справило збільшення рентабельності реалізації за чистим прибутком.

Перелік співмножників, що визначають рентабельність власного капіталу, можна розширити. В цьому випадку йдеться про ліквідність, оборотність поточних активів, співвідношення термінових зобов’язань і капіталу підприємства.Розширена формула для визначення впливу чинників на рентабельність власного капіталу має вигляд:

             Р          Р       А=П     ПП        V

Rвк  = ―― = ―― х ―― х ―― х ―― х 100%,                                  (1.17)

           ВК        V        ВК        А         ПА

де ПА, ПП – відповідно поточні активи та пасиви за даними балансу підприємства.

П’ятифакторна модель включає такі показники: рентабельність реалізації, коефіцієнт фінансової залежності, частка термінових зобов’язань у валюті балансу, коефіцієнт загального покриття (поточної платоспроможності), оборотність поточних активів.

Для ВАТ “Надія” рентабельність власного капіталу за звітний період (2001 рік) обчислюється як добуток наведених показників:

           15,4     15,4   102,15    34      58,95    42,9

Rвк1 = ―― = ―― х ―― х ―― х ―― х ――= 0,359 х 1,521 х 0,333 х 1,734 х

          67,15    42,9    67,15  102,15    34      58,95           

х 0,727 = 0,229 або 22,9%.

В даних розрахунках 34 і 58,95 – це середньорічні поточні пасиви і поточні активи.

Рентабельність власного капіталу за попередній період (2000 рік) обчислюється як добуток наведених показників:

           2,2        2,2     91,45      28      44,1     32,9                                                  

Rвк0 = ―― = ―― х ―― х ―― х ―― х ――= 0,067 х 1,497 х 0,306 х 1,575 х

           61,1     32,9     61,1    91,45     28       44,1

х 0,746 = 0,036.

Обчислимо вплив кожного окремого чинника на загальний показник рентабельності власного капіталу за п’ятифакторною моделлю у таблиці 2.7.

Розрахунок проводимо методом ланцюгових підстановок.

Таблиця 2.7

Розрахунок впливу факторів на рентабельність власного капіталу (2001р.)

Загальний вплив факторів:

0,229 – 0,036 = 0,157 + 0,003 + 0,018 + 0,021 – 0,006 = 0,193.

Аналізуючи дану таблицю, ми бачимо, що на збільшення рентабельності власного капіталу у звітному році порівняно з базовим за п’ятифакторною моделлю вплинули такі фактори:

      рентабельність реалізації, яка призвела до збільшення рентабельності власного капіталу на 15,7%;

      коефіцієнт фінансової залежності, зміна якого призвела до підвищення узагальнюючого показника на 0,3%;

      частка термінових зобов’язань у валюті балансу, зміна якої зумовила зростання рентабельності власного капіталу на 1,8%;

      коефіцієнт загального покриття (поточної платоспроможності), зростання якого у звітному році зумовило збільшення рентабельності капіталу на 2,1%;

      оборотність поточних активів, зменшення якої призвело до зменшення рентабельності власного капіталу на 0,6%.

Отже, в даному випадку резервом зростання рентабельності власного капіталу є збільшення оборотності поточних активів.

Визначимо рентабельність капіталу (активів), або економічну рентабельність за формулою (1.6):

           2,2 х 100             2,2 х 100

RАо = ―――――― = ―――― = 2,4%

          (93,3 + 89,6)/2      91,45

           15,4 х 100

RА1 = ――――― = 15,1%

              102,15

Якщо чисельник і знаменник формули (1.6) помножити на чисту виручку від реалізації продукції V, то рентабельність активів можна вважати добутком двох показників-співмножників, а саме: рентабельності реалізованої продукції RQ та ресурсовіддачі, або оборотності активів, QА , або коефіцієнта трансформації Кт. Економічний зміст коефіцієнта Кт полягає в тому, що він показує, скільки виручки підприємство отримує від реалізації з кожної грошової одиниці, вкладеної в активи підприємства, тобто:

         PQ V          PQ V

RА = ――― = ――― = RQ ОА.

         А V            V А

         15,4       42,9

RА1 = ―― х ――― = 0,359 х 0,420 = 0,151 або 15,1%

         42,9     102,15

          2,2         32,9

RА0 = ―― х ――― = 0,067 х 0,360 = 0024 або 2,4%

         32,9       91,45

Якщо виміряти вплив кожного з цих двох факторів на рентабельність активів підприємства, то можна побачити, що за рахунок збільшення рентабельності реалізованої продукції рентабельність активів збільшилася на 10,5% ((0,359-0,67)0,36=0,105 або 10,5%),  а збільшення оборотності активів призвело до підвищення рентабельності активів на 2,2%(0,359(0,42-0,36)=0,022 або 2,2%). Загалом, рентабельність активів у 2001 році порівняно з 2000 роком збільшилася на 12,7%.