Податковий облік прямих податків на підприємствах

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  технічний університет

Харківській політехнічній  інститут

 

Кафедра «Фінансів  та оподаткування»

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «УПРАВЛІНСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК»

на тему

«Податковий облік  прямих податків на підприємствах»

 

 

Студентки

Старченко Олени 

Курс  4  Група  БФ-29г

 

 

 

 

Харків  2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..3

1. ПОДАТКОВИЙ  ОБЛІК ПРЯМИХ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ:

1.1 Сутність  прямих податків……………………………………………….4

1.2 Класифікація  прямих податків………………………………………….7

1.2.1 Податок  на прибуток підприємств……………………………............7

1.2.2 Податок з доходів  фізичних осіб……………………………………...9

1.2.3 Інші прямі податки…………………………………………….............11

1.2.4 Вплив прямого  оподаткування на життєдіяльність  підприємства…15

2. РОЗРАУНКИ  ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ  НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА:

2.1 Коротка характеристика  підприємства………………………………..18

 2.2 Розрахунок податку на прибуток підприємства……………………....20

 2.3 Розрахунок податку з доходів фізичних осіб……………………...…..24

3.РЕЗУЛЬТАТИ  ПРОВЕДЕННИХ РАЗРОХУНКІВ……………………...28

ВИСНОВОК………………………………………………………………….30

 

 

 

 

 

ВСТУП

В наш час, коли в Україні відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічній та політичній сферах, і значна увага приділяється створенню ефективної системи оподаткування, данна тема є дуже актуальною. Адже від механізму стягнення податків залежить формування доходної частини бюджету, а це є основою фінансової бази держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету.

Застосування  прямих податків є одним з економічних  методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів  із комерційними інтересами підприємців  і підприємств, незалежно від  відомчої підпорядкованості, форм власності та організаційно-правової форми підприємства. За допомогою прямих податків держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій.

Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні сутності та різновиду прямих податків, а також механізмів їх справляння.

Поставлена мета обумовила  необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

• дослідити особливості та види прямих податків;
• проаналізувати механізм справляння окремих прямих податків;
• розглянути шляхи вдосконалення податкової політики за розглянутим напрямом в Україні.

Предметом курсової роботи є фінансові відносини, які виникають в процесі нарахування та сплати прямих податків платниками податків.

Об’єктом курсової роботи є прямі податки, які законодавчо визначені для справляння платниками податків в Україні.

 

1. ПОДАТКОВИЙ  ОБЛІК ПРЯМИХ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Сутність  прямих податків

Податки як головне  джерело державних доходів мають  багатовікову історію. Цілісна система  оподаткування кожної країни формувалася завдяки тривалому періоду становлення та розвитку держави. Досліджуючи природу податків, вчені-економісти XVIII-XIX століть підкреслювали такі їхні особливості: необхідність, яка зумовлена існуванням держави; законність і відповідність доходам де податки розглядалися як періодичні, встановлені законом внески громадян, зроблені ними відповідно до їхніх доходів на потреби держави; обов’язковість нарахування та сплати в відповідному звітному періоді. Ці наведені важелі характеризують їх як примусові платежі для кожного платника податків.

Становлення системи  оподаткування в країні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону України  «Про систему оподаткування». У ньому  було визначено принципи побудови і  призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об’єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку. Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність подальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 року було ухвалено другий варіант Закону України «Про систему оподаткування», третій варіант цього Закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 року.

Під податком і  збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Платниками  податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Облік платників  податків і зборів (обов'язкових  платежів) здійснюється органами державної  податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Об'єктами оподаткування  є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою  України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

За формою оподаткування  податки поділяються на прямі  і непрямі. Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку на іншу особу – на споживача продукції.

Прямими є податки, які  встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними з власних надходжень грошових коштів. Види прямих податків, їх платники, розмір та порядок стягнення встановлюються в законодавчому порядку.

За ступенем обліку фінансового  стану платника податків прямі податки  поділяються на особисті та реальні (рис.1.1).

Особисті податки встановлюються персонально для конкретного  платника, в залежності від його доходу чи майна.

Реальними податками оподатковується  майно фізичних і юридичних осіб незалежно від індивідуальних фінансових можливостей платника податку. Прикладом реального податку є податок (плата) на землю, платники якого повинні сплачувати його незалежно від того, чи отримали вони доходи і, якщо отримали, то в яких розмірах.

Рисунок 1.1 Класифікація прямих податків за ступенем обліку фінансового стану платника податків.

Економічна  сутність прямих податків знайшла відповідне відображення у їх визначеннях, в  яких підкреслюються безеквівалентність та примусовість податків. За певних обставин прямі податки можуть бути вирішальним чинником розвитку як суспільства в цілому, так і окремого підприємства – допомагати йому виходити з кризового стану, або навпаки – спричиняти кризову ситуацію. Ось чому правильно побудована податкова система має таке важливе значення як для ефективної діяльності на підприємстві, так і для суспільства в цілому.

Прямі податки  встановлюються безпосередньо для  платників, їх розмір залежить від об’єкту  оподаткування. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тиску, при якому більше платять ті члени суспільства, які мають вищі доходи. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважають справедливим. Однак форма прямого оподаткування вимагає складного механізму справляння податків; виникають проблеми обліку об’єктів оподаткування і ухилення від сплати. Тому, не дивлячись на справедливість прямих податків, податкова система не може обмежуватися тільки ними.

Суспільний  характер прямих податків розкриває  їх взаємозв’язок з іншими економічними категоріями, внутрішній зв’язок елементів  податку (ставок, пільг та інше) оцінює їх вплив на виробничі відносини і виробничі сили в суспільстві, через що й розкривається глибинна сутність податків. [1]

1.2 Класифікація  прямих податків

1.2.1 Податок  з прибутку підприємств

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, який сплачується підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Згідно з  Законом України «Про оподаткування  прибутку підприємств», платниками податку  є:

- з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників  податку  (далі  -  філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані  на  території  іншої,  ніж  такий  платник   податку,   територіальної  громади;

- постійні представництва  нерезидентів,  які отримують доходи з джерел їх походження України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно  нерезидентів  або їх  засновників;

- управління залізниці та підприємства залізничного транспорту, їх структурні підрозділи;

- Національний банк України та його установи.

Об'єктом оподаткування  є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку;

- суму амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Сума оподатковуваного прибутку визначається наступним чином:

(сукупний валовий  дохід - доходи, що виключаються  з валового доходу)  –

(валові витрати  - витрати, що виключаються зі  складу валових)    –

(амортизаційні  відрахування - сума амортизаційних відрахувань, що виключаються для цілей оподаткування).

Прибуток платників  податку,  включаючи  підприємства, засновані на власності окремої  фізичної особи, оподатковується за  ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Звітним періодом з податку на прибуток підприємства є звітний квартал, півріччя, три квартали, рік. Платники податку протягом 40 календарних днів наступних за останнім днем звітного періоду, подають до податкового органу декларацію про прибуток обчислену наростаючим підсумком. Податок сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації. Декларація про прибуток подається платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податку податкове зобов'язання чи ні. Дані, наведені у декларації повинні підтверджуватись первинними документами обліку і відповідати податковому обліку. Оригінал декларації подається до податкового органу.

Від оподаткування  звільняються доходи неприбуткових  операцій отриманих у вигляді: грошових коштів, майна, що надходять у вигляді безповоротної фінансової допомоги; пасивних доходів (отриманих у вигляді дивідендів, відсотків, страхових виплат, роялті); грошових коштів чи майна, що надходять до неприбуткових організацій у якості компенсації вартості отриманих державних послуг. [2]

1.2.2 Податок  з доходів фізичних осіб

Податок з доходів  фізичних осіб – це плата фізичної особи за послуги, які надаються  їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок відповідно до Зокону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

 

Платниками  податку є: