Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності

Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності

Перехід до ринкової економіки, який здійснюється у процесі роздержавлення, передбачає наявність великої кількості суб'єктів господарювання різних форм власності: державної, комунальної, кооперативної, орендної, акціонерної, приватної, змішаної.

Функціонування  кожного суб'єкта господарювання тієї чи іншої форми власності пов'язана  з і особливостями в організації  фінансів. Вони проявляються у формуванні статутного фонду (капіталу), розподілі  прибутку, формуванні і використанні фондів грошових коштів, взаємовідносинах з бюджетом тощо.

Більшою мірою особливості організації фінансів у підприємств різних форм власності виявляються при формуванні їх фінансових ресурсів. Так, якщо на підприємствах державної форми власності фінансові ресурси формуються в основному за рахунок бюджетних коштів, то на підприємствах недержавної форми власності — переважно за рахунок часткових (пайових) внесків засновників — юридичних і фізичних осіб.

Водночас  в умовах ринку для підприємств  навіть державної форми власності  значною мірою скорочуються бюджетні асигнування на різні цілі. Разом  з тим у багатьох підприємств  з'являються такі джерела фінансових ресурсів, як дивіденди і відсотки з цінних паперів, прибуток від участі в діяльності інших підприємств  та від проведення операцій з валютою і валютними цінностями тощо.

Основною  формою господарювання в ринковій економіці  є акціонерне товариство. 

Акціонерне  товариство — це організаційно-правова  форма об'єднання, утворена на основі добровільної згоди юридичних і  фізичних осіб, які об'єднали свої фінансові  та матеріальні ресурси і випустили  в обіг акції з метою отримання прибутку.

Акціонерне  товариство є юридичною особою, що має власну назву, статут, печатку  і баланс. Відповідно до статуту  воно може здійснювати будь-які види діяльності, які не суперечать чинному  законодавству. У статуті крім видів  діяльності мають бути зазначені  види акцій, що випускаються, їх номінальна вартість, кількість акцій, які купуються  засновниками, а також відповідальність за несвоєчасний випуск акцій.

Кожне акціонерне товариство має повну господарську самостійність щодо вирішення установчих питань, а саме у виробництві та розподілі продукції, оплаті праці своїх працівників, встановленні цін, розподілі та використанні чистого прибутку та інших результатів підприємницької діяльності. Акціонерне товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім майном, проте не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. Разом з тим акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства в межах особистого внеску в капітал. 

Акціонерні  товариства можуть бути відкритого і  закритого типів. Відмінність між  ними полягає в тому, що акціонерні товариства закритого типу можуть створювати обмежену кількість акціонерів, а  кількість та склад акціонерів товариства відкритого типу не обмежені.

Статутний капітал акціонерного товариства відкритого типу формується шляхом продажу акцій  у формі відкритої передплати, а в акціонерних товариствах  закритого типу — лише за рахунок  внесків засновників, оскільки у  відкриту передплату акції не надходять. Крім того, акціонер товариства відкритого типу може самостійно розпоряджатися своїми акціями, тобто продавати їх, передавати іншим особам, закладати під заставу без згоди інших акціонерів свого товариства. Член акціонерного товариства закритого типу не може продавати свій пай без згоди інших акціонерів, які мають переважне право на придбання цих акцій.

Створення і функціонування акціонерних товариств опосередковане фінансовими відносинами, які охоплюють грошові відносини із засновниками товариства та їх трудовими колективами, постачальниками і покупцями, бюджетом та позабюджетними фондами, страховими компаніями і банками, а також грошові відносини, пов'язані з отриманням і розподілом власних доходів і накопичень, формуванням і використанням відповідних фондів грошових коштів. Ці грошові відносини практично виражають сутність фінансів акціонерних товариств, які беруть активну участь у формуванні доходів і накопичень, їх розподілі та контролі за використанням.

З утворенням акціонерного товариства формується його статутний капітал, який являє собою  загальну суму коштів, відображену  в його статуті. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства відкритого типу становить щонайменше 1250 мінімальних  заробітних плат, а товариства з  обмеженою відповідальністю — щонайменше 625 мінімальних заробітних плат.

За рахунок  створеного статутного капіталу в акціонерних  товариствах формуються основні  фонди і оборотні активи — матеріальна основа процесу виробництва.

У процесі  діяльності акціонерне товариство здійснює певні витрати, отримує виторг і  прибуток. Прибуток розраховується так  само, як і на підприємствах інших  форм власності і становить різницю  між виторгом від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) за вирахуванням акцизів, ПДВ і витрат на виробництво і продаж цієї продукції (виконання робіт, надання послуг). Якщо витрати перевищують виторг (без відповідних податків), товариство зазнає збитків.

Отриманий загальний прибуток використовується насамперед на сплату процентів банку  за кредитами, встановлених податків і  платежів до бюджету. Прибуток, що залишився, вважається чистим і розподіляється на розсуд акціонерного товариства. Частина  чистого прибутку може спрямовуватися на виробничий і соціальний розвиток товариства, виплату відсотків за облігаціями і до резервного фонду. Чистий прибуток, що залишився, використовується для виплати дивідендів акціонерам. Розміри відрахувань від чистого  прибутку за зазначеними напрямками встановлюються загальними зборами  акціонерів товариства. Порядок формування і використання резервного фонду  визначається статутом товариства. Кошти  фонду використовуються на покриття непередбачених збитків акціонерного товариства. За рахунок цього фонду  в разі нестачі чистого прибутку можуть виплачуватись відсотки за облігаціями  і дивіденди за привілейованими  акціями, а також викупатися акції  в акціонерів за відсутності інших  коштів.

При розподілі  чистого прибутку за відповідними напрямками враховують фінансовий стан акціонерного товариства.

Одним з  показників, що характеризують фінансовий стан акціонерного товариства і впливають  на розподіл чистого прибутку, є  частка (величина) прибутку, що припадає на одну акцію.

За допомогою  цього показника можна реально  оцінити ефективність діяльності акціонерного товариства, його фінансовий стан.

Величину  чистого прибутку на одну акцію можна розрахувати за формулою

де Ч - чистий прибуток товариства, грн; Н - кількість  акцій, випущених товариством.

Збільшення  цього показника свідчить про  ефективну діяльність акціонерного товариства, що гарантує високі дивіденди  за акціями. Зменшення ж частки чистого  прибутку на одну акцію свідчить про  недоліки у використанні акціонерного капіталу і необхідність ґрунтовного аналізу діяльності товариства.

Реорганізація товариства може бути здійснена шляхом його злиття і приєднання, поділу та виокремлення інших самостійних  товариств, перетворення на іншу організаційно-правову  форму.

СУТНІСТЬ  І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

 Фінанси  підприємств як складова частина  фінансової системи займають  визначальне місце у структурі  фінансових відносин суспільства.  Вони функціонують у сфері  суспільного виробництва, де створюється  валовий внутрішній продукт, матеріальні  та нематеріальні блага, національний  дохід - основні джерела фінансових  ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Треба брати до уваги також і особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів. Особливості фінансів підприємств, зумовлені їхнім функціонуванням у різних галузях економіки, розглянемо далі.

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття "фінанси підприємств" ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ресурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття "фінанси", якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими/загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

пов'язані  з формуванням статутного фонду  суб'єктів господарювання;

пов'язані  з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого  доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

що виникають  у підприємств з державою з  приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

які виникають  між суб'єктами господарювання у  зв'язку з інвестуванням у цінні  папери та одержанням на них доходів  здійсненням пайових внесків  та участю в розподілі прибутку від  спільної діяльності, одержанням і  сплатою штрафних санкцій;

які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків  за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів. Отже, об'єктом  фінансів підприємств є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.

 Суб'єктами  таких відносин можуть бути  підприємства та організації,  банківські установи та страхові  компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні  фонди, аудиторські організації,  інші суб'єкти господарювання, які  є юридичними особами.

У процесі відтворення (виробництво, розподіл, обмін та споживання) відбувається розподіл вартості валового внутрішнього продукту за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб'єктами господарювання, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в грошовій формі. Відтак гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих відносин. Безпосередньою сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту (с + v + m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат (с), необхідного продукту (v), додаткового продукту (m). При цьому утворюються різні фонди грошових доходів. З допомогою фінансів у суспільному виробництві відбувається рух грошових коштів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються в суб'єктів господарювання та в держави. Фінанси підприємств - це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення. 

У процесі  відтворення фінанси підприємств  як економічна категорія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню  властивість через такі функції:

- формування  фінансових ресурсів у процесі  виробничо-господарської діяльності;

- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;

- контроль  за формуванням та використанням  фінансових ресурсів у процесі  відтворення. Формування фінансових  ресурсів на підприємствах відбувається  під час формування статутного  фонду, а також у процесі  розподілу грошових надходжень  у результаті повернення авансованих  коштів у основні та оборотні  фонди, використання доходів на  формування резервного фонду,  фонду споживання і фонду накопичення.  У зв'язку з цим поняття "формування" та "розподіл" доцільно розглядати  як єдиний процес у суспільному  виробництві. Утворення грошових  фондів завжди передбачає розподіл  валових доходів. Формування та  використання фінансових ресурсів  на підприємствах - це процес  утворення грошових фондів для  фінансового забезпечення операційної  та інвестиційної діяльності, виконання  фінансових зобов'язань перед  державою та іншими суб'єктами  господарювання.