Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 03:42, доклад
Поняття урбанізації є складним та багатогранним, про що свідчить відсутність єдиного підходу щодо його формулювання. Найбільш поширеним в літературі є визначення урбанізації як процесу зростання ролі міст у житті регіону або країни.
Поняття урбанізації є складним та багатогранним, про що свідчить відсутність єдиного підходу щодо його формулювання. Найбільш поширеним в літературі є визначення урбанізації як процесу зростання ролі міст у житті регіону або країни.
Однією з особливостей урбанізації в Україні є її хаотичний та неконтрольований розвиток. Така ситуація, на мою думку, з часом може призвести до диспропорцій в кількості населення та частково паралізувати економіку окремих регіонів.
Незважаючи на відносно високі показники урбанізованості, в нашій країні не все міське населення веде міський спосіб життя, який визначається характером зайнятості, рівнем обслуговування та благоустрою житла тощо. Таке явище є особливо характерним для агропромислових регіонів, в яких зосереджена велика кількість малих міст.
Розглядаючи
особливості урбанізації в
Так серед найбільших міських агломерацій України варто назвати:
На цьому ж фоні відбувається різке зменшення сільського населення, вимирання та зникнення цілих сіл, швидке старіння населення сільських і селищних громад. Графічне відображення цих процесів можна побачити на діаграмах:
2
Ці об’єктиві
фактори мають обов’язково
На мою думку, оптимізація місцевої фінансової політики в цьому контексті має поділятись на два напрямки: окремий напрям міст, густонаселених агломерацій, що виникли як наслідок процесів урбанізації; та спеціальна фінансова політика у відношенні громад сіл, селищ, тощо.
Отже, якщо говорити про фінансову політику щодо першого напрямку, то варто зупинитись на значенні міста як такого для сучасної економіки України.
Так, основними характеристиками міста з точки зору фінансово-економічних відносин є:
· сучасне місто – об’єкт сучасної прискореної урбанізації;
· місто – соціально-економічна система;
· місто – важливий суб’єкт бюджетно-фінансових відносин країни;
· сучасним містам характерні тенденції до інтеграції та глобалізації
міжміських відносин.
Але на мою думку, основним фактором, що визначає розвиток міста, є його участь у бюджетно-фінансових відносинах країни. Від системи перерозподілу фінансових ресурсів в країні, механізму, способів, принципів організації місцевих фінансів залежить склад та структура фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні органів місцевого самоврядування, рівень автономності міських бюджетів та можливість забезпечення реалізації тактичних та стратегічних програм розвитку міста.
Крім того, розглядаючи основні функції місцевих органів влади як визначального суб’єкта управління фінансами міста, можна сказати, що політика ефективного формування та розподілу фінансових ресурсів конкретної території носить всеохоплюючий та різнонаправлений характер. Так, забезпечення місцевими органами влади послуг соціального характеру виступає базисом організації фінансової роботи на рівні міста та зумовлює необхідність громади бути зацікавленою в ефективності прийняття управлінських рішень відносно формування та розподілу фінансових ресурсів.
Крім того, необхідно додати, що збалансована структура фінансів міста забезпечує раціональне та своєчасне фінансування широкого комплексу заходів, пов’язаних з комунальним, побутовим, соціальним та культурним обслуговуванням населення визначеної адміністративно-територіальної одиниці. В умовах сучасного розвитку економіки держави управління складом та структурою фінансів міста повинні забезпечити цілісний розвиток території, збалансоване становлення виробничої і невиробничої сфер та взаємообумовлений і пропорційний розвиток економічної і соціальної складової міста. Дані обставини розширення структури фінансів міста викликають необхідність постійного зростання і зміцнення фінансової бази органів місцевої влади, покращання методів формування, освоєння і використання фінансових ресурсів та створення новітніх методів акумуляції грошових коштів, специфічних для даної території.
Підводячи підсумок дослідження сутності фінансів міста та їх структури, доцільно зауважити, що дана категорія виступає основою проведення раціональної та успішної економічно-соціальної політики органами місцевого самоврядування
Розгляд складових загальної структури фінансів міста говорить, що найбільша увага приділяється централізованим фондам грошових коштів, тобто місцевим бюджетам, а їх структура, порядок формування і процедура затвердження чітко регламентовані нормативно-правовими актами. Значно менше уваги приділяється органами місцевої влади ефективності функціонування комунальних підприємств та проведенню загальнодержавної політики відносно бюджетного вирівнювання за допомогою трансфертів. Невирішеним залишається і питання відносно законодавчого регулювання та форми проведення місцевими органами влади кредитних операцій та здійснення муніципальних запозичень. Такі напрямки збільшення ресурсної бази фінансів міста, як підвищення інвестиційної привабливості території та вирішення соціальних проблем за рахунок стимулювання соціальної відповідальності бізнесу, взагалі розглядаються органами місцевої влади тільки з політичної точки зору.
Виходячи з цього, подальший розвиток системи фінансів міста повинен основуватись на взаємообумовленості та цілісності її складових елементів, якими можливо ефективно управляти і проводити оптимізацію їх складу, виходячи з напрямку і сили впливу екзогенних та ендогенних чинників. Таким чином, основою подальшої стабілізації системи фінансів міста має бути регулювання і контроль процесів, пов’язаних з формуванням, розподілом і перерозподілом фінансових ресурсів на території міста не тільки на рівні держави та місцевих органів самоврядування, але і на рівні громади адміністративно-територіальної одиниці.
Крім, того серед основних напрямків оптимізації фінансової політики місцевих органів влади в містах, я би хотіла зазначити необхідність більшої уваги до системи забезпечення високого рівня життєзабезпечення міста, бо наразі в багатьох великих містах незадовільною залишається екологія, якість питної води, доступність житла, тощо.
Щодо удосконалення місцевої фінансової політики в напрямку забезпечення існування сіл, селищних громад, що гостро відчувають негативний впив урбанізаційних процесів, то вона повинна враховувати особливості адміністративно-територіальних одиниць.
По-перше, фінансова політика має враховувати потреби села і селянства. Ці вимоги зводяться до того, щоб:
1) підтримувалося сільськогосподарське виробництво;
2) забезпечувалися соціальні потреби селян;
3) досягалася висока зайнятість з гідною оплатою праці;
4) селяни були власниками сільських територій.
Сільське господарство за своєю природою дотаційне, тому потребує більшої фінансової та матеріальної державної підтримки. Але участь держави аж ніяк не може зводитися до цього. Така підтримка має виконувати регулюючу роль, вибірково і цілеспрямовано дотуючи найбільш суспільно важливі та водночас маловигідні для виробника продукти. Різний підхід повинен бути і залежно від характеру діяльності дотованих (безпосередній виробник – перекупник – належне селянам підприємство – структури великого капіталу).
Розподіл доходів у державі має бути таким, щоб забезпечувався платоспроможний попит населення на сільськогосподарську продукцію. Державними засобами можна сприяти організації ринків продукції, насамперед міжнародних, а також залученню інвестицій з інших держав.
Сільського населення меншає, села дрібніють, більшість громад стали малоспроможними. Їхнє укрупнення визнається необхідним у ході наступних адміністративних реформувань. Однак з цим не треба поспішати.
Ситуація в селах нині різна, тому в кожному з них важливо виробити свою концепцію розвитку. Проте так чи інакше, фінансова політика, враховуючи негативний вплив урбанізації, має забезпечувати пом’якшення цих факторів через поліпшення цих факторів, поліпшення якості життя населення, підтримка розвитку інфраструктури, та що не менш важливо, підтримка сільськогосподарської галузі.
Висновок: на мою думку наразі урбанізаційні процеси досягли такого поширення, коли ігнорувати їх у сфері фінансової політики місцевих органів влади просто не можна. Я вважаю, що фінансова політика має бути оптимізована у відповідності до оптимальних потреб сучасності.
Так, необхідні заходи, що посилили
би захист сіл, селищ,
В той же місцева фінансова
політика міських органів
Джерела інформації: