Характеристика, склад та фінансовий аналіз фінансової звітності

  
 
 
 
 

Реферат

з дисципліни: «Облік у зарубіжних країнах»

на тему:

«Характеристика, склад та фінансовий аналіз фінансової звітності» 
 
 
 
 
 
 

Виконав: курсант

гр. ЕМ-09-1

Шокопляс Марія 
 
 
 

Дніпропетровськ

2011 

План

1. Характеристика  фінансової звітності та загальні  вимоги до неї 

 2. Склад і призначення фінансової звітності та основні принципи її підготовки

3. Фінансовий аналіз звітності

4. Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 1. Характеристика фінансової звітності та загальні вимоги до неї

Фінансова звітність  підприємства — це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).

Метою складання  фінансової звітності є надання  користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності  користувачам визначено чинним законодавством.

Фінансова звітність  забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу  і володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• забезпеченості зобов"язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання  діяльності підприємства тощо.

Основні вимоги до фінансової звітності — реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність  звітних показників з минулими.

Терміни, що використовуються у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", мають таке значення.

Активи —  ресурси, контрольовані підприємством  внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи = Зобов"язання + Власний капітал.

Баланс —  звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов"язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітність — звітність, що складається  на підставі даних бухгалтерського  обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Витрати — зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів або збільшення зобов"язань, що призводять до зменшення власного капіталу.

Власний капітал  — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов"язань.

Доходи —  збільшення економічних вигод у  вигляді надходження активів або зменшення зобов"язань, що призводять до зростання власного капіталу.

Звіт про власний  капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про фінансові  результати — звіт про доходи, витрати  і фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про рух  грошових коштів — звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Зобов"язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Консолідована фінансова звітність — звітність, яка відображає фінансовий стан і  результати діяльності юридичної особи  та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Користувачі звітності  — фізичні та юридичні особи, які  потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Стаття —  елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим цим  Положенням (стандартом).

2. Склад і призначення  фінансової звітності  та основні принципи  її підготовки

Фінансова звітність  — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух  грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів — юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень.

Складові річної фінансової звітності: баланс, звіт про  фінансові результати, звіт про рух  грошових коштів, звіт про власний  капітал. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом  Міністрів України.

Квартальна звітність  складається тільки з балансу  і звіту про фінансові результати.

Суб"єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб"єктів господарської діяльності протягом кварталу і за рік складають лише спрощену форму звітності з двох форм — балансу і звіту про фінансові результати.

Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:

• існує достовірність  надходження і вибуття майбутніх  економічних вигод;

• оцінка статті може бути достовірно визначена. Якісні характеристики фінансової звітності:

1. Зрозумілість —  доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.

Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність  має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов"язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів.

2. Доречність  — прогнозування результатів  діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.

3. Надійність  — у інформації, представленій  у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.

4. Нейтральність,  тобто відображення інформації  без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

5. Обачливість  (обережність під час розрахунків)  — повнота (без пропусків).

Обов"язкові реквізити звітності: дата, на яку приведені основні показники діяльності підприємства; охоплюваний період; валюта. Усі звіти підписуються керівником і головним бухгалтером. Основні принципи підготовки фінансової звітності.

При формуванні фінансової звітності має бути дотримано  таких принципів:

• автономність підприємства — підприємство відокремлене від власників;

• безперервність діяльності — передбачає оцінку активів  і пасивів підприємства на подальший період;

• періодичність  — розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;

• історична (фактична) собівартість — визначає пріоритет  оцінки активів;

• нарахування  та відповідність доходів і витрат — доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);

• повнота висвітлення  — фінансова звітність має  містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій;

• послідовність  — постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;

• обачність  — запобігання заниженню оцінки зобов"язань;

• превалювання змісту над формою;

• єдиний грошовий еквівалент.  

3. Фінансовий аналіз звітності

Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, насамперед, досліджує показники  балансу, його актив і пасив, тобто  їхні статті. На підставі даних балансу  і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів.

Вивчення структури  балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов"язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спочатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгованості шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результати та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

1. Коефіцієнт  оборотності запасів дає можливість  встановити швидкість обороту  запасів для забезпечення виконання  завдання з продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт,  послуг).

Такий показник розраховується за формулою [40, с. 130].

Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вищий  рівень оборотності запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції.

Приклад. Собівартість реалізованої продукції (ф. № 2, код  рядка 040) — 5900,0 грн. Середній розмір запасів (ф. № 1) — 2100,0 грн. Коефіцієнт оборотності  запасів:

5900,0 : 2100,0 = 2,8.

Розділивши кількість  днів звітного періоду (року чи кварталу) на коефіцієнт оборотності запасів, одержимо кількість днів, необхідну  на один оборот запасів.

За цифровими  даними умовного прикладу цей показник дорівнює 130 дням (365 : 2,8). Звідси випливає, що для забезпечення поточного рівня  реалізації продукції поповнення запасів  слід зробити через 130 днів.

2. Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості  показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.

Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості

=

У даному випадку  чим більша кількість оборотів, тим  швидше підприємство отримує кошти  від своїх боржників (дебіторів).

Приклад. Загальний  обсяг реалізації продукції (ф. № 2) — 6300,0 грн., середній розмір дебіторської заборгованості (ф. № 1) — 1400,0 грн.

Коефіцієнт оборотності  дорівнюватиме:

6300,0 : 1400,0 = 4,5.

За допомогою  цього показника можна розрахувати  так званий період інкасації, тобто  час, протягом якого дебіторська  заборгованість обернеться на грошові  кошти. Для цього тривалість звітного періоду (скажімо, 1 рік) розділимо на коефіцієнт оборотності. Такий період інкасації, тобто час очікування підприємством одержання грошей від дебіторів, становитиме 81 день (365 : 4,5).

Аналіз  пасиву балансу

Якщо підприємство не може забезпечити самофінансування, воно змушене взяти кредит. Тому кредиторська заборгованість показує  тимчасове залучення в оборот кредитів на умовах їх повернення. Однак, якщо термін погашення кредитів перевищуватиме строк погашення дебіторської заборгованості, то зростання кредиторської заборгованості випереджатиме зростання дебіторської, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства.

3. Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості розраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості

=

Приклад. Загальний  обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — 6300,0 грн. (дані ф. № 2). Середній розмір кредиторської заборгованості — 1050,0 грн. (дані ф. № 1).

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості дорівнюватиме: