Грошова система Великобританії

Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

Маріупольський  Державний Університет

Кафедра міжнародної економіки 
 
 
 
 
 

Реферат

з курсу  «Фінансово-кредитні системи зарубіжних країн»

на тему «Грошова система Великобританії» 
 
 

Підготував:

Студент денної

Форми навчання

2 курсу

Спеціальності «МЕК»

Узун  В.В. 

Перевірила:

ас. Соколова К.О. 
 
 
 
 

Маріуполь 2010

Зміст

      Вступ………………………………………………………………………...3

      1. Сутність та значення грошової системи країни……………………….4

      2. Характеристика грошової системи  Великобританії………....………..8

      Висновок………………………………………………………………......12

      Список  використаних джерел……………………………………………13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

      Актуальність  теми: ефективний розвиток економіки країни визначається станом грошового обігу, стабільним функціонуванням грошової системи. Особливу роль гроші грають в ринковій економіці, будучи найважливішим її атрибутом. Від того, якою є грошова система країни, залежіть її економічна стабільність та соціальний добробут громадян.

      Мета  дослідження: визначити особливості сучасної грошової системи Великобританії.

      Завдання  дослідження: проаналізувати сутність та значення грошової системи; дати характеристику грошовій системі Великобританії.

      Предмет дослідження: грошова система Великобританії.

      Об’єкт  дослідження: фінансова система Великобританії.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність та значення грошової системи країни

      Грошова система -- це форма організації грошового  обороту в країні, установлена  загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують  відносини між суб'єктами грошового  обороту. Враховуючи надзвичайно важливу  роль грошових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади. Місцеві органи влади, навіть у країнах з федеративним устроєм, по суті усунені не тільки від формування грошових систем, а  й від контролю за функціонуванням  їх окремих елементів.[6]

      З огляду на те, що організація грошового  обороту здійснюється за участі банків, а забезпечення нормального функціонування кредитних грошей є одним з  основних завдань банківської системи, грошова система формується і  функціонує на базі банківської системи  і може розглядатися як складова останньої. Тому в багатьох країнах правові  норми, що формують грошову систему, визначаються безпосередньо в банківському законодавстві, насамперед у законах, що регламентують діяльність центральних  банків. Більше того, відповідно до цих  законів центральним банкам надаються  широкі повноваження з регулювання  грошового обороту. Тому є всі  підстави вважати центральний банк інституційним центром грошової системи. Йому належить вирішальна роль у забезпеченні ефективного функціонування грошової системи країни.

      За  сферою охоплення економічних відносин грошова система -- явище надзвичайно  широке, адекватне всьому грошовому  обороту. Усі грошові потоки, незалежно  від сфери економіки, яку вони обслуговують, та форми, в якій здійснюються, є об'єктами регулятивного впливу грошової системи. Тому є підстави для  виділення в складі грошової системи  окремих, відносно самостійних підсистем:

      - системи безготівкових розрахунків;

      - валютної системи;

      - системи готівкового обігу.

      Кожна із названих підсистем має свій особливий  об'єкт регулятивного впливу, який обмежується певною формою чи сферою грошового обороту.

      Оскільки  грошова система кожної країни визначається її внутрішнім законодавством, саме явище  грошової системи постає на поверхні як суто національне. Кожна держава  формує свою власну грошову систему, намагаючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім  впливам, коли вони загрожують інтересам  національної економіки. Наявність  такої суверенної грошової системи  є однією з ключових ознак політичної та економічної самостійності держави.

      Загальнонаціональне призначення та особлива місія грошової системи у функціонуванні держави  зумовлюють важливу роль історичного  чинника, традицій, національних особливостей, економічного розвитку країни в її формуванні. Це проявляється не тільки в зовнішньому вигляді грошових знаків та монет, а й у більш  складних і відповідальних елементах  грошової системи, таких як масштаб  цін, купюрність грошових знаків, організація  розрахунків тощо. Завдяки цьому  грошова система кожної країни має  свої специфічні ознаки, які відрізняють  її від грошових систем інших країн, забезпечують їм імунітет проти зовнішнього  втручання.

      Разом з тим у грошових системах різних країн є багато спільного. Це виявляється  насамперед у однотипності методів  регулювання грошових потоків та маси грошей в обігу, ідентичності інструментів регулювання грошового ринку  тощо. Ця спільність деяких рис грошових систем різних країн зумовлена однотипністю їх економічних систем, побудованих  на ринкових засадах. Коли економічний  розвиток забезпечив достатні умови  для демонетизації золота, країни з ринковою економікою досить одностайно відмовилися від системи золотого монометалізму і запровадили  грошові системи, що базуються на кредитних грошах. Нині ці країни так  само дружно запроваджують у своїх  грошових системах обіг електронних  грошей у вигляді платежів на основі сучасних електронних технологій.

      Кожна з нині діючих грошових систем мають  багато спільних ознак та включають  такі елементи:

      1) Грошова одиниця — це встановлений законодавством грошовий знак, що є засобом виміру та вираження цін усіх товарів. Як правило, грошова одиниця ділиться на дрібніші частини. У переважній більшості країн для цього використовується десятинна система поділу. Приміром, 1 гривня = 100 копійок, 1 долар = 100 центів, 1 фунт стерлінгів = 100 пенсів тощо.

      2) Види грошових знаків, що мають законну платіжну силу, у грошовій системі представляють, в основному, кредитні гроші у вигляді банкнот і розмінних монет та паперових грошей у формі державних казначейських квитків.

      3) Масштаб цін. Масштаб цін колись означав вираження суспільної вартості у грошових одиницях, що опирався на фіксовану державою вагову кількість грошового металу у грошовій одиниці. Якщо на внутрішньому ринку виникає невідповідність між товарною й грошовою масою, то національна валюта, як правило, втрачає офіційно зафіксований державою паритет по відношенню до іноземних валют, а деякі країни взагалі відмовилися від встановлення офіційного масштабу. Масштаб цін в цих умовах визначається як певна кількість товарної маси, що приймається за одиницю, а остаточно складається під впливом взаємодії попиту й пропозиції. Його функцією стало завдання служити засобом виміру вартостей товарів за допомогою цін.

      4) Валютний курс — співвідношення між грошовими одиницями (валютами) різних країн, що визначається, їх купівельною силою. Валютний курс характеризується еквівалентною сумою, ціною грошової одиниці однієї країни, що виражена у грошових одиницях іншої країни. Залежно від типу грошової системи, рівня розвитку ринкових відносин, економічного і соціально — політичного стану суспільства можуть застосовуватися: фіксовані валютні курси; плаваючі системи валютних курсів; системи валютних коридорів.

      5) Порядок готівкової і безготівкової емісії та обігу грошових знаків. Такі регулювання держава здійснює за допомогою актів внутрішнього законодавства та врахування економічного і валютного становища країни.

      6) Регламентація безготівкового грошового обороту — це функція держави і НБУ, яка реалізується через:

      • встановлення порядку використання грошей, що знаходяться на рахунках банків;

      • держава визначає сфери, у яких платежі  виконуються шляхом безготівкового перерахування коштів з одного рахунку  на інший;

      • держава законодавчо визначає способи  платежу, форми розрахунків, порядок  платежу тощо.

      Найповніше  проблеми регулювання безготівкових  розрахунків викладені у законах  України «Про банки і банківську діяльність» і «Про підприємства в Україні», у Постанові Верховної  Ради «Про застосування векселів у  господарському обороті», а безпосереднім  практичним документом є «Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженому  Правлінням НБУ 24.05.1993 р.

      7) Правила вивезення і ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків.

      8) Державний орган, що здійснює грошово-кредитне і валютне.

      Отже, грошова система -- це форма організації  грошового обороту в країні, встановлена  загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують  відносини між суб'єктами грошового  обороту. Враховуючи надзвичайно важливу  роль грошових відносин в економічному житті суспільства, всі держави, незалежно від їхнього устрою, доручають формування грошових систем центральним органам влади. Грошова  система формується і функціонує на базі банківської системи і  може розглядатися як її складова. Вона є надзвичайно важливим елементом стабільності та ефективності економіки в цілому, адже вона організовує грошовий обіг в державі.

      2. Характеристика грошової  системи Великобританії

      Головним  видом грошей у Великобританії, як і в інших країнах, служать гроші в безготівковій формі, тобто засоби на рахівницях в банках – депозитні гроші. [8]

      Готівка – банкноти і розмінна монета складають  близько 32% всієї грошової маси в  обігу. Грошова одиниця країни — фунт стерлінгів (GBP). Один фунт дорівнює 100 пенсам. У обігу сьогодні знаходяться банкноти в 5, 10, 20 і 50 фунтів, лицьова сторона яких традиційно включає портрет (і водяний знак) королеви Єлизавети II. Оборотна сторона присвячена видатним ученим, літераторам, державним і суспільним діячам. Англійський фунт стерлінгів — вільно конвертована валюта. Переважний розвиток безготівкових розрахунків і зусилля взаємозв'язку між грошовим зверненням і рухом позикового капіталу зумовили у всіх країнах істотне розширення кордонів грошової маси за рахунок нового вигляду кредитних зобов'язань. У післявоєнний період в платіжному звороті Великобританії використовуються залишки грошових коштів не лише на рахівницях до запитання, але і на термінових і ощадних рахівницях. Це пояснюється, зокрема, тим, що кошти з термінових рахунків можуть бути отримані практично так само легко, як і з рахунків до запитання без попереднього повідомлення (хоча формально потрібне повідомлення за 7 днів).

      У англійській статистиці використовується декілька агрегатів (показників) грошової маси в обігу. Показник грошової маси М0 охоплює готівку в обігу  і касові резерви банків. Агрегат  М1 включає готівку в обігу  і депозити до запитання в банках у фунтах стерлінгів, по яких не виплачуються відсотки (з 1989 р. депозити до запитання, по яких виплачуються відсотки, не включаються  в М1, а відносяться до М2). М1 називають «вузьким» показником грошової маси. «Широкий» показник М3 включає, окрім складових М1, термінові депозити в банках і депозитні сертифікати у фунтах стерлінгів, а також депозити в банках і депозитні сертифікати в іноземній валюті. Агрегат М4 додатково до М3 включає депозити і акції будівельних суспільств. Окрім розглянутих англійська статистика публікує агрегат М2, який складається з М1 плюс так звані роздрібні депозити, тобто депозити в банках і будівельних суспільствах до запитання і термінові до 100000 ф. ст. з повідомленням не більше ніж за 1 місяць, і депозити в ощадних  банках.

      Окрім казначейства, що випускає монети, емітентами грошей у Великобританії є Банк Англії і комерційні банки. Банк Англії монопольно здійснює випуск банкнот в сумі, визначуваній казначейством і затвердженою парламентом. З 1844 р. Банк Англії роздільний на два парламенти: Емісійний, пов'язаний лише з випуском банкнот, і Банківський, який здійснює всі останні операції. На сучасному етапі вся емісія банкнот є фідуціарною. Як забезпечення випуску банкнот Емісійний департамент набуває державних облігацій і казначейських векселів, а також купує векселі і інші зобов'язання в банків.