Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2011 в 11:58, реферат
Велика кількість фондів сприяла розпорошеності коштів, послабленню контролю за їх використанням, і тому з'явився бюджет як джерело фінансування потреб держави, пов'язаних з виконанням нею головних своїх функцій: втручання в економіку, управління, соціального захисту населення та оборони.
Суб'єкти господарювання незалежно від форми власності (крім бюджетних установ і організацій), які ведуть діяльність, спрямовану на отримання прибутку та здійснюють оплату праці, сплачували внески до Фонду Чорнобиля в розмірі спочатку 12, пізніше 10, і в останній період існування таких платежів 6 відсотків від фактичних витрат на оплату праці. Починаючи з 1999 р. скасовані обов'язкові внески суб'єктів господарювання до фонду Чорнобиля, який в даний час утворюється за рахунок коштів Державного бюджету України та включається до його складу.
Кошти
фонду Чорнобиля
витрати
на соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок
державні
капітальні вкладення; фінансування самостійного
переселення громадян з радіоактивно
забруднених територій і
витрати
на забезпечення робіт у зоні відчуження;
інші цільові програми.
Перелік видатків на здійснення вищевказаних заходів щорічно затверджується законом Про Державний бюджет України. Головним розпорядником коштів фонду Чорнобиля є Міністерство з надзвичайних ситуацій.
Фонд України соціального захисту інвалідів. Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено встановлення для всіх підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності) нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в розмірі не менше 4% загальної чисельності працюючих станом на початок року.
В
разі недотримання цієї вимоги, підприємство зобов'язане
щорічно відраховувати до названого Фонду
цільові кошти на створення робочих місць,
призначених для працевлаштування інвалідів
і здійснення заходів щодо їх соціально-трудової
та професійної реабілітації у сумі середньорічної
заробітної плати за кожне незайняте інвалідом
місце.
Державний інноваційний фонд був утворений
з метою фінансування і матеріально-технічної
підтримки заходів і забезпечення розвитку
та використання досягнень науки і техніки.
Основні завдання фонду:
державна фінансова, інвестиційна та матеріально-технічна підтримка впроваджень нових технологій у виробництво;
технічне переоснащення підприємств;
сприяння випуску продукції, здатної замінити імпортні товари;
відбір інноваційних проектів. В останні роки кошти Державного інноваційного фонду включаються до складу доходів і видатків Державного бюджету України без зміни їх цільового призначення.
Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності сплачують до Державного інноваційного фонду збір в розмірі 1 відсотка від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) або валового доходу у торговельній, посередницькій, постачальницько-збутовій, банківській та страховій сферах діяльності, зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору.
Фонд
сприяння місцевому самоврядуванню
України є
центральною, науково-методичною, консультативною
та координуючою установою, утвореною
при Президентові України для підтримки
місцевого самоврядування. Основними
завданнями фонду є:
- надання науково-методичної та консультативної допомоги у становленні та розвитку місцевого самоврядування;
- координація зусиль вітчизняних асоціацій та інших громадських організацій з вказаних проблем;
- сприяння органам місцевого самоврядування у розвитку демократичних форм і методів їхньої роботи;
- сприяння утвердженню правових засад у діяльності органів місцевого самоврядування;
- вироблення на основі вітчизняного і міжнародного досвіду пропозицій і рекомендацій.
Фінансування видатків на утримання фонду здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Іншими джерелами надходжень фонду є:
- кошти, які об'єднуються фондом на договірних засадах з органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями, а також центральними і місцевими органами державної виконавчої влади та іншими установами для реалізації заходів та програм розвитку і підтримки місцевого самоврядування;
- банківські кредити;
- добровільні внески і пожертвування;
- зарубіжна та міжнародна фінансова підтримка;- надходження від виконання госпрозрахункових договорів та проведення заходів;
-
дохід від реалізації науково-дослідної,
інформаційно-довідкової, видавничої
та іншої продукції, надання платних послуг
юридичним та фізичним особам.
Література
1. Волощук Г.О., Пасічник Ю.В., Прямухіна Н.В. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: бюджетні, страхові, пенсійні: Навч. Посібник - К: Центр навчальної літератури, 2004.- 184с.
2. Кирієнко Н. Загальнообов'язкові державні соціальні фонди// Вісник податкової служби України - 2007.- №1-2.- С.31-36
3. Мазур Т. Державні цільові позабюджетні фонди: поняття, ознаки та правова природа// Підприємництво, господарство і право - 2006.- №12.- С.36-38