Етика ділового спілкування та професійний такт і етикет

Тому  працівникам ДПС  необхідні імпровізація, гнучкість, впевненість  у собі тощо.

Ділова  бесіда як правило  складається з  кількох етапів: ознайомлення з питанням і його викладення та уточнення  факторів, що впливають  на вибір рішення; прийняття рішення і доведення його до співрозмовника. Запорука успіху ділової бесіди – компетентність, тактовність, доброзичливість її учасників.

Регламентаторами  бесіди є питання. Для з’ясування проблеми краще ставити запитання відкритого типу: що? де? коли? навіщо? – на які неможливо відповісти "так" або "ні", а потрібна розгорнута відповідь з викладенням усіх деталей. Якщо виникає необхідність конкретизувати бесіду, то ставлять запитання закритого типу: чи повинен був? чи є? чи буде? – такі питання вимагають односкладну відповідь.

Важливе значення мають плавність  і темп мови. У  певних умовах плавність  мови заспокоює, знижує настороженість, посилює довіру. Свідоме прискорення темпу мови у певних проміжках часу дозволяє впливати на підсвідому сферу. У виразності мови велике значення має тембр голосу. Голосові параметри мови можуть впливати на співрозмовника у більшій мірі, ніж її зміст. Тому працівник ДПС повинен мати добре поставлений голос.

У процесі  спілкування неприпустимо фамільярне звертання до відвідувачів, бездушність, формалізм, доброзичлива поблажливість, безпринципність, відсутність певної лінії поведінки. Все це може призвести до відчуження з боку платників податків. З іншого боку, самоволодіння, такт, наполегливість, принциповість викликають повагу до працівника як до посадової особи та людини.

Вже при  першій зустрічі потрібно викликати довіру до себе. Встановлення позитивних відносин при першій зустрічі зможе полегшити подальше завдання працівнику ДПС. Тому потрібно все продумати: зовнішній вигляд, манеру поведінки, свій психічний стан, порядок прийому, бесіду, а в ході бесіди підтримувати спокійну, ділову обстановку.

Для працівника ДПС важливо не тільки вміти спілкуватись, а також й вміти  слухати, слухати  уважно, не зупиняючи, давати можливість платнику податків висловити  свою думку. Рекомендацій на рахунок того, хто перший має  розпочати розмову  – працівник ДПС  чи платник податку  – не існує. Як правило, відвідувач першим розповідає про суть справи. Але якщо стан справ відомий двом сторонам, краще розмову починати працівнику ДПС. Адже це приводить до встановлення контакту, а у відвідувача може виникнути відчуття психологічного комфорту, зменшиться напруга у розмові і легше можна буде дійти до спільної думки.

Бесіда  працівника ДПС з  платником податків ні в якому разі не повинна бути схожа на допит. Платнику податків можна висловити попередження, рекомендації, співчуття але ні в якому разі не повинно бути погроз, приниження, сварки. Також недоречні у мові працівника ДПС жарти, відволікання уваги. Тільки логічна аргументація податкового законодавства, тільки порада, як виконувати закон.

Культура  спілкування тісно  пов’язана з особистістю  людини, її способом життя, характером, темпераментом, звичним психічним  станом, вмінням уважно слухати, підтримувати співрозмовника. Вона потребує гуманності, доброти, душевної щедрості. Отже, формування комунікативних вмінь повинно йти паралельно з розвитком і становленням особистості.

Досить  важливий вплив на платника податків має  обладнання, естетичність оформлення службового приміщення, робочого місця. Приміщення, де працюють працівники ДПС, повинні бути обладнані для  зручності відвідувачів і самих працівників  ДПС. Існує ціла низка  елементів, які працівник ДПС повинен знати:

• біля столу кожного інспектора повинні бути один-два стільці, на які необхідно запросити присісти на початку розмови відвідувача;
• кожен працівник ДПС повинен мати у себе на столі ручки і невеликі аркуші паперу (у якості чернеток), якими відвідувач може скористатися для запису;
• приміщення загального користування повинні бути відчинені, необхідно пам’ятати, що серед платників податків можуть бути хворі, люди похилого віку, вагітні тощо.

Культура  приміщень полягає  не тільки у якості ремонту, а й в  умінні працівників  ДПС протягом всього робочого дня підтримувати чистоту та порядок, незважаючи на значний потік відвідувачів.

Досить  суттєвим є й психофізіологічні  фактори праці.

У кожного  працівника ДПС повинна бути впевненість у собі, у важливості своєї роботи, він повинен бути відданим своєї установі, державній податковій політиці. Ця впевненість повинна ґрунтуватися на особистих якостях працівника ДПС. Він повинен потурбуватись про свою зовнішність. При цьому необхідно пам’ятати:

• посмішка повинна бути відкритою та щирою, тому що похмуре обличчя нікого не приваблює;
• зачіска повинна бути акуратною;
• руки повинні бути чистими, охайними;

Працівник ДПС повинен бути:

• тактовним (особливо в ситуації, коли потрібно пробачити помилки, не принижуючи іншого);
• витриманим (коли є впевненість, що не втратить самовитримку);
• терпимим (вміння знаходити контакт з платником податків);
• толерантним (вміння рахуватися з думкою платника податків).

Працівник ДПС повинен розуміти важливість взаємовідносин з платниками податків.

Висновки. Ось ми і перегорнули останню сторінку нашого підручника. Зрозуміло, що в змісті кожного параграфа використані і сучасний рівень теоретичної наукової думки з порушених проблем, і досвід практичної діяльності працівників податкових органів різних рівнів, і досягнення в цій сфері податкових органів економічно розвинених країн – США, Німеччини, Бельгії, Угорщини та інших.

Якщо  запропоновані система  і форми роботи з платниками податків на сьогодні є адекватними  умовам перехідної економіки, то зрозуміло, що із розвитком податкової системи, удосконаленням податкової служби, із поступовим виконанням завдань, що сьогодні на порядку денному податківців, – вона буде також змінюватися, удосконалюватися.

ДПА України  сподівається на всебічну підтримку своїх починань у справі реформування ДПС з боку громадськості.

Без відповідної  допомоги та сприяння з боку платників  податків органи податкової служби не можуть досягти  високої ефективності у своїй роботі навіть за умови оптимальної податкової політики. Отже, одним із головних напрямів роботи ДПА є створення цивілізованих, нормальних відносин із платниками податків.

Основний  напрям модернізації діяльності підрозділів по роботі з платниками — надання платникам податків максимально можливого переліку послуг, спрямованих на добровільну сплату податків. При цьому податкова служба виходить з того, що у платника, який виявляє бажання сплатити податки, не повинно виникати ніяких складностей або незручностей щодо цієї процедури. Надання найрізноманітнішої допомоги платнику податків повинно бути обов'язком податкової служби.

Головним  елементом модернізації податкової системи  залишається зміцнення  позитивного ставлення  до податкової служби і налагодження стосунків  із платниками податків. Яким би високим не був рівень технічного оснащення і адміністрування податків, наша мета буде досягнута лише тоді, коли добровільна сплата податків стане нормою.

Велика  роль у забезпеченні цього належить саме співробітникам органів  по роз’ясненню податкового  законодавства, адже вони найактивніше спілкуються  із платниками податків. Допомогти осягнути примудрощі їх професійної  діяльності і покликаний наш посібник.

Наступним етапом у розробці комплексу методичних матеріалів для забезпечення предмета "Основи роботи з платниками податків" буде збірник практичних завдань і ділових ігор – "Основи роботи з платниками податків: Практикум".

Література

1. Алехина И. Имидж и етикет делового человека. – М.., 1996. – 126с.
2. Баркеро Реберо Х. Д. Связи с общественностью в мире финансов. – М., 1996.
3. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. – К., 1994.
4. Біленчук П. Д. Правова деонтологія – К.: АТІКА, 1999. – 320с.
5. Биркенбия В. Язык интонации, мимики, жестов. – Спб, 1997.
6. Веникдитова В. И. О деловой этике и такте. – М., 1994.
7. Вечер Л. С. Секреты делового общения. – Минск, 1996.
8. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations. – Спб, 1995.
9. Вольф І. Современный этикет. – М.: Кристина, 1996. – 255 с.
10. Выходец А. М., Кизилова Э. А. Культура и этика взаимоотношений налоговых инспекторов с налогоплательщиками – К., 1999.
11. Гаєвський Б. А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1997. – 112 с.
12. Гарячі питання на "гарячих лініях" // Консультант, № 8-9, 20 лютого 2001 року, Ст. 12.
13. Головаха Н. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. – К., 1989.
14. Гусарев С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 1999, .
15. Діловий етикет. – К. Альтерпрес, 1998. – 320 с.
16. Добрович Л. Общение: наука и искусство. – М., 1996.
17. Доти Дороти Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.
18. Дридзе Т. М. Язык и социальная психология. – М., 1980.
19. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.
20. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. – М., 1997.
21. Кобликов А. С. Юридическая этика. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 168 с.
22. Коваль А. Ділове спілкування. – К., 1992.
23. Коваленко В., Савченко О., Зикун Н. Організація діловодства в органах ДПС. – Ірпінь, 2001.
24. Корніяка О. Мистецтво гречності – К., 1994.
25. Королько В. Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ, 1997.
26. Кохтев Н. Н., Розенталь Д. Э. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978.
27. Крижанская Ю. С., Третьяков В. П. Грамматика общения. – М., 1990.
28. Кромптон А. Мастерская рекламного текста. – М., 1995.